Рішення

від 20.08.2009 по справі 5020-4/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" серпня 2009 р. справа № 5020-4/004

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Меги-Лифт»

(99006, місто Севастополь, вулиця Героїв Бреста, 49-67)

до                    Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації  

          (99058, місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 8)

про                    стягнення 9217,80 грн.

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

позивач –Козиркін Ігор Іванович, директор, наказ № 1-к А від 12.02.2007, паспорт серія АР 287488, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі 08.01.2002;

відповідач –Грекова Галина Володимірівна - заступник начальника відділу персоніфікованого обліку, довіреність № 28  від 14.07.2009

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меги-Лифт» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 9217,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані статтями 526, 610 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 01.10.2006 року між сторонами у справі було укладено Договір про надання послуг окремим категоріям громадян, які мають пільгу на їх оплату, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання відшкодовувати позивачеві витрати, понесенні з наданням послуг по технічному обслуговуванню ліфтів громадянам, які користуються пільгами при оплаті вказаних послуг у відповідності з чинним законодавством. Позивач зазначає, що Управлінням праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації прийняті на себе зобов'язання виконуються не належним чином, у зв'язку з чим, станом на 10.06.2009 року утворилась заборгованість по відшкодуванню соціального тарифу в сумі 1336,30 грн. та по відшкодуванню пільг в сумі 7885,96 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позов та пояснив, що заборгованість по відшкодуванню позивачеві пільг в сумі 7885,96 грн. на підставі договору від 01.10.2006 року дійсно існує та не оспорюється. Що стосується вимог про стягнення 1336,30 грн. по відшкодуванню соціального тарифу, відповідач пояснив, що такі вимоги не можуть бути до нього адресовані, оскільки йому доручено лише вести базу даних пільгових категорій громадян, які мають право на соціальний тариф. При цьому, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації зазначає, що воно розпорядником грошових коштів по даній категорії не являється.                    

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 року між Управлінням праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації –«Управління»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меги-Лифт» - «Підприємство» було укладено Договір про надання послуг окремим категоріям громадян, які мають пільгу на їх оплату, відповідно до умов пункту 1.1 якого «Управління»прийняло на себе зобов'язання відшкодовувати «Підприємству»витрати, понесенні з наданням послуг по технічному обслуговуванню ліфтів громадянам, які користуються пільгами при оплаті вказаних послуг у відповідності з чинним законодавством (а.с.9).

Пунктами 2.2.1-2.2.3 договору «Управління» праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації прийняло на себе такі зобов'язання:

- проводити перевірку надаваємих «Підприємством»розрахунків, звіряти надану «Підприємством»інформацію з інформацією, яка міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають права на пільги;

- після проведення розрахунків з «Підприємством»оформлювати акт звірки (форма «3-пільга», затверджена Міністерством праці і соціальної політики України за погодженням Міністерства фінансів України і Державним комітетом статистики) і до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, представляти вказаний акт звірки в районним фінансовий відділ;

- в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання коштів субвенцій від територіального органу Державного казначейства і в триденний строк з моменту отримання коштів з районного фінансового відділу проводити розрахунки з «Підприємством».

Позивач зазначає, що в процесі виконання Договору від 01.10.2006 року відповідач частково здійснив розрахунки за надані пільги, зокрема: 03.04.2007 року –4493,35 грн., 05.04.2007 року –1066,08 грн., 07.06.2007 року –104,67 грн., 10.07.2007 року –404,92 грн., 17.08.2007 року –588, 07 грн., 30.08.2007 року –919,48 грн., 16.11.2007 року –356,05 грн. та станом на 10.06.2009 року заборгованість по відшкодуванню пільг та соціального тарифу в загальній сумі складає 9217,80 грн.         

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати  майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Пунктом 1.3 Договору від 01.10.2006 року встановлено, що фінансування здійснюється через головного розпорядника коштів - Управління та районний відділ Гагарінської районної державної адміністрації на підставі отримуваних від Підприємства щомісячних відомостей про розрахунки пільгової вартості послуг, які надаються у відповідності с Законами України, а також рішеннями сесії міської Ради, відповідно до яких, окремі категорії громадян мають право на відповідні пільги, які фінансуються з державного і міського бюджетів через районні бюджети.

Пунктом 1.2 Договору від 01.10.2006 року сторони встановили, що вони куруються Постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 «Про затвердження порядку фінансування витрат на реалізацію державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» та від 29.01.2003 року № 117 «Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», рішенням сесії міської ради від 12.09.2006 року № 650 «Про реалізацію тарифної політики у сфері житлового господарства».

Так, згідно з пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», фінансування видатків місцевих бюджетів  за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання  праці та соціального захисту населення .

Судом встановлено, що Договір про надання послуг окремим категоріям громадян, які мають пільгу на їх оплату від 01.10.2006 року було укладено між сторонами на виконання рішення Севастопольської міської ради № 650 від 12.09.2006 року «Про реалізацію тарифної політики у сфері житлового господарства».

Згідно зі статтею 630 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт існування у Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації заборгованості по відшкодуванню пільг в сумі 7885,96 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків, а також не оспорюється самим відповідачем.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації заборгованості по пільгам являються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки такі вимоги безпосередньо витікають з Договору про надання послуг окремим категоріям громадян, які мають пільгу на їх оплату від 01.10.2006 року та з факту його невиконання.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації заборгованості по соціальному тарифу в сумі 1336,30 грн., то суд вважає такі вимоги не обґрунтованими з тих підстав, що вони не витікають з договору від 01.10.2006 року, яким позивач мотивує власний позов.

Як зазначалось, предметом договору від 01.10.2006 року було відшкодування витрат, понесених позивачем у в'язку з наданням послуг по технічному обслуговуванню ліфтів громадянам, які користуються пільгами при оплаті вказаних послуг у відповідності з чинним законодавством. При цьому, відшкодування соціального тарифу вказаним договором не передбачалась.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Листом Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації № 5135 від 15.11.2006 року Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації у відповідності з рішенням Севастопольської міської ради від 04.07.2006 року № 382 лише спільно з інформаційно-розрахунковим центром веде базу даних пільгових категорій громадян, які мають право на соціальний тариф та розпорядником грошових коштів в цій частині не являється.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, позивач не довів суду існування будь-яких правовідносин з відповідачем, із змісту яких би вбачався обов'язок Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації по відшкодуванню соціального тарифу.  

У зв'язку з викладеним, суд в частині стягнення з відповідача 1336,30 грн. відмовляє.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації (99058, місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 8, ідентифікаційний код 26227511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Меги-Лифт»(99006, місто Севастополь, вулиця Героїв Бреста, 49-67, р/р 260053012727, СФ АБ «Таврика», МФО 324377, ОКПО 32896715) заборгованість в розмірі 7885,96 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 87,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 100,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                        О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 25. 08.2009.

РОЗСИЛКА:

1. ТОВ “Мегі-Ліфт”

(99053, місто Севастополь, вулиця героїв Бреста, 49-67)

2. Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя

(99038, місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції,8)

3. Справа