Постанова

від 10.12.2009 по справі 3/24-08-288

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 р. № 3/24-08-288

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів :

Головуючий суддя

Судді: Могил С.К.,

Малетич М.М.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу представництва по управлінню комунальною влас ністю Одеської міської ради

на рішення господарського суду Оде ської області від 07.02.2008

у справі № 3/24-08-288 господарського суд у Одеської області

за позовом всеукраїнського держав ного багатопрофільного вида вництва "Маяк"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання права власності ,

за участю представників :

скаржника: Бобикін О.М.,

позивача: Гриценко С.М.,

відповідача: не з' явились,

В С Т А Н О В И В:

Оскарженим рішенням г осподарського суду Одеської області від 07 лютого 2008 року за доволено позов всеукраїнськ ого державного багатопрофіл ьного видавництва "Маяк" до фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_4, визнано за позивачем п раво власності на нежитлове приміщення загальною площею 373,5 кв.м, що розташоване на друг ому поверсі будинку № 14 по вул . Жуковського в місті Одесі.

В касаційній скарзі предст авництво по управлінню комун альною власністю Одеської мі ської ради просить скасувати зазначене судове рішення, а с праву направити на новий роз гляд до місцевого господарсь кого суду.

Переглянувши в касаційном у порядку судове рішення, кол егія суддів Вищого господарс ького суду України, приймаюч и до уваги межі перегляду спр ави в касаційній інстанції, п риходить до висновку, що каса ційна скарга підлягає задово ленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено госпо дарським судом, 19 вересня 2007 ро ку між позивачем та відповід ачем було укладено договір № 1 про сумісну діяльність. Пун ктом 1 договору сторони прийн яли на себе зобов' язання шл яхом об' єднання своїх зусил ь та майна, що належить сторон ам на відповідних правових п ідставах, сумісно діяти для д осягнення спільної мети: про ведення комплексу заходів по ремонту та відновленню нежи тлових приміщень та подальшо ї передачі цих приміщень в ор ендне користування з метою з дійснення підприємницької д іяльності. Обов' язки з пров едення комплексу робіт в стр ок до 19 листопада 2007 року прийн яв на себе відповідач. В свою чергу позивач зобов' язався фінансувати проведення всіх обумовлених робіт на об' єк ті, а також - після завершенн я робіт передати приміщення в оренду відповідачу.

Іншими умовами договору пе редбачено, що право власност і на вказане приміщення розп оділяється наступним чином : позивач є власником 90% об' єк та нерухомості, а відповідач - 10%.

Як встановлено судом першо ї інстанції, після проведенн я обумовлених договором ремо нтних робіт відповідач повід омив позивача про відмову ві д участі в договорі та вимага в виділити йому 10% належного й ому нерухомого майна.

Наведене стало підставою д ля подачі позивачем, який вва жає себе добросовісною сторо ною, що виконала всі договірн і зобов' язання, позову про в изнання за ним права власнос ті на весь зазначений об' єк т нерухомості.

Розглядаючи господарський спір по суті позовних вимог, с уд першої інстанції дійшов в исновку, що договір, укладени й між сторонами справи, за сво єю правовою природою є догов ором простого товариства.

Відповідно до ч. 4 ст. 1141 Цивіль ного кодексу України договір простого товариства припиня ється, зокрема, за відмови уча сника від подальшої участі в договорі простого товариств а. Враховуючи, що така відмова відбулась з ініціативи відп овідача, суд дійшов висновку , що передбачений договором в ідсотковий розподіл права вл асності між сторонами 90% : 10% не в ідбувся з вини відповідача.

Місцевий господарський су д, приймаючи рішення про задо волення позову, виходив з тог о, що ремонтні та відновлювал ьні роботи проводились за ра хунок позивача, невиконання умов договору сталось не з ви ни останнього, відтак, посила ючись на положення ст. 328 Цивіл ьного кодексу України, суд ви знав правомірним набуття поз ивачем права власності на за значений об' єкт нерухомост і.

Суд касаційної інстанції н е може погодитись з такими ви сновками суду першої інстанц ії, виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 ЦК України цивіл ьні права особа здійснює у ме жах, наданих їй договором або актами цивільного законодав ства; при здійсненні своїх пр ав особа зобов'язана утримув атися від дій, які могли б пору шити права інших осіб, завдат и шкоди довкіллю або культур ній спадщині; не допускаютьс я дії особи, що вчиняються з на міром завдати шкоди іншій ос обі, а також зловживання прав ом в інших формах.

З викладених норм права вба чається, що реалізація цивіл ьних прав має здійснюватись у визначених межах, поки це не суперечить інтересам інших осіб і публічним інтересам.

Приймаючи оскаржене рішен ня на підставі наявних матер іалів справи, суд першої інст анції порушив вимоги ст. 43 ГПК України, не забезпечив всебі чний розгляд всіх обставин с прави, самоусунувся від вста новлення факту наявності у п озивача права на розпоряджен ня нерухомим майном, за відсу тності жодних правовстановл юючих документів безпідстав но визнав позивача добросові сним набувачем права власнос ті на зазначений об' єкт.

Поряд з цим, з наявних матер іалів справи вбачається, що н ежитлове приміщення, яким по зивач розпорядився, укладаюч и договір про сумісну діяльн ість з відповідачем, може нал ежати до комунальної власнос ті.

Проте, суд першої інстанції достеменно не з' ясував, до я кої форми власності належить спірне майно, не залучив до уч асті у розгляді справи осіб, п рав яких може стосуватись рі шення у даній справі, крім тог о, не врахував, що будинок, в як ому розташоване вказане прим іщення є пам' яткою містобуд ування та архітектури і знах одиться під охороною держави .

З матеріалів справи також в бачається, що висновок місце вого суду про виконання пози вачем договірних зобов' яза нь по фінансуванню ремонтних робіт нежитлового приміщенн я не підтверджений жодними д оказами.

Таким чином, суд першої інст анції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку, що позивач при укладенні дог овору про сумісну діяльність мав право розпоряджатись сп ірним майном, оскільки це мож е порушити права інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК Укр аїни судове рішення приймаєт ься суддею за результатами о бговорення усіх обставин спр ави. Частина перша статті 43 на званого Кодексу містить вимо ги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судо вому процесі всіх обставин с прави в їх сукупності.

З врахуванням меж повноваж ень суду касаційної інстанці ї, встановлених ч.2 ст. 1115 та ст.1117 ГПК України, Вищий господарс ький суд України у складі кол егії суддів дійшов висновку, що допущені судом першої інс танції вищезазначені поруше ння норм матеріального та пр оцесуального права, відповід но до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, є під ставою для скасування прийня того у справі рішення і перед ачі справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та п овно з' ясувати обставини сп рави в їх сукупності, достеме нно з' ясувати до якої форми власності відноситься спірн е майно, та, в залежності від в становленого, вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задов ольнити.

Рішення господарського су ду Одеської області від 07.02.2008 у справі № 3/24-08-288 скасувати.

Справу № 3/24-08-288 передати на нов ий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді : Малетич М.М.

Самусенко С.С.