Постанова

від 17.03.2011 по справі 2а-1381/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2011 року Справа № 2а-1381/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у скла ді:

Головуючого судді - Тв ердохліба Р.С.,

при секретарі - Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу за адміністративним позовом то вариства з обмеженою відпові дальністю «Електроспецмонт аж» до Ленінської міжрайонно ї державної податкової інспе кції у м. Луганську про скасув ання податкових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» зверну лось до Луганського окружног о адміністративного суду з п озовом до Ленінської міжрайо нної державної податкової ін спекції у м. Луганську в якому просило скасувати повністю першу податкову вимогу від 28 в ересня 2010 року №1/2178 та другу под аткову вимогу від 25 листопада 2010 року №2/261157865/24-504, прийнятих Лені нською міжрайонною державно ю податковою інспекцією у м. Л уганську щодо податкового бо ргу й застосування штрафних (фінансових) санкцій до товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Електроспецмонтаж» .

В обґрунтування заявленог о позову позивач зазначив, що при винисенні оскаржуваних податкових вимог відповідач керувався, зокрема, приписам и Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану варті сть», а саме абз. 16 п. 9.8 ст. 9, відпо відно до якого платник подат ку, в обліку якого на день анул ювання реєстрації знаходять ся товарні залишки або основ ні фонди, стосовно яких був на рахований податковий кредит у минулих або поточному пода ткових періодах, зобов' язан ий визнати умовний продаж та ких товарів за звичайними ці нами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов ' язань за наслідками податк ового періоду, протягом яког о відбувається таке анулюван ня.

У разі анулювання реєстрац ії платник податку позбавляє ться права на нарахування по даткового кредиту та отриман ня бюджетного відшкодування , але у строки, визначені закон ом, повинен погасити суму под аткових зобов' язань або под аткового боргу з цього подат ку, що виникли до такого анулю вання, за їх наявності, незале жно від того, чи буде така особ а залишатися зареєстрованою як платник цього податку на д ату сплати такої суми податк у, чи ні.

Проте, при анулюванні реєст рації платника податку на до дану вартість умовний продаж визнається лише по тих товар них залишках чи основних фон дах, по яких податковий креди т був сформований у минулих п одаткових періодах.

При заснуванні ТОВ «Електр оспецмонтаж» 31 серпня 2004 року, було створено статутний капі тал шляхом внесення засновни ком підприємства відповідно го майна, яке було віднесено д о основних фондів та амортиз увалося.

Згідно п. 3.2 ст. З Закону Украї ни від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» діючого на час заснування ТОВ «Елект роспецмонтаж» не є об' єктом оподаткування операції з пе редачі основних фондів, як вн еску до статутного фонду юри дичної особи для формування її цілісного майнового компл ексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому чи слі при ввезенні основних фо ндів на митну територію Укра їни (крім підакцизних товарі в) або їх вивезенні за межі мит ної території України; поста вки за компенсацію сукупних валових активів платника под атку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику под атку. Під цілісним майновим к омплексом слід розуміти акти ви, сукупність яких забезпеч ує ведення окремої підприємн ицької діяльності на постійн ій і регулярній основі і терм ін використання яких перевищ ує дванадцять календарних мі сяців.

17 червня 2008 року - на момент пр ийняття учасником рішення пр о ліквідацію ТОВ «Електроспе цмонтаж», яке подане 17.06.2008 держа вному реєстратору для внесен ня до Єдиного державного реє стру запису про рішення щодо припинення юридичної особи, залишилось майно - внесок до с татутного капіталу, відносно якого, на дату заснування ТОВ «Електроспецмонтаж» не було нараховано податковий креди т.

Таким чином, позивач зазнач ив, що у разі, якщо товари чи ос новні фонди платник податку на додану вартість придбав б ез нарахування податкового к редиту (з метою використання в операціях, звільнених від П ДВ), то й визнавати їх умовний продаж згідно абз. 16 п. 9.8 ст. 9 Зак ону України «Про податок на д одану вартість» за ним не пот рібно.

Тобто, при анулюванні реєст рації платника податку на до дану вартість умовний продаж визнається лише по тих товар них залишках чи основних фон дах, по яких податковий креди т був ним сформований у минул их податкових періодах, а при заснуванні ТОВ «Електроспец монтаж» на визначені відпові дачем основні фонди податков ий кредит нараховано не було , тому що це був внесок до стат утного фонду, про що свідчить Статут підприємства.

В судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги, надав поясненн я, аналогічні викладеним у по зові та просив задовольнити адміністративний позов у пов ному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги на визнав, надав письм ові заперечення проти позову та зазначив, що Ленінською мі жрайонною державною податко вою інспекцією у м. Луганську було проведено документальн у невиїзну перевірку ТОВ «Єл ектроспецмонтаж» (код за ЄДР ПОУ 33112444) з питань дотримання ви мог податкового законодавст ва з податку на додану вартіс ть за квітень 2010 року, про що ск ладено акт перевірки від 30.06.10 № 1247/16-616/33112444 та на підставі акту пер евірки було винесено податко ве повідомлення-рішення від 09.08.10 № 0030341600/0 на загальну суму 1470,00 гр н., яке було направлено позива чу поштою 09.08.10 з повідомленням про вручення. Поштовий конве рт повернувся до Ленінськї м іжрайонної державної податк ової інспекцієї у м. Луганськ у з поміткою «за закінченням терміну зберігання» та 10.09.10 бу ло складено акт № 281 про неможл ивість вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно витягу зі зворотньо го біку облікової картки пла тника станом на 31.12.10 вищезазна чене податкове повідомлення рішення відображено в подат ковому обліку, як узгоджена с ума податкового зобов' язан ня з 20.09.10.

Тобто протягом 10 календарни х днів від 10 вересня 2010 року до 20 вересня 2010 року податкове зоб ов' язання ТОВ «Електроспец монтаж» не було сплачено пла тником податків та протягом цих самих 10 календарних днів п латник податків не оскаржува в це зобов' язання до суду (та не здійснював апеляційне ос карження).

Заборгованість позивача з вказаного податку утворилас ь внаслідок несплати суми уз годженого податкового зобов ' язання - податкового повід омлення-рішення №0030341600/0 від 09.08.2010 н а суму 1 470 грн.

Ленінською МДПІ у м. Лугансь ку з метою погашення податко вого боргу платника податків здійснювались заходи, перед бачені Законом №2181, а саме: згід но п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 на адресу в ідповідача направлено першу податкову вимогу №1/2178 від 28.09.2010 (о тримано платником податків 2 6.10.2010 поштовим відправленням).

У зв' язку з невиконанням п ершої податкової вимоги, пла тнику податків направлено др угу податкову вимогу №2/2611 від 2 5.11.2010 (отримано платником подат ків 20.12.2010 поштовим відправленн ям).

Податкова вимога вважаєть ся надісланою (врученою) юрид ичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юриди чної особи під розписки або н адіслано листом з повідомлен ням про вручення ( п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181).

Відповідно до ст. 10 Закону №21 81 відповідачем прийняте ріше ння № 310 від 31.12.2010 про стягнення к оштів та продаж інших активі в платника податків в рахуно к погашення його податкового боргу. Просив відмовити у зад оволенні позовних вимог у по вному обсязі.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув ши справу в межах заявлених п озовних вимог і наданих стор онами доказів, оцінивши дока зи відповідно до вимог ст.ст. 6 9-72 КАС України, суд дійшов висн овку про відмову в задоволен ні заявлених позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданн ям адміністративного судочи нства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, пра в та інтересів юридичних осі б у сфері публічно-правових в ідносин від порушень з боку о рганів державної влади, орга нів місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб, інших суб' єктів при з дійсненні ними владних управ лінських функцій на основі з аконодавства, в тому числі на виконання делегованих повно важень, шляхом справедливого , неупередженого та своєчасн ого розгляду адміністративн их справ.

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб' єктів владних повноваже нь адміністративні суди відп овідно до вимог частини 3 стат ті 2 Кодексу адміністративно го судочинства України перев іряють, чи прийняті (вчинені) в они: на підставі, у межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України; з використанням по вноваження з метою, з якою це п овноваження надано; обґрунто вано, тобто з урахуванням усі х обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчине ння дії); безсторонньо (неупер еджено); добросовісно; розсуд ливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запо бігаючи несправедливій диск римінації; пропорційно, зокр ема з дотриманням необхідног о балансу між будь-якими несп риятливими наслідками для пр ав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких с прямоване це рішення (дія); з у рахуванням права особи на уч асть у процесі прийняття ріш ення; своєчасно, тобто протяг ом розумного строку.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов' язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та Закон ами України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та Законами України, та принципом рівнос ті усіх учасників адміністра тивного процесу перед законо м і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крі м випадків, встановлених ста ттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' є кта владних повноважень обов ' язок щодо доказування прав омірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу а дміністративного судочинст ва України покладається на в ідповідача, якщо він запереч ує проти адміністративного п озову.

Відповідно до пункту 1 части ни 1 статті 17 КАС України компе тенція адміністративних суд ів поширюється на спори фізи чних чи юридичних осіб із суб ' єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів ч и правових актів індивідуаль ної дії), дій чи бездіяльності .

Під актом державного чи інш ого органу розуміють юридичн у форму рішень цих органів, то бто офіційний документ, який породжує певні правові насл ідки, спрямований на регулюв ання тих чи інших суспільних відносин і має обов' язкови й характер для суб' єктів ци х відносин.

Акти ненормативного харак теру (індивідуальні акти) пор оджують права і обов' язки у того суб' єкта, якому вони ад ресовані.

Підставою для визнання акт а недійсним є невідповідніст ь його вимогам чинного закон одавства та/або визначеній з аконом компетенції органу, я кий видав цей акт. Обов' язко вою умовою визнання акта нед ійсним є також порушення у зв ' язку з прийняттям відповід ного акта прав та охоронюван их законом інтересів підприє мства чи організації.

Відповідно до пункту 1.10 стат ті 1 Закону України від 21 грудн я 2000 року № 2181-III «Про порядок пога шення зобов' язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми» податковою вимогою є пис ьмова вимога податкового орг ану до платника податків спл атити суму податкового боргу .

Згідно із підпунктом 6.2.3 пунк ту 6.2 статті 6 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами» податкова вимога містить повідомлення про фак т узгодження податкового зоб ов' язання та виникнення пра ва податкової застави на акт иви платника податків, обов' язок погасити суму податково го боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Таким чином, виходячи зі змі сту понять «акт індивідуальн ої дії» та «податкова вимога », на думку суду, остання за св оєю юридичною природою є акт ом індивідуальної дії, позая к вона адресована суб' єкту господарювання, зачіпає його матеріальні інтереси і носи ть обов' язковий характер дл я виконання. Крім того, податк ова вимога є офіційним письм овим документом, який обов' язково має містити реквізити , визначені підпунктами 6.2.2 та 6 .2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону Укра їни від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Пр о порядок погашення зобов' я зань платників податків пере д бюджетами та державними ці льовими фондами».

Отже, податкова вимога як ак т індивідуальної дії може бу ти оскаржена в судовому поря дку.

В судовому засіданні встан овлено та підтверджується ма теріалами справи, що товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Електроспецмонтаж» за реєстровано виконачим коміт етом Луганської міської ради 31 серпня 2004 року за номером 13821070007 000491 (а.с.10).

Відповідно до статті 67 Конс титуції України кожен зобов' язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, вс тановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 19 91 року № 1251-XII «Про систему опода ткування» (який був чинним на дату виникнення спірних пра вовідносин) передбачені обов ' язки платників податків і зборів (обов' язкових платеж ів), а саме: вести бухгалтерськ ий облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати ї ї зберігання у терміни, встан овлені законами, подавати до державних податкових органі в та інших державних органів відповідно до законів декла рації, бухгалтерську звітніс ть та інші документи і відомо сті, пов' язані з обчислення м і сплатою податків і зборів (обов' язкових платежів); спл ачувати належні суми податкі в і зборів (обов' язкових пла тежів) у встановлені законам и терміни.

Порядок, строки та умови над ання декларацій та фінансово ї звітності встановлені спец іальним податковим законода вством.

До набрання чинності Подат ковим кодексом України спеці альним законом з питань опод аткування, який установлював порядок погашення зобов' яз ань юридичних або фізичних о сіб перед бюджетами та держа вними цільовими фондами з по датків і зборів (обов' язков их платежів), включаючи збір н а обов' язкове державне пенс ійне страхування та внески н а загальнообов' язкове держ авне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосо вуються до платників податкі в контролюючими органами, у т ому числі за порушення у сфер і зовнішньоекономічної діял ьності, та визначав процедур у оскарження дій органів стя гнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами».

У відповідності із підпунк том «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 с татті 4 Закону України від 21 гр удня 2000 року № 2181-III «Про порядок п огашення зобов' язань платн иків податків перед бюджетам и та державними цільовими фо ндами» контролюючий орган зо бов' язаний самостійно визн ачити суму податкового зобов ' язання платника податків у разі якщо контролюючий орга н внаслідок проведення камер альної перевірки виявляє ари фметичні або методологічні п омилки у поданій платником п одатків податковій декларац ії, які призвели до заниження або завищення суми податков ого зобов' язання.

