Постанова

від 14.02.2008 по справі 7/334/07-21/268/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/334/07-21/268/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.02.08                                                                                       Справа №7/334/07-21/268/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Юхименко О.В.  , Яценко О.М.

при секретарі: Соколові А.А.

За участю представників сторін:

від позивача  –        Євстратенко С.Ю. (довіреність б/н  від 08.01.2008 р.)

від відповідача  –   не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт-Авто»  (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2007 р.                                             у  справі  № 7/334/07-21/268/07

за позовом            Товариства   з   обмеженою  відповідальністю   «Транзіт-Авто»  

                              (м. Запоріжжя)

до відповідача     Закритого акціонерного товариства «Запоріждеревоконструкція»                

                              (м. Запоріжжя)

про стягнення  суми,

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзіт-Авто» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення  з             ЗАТ «Запоріждеревоконструкція» заборгованості за договором № 11/10-04 від 18.10.2004 р. з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 19253,48 грн., 1183,13 грн. – 3 % річних та 2684,61 грн.  пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2007 р.                                    у справі  № 7/334/07-21/268/07 (суддя  Черкаський В.І.)  в позові відмовлено.                              

Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзіт-Авто» (позивач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2007 р. у справі № 7/334/07-21/268/07 та прийняти нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги в повному  обсязі.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом Запорізької  області було порушено норми  матеріального права. Вказує, що ухвалою господарського суду Запорізької  області від 11.10.2005 р.  по справі № 21/102 була  затверджена  мирова  угода  та припинено  провадження у справі про банкрутство  ЗАТ «Запоріждеревоконструкція», тобто ліквідаційна процедура, передбачена розділом ІІІ ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання  його банкрутом», по відношенню до відповідача не застосовувалась. Заявник, з посиланням на Інформаційні  листи Вищого господарського суду України № 01-8/307 від 19.03.2002 р. та № 01-8/155 від    13.02.2002 р., зазначає, що у разі припинення провадження по справі про банкрутство у зв'язку із затвердженням  господарським  судом  мирової  угоди її умови є  обов'язковими лише для  кредиторів, вимоги яких  було включено до  реєстру вимог кредиторів. Кредитори, вимоги яких  не підлягають задоволенню у  межах  провадження зі справ про банкрутство або не були заявлені згідно з вимогами статті 14 Закону або  заявлені  після закінчення  процесуального строку, встановленого цією  статтею, який не було відновлено господарським судом, можуть подати позов із зазначеними вимогами у  порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. На  думку  заявника, той факт, що вимоги кредитора вважаються  погашеними, означає, що вони не можуть  бути задоволені в  рамках провадження у справі про банкрутство. Однак після того, як провадження по справі про банкрутство  припинено, суд  зобов'язаний  прийняти та  розглянути заявлені  позовні  вимоги в  рамках  Цивільного та  Господарського процесуального кодексів  України.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.01.2008 р. апеляційна скарга  Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт-Авто»   прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 14.02.2008 р.  

Розпорядженням  Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 242 від 13.02.2008 р. справу № 7/334/07-21/268/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Юхименко О.В., Яценко О.М.

В судовому засіданні представник заявника підтримав у повному обсязі  вищевикладені  доводи в обґрунтування  своїх вимог по апеляційній скарзі.

Відповідач  у справі –  ЗАТ «Запоріждеревоконструкція» відзив на апеляційну  скаргу не представив, свого представника  в судове  засідання не направив, причини неявки суду  не відомі. Про час і місце  слухання справи відповідач був  повідомлений  належним  чином.  

За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача (заявника) апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           За його згодою в судовому засіданні 14.02.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2004 р. між  ТОВ «Транзіт-Авто» (позивач у справі) та  ЗАТ «Запоріждеревоконструкція» (відповідач у справі) було укладено договір № 11/10-04 (надалі – Договір),  згідно умов  якого позивач  зобов'язався виконати ремонтно-будівельні  роботи приміщень, розташованих  за  адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 1, а  відповідач зобов'язався прийняти та оплатити  їх.

Відповідно до п. 1.3 Договору по  закінченні виконання  робіт  сторони підписують  акт приймання-передачі виконаних  робіт.

Згідно «Календарного плану» (Додаток № 2  до Договору)  оплата  вартості  виконаних робіт по  ремонту кожних 500 м2    проводиться  відповідачем відповідно до наданого  позивачем  акта виконаних  робіт на протязі 3-х банківських днів з моменту надання  акта.     

04.01.2005 р. сторони підписали  акт № 1  приймання-передачі  виконаних робіт, відповідно до якого відповідач  мав  сплатити  позивачу 21868,26 грн.

Відповідач  зобов'язання  по оплаті  виконаних позивачем  робіт  виконав  частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 7500 грн. (в т.ч., 1500 грн. –  платіжним дорученням № 922 від 26.10.2004 р.;  1000 грн. – платіжним дорученням № 949 від 03.11.2004 р.; 1000 грн. – платіжним дорученням № 1024 від 10.12.2004 р.; 2000 грн. –  платіжним дорученням   № 1044 від 22.12.2004 р.; 1000 грн. – платіжним дорученням № 41 від 17.01.2005 р.;  1000 грн. –  платіжним дорученням № 200 від 22.03.2005 р.).

Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору, ТОВ «Транзіт-Авто» звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною  заявою про стягнення з ЗАТ «Запоріждеревоконструкція»   19253,48 грн. основного боргу (з урахуванням втрат від інфляції),  1183,13 грн. – 3 % річних та 2684,61 грн.  пені. Вказані вимоги були предметом судового розгляду у даній справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за  договором   підряду    одна    сторона (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Аналогічні  приписи  містить   ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Як  свідчить долучений  до матеріалів  справи Акт здачі-приймання виконаних  робіт № 1  від 04.01.2005 р. (арк. справи 15), позивач виконав роботи  за Договором           на загальну  суму 21868,26 грн.

          Відповідач свої зобов'язання щодо оплати, всупереч умов Договору та вимог закону, здійснив не в повному обсязі, внаслідок чого у  нього утворилась  заборгованість за Договором в сумі 14368,26 грн.

          Доказів  оплати вказаної  суми  відповідач  суду  не надав.

Проте, позовні  вимоги ТОВ «Транзит-Авто» про  стягнення заборгованості, втрат від інфляції, 3% річних та пені  задоволенню  не підлягають в силу наступного.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.04.2005 р. було порушено провадження по справі № 21/102 про банкрутство ЗАТ “Запоріждеревоконструкція”  та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За визначенням статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII, в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999 р. (надалі – Закон), грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.  Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно з приписами статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

За змістом наведеної норми вимоги кредиторів не розрізняються на майнові та грошові. Всі вимоги кредиторів мають бути заявлені виключно  у точно обрахованій сумі в національній валюті України.

Конкурсні кредитори, в розумінні Закону – це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2005 р. по справі № 21/102  за підсумками попереднього засідання судом затверджено реєстр конкурсних кредиторів боржника.

Конкурсними кредиторами у справі суд визнав:

1) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжя в сумі  6550,39 грн.;

2) Виконавчу дирекцію Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі  984,23 грн.;  

3) Запорізький міський центр зайнятості в сумі  14814,19 грн.;

4) ТОВ “ВторПромСировина” в сумі  119558,67 грн.;

5)  ТОВ “Титан 2000” в сумі 300674,81 грн.;

6) Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя  в сумі 304187,33 грн.;

7) Державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів в сумі  108632,24 грн.;

8)  ВАТ "Український графіт” в сумі  3123,01 грн.;

9) Управління ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в сумі  171212,12 грн.;

10) ВАТ “Запоріжжяобленерго” в сумі 152502,18 грн.;

11) ЗАТ “БІС” в сумі 500000 грн.;

12) ТОВ Виробниче комерційне підприємство “Індустрія-Сервіс” в сумі  12601,88 грн.;

13) Коваля Сергія Борисовича  в сумі 114580 грн.;

14) ТВ “Інжинірінгстальконструкція” в сумі 800000 грн.;

15) ТОВ науково-виробниче підприємство “Енергосталь” в сумі 800000 грн.;

16) ТОВ фірма “СВІТ реєстр” в сумі  1059,90 грн.

Суд затвердив реєстр конкурсних кредиторів з урахуванням визнаних судом вимог конкурсних кредиторів.

           Зі змісту ухвали суду від 12.08.2005 у справі № 21/102 вбачається, що ТОВ “Транзіт-Авто” у встановлений законом 30-денний строк від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство не звернулося до суду з конкурсними вимогами до ЗАТ “Запоріждревконструкція”  у справі   № 21/102.

Відповідно до п. 2 ст. 14  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,  встановленого для їх подання,  або не заявлені взагалі, – не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає  в  ухвалі,  якою  затверджує  реєстр  вимог  кредиторів.  Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Вищезгаданою ухвалою від 12.08.2005 суд ухвалив вимоги інших  конкурсних  кредиторів вважати погашеними.

Ухвалою від 11.10.2005 р. суд затвердив укладену 07.10.2005 р. мирову угоду по справі № 21/102, припинив повноваження розпорядника майна Беляніна Д.О., провадження у справі № 21/102  припинив.

Пунктом 13 затвердженої судом мирової угоди  встановлено, що “після набуття чинності даною мировою угодою не підлягають задоволенню вимоги конкурсних кредиторів, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство Боржника та не були заявлені в процедурі банкрутства, у зв'язку з чим ці вимоги не включені до реєстру вимог кредиторів та відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважаються погашеними”.

Вимоги ТОВ «Транзіт-Авто» про стягнення заборгованості за виконані роботи  в сумі 19253,48 грн. є конкурсними, оскільки виникли до  порушення  провадження у справі № 21/102  про банкрутство  ЗАТ “Запоріждеревоконструкція”.

Позивач не звертався до суду з даними вимогами у справі  № 21/102. З огляду на вищевикладене, вимоги ТОВ «Транзіт-Авто» про стягнення заборгованості за Договором  від 18.10.2004 р. (за актом № 1 приймання-передачі  виконаних робіт від 04.01.2005 р.) є погашеними.

          Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що  відбувається  внаслідок  застосування  частини 2 статті 14  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  слід  вважати  припиненням   цих зобов'язань відповідно   до   частини  1  статті  598  Цивільного кодексу  України.

У зв'язку з тим, що  основне  зобов'язання  припинилось, не має  підстав  для  нарахування  на нього  індексу інфляції,  3% річних та пені.

За  таких  обставин, висновки суду  першої інстанції про відсутність підстав для задоволення  позову про стягнення основного боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені є законними та обґрунтованими.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові  витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

       1.   Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт-Авто»  (м. Запоріжжя) залишити без  задоволення.  

       2.  Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2007 р.                                             у  справі  № 7/334/07-21/268/07  залишити  без  змін.           

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Юхименко О.В.  Яценко О.М.