Постанова

від 05.03.2008 по справі 11-1/300-06-8293

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11-1/300-06-8293

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 березня 2008 р.                                                                                    № 11-1/300-06-8293  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуНерубайської сільської ради

на постановувід 25.12.07 Одеського апеляційного господарського суду

та на рішеннявід 22.10.07

у справі№11-1/300-06-8293

господарського судуОдеської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поллукс"

доНерубайської сільської ради

третя особаВідділення державного казначейства у Біляївському районі Одеської області

простягнення 114897,95 грн.

за участю представників сторін

від позивача:у засідання не прибули

від відповідача:у засідання не прибули

від третьої особи:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поллукс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Нерубайської сільської ради про стягнення 64010 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи за укладеним між сторонами договором №12 від 06.10.03, 31364,9 грн. пені, 3% річних та інфляційних (з урахуванням уточнення).

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 16.05.07 Вищий господарський суд України судові рішення скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку невстановлення судами  суттєвих обставин: підстав приймання робіт не Нерубайською сільською радою, визначеною в договорі замовником, а її підлеглим органом –виконкомом; моменту приймання робіт; джерел фінансування робіт за договором (бюджет ради); моменту звернення з вимогою про оплату робіт, який впливає на розрахунок інфляційних та пені.

Рішенням від 22.10.07 господарського суду Одеської області (суддя Власова С.Г.), яке залишено без змін постановою від 25.12.07 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Єрмілова Г.А. - головуючого, Воронюка О.Л., Лашина В.В.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 83347,48 грн. основної заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 5727,58 грн. пені та 5029,61 грн. 3 % річних, а в решті позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані доведенням позивачем обставин виконання робіт, передбачених договором №12 від 06.10.03, їх прийняття, а також обґрунтованістю суми позову.

Ухвалою від 18.02.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касатор посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій обставин ненадання позивачем рахунки для оплати виконаних робіт, як це передбачено ст.ст. 875, 879 ЦК України, встановлення факту прийняття робіт на підставі неналежних доказів, а також відсутністю передбачення в бюджеті на 2003-2004р.р. фінансування робіт, зазначених у договорі №12 від 06.10.03.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Факт укладення договору підряду  №12 від 06.10.03 судами встановлено і визнається сторонами у справі.

Проте в порушення вимог ст. 11112 ГПК України суди першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи не встановили суттєві обставини справи, визначені у мотивувальній частині постанови касаційної інстанції від 16.05.07, а саме: підстави приймання робіт не Нерубайською сільською радою, визначеною в договорі замовником, а її підлеглим органом –виконкомом; момент приймання робіт; джерела фінансування робіт за договором (бюджет ради); момент звернення з вимогою про оплату робіт.

За умовами договору (п.п. 1.1, 2.1, 3.3, 9.3) загальний обсяг доручених позивачу відповідачем робіт становив 36000 м2 на суму 180000 грн. зі строком їх виконання 45 днів з моменту надходження авансу (слід розуміти –вищенаведеного обсягу робіт) і оплату усього обсягу робіт на підставі двохстороннього акту приймання, рахунку позивача. Тобто вказаними положеннями договору, крім авансового платежу, не передбачено оплату окремих етапів робіт, а лише –усього їх обсягу в розмірі 36000 м2 на суму 180000 грн.

Звертаючись з позовом у справі, позивач доводив наявність заборгованості відповідача з оплати виконаних ним робіт.

Суди встановили, що на підставі актів приймання без дати, складених представниками позивача і виконкому Нерубайської сільської ради, виконано робіт на суму 162420 грн.

Відповідно до ст.ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З аналізу вказаних норм та умов договору не вбачається обов'язок підрядника отримати оплату за виконані роботи виключно на підставі виставлених рахунків.

Разом з тим, виникнення у відповідача обов'язку згідно з вказаними нормами та умовами п.п. 1.1, 3.3 договору оплатити виконані позивачем роботи в обсязі 36000 м2 на суму 180000 грн. позивач не довів та не надав доказів приймання робіт замовником у договорі –Нерубайською сільською радою. Відповідно ст. 33 ГПК України кожна з сторін зобов'язана довести обставини, на які вона посилається.

Оскільки позивач при новому розгляді справи не довів виконання ним п. 1.1 договору, здачу виконаних робіт саме замовникові у договорі –відповідачеві, а судами не були встановлені ці обставини та правомірні джерела фінансування робіт згідно з п. 3 ст. 16, ст.ст. 837, 854 ЦК України судова колегія дійшла висновку про скасування рішення і постанови у справі та прийняття нового рішення щодо відмови в задоволенні позову. Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 108, 1115, 1117, 1119-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 22.10.07 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.07у справі №11-1/300-06-8293 скасувати.

3. У задоволені позову відмовити повністю.

4. Доручити господарському суду Одеської області у встановленому порядку видати наказ про стягнення з ТОВ "Поллукс" судових витрат.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький