Рішення

від 18.02.2008 по справі 2/60-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/60-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.02.2008                                                                Справа №  2/60-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія"м.Херсон

до Приватної  виробничо-комерційної  фірми  "Велес", м.Херсон  

про   стягнення 12711,28 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сапіга Д.П., довіреність віл 03.01.2007 року

від відповідача: не прибув

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" звернулась до суду з позовом до приватної виробничо-комерційної  фірми "Велес" про стягнення 12711,28 грн. заборгованості за отриману силікатну цеглу  в умовах  договірних відносин сторін.

У судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав позовні вимоги ЗАТ "ТБК" та просить стягнути з боржника на його користь 10840,28 грн. основного боргу, 470,43 грн. пені, 1312,36 грн. інфляційних збитків, 88,21 грн. - 3% річних та судові витрати по справі, посилаючись на надані докази і матеріали справи.

Відповідач до суду не прибув, про причини неприбуття не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надав. В той же час, матеріали  справи свідчать про те, що ПВКФ "Велес" отримала позовну заяву та претензію від позивача, а також  ухвалу  суду про порушення справи від 31.01.2008 року, підтвердженням чого є дані канцелярії та поштового відділення зв'язку.

Крім того, відповідач не виконав вимоги суду викладені в ухвалі від 31.01.2008 року, яким явка представників сторін в судове засідання визнана обов'язковою, а Приватну виробничо-комерційну фірму "Велес" зобов'язано надати суду відзив на позов, реєстраційні документи, докази сплати боргу або обґрунтування причин його несплати.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть  участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 18.02.2008 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому  засіданні.

Відповідач не прибув, наданими йому правами не скористався.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, заслухавши представника позивача, дослідивши правовідносини сторін і умови договору між ними, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2007 року  між ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" (далі - постачальник) та ПВКФ "Велес" (далі - покупець) було укладено договір поставки  № 57 (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору позивач зобов'язався поставити цеглу силікатну (далі - товар).

Позивач починаючи з 25.05.2007 по 01.06.2007 року відпустив товар на загальну суму 21702,50 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується накладними позивача за № ТК - 0007252 від 25.05.2007р., № ТК - 0007258 від 25.05.2007р., № ТК - 0007604 від 31.05.2007р., № ТК - 0007710 від 01.06.2007р. та довіреностями відповідача на отримання товару серія ЯЗЮ № 918488 від 24.05.2007р.; серія ЯЗЮ № 918489 від 01.06.2007р. на ім'я Ісупова Анатолія Федоровича.

Відповідно до п.6.2. Договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом 100% передплати, за всю партію товару зазначену в договорі протягом трьох календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідач за отриману цеглу розрахувався частково у сумі 10862,22 грн. та борг перед позивачем станом на 13.12.2007року становить 10840,28 грн.

28.11.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 984/07 з вимогою погасити суму боргу за поставлений товар, але на сьогоднішній день відповіді відповідач не надав та борг не погасив.

Відповідно до п.7.2 Договору у випадку прострочення оплати продукції позивач розраховує пеню відповідачу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочки, таким чином відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 470,43 грн. (Додаток № 4 до позовної заяви).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання (господарські) повинні виконуватися належним чином відповідно до закону і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається (ст.525 ЦК України). Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції, що складає 1312,36 грн. (Додаток № 2 до позовної заяви), а також 3 % річних, що складають 88,21 грн. (Додаток № 3 до позовної заяви).  

У відповідності до положень ст.ст.20, 173, 193 ГК України господарські зобов'язання, включаючи договірні, повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом строк. За таких  обставин суд вважає позовні вимоги ЗАТ "ТБК" законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати по справі суд покладає  на відповідача, з вини якого  спір  доведений до судового розгляду.

На протязі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд  -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Велес", 73000 м.Херсон, вул.Карбишева, 26 кв.62, код ЄДРПОУ 30330176, р/р.26004002327 в "Західінкомбанк" в м.Херсон, МФО 352327 на користь Закритого акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", 73011 м.Херсон, вул.Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078, р/р.26009052312717 філія ХФ КБ "Приватбанк" м.Херсон МФО 352479 - 10840,28 грн. (десять тисяч  вісімсот сорок грн. 28 коп.) основного боргу, 470,43 грн. (чотириста сімдесят грн. 43 коп.) пені, 1312,36 грн. (одна тисяча триста дванадцять грн. 36 коп.) інфляційних збитків, 88,21 грн. (вісімдесят вісім грн. 21 коп.) 3% річних, 127,11 грн. (сто двадцять сім грн. 11 коп.) сплати державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення направити сторонам по справі.

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін