Рішення

від 29.03.2011 по справі 15/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/46

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.03.11 р.                                                                                 Справа № 15/46                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Донецької філії

до відповідача приватного підприємства “Іріс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 13526471)

про стягнення основного боргу в сумі 622,84 грн., пені в сумі 19,15 грн., інфляції в сумі 30,39 грн., 3% річних у розмірі 7,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Піскарьова Ю.П. за довіреністю № 1065 від 13.07.2010 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Донецької філії до приватного підприємства “Іріс” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 622,84 грн., пені в сумі 19,15 грн., інфляції в сумі 30,39 грн., 3% річних у розмірі 7,35 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/46, сторони  зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 16.02.2011 р., 09.03.2011 р. відповідач в судові засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позов до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області станом на 18.02.2011 р. № 14/4–17/932, з якої вбачається, що приватне підприємство “Іріс”, ідентифікаційний код 13526471, зареєстровано за адресою: 83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 21, кв. 60. Крім цієї адреси відповідача позивачем у позовній заяві вказана ще одна адреса: 83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, буд. 3. За вказаними адресами суд направив відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2006 р. був укладений договір № 923 про надання послуг бізнес–мережі, згідно якого оператор (позивач) надає бізнес–абоненту на території України телекомунікаційні послуги бізнес–мережі Утел, а бізнес–абонент (відповідач) зобов'язався отримувати вказані послуги та оплачувати їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються бізнес–абонентом  шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього договору.  

Пунктом 3.1 договору передбачено, що не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес–абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги.

Згідно п. 3.2 договору вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього договору. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.

Відповідно до п. 3.3 договору бізнес–абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом 10 робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться в національній валюті України.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що він набрав сили з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2006 р. У разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення терміну дії договору, не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.  

До спірного договору сторони уклали додаткову угоду № 1 від 19.10.2006 р., згідно якої оператор організовує телефонний номер ліній зв'язку від АТС оператора до офісу бізнес–абонента, що розташований за адресою: 83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 3. Бізнес–абонент отримує послуги телефонного зв'язку та сплачує їх вартість згідно додатку № 1.1 до договору. В додатку № 1.1 до договору № 923 від 19.10.2006 р. сторони погодили тарифи на послугу телефонного зв'язку „Тарифний план „Стандарт”.

Спірний договір з додатком № 1.1 та додаткова угода № 1 від 19.10.2006 р. підписані представниками обох сторін, скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 923 від 19.10.2006 р. (з урахуванням додатку № 1.1 та додаткової угоди № 1 від 19.10.2006 р. до нього) ним за період з квітня по жовтень 2010 р. були надані споживачу телекомунікаційні послуги на суму 1072,18 грн. Факт надання послуг підтверджується нарядом № 1866БА від 11.05.2010 р. на встановлення (переустановлення) телефону, листами ВАТ „Укртелеком” № 1438–45/2 від 01.11.2007 р., № 148302/3–1241 від 05.05.2010 р., № 1440109/3–1252 від 12.05.2010 р., податковими накладними, реєстрами податкових накладних. Завірені копії наряду та листів, а також оригінали податкових накладних та реєстрів податкових накладних додані до матеріалів справи. За надані послуги позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: № 91.4.2010. за квітень 2010 р., № 91.5.2010. за травень 2010 р, № 91.6.2010. за червень 2010 р., № 91.7.2010. за липень 2010 р., № 91.8.2010. за серпень 2010 р., № 91.9.2010. за вересень 2010 р., № 91.10.2010. за жовтень 2010 р., оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Позивач надав до суду довідку, в якій повідомив про те, що при переході на нове програмне забезпечення через збій програми абоненту виставлялися рахунки на оплату за послуги зв'язку тільки за трафік. Нарахування по абонентській платі за пакет „Стандарт+” не здійснювалися. Після проведення звірки отриманих документів на відкриття послуги та нарахування за послуги зв'язку в червні 2010 р. було проведено нарахування по абонентській платі за пакет „Стандарт+” за період з лютого по червень 2010 р., в результаті чого в рахунку за червень 2010 р. абоненту в розділі донараховано була виставлена до оплати сума 128,73 грн. з ПДВ. У вересні 2010 р. згідно розпорядження відділу ВППБС ДФ ВАТ „Укртелеком” виникла необхідність встановити броню на телефон 332–32–88 з дати початку надання послуги 28.07.2010 р., на підставі чого абоненту був здійснений перерахунок в сумі 155,81 грн. з ПДВ та за трафік за 28 днів в сумі 32,27 грн. з ПДВ.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих телекомунікаційних послуг виконав частково, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 622,84 грн. В підтвердження факту здійснення відповідачем часткової оплати позивач надав до суду завірені копії банківських виписок.

Крім суми основного боргу позивач за прострочення оплати нарахував відповідачу пеню в розмірі 19,15 грн., інфляцію в сумі 30,39 грн. 3% річних у розмірі 7,35 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отримані послуги), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в спірному договорі № 923 від 19.10.2006 р. передбачили здійснення остаточної оплати фактично наданих телекомунікаційних послуг не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим.

Виходячи з того, що останнім місяцем в спірному періоді, в якому оператором  надавалися послуги абоненту, є жовтень 2010 р., останнім строком оплати за фактично отримані послуги в даному випадку є період до 30 листопада 2010 р., по іншим місяцям в спірному періоді строк оплати фактично наданих послуг наступив раніше. Таким чином, строк оплати отриманих послуг для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих телекомунікаційних послуг на суму 622,84 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі п. 4.2 договору нарахував відповідачу окремо по кожній сумі заборгованості по кожному місяцю в спірному періоді з 01.06.2010 р. по 01.01.2011 р. пеню в сумі 19,15 грн., та керуючись ст. 625 ЦК України, інфляцію в сумі 30,39 грн., 3% річних в розмірі 7,35 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно п. 4.2 договору у разі затримки оплати за надані послуги бізнес–абоненту нараховується пеня з 1 числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов'язкова.  

Статтею 36 ч. 2 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про телекомунікації” та з врахуванням обмеженого періоду нарахування пені 6–ти місячним строком, передбаченим ст. 232 ч. 6 ГК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми пені, інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 19,15 грн., інфляції в розмірі 30,39 грн., 3% річних в розмірі 7,35 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Іріс” (юридична адреса: 83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 21, кв. 60; код ЄДРПОУ 13526471; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (юридична адреса: 01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, б. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Донецької філії (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 22; код ЄДРПОУ 01183764; рахунок 26005027677101 в ДФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 335678) суму 679,73 грн. (а саме: основний борг в сумі 622,84 грн., пеню в розмірі 19,15 грн., інфляцію в сумі 30,39 грн., 3% річних в розмірі 7,35 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 29.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 31.03.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.