Рішення

від 21.03.2011 по справі 15/321-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/321-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.11           Справа № 15/321-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий півник”, м. Суми, про стягнення 7588 грн. 26 коп,-

                                                                   СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Верчак Ю.В., довіреність  №57 від 10.01.2011р.    

Від відповідача: не з‘явився.

   Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 7 588 грн. 26 коп. заборгованості відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1079-Т від 01 жовтня 2006р., в тому числі 4835 грн. 36 коп. основного боргу, 1659 грн. 18 коп.  пені, 212 грн. 39 коп. - 3% річних та 881 грн. 33 коп. інфляційних витрат.

В судове засідання 02.10.2008р. представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог №3470 від 02.10.2008р., в якій змінює позовні вимоги, оскільки відповідачем під час розгляду справи в суді було частково сплачено заборгованість на суму 1 708 грн. 08 коп. за період з 01.09.2006р. по 30.09.2008р. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1079-Т від 01 жовтня 2006р., а саме: 3 495 грн. 21 коп. основного боргу, 1 984 грн. 91 коп. пені, 242 грн. 03 коп. – 3% річних та 743 грн. 66 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про зміну позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.10.2008р. провадження у справі №15/321-08 було зупинено до вирішення пов'язаної справи №22-а-28/08  по суті у Вищому адміністративному суду України.

16.02.2011р. до суду від позивача надійшло клопотання №473 від 01.02.2011р. про поновлення провадження у справі №15/321-08, у зв‘язку із вирішенням пов‘язаної з нею справи  №22-а-28/08 у  Вищому адміністративному суді України.

В дане судове засідання представник позивача подав для долучення до матеріалів справи копію ухвали Вищого адміністративного суду України №14669/08 від 21.07.2009р. та копію рішення Сумської міської ради №127 від 02.03.2010р.

Відповідач в дане судове  засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, поштові повідомлення про вручення відповідачу ухвали про поновлення провадження у справі від 17.02.2011р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 28.02.2011р. до суду відділенням пошти повернуті не були.

 На запит суд від відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб – підприємців виконавчого комітету Сумської міської ради надійшов витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб – підприємців серія АЕ №087302, в якій зазначена адреса відповідача станом на 23.02.2011р., а саме: 40024, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, буд. 33, тобто вказана адреса відповідача збігається з адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві та за якою відповідачу направлялися всі процесуальні документи по справі.

         Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі  відсутності сторін за адресою, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

         Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання  не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а також враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, яка співпадає з адресою відповідача, що зазначена в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1079-Т від 01.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,  а споживач зобов‘язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплатити позивачу вартість послуг зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).

При цьому відповідно до протоколу розбіжностей до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1079-Т від 01.10.2006р. відповідач п. 3.3 виклав в такій редакції, що споживач сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії за показниками лічильника протягом 3-х банківських днів після отримання рахунку.

В редакції споживача відповідно до протоколу розбіжностей п. 3.5 виключено.

Вказаний вище протокол розбіжностей підписаний та скріплений печатками сторін.

Крім цього, пунктом 3.4 договору визначено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід‘ємною частиною договору, та розрахунок за спожиту теплову енергію.

        Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

    В матеріалах справи містяться рахунки, які направлялися позивачем відповідачу.  Пункт 3.4 договору №1079-Т від 01.10.2006р. визначив, що несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача (відповідача) від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем (позивачем) послуги.

Позивач усно в судовому засіданні пояснив щодо п. 9 додатку №2 до договору №1651-Т від 01.10.2006р., а саме те, що акти прийому-передачі послуг відповідно до п. 9 вказаного додатку передавалися позивачем відповідачу, але відповідачем підписані не були та назад позивачу від нього не поверталися.

Відповідно до п. 10  додатку 2 до вказаного договору якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатка (протягом 2-х днів з дня отримання), не підпише зі свого боку акт прийому-передачі послуг та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його непідписання, вважається, що акт прийому передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 4 835 грн. 36 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 30.09.2005р. по 31.05.2008р.

        В судове засідання 02.10.2008р. представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог №3470 від 02.10.2008р., в якій змінює позовні вимоги, оскільки відповідачем під час розгляду справи в суді було частково сплачено заборгованість на суму 1 708 грн. 08 коп. за період з 01.09.2006р. по 30.09.2008р. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1079-Т від 01 жовтня 2006р., а саме: 3 495 грн. 21 коп. основного боргу, 1 984 грн. 91 коп. пені, 242 грн. 03 коп. – 3% річних та 743 грн. 66 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про зміну позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

  Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

  Відповідачем доказів сплати 3 495 грн. 21 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача, не подано і доказів сплати боргу, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

     Також, згідно заяви про зміну позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 242 грн. 03 коп. – 3% річних та 743 грн. 66 коп. інфляційних витрат (п. 5.1.5 договору №1079-Т від 01.10.2006р. передбачає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу виконавця зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних).

        Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення  242 грн. 03 коп. – 3% річних та 743 грн. 66 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 1 984 грн. 91 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1079-Т від 01.10.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен календарний день прострочення).

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов‘язань у суб'єктів господарювання визначаються приписами ст. ст. 534, 549-552 ЦК України, ст. 225-234 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ГК України господарське зобов‘язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Також ст. 599 ЦК України встановлює, що зобов‘язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тому, пеня,  встановлена договором, підлягає сплаті за весь період часу протягом якого не виконано грошове зобов‘язання з урахуванням строку позовної давності.

Правове регулювання позовної давності, у тому числі у сфері господарської діяльності, здійснюється нормами ГК України. Так, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов‘язання мало бути виконано.

Тому нарахування пені повинно здійснюватися з урахуванням вказаної норми із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а позивачем у розрахунку штрафних санкцій цей період перевищений, а саме по шести періодам. Так, позивачем було здійснено розрахунок:

за період з 10.04.2006р. по 24.11.2006р., а повинно бути здійснено за період з 10.04.2006р. по 10.10.2006р. в сумі 113 грн. 55 коп.;

за період з 12.06.2006р. по 21.12.2006р., а повинно бути здійснено за період з 12.06.2006р. по 12.12.2006р. в сумі 13 грн. 38 коп.;

за період з 16.04.2007р. по 23.11.2007р., а повинно бути здійснено за період з 16.04.2007р. по 16.10.2007р. в сумі 82 грн. 64 коп.;

за період з 08.06.2007р. по 22.01.2008р. повинно бути  здійснено за період з 08.06.2007р. по 08.12.2007р. в сумі 39 грн. 02 коп.;

за період з 09.07.2007р. по 22.01.2008р., а повинно бути здійснено за період з 09.07.2007р. по 09.01.2008р. в сумі 17 грн. 97 коп.;

за період з 17.03.2008р. по 30.09.2008р., а повинно бути здійснено за період з 17.03.2008р. по 17.09.2008р. в сумі 182 грн. 54 коп.

Тобто, розмір пені, що підлягає стягненню складає 1914 грн. 96 коп. В стягненні 69 грн. 95 коп. пені  відмовляється як нарахованої надмірно.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.  

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий півник” (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, буд. 33, код 14026368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 3 495 грн. 21 коп. основного боргу, 1 914 грн. 16 коп. пені, 242 грн. 03 коп. – 3% річних та 743 грн. 66 коп. інфляційних витрат, 98 грн. 40 коп. держмита, 113 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині – в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                О.Ю. Резніченко

Повне рішення складено 23.03.2011р.