Постанова

від 04.03.2008 по справі 5020-4/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/004

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"04" березня 2008 р.  16:22                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Остапової К.А.,

при секретарі судового засідання –Пірог О.В.,

розглянувши у судовому засіданні  адміністративну справу

Відкритого акціонерного товариства “Морський індустріальний комплекс”

(вул. Приморська, 2, місто Севастополь, 99016)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74,  місто Севастополь, 99001),

за участю прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко,1, місто Севастополь, 99011),

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

За участю представників:

Прокурор: Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006,

Від позивача: Фрідман В.О., довіреність № 2 від 14.01.2008,

Від відповідача: Лінник О.В., довіреність № 7202/10-0 від 15.12.2006,

  Старчикова Т.В., довіреність № 63/10-0 від 16.01.2008,

  Бугаєнко А.Б., наказ № 15-о від 23.01.2008,

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство “Морський індустріальний комплекс” звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя про визнання податкового повідомлення-рішення №0000202340/0 від 04.07.2007 недійсним, оскільки вважає неправомірною відмову у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 27775,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, що викладені у письмових запереченнях на позов (арк. справи 62).

Ухвалою від 09.01.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/004 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 05.02.2008.

До участі у справі вступив прокурор, подавши письмову заяву про це 01.02.2008 (вх. № 1866), який підтримав заперечення, що висловлені відповідачем.

Оскільки протягом проведення попереднього судового засідання судом не встановлено можливості  врегулювання даного спору до судового розгляду, суд закінчив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

За клопотанням представників сторін та прокурора, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

Згідно зі статями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  представникам сторін та прокурору роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Відповідно до статті  130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представникам сторін та прокурору була вручена пам'ятка про права і обов'язки сторін.

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін та прокурора,  суд

в с т а н о в и в:

В період з 04.06.2007 по 15.06.2007 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (далі –ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя) здійснена невиїзна документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства “Морський індустріальний комплекс” (далі –ВАТ «Морський індустріальний комплекс»з питання достовірності заявленого відшкодування податку на додану вартість з бюджету на розрахунковий рахунок за березень 2007 року.

В ході перевірки встановлено, що позивач в порушення пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно заявив відшкодування з бюджету  податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2007 року в сумі 27775,00 грн..

За результатами перевірки складений акт № 354/10/23-423/32897734/60 від 19.06.2007.

В акті перевіряючими зазначено наступне.

До перевірки позивачем представлено агентську угоду № 01/11-20096 від 01.11.2006 (далі –Агентська угода), відповідно до якої Принципал –ВАТ «Морський індустріальний комплекс»передав Агенту –ТОВ «Севнавимар» право представляти його інтереси з ремонту судна jars Vacietis»на латвійському ринку судноремонту. Агент відповідно до вказаної угоди здійснює контроль за коньюктурою ринку судноремонту та допомагає Принципалу досягнути конкурентнздібних умов ремонту судна, веде переговори, що передують укладенню контракту, забезпечує постановлення судна в ремонт на верф Принципала.

Відповідно  до пункту 3 Агентської угоди Принципал виплачує Агентові винагороду в розмірі 166650,00 грн.

В акті зазначено на те, що інших додаткових угод на момент перевірки не представлено.

На виконання умов угоди ТОВ «Севнавимар»виписало на адресу позивача податкову накладну № 15 від 19.02.2007 на сум 166650,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 27775,00 грн., яка внесена в податковий кредит позивачем за лютий 2007 року. Вказана податкова накладна підтверджена актом виконаних робіт № 7 від 19.02.2007, в якому зазначено найменування робіт -  винагорода за виконані роботи в обсязі пункту 2 агентської угоди.

Оплата за угодою здійснена 23.02.2007, що підтверджується випискою банку.

З посиланням на пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з тим, що додаткових угод, письмових пояснень, детального розшифрування акту виконаних робіт до перевірки не представлено, перевіряючими зроблений висновок, що відповідно до діючого законодавства послуга по агентській угоді № 01/11-20096 від 01.11.2006 не є об'єктом оподаткування, тобто права на податковий кредит позивач за податковою накладною № 15 від 19.02.2007 на суму 166650,00 грн. не має.

На підставі вищевказаного акту перевірки, за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя прийнято рішення № 0000202340/0 від 04.07.2007, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 27775,00 грн.

