Постанова

від 16.01.2008 по справі 03/2672

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

03/2672

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

16.01.08 р.                                                                                                    № 03/2672                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                 Поліщук В.Ю.

Судді :                                                                                          

                                                                                                                 Жук Г. А.

                                                                                                                 Рудченко С.Г.

при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2007 року,

у справі №03/2672 (суддя Єфіменко В.В.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа»(м.Київ),

до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м.Черкаси),

про оплату робіт та стягнення неустойки,

за участю представників сторін:

від позивача: Кричківська С.М. –представник (довіреність № 2 від 24.05.2007 року);

від відповідача: Драченко В.С.- представник (довіреність від 19.09.2007 року);

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Альфа»звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ДП «Черкаський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про стягнення заборгованості за Договором №2/08/04-3 від 2.08.2004 року в сумі 186264 грн. 60 коп. (з яких : 163390 грн. –оплата виконаних робіт, 22874 грн. 60 коп. –пеня –за прострочку виконання). Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на виконання підрядних робіт в частині оплати вартості робіт, які були виконані позивачем.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.06.2007 року у справі №03/2672 позовні вимоги ТзОВ «Альфа»були задоволені повністю, присуджено до стягнення з ДП «Черкаський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»163390 грн. 60 коп. –заборгованість за договором, 22874 грн. 60 коп. - пеня, 1633 грн. 90 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - в якості відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано доведеністю обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, зокрема, факту виконання позивачем робіт відповідно до умов Договору, які були прийняті відповідачем.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ДП «Черкаський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№2-04/3/545/2056 від 19.07.2007 року), в якій скаржник просить рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2007 року по справі №03/2672 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ТзОВ «Альфа»у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права (ст.180 ГК України, ст.526 ЦК України, ст.42, п.2) ст.80 ГПК України) та невідповідністю висновків, рішення місцевого господарського суду фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.07.2007 року було порушено апеляційне провадження з перегляду рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2007 року.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах апеляційного господарського суду.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на доводи наведені в апеляційній скарзі. Зокрема, представник скаржника вказував на невідповідність висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи та порушенням господарським судом норм матеріального права.

Представник позивача, в судових засіданнях апеляційного господарського суду, проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, наведених у Відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2-05/279/71 від 24.09.2007 року), просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

В судовому засіданні, що відбулось 16.01.2008 року, відповідно до ст. 96 ГПК України, за згодою представників сторін, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Переглядаючи судове рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керується приписами ст. 101 ГПК України, відповідно до якої, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу під час розгляду справи в місцевому господарському суді і зібрані апеляційним господарським судом, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як було вірно встановлено Господарським судом Черкаської області, 2.08.2004 року між позивачем (як виконавцем) та відповідачем (як замовником) було укладено Договір №2/08/04-3 на виконання робіт на поставку та влаштування бар'єрної огорожі з оцинкованої балки, що постачається виконавцем (арк. справи 4-6).

Відповідно умов Договору, підрядник (позивач) зобов'язався своїми силами і засобами у встановлений Договором строк, виконати роботи, які є предметом Договору, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти роботи і повністю сплатити їх вартість.

У відповідності до п. 1.1 Договору, ціна робіт становила 30 млн. грн.

Пунктом 2 Договору, сторони передбачили, що замовник (відповідач) проводить оплату в розмірі 40% вартості Договору шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок виконавця. Кінцевий розрахунок проводиться в термін 20-ти банківських днів з дати закінчення робіт.

Відповідно п.2.3 Договору, замовник (відповідач) здійснює щомісячно (по мірі надходження грошових коштів) проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів ФКБ-2В і довідки про вартість виконаних робіт і затрат (Ф №3) згідно з положеннями ДБН Д.1.1.-2000 г і доповнень №3 до ДБН і ДБН Д. 1.1. - 218 -- 1 - 2001г, підписаних уповноваженими представниками сторін, Служби автомобільних доріг в Черкаській області і «Дорякість».

Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що Акт виконаних робіт готує виконавець і передає для підписання уповноваженому представнику замовника і інспектора Служби автомобільних доріг.

При взаєморозрахунках за виконані роботи, вартість наданих замовником (Генеральним підрядчиком) послуг, утримується щомісячно із вартості виконаних виконавцем робіт у розмірі 1% згідно з ДБН.

Термін дії Договору пунктом 4.1 визначено до 01.01.2005 року, а строк виконання робіт - до 15.10.2004 року.