Згідно із підпунктом 17.1.4 пун кту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про по рядок погашення зобов' язан ь платників податків перед б юджетами та державними цільо вими фондами» у разі коли кон тролюючий орган самостійно д онараховує суму податкового зобов' язання платника пода тків за підставами, визначен ими у підпункті «в» підпункт у 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Зак ону, такий платник податків з обов' язаний (крім випадків, коли податкова декларація н е приймається всупереч норма м цього Закону) сплатити штра ф у розмірі п' яти відсотків суми донарахованого податко вого зобов' язання, але не ме нше одного неоподатковувано го мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недопл ати, незалежно від кількості податкових періодів, що мину ли.

Ленінською міжрайонною де ржавною податковою інспекці єю у м. Луганську була проведе на невиїзна документальна (к амеральна) перевірка товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Електроспецмонтаж» з п итань дотримання податковог о законодавства з податку на додану вартість за квітень 201 0 року, за результатами якої бу ло складено акт від 30 червня 2010 року №1247/16/33112444, відповідно до вис новків якого було встановлен о порушення абз.16 та 17 п.9.8 ст.9 Зак ону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого донарахов ано суму податкових зобов' я зань рядку 1 декларації з пода тку на додану вартість за кві тень 2010 року в сумі 1400,00 грн. (а.с.50-51) .

На підставі акту перевірки від 30 червня 2010 року №1247/16/33112444 було винесено податкове повідомл ення-рішення від 09 серпня 2010 ро ку № 0030341600/0 на загальну суму 1470,00 гр н. з яких за основним платежем 1400,00 грн. та за штрафними (фінанс овими) санкціями 70,00 грн. (а.с.54).

На адресу Ленінської міжра йонної державної податкової інспекції у м. Луганську пове рнулось поштове відправленн я з поміткою «за закінченням терміну зберігання» (а .с. 54 зворотній бік).

З метою забезпечення впров адження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону Укра їни «Про порядок погашення з обов' язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами», За кону України «Про застосуван ня реєстраторів розрахунков их операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг», законів з питань зов нішньоекономічної діяльнос ті та інших законодавчих акт ів, відповідно до яких органа м державної податкової служб и України надано право засто совувати штрафні (фінансові санкції), наказом Державної п одаткової адміністрації Укр аїни від 21 червня 2001 року № 253 (у ре дакції наказу Державної пода ткової адміністрації Україн и від 27 травня 2003 року № 247), зареєс трованим в Міністерстві юсти ції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момен т виникнення спірних правові дносин), затверджений Порядо к направлення органами держа вної податкової служби Украї ни податкових повідомлень пл атникам податків та рішень п ро застосування штрафних (фі нансових) санкцій.

Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлен ня органами державної податк ової служби України податков их повідомлень платникам под атків та рішень про застосув ання штрафних (фінансових) са нкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміні страції України від 21 червня 2 001 року № 253 (у редакції наказу Де ржавної податкової адмініст рації України від 27 травня 2003 р оку № 247) та зареєстрованого в М іністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який бу в чинним на момент виникненн я спірних правовідносин), под аткове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної держ авної податкової інспекції у м. Луганську від 09 серпня 2010 рок у № 0030341600/0 направлено відповіда чу рекомендованим листом з п овідомленням про вручення, а ле повернуто поштовою службо ю без вручення адресату за за кінченням терміну зберіганн я (а.с. 54 зворотній бік).

Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку н аправлення органами державн ої податкової служби України податкових повідомлень плат никам податків та рішень про застосування штрафних (фіна нсових) санкцій, затверджено го наказом Державної податко вої адміністрації України ві д 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 т равня 2003 року № 247) та зареєстров аного в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/77 88 (який був чинним на момент ви никнення спірних правовідно син), регламентовано, що якщо п одатковий орган або пошта не може вручити платнику подат ків податкове повідомлення у зв' язку з незнаходженням п осадових осіб, їх відмовою пр ийняти податкове повідомлен ня, незнаходженням фактичног о місця розташування (місцез находження) платника податкі в, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення , на підставі інформації від с труктурного підрозділу, до ф ункцій якого входить реєстра ція вхідної та вихідної коре спонденції, або відповідальн а особа, визначена керівнико м податкового органу для вик онання таких функцій, у день н адходження до податкового ор гану такої інформації оформл яє відповідний акт, у якому вк азує причину, яка призвела до неможливості вручення подат кового повідомлення. Зазначе ний акт долучається до справ и платника податків. У той сам ий день структурний підрозді л, до функцій якого входить ре єстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відпові дальна особа, визначена кері вником податкового органу дл я виконання таких функцій, ро зміщує податкове повідомлен ня на дошці податкових оголо шень (повідомлень), установле ній на вільному для огляду мі сці біля входу до приміщення податкового органу. При цьом у день розміщення такого под аткового повідомлення на дош ці податкових оголошень (пов ідомлень), зафіксований в акт і про неможливість його вруч ення платнику податків, вваж ається днем його вручення.

