Рішення

від 17.03.2008 по справі 13/271/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/271/42

17.03.08  

        Україна                                                                        

Господарський суд    Чернігівської  області

                                            Іменем України

                                          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                    Тел.7-99-18

21 січня 2008 року                                                                                 № 13/271/42

Позивач: Прокурор м. Чернігова в інтересах держави в особі Управління з контролю за

                 використанням та охороною земель у Чернігівській області

          14005 м. Чернігів, пр-т Миру, 61

До 1 відповідача:           Чернігівської міської ради

                              14000 м. Чернігів, вул. Магістратська, 7

До 2 відповідача:       Приватного багато профільного підприємства “Центр-Євро-Транс-2”

                                    14005 м. Чернігів, пр-т Миру, 53 оф. 551

про визнання договору недійсним

                                                                                                                Суддя І.А.Фетисова

  Представники  сторін

Від позивача:  не з'явився

Від 1 відповідача: Прокопович Т.Г. д. 3-16/130 від 06.02.07 р.

Від 2 відповідача: Горелий І.В. д. б/н від 18.12.07 р.      

Від прокуратури не з'явився

Рішення приймається після оголошеної 10.01.2008 року перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано позов про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3989 від 21.08.2007 р., укладеного між Чернігівською міською радою та ПБП “Центр-Євро-Транс-2” недійсним.

Позивачем надіслано суду лист №867/01-23 в якому повідомлено, що до позивача від органів прокуратури вимоги про здійснення перевірки  дотримання земельного законодавства не ставились, перевірка не проводилась, з клопотанням позивач  до прокуратури про заявлення такого позову не звертався.

Відповідач 1 у відзив на позов повідомив невизнання позовних вимог та просить відмовити у позові, посилаючись на те, що договір укладений правомірно на підставі рішення міської ради, яке є чинним, у відповідності до повноважень міської ради.

Відповідач 2 у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Прокуратурою надані додаткові пояснення щодо заявленого позову, клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з розглядом 1-им відповідачем протесту прокурора.

Позивачем направлялись суду листи про розгляд справи без присутності представника, в яких повідомив суд про відсутність проведених перевірок з питань дотримання земельного законодавства при прийняття міською радою рішення про продаж земельної ділянки , в тому числі й за вимогами прокуратури, питання щодо способу визначення та відокремлення земельної ділянки вільної від забудов відноситься до заходів землеустрою й не є компетенцією позивача.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника  прокурора, відповідачів, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті,  господарський суд встановив:

Клопотання про відкладення розгляду справи відхилити з огляду на відсутність доказів опротестування рішення 1-го відповідача та доказами на обґрунтування поданого клопотання.

26.06.2007 року Чернігівською міською радою прийнято рішення „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” , відповідно до п. 9, 10  вирішено продати  відповідачу земельну ділянку площею 0,6109 га по проспекту Миру, 310а ( землі промисловості) для експлуатації будівель і споруд промислового призначення за ціною 21,10 грн. за 1 кв.м.

21.08.2007 р. між Чернігівською міською радою та Приватним багато профільним підприємством “Центр-Євро-Транс-2” укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до умов договору продавець на підставі витягу з рішення Чернігівської міської ради від 26.06.2007 р. зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти у власність від продавця: земельну діяльну загальною площею 0,6109 га яка знаходиться за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 310А. Земельна ділянка несільськогосподарського призначення перебуває у віданні Чернігівської міської ради, передається для експлуатації будівель та споруд промислового призначення. Кадастровий номер земельної ділянки –7410100000:01:004:0196.

Як вбачається з п.1.2. договору земельна ділянка продана для використання за цільовим призначенням для експлуатації будівель і споруд промислового призначення.

Продаж земельної ділянки вчинений за ціною 128880 грн., що відповідає експертній грошовій оцінці , відповідно до висновку ТОВ експертно-консалтингова фірма “Десна-Експерт” від 10.06.2007 р.

Як вбачається з матеріалів справи , земельна ділянка до моменту продажу знаходилась в орендному користуванні у ПБП “Центр-Євро-Транс-2” на підставі укладеного договору оренди від 12.04.2005 року укладеного між відповідачами та зареєстрованого в міській раді за №2535 та додатку до нього від 08.09.2005 року. Цільове призначення земельної ділянки переданої в оренду визначено для експлуатації складів.

За таких обставин, суд приходить до висновку що цільове призначення проданої земельної ділянки не змінилось, при цьому площа викупленої земельної ділянки є меншою ніж ПБП “Центр-Євро-Транс-2” орендувало.

Матеріалами справи підтверджується наявність у власності ПБП “Центр-Євро-Транс-2” нерухомості відповідно до витягу про реєстрацію права власності від 23.12.2004 р. серії СВЕ№360829.

Позивач обґрунтовує заявлений позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки  порушенням порядку продажу земельних ділянок , а саме приписам ст.127 ЗК України.

