Рішення

від 07.02.2008 по справі 3/24-08-288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07"

лютого 2008 р.

Справа  № 3/24-08-288

За позовом: 

Всеукраїнського державного багатопрофільного видавництва

"МАЯК"

До відповідача: 

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про визнання права власності  

                                      Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Гриценко

С.М. - директор

Від

відповідача: не з'явився        

Суть

спору: Позивач -

Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво "МАЯК"  звернувся до господарського суду Одеської

області із позовною заявою та уточненнями до неї, в яких просив суд визнати за

ним право власності на не житлове приміщення загальною площею 373,5 кв. м , що

розташоване на другому поверсі будинку АДРЕСА_1згідно технічного паспорту,

виданого КП „ОМБТІ та РОН” від 12.01.2008р.

Відповідач

був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, але у

судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив,

справа розглянута за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

На

підставі рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих

за травень 1958р. №408 та від 03.12.1970р. 

№693 за позивачем було закріплено приміщення на другому поверсі

будинкуАДРЕСА_1.

Відповідно

до умов договору №1 про спільну діяльність від 19.09.2007р., укладеного між

Всеукраїнським державним багатопрофільним видавництвом "МАЯК"

(сторона -1) та   Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона -2), сторони досягли згоди щодо спільних

дій для досягнення спільної мети: проведення комплексу заходів по ремонту та

відновленню не житлового приміщення загальною площею 370 кв. м, що розташоване

на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 та подальшого використання наведених

приміщень у підприємницькій діяльності. Сторони домовились здійснювати спільну

діяльність шляхом об'єднання належного їм майна. Відповідно до умов договору

позивач зобов'язався в порядку та на умовах договору здійснювати фінансування

ремонтних робіт та після закінчення робіт надати відповідачу приміщення в

орендне використання. За умовами Договору позивач прийняв на себе зобов'язання

на протязі 10 календарних днів з моменту укладення Договору узгодити з

позивачем відповідну проектну документацію та після цього приступити до

виконання робіт або найняти для цього відповідний персонал, закінчити роботи до

19.11.2007р. Результатом виконання умов договору буде також набуття позивачем

та відповідачем права власності на 90% та 10% 

об'єкта нерухомості відповідно.

В

ході виконання умов Договору , за результатами кошторисно-проектної

документації на виконання ремонтних та відновлювальних робіт, позивачем було

повністю оплачено вартість запланованого об'єму робіт.

Після

проведення ремонтних робіт 27.11.2007р. відповідач звернувся до відповідача з

письмовим зверненням у якому повідомив про відмову від участі в договорі  №1 про спільну діяльність від 19.09.2007р. та

вимогою про виділення йому 10% нерухомого майна за умовами Договору.

Позивач

вважає, що відповідачем не виконано усіх умов договору, достроково розірвано

діючий договір, вважає себе добросовісною стороною, що виконала усі умови

договору та вважає, що саме за ним має бути визнано право на не житлове приміщення

загальною площею 373,5 кв. м , що розташоване на другому поверсі будинку

АДРЕСА_1щодо ремонту й відновлення якого укладався договір №1 про спільну

діяльність від 19.09.2007р.

12.01.2008р.

на замовлення позивача комунальним підприємством „Одеське МБТІ та РОН”

виготовлено технічний паспорт на об'єкт нерухомості розташований на другому

поверсі будинкуАДРЕСА_1, в результаті проведених інвентаризаційних робіт було

встановлено що площа спірного приміщення складає 373,5  кв. м.

Суд,

розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею

193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу

України  передбачено, що суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння

відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених

законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно

положень ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну

діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення

юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

За

умовами договору №1 про спільну діяльність від 19.09.2007р. його метою було

проведення комплексу заходів по ремонту та відновленню не житлового приміщення

та подальшого використання наведених приміщень у підприємницькій діяльності.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що метою договору

було отримання прибутку.

Згідно

положень ст. 1132 Цивільного кодексу України, за договором простого товариства

сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з

метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно

до ч. 4 ст. 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства

припиняється за відмови учасника від подальшої участі у договорі простого

товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо

домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших

учасників

За

умовами договору результатом виконання умов договору буде набуття позивачем та

відповідачем права власності на 90% та 10% об'єкта нерухомості. Як вбачається з

вищенаведеного, повного виконання умов договору не відбулось з ініціативи

відповідача, шляхом відмови від участі у договорі, а, отже, права у сторін

договору на майно у пропорціях  90% до

10%  за договором не виникло.

Однак,

відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних

прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Статтею

328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається

набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність

набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи

що ремонтні та відновлювальні роботи проводились за рахунок позивача, а невиконання

умов договору №1 про спільну діяльність від 19.09.2007р. сталось не з вини

позивача, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних

вимог.

Згідно

Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень” від 01.07.2004р.№1952-ІV, що регулює відносини, пов'язані з державною

реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та

правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові

рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному

провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями

глави 33 Цивільно -процесуального кодексу України у резолютивній частині

визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.

На

підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 85

грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись

ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов  задовольнити повністю.

2.Визнати

право власності Всеукраїнського державного багатопрофільного видавництва

"МАЯК" (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 14) код 02474297) на

не житлове приміщення загальною площею 373,5 кв. м , що розташоване на другому

поверсі будинку АДРЕСА_1згідно технічного паспорту, виданого КП „ОМБТІ та РОН”

від 12.01.2008р.

3.Стягнути

з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь Всеукраїнського

державного багатопрофільного видавництва "МАЯК" (65026, м. Одеса,

вул. Жуковського, буд. 14)р/р2600665202221 ООФ АКБ УСБ м. Одеси, МФО 328016,

код 02474297) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять)

грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять)  грн.

Рішення

набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                       

                                         Д'яченко

Т.Г.