Як було встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, 3.04.2005 року та  20.11.2006 року сторони Додатковими угодами за №1 та №2 до Договору №2/08/04-3 від 2.08.2004 року змінили його строк дії - по 31.05.2005 року та по 30.11.2006 року, відповідно.

При цьому, посилання відповідача на невідповідність п.4.6 Договору, який змінювався відповідними Додатковими угодами, пунктам основного тексту Договору, сприймається колегією суддів апеляційного господарського суду, як згода сторін на виконання фронту робіт по Договору № 2/08/04-3 від 2.08.2004 року протягом тривалішого терміну. Крім того, текст цих Додаткових угод містить посилання на Контракт №2/08/04-3 від 2.08.2004 року. Водночас, як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, інших правочинів на виконання підрядних робіт за №2/08/04-3 від 2.08.2004 року сторонами укладено не було. Тому, за переконанням колегієї судів апеляційного господарського суду, Додатковою угодою №1 до Договору №2/08/04-3 від 2.08.2004 року, сторони визначили фронт робіт, а саме автомобільна дорога «Київ –Одеса»на дільниці км 220+000 - 221+500 в Черкаській області.

Як вбачається з матеріалів справи, факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по розрахунках підтверджено позивачем Актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року (арк. справи 9-11); Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2006 років (арк. справи 8), Актом звірки виконаних робіт по влаштуванню подвійного бар'єрного огородження при реконструкції автомобільної дороги «Київ-Одеса»виконаних позивачем на ділянках відповідача станом на 31.12.2004 року (арк. справи 37).

При цьому, як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, Акт «звірки виконаних робіт по влаштуванню подвійного бар'єрного огородження при реконструкції автомобільної дороги Київ-Одеса виконаних ТзОВ «Альфа»на ділянках відповідача станом на 31.12.2004 року»від імені інспектора підписаний провідними інженерами відділу якості, технічного контролю та нових технологій Служби автомобільних доріг у Черкаській області (арк. справи 37). Повноваження осіб щодо підписання даного Акту від імені Служби автомобільних доріг у Черкаській області, підтверджено відповідною Посадовою інструкцією головного інженера та Довідкою про перебування цих осіб в трудових відносинах із Службою автомобільних доріг у Черкаській області (вказані документи надані на Запит апеляційного господарського суду).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що кінцевий розрахунок проводиться в термін 20-ти банківських днів з дати закінчення робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору, при простроченні платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Судова колегія апеляційного господарського суду, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути змінено виходячи з наступного.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом, відносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються нормами матеріального права, які визначають особливості регулювання відносин підряду.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, сторонами Договору було складено та підписано Довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2006 року, відповідно до якої загальна вартість робіт становила 161756 грн. 00 коп. (арк. справи 8).

Згідно зі ст.54 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.2.2 Договору, кінцевий розрахунок проводиться в термін 20-ти банківських днів з дати закінчення робіт.

Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що Акт виконаних робіт готує виконавець і передає для підписання уповноваженому представнику замовника і інспектора Служби автомобільних доріг.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору підряду, сторонами був складений та підписаний Акт приймання виконання підрядних робіт за листопад 2006 року, відповідно до якого позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 163390 грн. 80 коп., що становить згідно з поданою позовною заявою розмір позовних вимог (арк. справи 9-11).

Щодо розбіжностей в сумах, які містяться в Довідці вартості робіт та Акті приймання-передачі виконання підрядних робіт за листопад 2006 року, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем правомірно була визначена сума основного боргу в розмірі 163390 грн. 80 коп. відповідно до Акту прийому-передачі, оскільки (за переконанням судової колегії апеляційної інстанції) Актом виконаних робіт сторони погодили кінцеву вартість робіт, які були виконані позивачем. Заперечень щодо збільшеної вартості робіт з 161756 грн. 00 коп. (відповідно до Довідки) на 163390 грн. 80 грн. (відповідно до Акту) від відповідача не надходило, не містить зауваження щодо вартості робіт і текст Акту.

Стосовно посилань відповідача на відсутність підписів представника Служби автомобільних доріг в Черкаській області на Довідці вартості робіт та Акті приймання-передачі виконання підрядних робіт за листопад 2006 року, відповідно до п.2 Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду, дослідивши умови Договору дійшла до висновку, що відсутність такого підпису не надає право відповідачу ухилятись від сплати вартості робіт, яка є ним погоджена та прийнята.

Враховуючи зазначене, позивачем правомірно було заявлено до стягнення 163390 грн. 00 коп. вартості виконаних робіт.