Як вбачається зі змісту приписів ст.127 Земельного кодексу України  , даною нормою встановлені загальні підстави та порядок продажу земельних ділянок: на конкурентних умовах, але за виключенням тих земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, а також визначено коло осіб, яким можуть бути продані земельні ділянки. Більш конкретний порядок продажу земельних ділянок на конкурентних засадах визначається у ст.134 Земельного кодексу України, в якій визначено, що на земельних торгах підлягають продажу ділянки, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову. Це означає, що такі земельні ділянки мають бути вільними від капітальних будівель і споруд і перелік таких земельних ділянок мають визначатися органами місцевого самоврядування. Отже, суд приходить до висновку, що на конкурентних засадах підлягають продажу визначені органами місцевого самоврядування земельні ділянки, вільні від капітальних будівель та споруд, з цільовим призначенням під забудову.

          Окрім того, приписами ч.2 ст.127 ЗК України передбачено право  на викуп земельних ділянок на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок саме без конкурентних засад.

          Прокуратура в обґрунтування позову викладає позицію, що лише 0,1777 га землі під об'єктом нерухомості могла бути викуплена власником нерухомості, а вільна земельна ділянка площею 0,4332 га повинна була бути продана на конкурентних засадах.

          Однак, як вбачається зі змісту ч.2 ст.127 ЗК України, приписи цієї норми права не містять зазначення про викуп земельної ділянки без конкурентних засад саме під будівлею , про що стверджує прокуратура,  а передбачено викуп земельних ділянок на яких розташовані об'єкти нерухомого майна.

          В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що прокуратурою невірно здійснюється застосування норми права при формуванні своєї позиції по заявленому позову.

          Враховуючи те, що продаж вчинено відносно земельної ділянки промисловості , суд вважає за необхідне зауважити на приписи ст. 66 ЗК України, відповідно до якої розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються  відповідно до затверджених державних норм та проектної документації, а відведення здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

          Ухвалою суду було зобов'язано прокуратуру надати суду  письмові пояснення щодо способу відокремлення та визначення земельної ділянки вільної від забудов та споруд для реалізації на умовах конкурсу чи аукціону, письмові пояснення з нормативним обґрунтуванням  щодо зазначення по тексту позову площ під об'єктами нерухомості які можуть бути викуплені позивачем. Прокуратурою таких пояснень суду не надано.

          З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що така позиція прокуратури не співпадає з приписами ст. ст. 127, 66 ЗК України й не враховує необхідності отримання у власність земельних ділянок для експлуатації будинків за умови  дотриманням норм та стандартів як будівельних так й санітарних та з урахуванням цільового призначення цих ділянок.

Договір купівлі-продажу є одним із видів двосторонніх правочинів,  до якого застосовуються вимоги, необхідні для чинності цього правочину,  передбачені ст.203 Цивільного кодексу України. Виходячи із приписів даної статті, договір  за своїм змістом має відповідати нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, сторони договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення має бути вільним, договір повинен вчинятися у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В силу ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення договору вимог, які  встановлені для дійсності право чину (договору), є підставою для недійсності цього договору. При цьому , в силу ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України договір, недійсність якого прямо не визначена законом,  може оспорюватися стороною договору або іншою зацікавленою особою.

Враховуючи вищевикладені висновки суду, доказів на підтвердження порушення сторонами в момент вчинення право чину вимог ст.203 ЦК України прокуратурою суду не надано та не доведено.

З матеріалів справи не вбачається порушень вимог ст.203 ЦК України при укладенні сторонами оспорюваного договору щодо змісту правочину, дієздатності осіб, волі учасників право чину, наслідків які настануть після його укладення.

Прокурором даний позов поданий в інтересах Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, яке не є стороною договору. Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.  В силу  ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор який звертається до господарського суду в інтересах держави, самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Позивач не надав суду будь-яких пояснень та доказів, що  підтверджують,  які саме його права та інтереси порушені відповідачами при укладенні оспорюваного  договору купівлі-продажу, і які потребують захисту шляхом визнання цього договору недійсним. Перший заступник прокурора м. Чернігова також не зазначив в позовній заяві, в чому полягають порушення прав та  інтересів позивача внаслідок укладення між сторонами спірного договору, та які потребують захисту визначеним способом. Посилання прокурора на здійснення позивачем контрольних функцій за дотриманням земельного законодавства судом до уваги не приймається, оскільки укладення  між відповідачами спірного договору купівлі-продажу не позбавляє  позивача можливості здійснювати його функції як контролюючої організації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов не доведено позивачем,  є безпідставним та необґрунтованим, а  тому задоволенню не підлягає.

        Керуючись ст. ст. 203,215    Цивільного кодексу України,  ст. 66, 127, 134 ЗК України           ст.ст. 22, 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  В И Р І Ш И В :   

В позові відмовити повністю.

                 Суддя                                                             І.А. Фетисова