Рішення

від 24.03.2011 по справі 5023/445/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/445/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/445/11

вх. № 445/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О. 

при секретарі судового засідання Гончар О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Верба М.М., довіреність б/н від 05.02.2011 року, Петровський В.М., довіреність б/н від 05.02.2011 року

 відповідача - Волохай І.Ю., довіреність № 39 від 11 лютого 2011 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютери та інформатизація", м. Харків       

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна лабораторія", м. Харків       

про стягнення 45870,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 45870 грн. боргу за договором № 50, укладеним між сторонами 12.03.2010 року. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплат послуг за договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена. Під час розгляду справи позивач збільшив суму позовних вимог, заявивши до стягнення 63025 грн., які складаються з заборгованості за поставлене обладнання у розмірі 2053,28 грн., за виконані роботи – 18946,72 грн., пені – 1225  грн. та суми упущеної вигоди – 40800 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на невиконання позивачем умов договору.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.02.2011 року до 10.03.2011 року. За заявою сторін строк розгляду справи подовжено до 24.03.2011 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

12.03.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 50.

 Згідно з п.1.1. Договору позивач був зобов'язаний поставити покупцю (ТОВ «Інформаційно-технологічна лабораторія») обладнання для створення системи безперебійного електроживлення та надати послуги з монтування обладнання. Додатком №1 до договору передбачалось, що роботи зі встановлення та підключення передбачають встановлення обладнання на місце його постійного використання та підключення всіх необхідних кабелів.

          Вартість обладнання, яке мало бути поставлено за умовами п.2.1. договору складала 64994,64 грн. з ПДВ. Вказана сума була перерахована позивачу частинами:

1-ий платіж – 12 березня 2010 року у сумі 20000 грн.

2-ий платіж – 28 квітня 2010 року у сумі 44994,64 грн.

Всього перерахована загальна вартість обладнання – 64994,64 грн. Даний факт підтверджується виписками з банківського рахунку, які додані позивачем до матеріалів справи. Поставка обладнання відбулась двома партіями на підставі актів №1 від 30.03.2010р. на суму 17946,72 грн. та №1 від 30.04.2010р. на суму 47047,92 грн., загалом на суму 64994,64 грн.

Додатково позивачем було поставлено обладнання на суму 2600,76 грн. за актом №1 від 19.05.2010  р., які були перераховані на його поточний рахунок 18 травня 2010 року.

Таким чином, загальна сума коштів, сплачена позивачу складає 67595,4 грн. Все поставлене обладнання згідно акту №1 від 19.05.2010р. на суму 67595,4 грн. було передано позивачу для виконання робіт за договором №50.

          Згідно умов п.2.2. Договору відповідач мав здійснити попередню оплату обладнання у розмірі 64994,64 грн. протягом п'яти банківських днів з моменту укладання сторонами договору. Як вбачається з матеріалів справи, своєчасно було перераховано 20000 грн., решта коштів у розмірі 44994,64 грн. перерахована 28 квітня 2010 року з пропуском встановленого строку. Договір укладено 12 березня 2010 року. Строк сплати спливав 19.03.2010 року. Таким чином, прострочка склала 39 днів (з 20.03.2010 по 27.04.2010). Санкція, передбачена п.5.2. договору - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від неоплаченої суми становить 985,57 грн.

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення  985,57 грн. пені обгрунтованою, законною та підлягаючою задоволенню.

Щодо решти заявленої до стягнення суми пені суд вважає позовні вимоги безпідтваними та такими, що не підлягають задоволенню

Згідно п.3.2. Договору, монтаж обладнання мав бути закінчений позивачем не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту поставки обладнання. Як зазначає сам позивач, і випливає з акту № 1 від 19.05.2010р на суму 67595,4 грн., повна поставка обладнання була здійснена 19 травня 2010 року. Термін у п'ять робочих днів спливав 26 травня 2010 року. У даний строк зобов'язання позивачем не виконано. Акт виконання робіт, за твердженням позивача, викладеним у позові, він надав 07.07.2010 року, що не відповідає умовам договору. Пункт 8.6. договору передбачає, що одностороння зміна або відмова від умов договору не допускається.

          Умовами п.3.5. Договору встановлено, що роботи вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Згідно п. 2.3 Договору, покупець, тобто відповідач, здійснює оплату за виконані роботи протягом п'яти банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт.

          Позивачем в судове засідання не надано доказів здачі робіт і акту виконаних робіт, підписаного сторонами. Відповідач надав суду претензію, направлену на адресу позивача, заперечення до акту прийомки-передачі виконаних робіт з доказами їх отримання позивачем. Згідно умов п.3.8 Договору, постачальник, тобто позивач, зобов'язаний за власні кошти виправити вказані покупцем недоліки протягом семи робочих днів з моменту отримання від покупця відповідного повідомлення про виявлені недоліки. Передбачених договором дій позивач не вчинив.

          Як вбачається з документів, наданих відповідачем, роботи з монтажу поставленого позивачем обладнання були завершені сторонньою організацією за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання стаття 610 ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк стаття 530 ЦК України.

Згідно із статтею 252 Цивільного кодексу України термін (строк) визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 854 ЦКУ передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після кінцевої здачі робіт за умови, що робота виконана належним чином і в погоджені строки.

          За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 985,57 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Щодо суми  упущеної вигоди у розмірі 40800 грн., то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів факту порушення господарських правовідносин з боку відповідача, які спричинили збитки позивачу. Крім того в обґрунтуванні своїх вимог позивач посилався на норми Цивільного кодексу України, які не підлягають застосуванню до господарських правовідносин, які склалися між сторонами. Згідно п.5 розділу ІХ ГКУ, положення Господарського кодексу України, щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями.    

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 9,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 3,70 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 252, 509, 526, 837, 854 ЦК України, ст.173, 193 ГК України, 45-49 ГПК України, суд,-   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Інформаційно-технологічна лабораторія» (м. Харків, вул. Червоножовтнева, 6, код ЄДРПОУ 14082852, поточний рахунок 26008221494300 в АКІБ "Укрсіббанк" м. Харків, МФО 351005, ІПН 140828520304, свідоцтво ПДВ № 28282823) на користь позивача ТОВ «Комп'ютери та інформатизація» (м. Харків, вул. Серпова, 4, код ЄДРПОУ 33206448, поточний рахунок 2600300005770 в ПуАТ "СЕБ Банк" м. Київ МФО 300175, ІПН 332064420305, свідоцтво ПДВ № 28318284) 985,57 грн. пені, державного мита у розмірі 9,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 3,7 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                 Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ березня 2011 року.