Доказів щодо здійснення відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договором підряду місцевому та апеляційному господарським судам надано не було. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що під час розгляду справи №03/2672 в місцевому господарському суді відповідачем не були спростовані підписи та печатки відповідача, як замовника робіт по Договору підряду, що містяться на Акті виконаних робіт та Довідці про вартість робіт.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора)  певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статті 525, 526, 530 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно зі ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 163390 грн. 60 коп. у повному обсязі.

Розглядаючи вимоги про стягнення неустойки (пені), нарахованої відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується частково з висновками місцевого господарського суду в цій частині виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України, під штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, та іншими видами забезпечення виконання зобов'язання, встановленими договором або законом.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з п. 5.1 Договору, при простроченні платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України.

Стаття 1 ГК України встановлює, що ГК України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч.2 ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, визначаються ГК України. Отже, по переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду норми Господарського кодексу України є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст.231 ГК України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких, встановлюється обліковою ставкою НБУ. При цьому, зазначена норма допускає встановлення законом чи договором іншого порядку визначення розміру штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст.3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На думку колегії судів апеляційного господарського суду, цей Закон поширюється на правовідносини, учасниками яких є, юридичні особи та фізичні особи підприємці, оскільки, згідно з преамбулою Закону, предметом його дії є договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки суб'єктами правовідносин, що регулюються зазначеним Законом є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, по переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний, оскільки, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено обмеження розміру пені, що підлягає стягненню за прострочення платежу, а саме не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу).

За вказаних підстав колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що в разі коли розмір пені встановленої умовами договору перевищує подвійну облікову ставку НБУ, то слід застосовувати розмір пені, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ.

Оскільки розмір пені, обумовлений п.5.1 Договору встановлено в розмірі 0,1% за кожен день прострочення, і цей розмір є таким, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ (яка була встановлена НБУ На час спірних правовідносин) тому пеня, по переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду, має визначатися з урахуванням обмежувальних норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(в розмірі подвійної облікової ставки НБУ).

Враховуючи, що відповідно до наданого розрахунку пені (арк. справи 12) позивач здійснював розрахунок виходячи з розміру 0,1% від суми заборгованості, господарським судом апеляційної інстанції, відповідно до ст.83 ГПК України, здійснено перерахунок пені за період часу з 30.12.2006 року по 18.05.2007 року щодо заборгованості в розмірі 163390 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню, виходячи з економічно визначених показників, а саме: облікової ставки Національного банку України, яка з 10.06.2006 року по 31.05.2006 року становила 8,5%. Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 10654 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В цьому випадку це стосувалось відповідача, який мав би довести факт виконання умов Договору №2/08/04-3 від 2.08.2004 року, проведеного належним чином, чого зроблено не було.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом було надано належну оцінку наявним у справі матеріалам, відповідно з якою господарський суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми. Проте, в частині розгляду вимог щодо стягнення заявлених до стягнення сум пені, місцевим господарським судом було вирішено спір у цій частині з помилковим визначенням підстав для повного задоволення вимог. Відповідно з цим, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2007 року має бути змінено частково в частині задоволеного повного розміру заявленої пені, водночас, апеляційна скарга –має бути задоволена частково.

Приписами ст.49 ГПК України встановлено, що державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на наведене вище, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 43, 49, 81, 99, 101, п.4) ст. 103, ст.ст.104,105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2007 року у справі №03/2672 задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2007 року у справі №03/2672 змінити.

3.          Частини 1,2 резолютивної частини рішення Черкаської області від 21.06.2007 року у справі №03/2672  викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м.Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа»(м.Київ, вул. Хорива, 50, оф. 13, код ЄДРПОУ 21342874) 163390 грн. 60 коп. основного боргу, 10654 грн. 00 коп., 1740 грн. 43 коп. –в якості відшкодування державного мита за розгляд справи судом, 110 грн. 26 коп. –в якості відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа»(м.Київ, вул. Хорива, 50, оф. 13, код ЄДРПОУ 21342874) на користь Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м.Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625)  61 грн. 60 коп. –в якості відшкодування державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Доручити Господарському суду Черкаської області на виконання постанови апеляційного господарського суду видати відповідні виконавчі документи.

6.          Копію постанови суду надіслати сторонам по справі.

7.          Матеріали справи №03/2672 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Повний текст постанови було виготовлено та підписано 21.01.2008  року

Головуючий                                                                                      Поліщук В.Ю.

Судді :                                                                                

                                                                                                                   Жук Г. А.

                                                                                                                   Рудченко С.Г.