Постанова

від 11.03.2008 по справі а8/484-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А8/484-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07.03.08р.

Справа № А8/484-07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –маркет" (смт. Ювілейне Дніпропетровської області)

до               Миколаївського обласного управління у справах захисту прав споживачів (м.Миколаїв)

про                    визнання недійсною постанови

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача                    Бардаченко І.В. –представник (дов. № 01/08/07 від 01.08.07 р.)

від відповідача          не з'явився

Суть          спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання недійсною постанови відповідача № 235 "Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 20.04.07 р.

Позов мотивовано тим, що до моменту фактичного отримання вказаної постанови поштою позивачу взагалі не було відомо про проведення перевірки 11.04.07 р. та розгляд з цього приводу справи, призначений на 20.04.07 р., що є прямим порушенням законних прав позивача та вимог діючого законодавства.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що 13.04.07 р. замовленим листом з повідомленням про вручення матеріали справи були направлені за юридичною адресою позивача та отримані останнім, про що свідчить повідомлення про вручення. В акті № 333 від 11.04.07 р. на 3-й сторінці в розділі припис зазначено, що управляючого магазином зобов'язано прибути в управління з 9 до 10 год. 16.04.07 р. для розгляду матеріалів справи. Від позивача клопотання про відкладення розгляду справи не надходило. Спірна постанова була направлена позивачу замовленим листом з повідомленням про вручення та одержана 04.05.07 р.

Ухвалою господарського суду від 15.10.07 р. було порушено провадження у справі за правилами ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 08.11.07 р. розгляд справи було продовжено за правилами КАС України.

Ухвалами господарського суду від 18.12.07 р. та від 30.01.08 р. провадження у справі зупинялось відповідно по 30.01.08 р. та по 19.02.08 р.

В судове засідання 07.03.08 р. відповідач не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та надав відзив на позов, а строк вирішення спору закінчується 07.03.08 р.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, регулює Закон України "Про захист прав споживачів", який також встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст. 5 вказаного Закону, захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Відповідно до ст. 26 Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право зокрема:

1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;

3) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

Ш          на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

Ш          на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

Ш          на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув.

4) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

За ст. 23 названого Закону, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення прав споживачів у вигляді штрафів, які зараховуються до державного бюджету. Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.

20.04.07 р. відповідачем було винесено постанову № 235 "Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою на позивача було накладено штраф у розмірі 3 146,30 грн. за продаж продтоварів, що не відповідають вимогам нормативних документів, в тому числі через закінчення терміну придатності до споживання, без повної достовірної та своєчасної інформації для споживачів, без сертифікатів відповідності.

Підставою для винесення вказаної постанови став акт № 333 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11 квітня 2007 року, складений посадовими особами відповідача при перевірці магазину позивача "Продукти-132", розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 142.

Постановою КМУ від 17 серпня 2002 р. № 1177 було затверджене Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, яке визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держстандарту та його органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Згідно п. 4 вказаного Положення, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як стверджує позивач, до моменту фактичного отримання спірної постанови поштою йому взагалі не було відомо про проведення перевірки 11.04.07 р. та розгляд з цього приводу справи, призначений на 20.04.07 р., що є прямим порушенням законних прав позивача та вимог діючого законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що магазин "Продукти-132", який перевірявся відповідачем, є структурним підрозділом позивача без права юридичної особи, а отже не є окремим суб'єктом господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

За таких обставин єдиним законним представником позивача на підставі статутних документів є генеральний директор, який в межах наданих йому повноважень може надавати окремі доручення іншим працівникам товариства.

Отже, розгляд питання про накладення стягнень 20.04.07 р. відповідно до вимог, встановлених п. 4 постанови КМУ "Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства захисту прав споживачів" від 17.08.02 р. № 1177, повинен був відбутися за обов'язкового повідомлення про такий розгляд суб'єкта господарювання –позивача.

Відповідач посилається на те, що 13.04.07 р. замовленим листом з повідомленням про вручення матеріали справи були направлені за юридичною адресою позивача та отримані останнім, про що свідчить повідомлення про вручення. В акті № 333 від 11.04.07 р. на 3-й сторінці в розділі припис зазначено, що управляючого магазином зобов'язано прибути в управління з 9 до 10 год. 16.04.07 р. для розгляду матеріалів справи. Від позивача клопотання про відкладення розгляду справи не надходило. Спірна постанова була направлена позивачу замовленим листом з повідомленням про вручення та одержана 04.05.07 р.

Разом з тим, відповідачем не надано суду ні самого листа від 13.04.07 р., який за ствердженням відповідача надсилався позивачу, ні повідомлення про вручення позивачу вказаного листа від 13.04.07 р. та матеріалів справи, які за ствердженням відповідача також надсилались позивачу.

Копію вищевказаного акту № 333 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11 квітня 2007 року відповідачем суду також не надано, що робить неможливим підтвердження факту повідомлення управляючого магазином про необхідність прибути в управління з 9 до 10 год. 16.04.07 р. для розгляду матеріалів справи.

Крім того, таке повідомлення не можливо вважати належним повідомленням, оскільки воно було адресоване неуповноваженій посадовій особі - управляючому магазином, а не уповноваженій посадовій особі позивача.

Таким чином, відповідачем було порушено процедуру вручення припису та копії акту перевірки позивачу, оскільки вони повинні вручатися під розписку керівнику або уповноваженому представнику позивача для ознайомлення керівника.

Враховуючи те, що ні керівника, ні уповноваженого представника позивача на момент здійснення перевірки не було, і в приписі не було зазначено жодної уповноваженої особи, яка б отримала його для вручення керівникові позивача, припис та акт перевірки повинен був направлятись поштою за юридичною адресою позивача.

Таким чином, наданими відповідачем поясненнями та матеріалами справи не спростовано ствердження позивача щодо не повідомлення останнього про проведення перевірки 11.04.07 р. та розгляд з цього приводу справи, призначений на 20.04.07 р.

Викладене призвело до розгляду справи без участі позивача, що є порушенням вимог, встановлених в постанові КМУ № 1177, оскільки позивач був позбавлений права надати відповідні пояснення та заперечення до акту перевірки від 11.04.07 р. з належним обгрунтуванням своєї позиції.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставах та в межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією і Законами України.

За ст. 29 Закону України "Про захист прав споживачів", службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержуватися вимог законодавства.

Факт порушення вимог п. 4 постанови КМУ "Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства захисту прав споживачів" від 17.08.02 р. № 1177 та порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача відповідачем не спростовано.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спротсовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи, а також наступним:

Посилання відповідача на наявність постанови № 290 по справі про адміністративне правопорушення, як на належну підставу для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення діючого законодавства у сфері захисту прав споживачів, є необгрунтованим, оскільки тільки постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч. 4 ст. 72 КАС України).

Постанову ж № 290 про притягнення до адміністративної відповідальності і про накладення стягнень було винесено не судом, а відповідачем, що унеможливлює в даному випадку застосування статті 72 КАС України.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 17, 71, 72, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсною постанову Миколаївського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 235 "Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 20.04.07 р.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін