Постанова

від 28.03.2011 по справі 40/57-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/57-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2011 року                                    Справа №  40/57-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Заболотна О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сушко О.І., представник, дов. №б/н від 17.05.10р.                                                              

від відповідача: Мамонов В.В., представник, дов. №б/н від 08.02.11р.                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Криворізьких міських електричних мереж" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі № 40/57-11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Криворізьких міських електричних мереж", м.Кривий Ріг

до відповідача  Комунального підприємства "Міський тролейбус", м.Кривий Ріг

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

          

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. року (суддя О.І.Красота) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване недотриманням позивачем вимог ч.5 ст.181 ГК України, ч. 2 ст. 649 ЦК України, в частині отримання згоди ( погодження) від іншої сторони на передачу спору про укладення договору на вирішення судом.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове. Зобов'язати відповідача у справі укласти договір про встановлення засобів диференційованого ( погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних.                                        

В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Криворізьких міських електричних мереж" зазначає, що судом при вирішенні спору невірно застосовані положення ст..181 ГК України та ст.. 649 ЦК України. Так суд виходив з того, що в нормативних актах відсутнє посилання, щодо обов'язковості укладення відповідного договору, але як вбачається із п.3.35 ПКЕЕ , наявність договору, що врегульовує питання терміну встановлення відповідних засобів обліку та локального устаткування збору і обробки даних є обов'язковим.

Крім того, заявник посилається на хибність висновків суду щодо відсутності у відповідача обов'язку укласти  спірний договір, що підтверджується правовою позицією викладеною в рішенні Вищого господарського суду України від 03.06.2009р. у справі №19/81.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Відповідач  у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що він надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту. Постановою Кабінету Міністрів №881 від 26.06.2008р. встановлено, що для міського електротранспорту застосовуються тарифи на електричну енергію, як для населення. Згідно листа НКРЕ від 12.12.05р. до нього не повинні застосовуватися тарифи, диференційовані за періодами часу. Апеляційну скаргу вважає безпідставною та просить рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засідання вказав, що рішення суду є законним, у зв'язку з чим вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Криворізьких міських електричних мереж" супровідним листом від 04.06.2010 року направило на адресу відповідача для підписання та скріплення печаткою договір про встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних.

Відповідно до направленого проекту договору про встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних, споживач електричної енергії (відповідач), згідно з вимогами Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ   № 28 від 31.07.1996р. (у редакції постанови НКРЕ № 1449 від 25.12.2008р.), має встановити засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локальне устаткування збору і обробки даних для організації обліку електроустановок в межах терміну, зазначеного в п. 2.2.4. Договору, а саме до 18.11.2010р.

Відповідач договір не підписав. У листі на адресу позивача (вих..№563 від 01.07.2010р.) зазначив, що встановлення засобів диференційного обліку та локального устаткування збору і обробки даних на об'єктах господарювання потребує великих додаткових коштів, яких підприємство не має.

У зв'язку з відмовою укласти договір ВАТ «ЕК»Дніпрообленерго»в особі "Криворізьких міських електричних мереж" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Міський тролейбус"  про зобов'язання відповідача укласти договір про встановлення засобів диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних та стягнути судові витрати.

Колегія суду погоджується з рішенням суду, яким в позові відмовлено, але з інших підстав.

Відмовляючи в позові, господарський суд дійшов  висновку про те, що укладання спірного договору не є обов'язковим, а тому спір щодо укладання цього договору може бути переданий на вирішення суду лише за наявності згоди іншої сторони або відповідної домовленості сторін, якої в даному випадку не було.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду у зв'язку з наступним.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст..3 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. А частиною 2 статті 26 цього Закону встановлено, споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно п.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісія з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996 № 28, з наступними змінами (далі Правила), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

З аналізу вищевказаних норм випливає, що дані Правила є нормативно-правовим  актом у сфері електроенергетики, вимоги яких зобов'язаний дотримуватися споживач.

Згідно з ч.ч. 1, 3 п. 3.35. Правил із змінами, внесеними постановою НКРЕ № 105 від 04.02.2010р., об'єкт (крім багатоквартирних житлових будинків та населених  пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВт. год і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору.

Період для встановлення локального устаткування збору та обробки даних, автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача для організації обліку діючих електроустановок визначається окремим договором  між електропередавальною організацією та споживачем.

Також, відповідно до п. 3 постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005р. “Про внесення змін до Правил користування електричною енергією” встановлено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, зобов'язані привести комерційний облік на належних їх електроустановках у відповідність до вимог п. 3.35. Правил для:

- площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 550кВт та більше протягом п'яти років від дати набрання чинності цією постановою;

- площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок від 150 кВт до 550 кВт протягом шести років від дати набрання чинності цією постановою.

Як вбачається з п.1 Договору про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами, відповідач має електроустановки з приєднаною потужністю 44721 кВт, а тому зобов'язаний  привести комерційний облік на належних йому електроустановках у відповідність до вимог пункту 3.35 Правил, уклавши відповідний договір з електропередавальною організацією.

За таких обставин, висновок господарського суду щодо необов'язковості укладання договору про встановлення засобів диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних не відповідає діючому законодавству.

Також колегія суддів зазначає, що господарський суд при прийнятті рішення неправильно керувався ст..181 ч.5 ГК України та ч.2 ст.649 ЦК України, оскільки дані норми права встановлюють порядок врегулювання розбіжностей, що виникають між сторонами при укладанні договору, тобто коли сторони бажають укласти договір. В даному ж випадку відповідач не бажає укладати договір і вищевказані норми закону не можуть застосовуватися у зв'язку з відсутністю розбіжностей.

Позивач просив суд зобов'язати відповідача укласти договір в його редакції.

Як вбачається з договору, споживач зобов'язується встановити, атестувати  та здати постачальнику як розрахункові засоби диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних у термін до 18.11.2010р.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 18.11.2010р.

За таких обставин апеляційний господарський суд не може зобов'язати відповідача укласти договір, термін дії якого скінчився. А тому з цих підстав слід відмовити в позові.

З урахуванням викладено апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Криворізьких міських електричних мереж", м.Кривий Ріг залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі № 40/57-11 залишити без змін.

Головуючий:           

---

            С.Г. Антонік

      

Судді:                        

---

            А.Є Прокопенко

      

                                              

---

            І.О.Вечірко