Ухвала

від 07.03.2008 по справі 04/4378

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

04/4378

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

07 березня 2008 р.                                                                                   № 04/4378  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.,

Швеця В.О.

розглянувши

касаційну скаргуСелянського фермерського господарства "Зоря-2"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від15.01.2008 року

у справі№ 04/4378

господарського судуЧеркаської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський торговий дім"

доСелянського фермерського господарства "Зоря-2"

простягнення 193700грн.

в с т а н о в и в :

Касаційна скарга Селянського фермерського господарства "Зоря-2" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.01.2008 року не приймається до розгляду та повертається судом, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми та змісту касаційної скарги (подання), до скарги додаються докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В порушення зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України   Селянське фермерське господарство "Зоря-2" не додало до своєї касаційної скарги доказів надсилання її копії позивачу –Товариству з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський торговий дім".

Окрім того до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому  розмірі.

Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Підпунктом “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено ставку державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50% ставки, обчислюваної з оспорюваної суми.

В даному випадку позовні вимоги носять майновий характер  на загальну суму 193700грн. Таким чином, розмір державного мита, яке підлягає сплаті при поданні касаційної скарги на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.01.2008 року, повинен складати 50 відсотків ставки, обчисленої з оспорюваної суми, тобто 968,5 грн., проте відповідачем, згідно з наданою квитанцією № 1186304 від 29.01.2008 року, сплачено державне мито в розмірі 483,75 грн.,  що є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду, згідно з пунктом 4 частини 1  статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Вищий господарський суд України звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського  процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом  повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні  їх пункти та статті.

У поданій скарзі відповідач зазначає, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду   прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, разом з тим в скарзі взагалі не зазначено, які правові норми порушенні апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови. Фактично касаційні доводи скаржника зводяться до викладення обставин справи на підставі яких апеляційним господарським судом була прийнята оскаржувана постанова. Перевірка правильності встановлення судом обставин справи не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

         Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто,  в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати  доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4, 6  частини 1 статі  1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -                                  

                                         У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Зоря-2" від 29.01.2008 року № 42 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.01.2008 року у справі 04/4378  та додані до неї документи  повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддяТ.Добролюбова

судді:

Т.Гоголь  

В.Швець