Вказане рішення було оскаржено позивачем до ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя, Державної податкової адміністрації у м. Севастополі.

За результатами розгляду скарг рішенням ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя від 07.09.2007 № 5374/10/25-020, рішенням Державної податкової адміністрації у місті Севастополі № 1696/10/25-020 від 15.11.2007, податкове повідомлення-рішення № 0000202340/0 від 04.07.2007 залишено без змін.

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення про зменшення йому суми бюджетного відшкодування в розмірі 277775,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Статуту та довідки управління статистики одним з основних видів діяльності позивача є будування та ремонт суден.

01.11.2006 між підприємствами –резидентами України, а саме: позивачем (Принципал) та ТОВ «Севнавимар»(Агент) укладено агентську угоду № 01/11-2006, за умовами якої позивач передав Агентові право представляти його інтереси по ремонту судна jars Vacietis»(арк. справи 8).

Відповідно до пункту 2 Агентської угоди Агент представляє інтереси Принципала на латвійському ринку судноремонту та здійснює технічний та конвенційний нагляд на судах в ремонті, Агент здійснює контроль за коньюктурою ринку судноремонту та допомагає Принципалу добитись конкурентноспроможних умов ремонту судна jars Vacietis». Агент веде переговори, що передують укладенню контракту, забезпечує поставлення судна в ремонт на верф Принципала. Крім того Агент вирішує усі технічні питання, що виникають в ході ремонту з представником судновласника та представниками Принципала.

Пунктом 3 Агентської угоди передбачений обов'язок позивача виплатити Агентові винагороду в розмірі 166650,00 грн., у тому числі ПДВ протягом 5 днів після підписання приймально-здавального акту між Принципалом та замовником Принципала про закінчення ремонтних робіт на судні jars Vacietis».

Тобто винагорода за Агентською угодою визначена в певній сумі, розмір якої не поставлений сторонами за угодою в залежність від вартості робіт за контрактом на ремонт судна, на укладення якого направлені послуги Агента. Умови угоди не передбачають зменшення суми винагороди Агентові у випадку зменшення вартості ремонту за контрактом на ремонт судна.

В ході розгляду справи судом не встановлено укладення будь-яких додаткових угод до вказаної Агентської угоди.

Агентська угода недійсною у судовому порядку визнана не була.

27.11.2006 між позивачем та власником судна jars Vacietis» укладений контракт № 27-11/2006, відповідно до якого позивач зобов'язувався здійснити ремонт вказаного судна. Вартість робіт визначена в сумі 1234897,00 дол. США.

25.12.2006 судно прийнято позивачем в ремонт відповідно до акту приймання судна в ремонт, підписаного сторонами контракту.

26.02.2007 сторони за цим контрактом підписали приймально-здавальний акт робіт, що виконані позивачем відповідно до контракту. Вартість робіт відповідно до Виконавчої ремонтної відомості склала 1099493,00 дол. США.

19.02.2007 позивачем та ТОВ «Севнавимар»підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № 7, в якому зазначено, що роботи відповідно до Агентської угоди  Агентом виконані, а Принципалом –прийняті, в обсязі пункту 2 угоди, вартість робіт склала 166650,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 27775,00 грн.

Позивач оплатив Агентові винагороду за Агентською угодою в сумі 166650,00 грн. 23.02.2007, про що зазначено в акті перевірки.

19.02.2007 ТОВ «Севнавимар»виписало на адресу позивача податкову накладну №15 на суму 166650,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 27775,00 грн.

В цій податковій накладній зазначено вартість наданих послуг, у тому числі з врахуванням податку на додану вартість. В графі «Номенклатура поставки послуг»зазначено «винагорода за виконання робіт в повному обсязі пункту 2 агентської угоди № 01/11-2006».

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна повинна містити: порядковий номер і дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відсутність хоча б одного з цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної.

