Постанова

від 28.03.2011 по справі 17/382-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/382-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2011 року                                    Справа №  17/382-10

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Пруднікова В.В.

секретар судового засідання Савін В.Ю.

представники сторін:

від позивача:  Рязанцев С.В. представник, довіреність №б/н  від 07.04.10;

від відповідача:  Логвіненко Ю.В. представник, довіреність №б/н від 26.07.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Промтехкомп”,               м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  11.01.2011р. у справі №17/382-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел-Дніпро”,                   м. Дніпропетровськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Промтехкомп”,                                 м. Дніпропетровськ

про стягнення  6 263грн.92коп.,

В С Т А Н О В И В:

  В листопаді 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 3 689,08 грн., 3% річних у сумі 1 786,77 грн. та 788,07 грн. неустойки (пені), а всього суму 6 263,92 грн. заборгованості.

Вмотивовує вимоги наявністю невиконаного рішення господарського суду по справі № 33/127-10 щодо стягнення з відповідача вартості неоплачених робіт в розмірі 91 726,21 грн.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р. у справі №17/382-10 (суддя – Суховаров А.В.) позов задоволено.  Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Промтехкомп”, м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел-Дніпро”, м. Дніпропетровськ  суму 3689грн.08коп –інфляційних, 1786грн.77коп.  - 3% річних, 788грн.07коп.- пені, 102 грн.00 коп.  - державного мита, 236грн.00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

        Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі скаржник посилається на  порушення судом першої інстанції ч.1 ст.230, ч.6 ст.232ГК Уrраїни, ст. 258 ЦК України, вказує, що рішенням від 25.05.2010 року по справі №33/127-10 припинилися правовідносини між сторонами по договору субпідряду, нарахування неустойки є неправомірним, оскільки її нарахування повинно здійснювати лише в строк шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Нарахування відсотків та інфляційних втрат безпідставне, враховуючи що на теперішній час здійснюється примусове стягнення суми з відповідача.

         Позивач у відзиві та у судовому засіданні проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.   

        В судовому засіданні 28.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

       Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Промтехкомп”, м. Дніпропетровськ не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першою та апеляційною інстанцією, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.10р. у справі № 33/127-10 позовні вимоги ТОВ "Вітел-Дніпро" задоволено повністю та стягнуто з ТОВ підприємства "Промтехкомп" суму 111 596,02 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних, 3% річних та неустойки (пені), яке залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції господарського суду. Про що видано наказ.

Судами встановлено, що на час розгляду даного спору зазначене вище рішення у справі № 33/127-10 є невиконаним, а заборгованість відповідача перед позивачем залишається непогашеною в повному розмірі.

         У зв'язку із чим, внаслідок інфляційних процесів борг відповідача за період з березня по жовтень 2010 року збільшився на суму 3 689,08 грн., розмір 3% річних від простроченої суми за період з 23.03.10р. по 14.11.10р. складає 1 786,77 грн. а сума неустойки (пені) за період з 23.03.10р. по 07.06.10р. становить 788,07 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.  

        Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, перша інстанція дійшла правильного висновку щодо задоволення вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не виконує зобов'язання по оплаті вартості поставленого природного газу, а отже не виконує рішення господарського суду про стягнення з боржника основної заборгованості та штрафних санкцій.

        Посилання відповідача на п. 4 ст. 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будвництва" є безпідставними, так як зі змісту визначених цією статтею Закону положень мова йде про підтримання будівництва житла, а договірні відносини сторін не підпадають під дію вказаного Закону.

Господарським судом розрахунок неустойки та стягнення проведено за шість місяців, з врахуванням строку позовної давності. Рішення суду не віднесено законодавцем до підстав припинення зобов'язань, а тому судом правомірно стягнено з відповідача 3 відсотки на суму  боргу та інфляційні втрати.

З врахуванням викладеного доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського  суду Дніпропетровської області області як правильне, законне та обгрунтоване належить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

           Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -       

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Промтехкомп”,  м. Дніпропетровськ   залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р. у справі №17/382-10 залишити без змін.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                           Л.О. Чимбар

Суддя                                                                                  Л.В. Чоха

Суддя                                                                                  В.В. Прудніков

Повний текст постанови складено 31.03.2011р.