Враховуючі специфіку наданих послуг –представлення інтересів позивача, здійснення нагляд на судах, контроль за коньюктурою ринку, ведення переговорів, що передують укладенню контракту та інш., суд вважає, що зазначення обсягу та номенклатури послуг із посиланням на пункт угоди, в якому передбачений перелік послуг, із вказанням вартості цих послуг, не можна розглядати як відсутність такого реквізиту податкової накладної, як опис послуг. Вказівка в номенклатурі послуг «винагорода за виконані роботи», не змінює складу послуг, оскільки накладна містить посилання на Агентську угоду, яка передбачає саме надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Севнавимар»агентських послуг позивачеві, вартість цих послуг. Довідкою ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі від 13.06.2007 № 2738/10/23-211/34581212/227, складеної за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ “Севнавимар” з питань правових відносин з ВАТ “Морський індустріальний комплекс” за лютий 2007 року підтверджується надходження винагороди в сумі, зазначеній у податковій накладній, на адресу ТОВ «Севнавимар»від позивача за виконання послуг, визначених Агентською угодою.

Відповідно до вказаної довідки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ТОВ «Севнвимар»зареєстровано як платник ПДВ 11.12.2006, про що має свідоцтво №100005050. Перевіркою встановлено, що суми податку на додану вартість за Агентською угодою по накладній № 15 від 19.02.2007, відображеній у реєстрі податкових накладних, включені до податкових зобов'язань ТОВ «Севнавимар»відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що ТОВ «Севнавимар»на момент отримання винагороди та видачі позивачеві податкової накладної було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Доводи відповідача стосовно того, що дії, які передують укладенню контракту на ремонт судна, не могли бути виконані ТОВ «Севнавимар»як платником податку на додану вартість не приймаються судом до уваги як необґрунтовані.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

При зменшенні податкового кредиту позивача за наявності у нього податкової накладної, виданої платником ПДВ, ДПА не врахувала вимоги п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 165 (зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. N 233/2037), згідно з яким податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказана у пункті 2 даного Порядку, а саме особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем в ході перевірки надано перевіряючим належним чином заповнену податкову накладну.

Податкова накладна, що надана позивачем до перевірки, не визнана в установленому порядку недійсною.

Посилання ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополі в обґрунтування прийнятого нею рішення на те, що відповідно до реєстраційної картки ТОВ «Севнавимар»до основних видів діяльності не входять агентські послуги, не приймається до уваги, оскільки відповідно до статті 43 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Згідно зі статтею 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

За агентським договором згідно зі статтею 297 вказаного Кодексу одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

Відповідно до статті 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення.

З аналізу цих норм, з врахуванням  того, що Агентська угода не передбачала обов'язку Агента надавати позивачеві письмові звіти Принципалу щодо здійснених ним дій, направлених на виконання цієї угоди, випливає, що доводи відповідача щодо необхідності підтвердження надання Агентських послуг додатковими угодами,  письмовими поясненнями не ґрунтується на законі.

Пунктами 3.1.1-3.1.3 пункту 3.1 статі 3 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

- ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зі змісту Агентської угоди, акту приймання-передачі виконаних робіт випливає, що ТОВ “Севнавимар” надало позивачеві агентські послуги, що обумовлені угодою, а позивач в свою чергу сплатив за ці послуги винагороду в розмірі, встановленому угодою.

Таким чином, вивчивши надані позивачем документи, враховуючи предмет та мету діяльності підприємства позивача, суд вважає, що агентські послуги, обсяг яких визначений у пункті 2 агентської угоди, що надані контрагентом позивача на виконання вищезазначеної угоди, пов'язані із діяльністю позивача, послуга за агентською угодою є об'єктом оподаткування.

Враховуючі викладене, суд вважає висновок про те, що послуги, які надані за агентською угодою, не є об'єктом оподаткування, та відсутність у зв'язку з цим права у позивача на податковий кредит по податковій накладній, що видана ТОВ “Севнавимар”, помилковим.

В обґрунтування зменшення суми бюджетного відшкодування позивача ДПА зазначила про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 27775,00 грн., зазначивши про порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, 7.2.3 ст. 7 Закону про ПДВ при віднесенні до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 27775 грн. по податковій накладній, оформлених на її думку з порушенням вимог пп. 7.2.1 ст. 7 названого Закону, щодо опису (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм). Однак здійснене ДПА зменшення податкового кредиту позивача на загальну суму 27775 грн. за наявною у позивача податковою накладною, не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючі викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0000202340/0 від 04.07.2007.

3.          Копії постанови направити прокурору, сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                          К.А. Остапова

          Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

11.03.2008