На виконання вимог пункту 4. 9 розділу 4 Порядку направленн я органами державної податко вої служби України податкови х повідомлень платникам пода тків та рішень про застосува ння штрафних (фінансових) сан кцій, затвердженого наказом Державної податкової адміні страції України від 21 червня 2 001 року № 253 (у редакції наказу Де ржавної податкової адмініст рації України від 27 травня 2003 р оку № 247) та зареєстрованого в М іністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який бу в чинним на момент виникненн я спірних правовідносин), у зв ' язку із поверненням поштов ою службою без вручення відп овідачу податкового повідом лення-рішення від 09 серпня 2010 р оку № 0030341600/0 Леніською міжрайон ною державною податковою інс пекцією у м. Луганську був скл адений акт від 10 вересня 2010 рок у №281 про неможливість врученн я податкового повідомлення-р ішення та його розміщення на дошці податкових оголошень відповідно від 10 вересня 2010 рок у (а.с. 55).

З огляду на вимоги пункту 4.9 р озділу 4 Порядку направлення органами державної податков ої служби України податкових повідомлень платникам подат ків та рішень про застосуван ня штрафних (фінансових) санк цій, затвердженого наказом Д ержавної податкової адмініс трації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Дер жавної податкової адміністр ації України від 27 травня 2003 ро ку № 247) та зареєстрованого в Мі ністерстві юстиції України 1 1 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), пода ткове повідомлення-рішення в ід 09 серпня 2010 року № 0030341600/0 вважає ться врученими товариству з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» у день його розміщення на дошці под аткових оголошень, а саме 10 ве ресня 2010 року.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п ункту 5.2 статті 5 Закону Україн и від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про п орядок погашення зобов' яза нь платників податків перед бюджетами та державними ціль овими фондами» податкове зоб ов' язання платника податкі в, нараховане контролюючим о рганом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вв ажається узгодженим у день о тримання платником податків податкового повідомлення, з а винятком випадків, визначе них підпунктом 5.2.2 цього пункт у.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пунк ту 5.2 статті 5 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами» у разі коли платни к податків вважає, що контрол юючий орган невірно визначив суму податкового зобов' яза ння або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить закон одавству з питань оподаткува ння або виходить за межі його компетенції, встановленої з аконом, такий платник податк ів має право звернутися до ко нтролюючого органу із скарго ю про перегляд цього рішення , яка подається у письмовій фо рмі та може супроводжуватися документами, розрахунками т а доказами, які платник подат ків вважає за потрібне надат и.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункт у 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури а дміністративного оскарженн я вважається днем узгодження податкового зобов' язання п латника податків. При зверне нні платника податків до суд у з позовом щодо визнання нед ійсним рішення контролюючог о органу податкове зобов' яз ання вважається неузгоджени м до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідн ого рішення.

Податкове повідомлення- р ішення Ленінської міжрайонн ої державної податкової інсп екції у м. Луганську від 09 серп ня 2010 року № 0030341600/0 позивач ні в ад міністративному, ні в судово му порядку не оскаржував, том у визначені ним податкові зо бов' язання згідно із підпун ктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 21 81-III «Про порядок погашення зоб ов' язань платників податкі в перед бюджетами та державн ими цільовими фондами» вважа ються узгодженими у день отр имання платником податків по даткового повідомлення-ріше ння.

В порушення вимог підпункт у 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону Ук раїни від 21 грудня 2000 року № 2181-III « Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами» суми штраф них (фінансових) санкцій прот ягом десяти календарних днів позивачем не сплачені.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пунк ту 6.2 статті 6 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами» у разі коли платни к податків не сплачує узгодж ену суму податкового зобов' язання в установлені строки, податковий орган надсилає т акому платнику податків пода ткові вимоги. Податкові вимо ги також надсилаються платни кам податків, які самостійно подали податкові декларації , але не погасили суму податко вих зобов' язань у встановле ні законом строки, без попере днього направлення (вручення ) податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п ункту 6.2 статті 6 Закону Україн и від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про п орядок погашення зобов' яза нь платників податків перед бюджетами та державними ціль овими фондами» податкові вим оги надсилаються:

а) перша податкова вимога - н е раніше першого робочого дн я після закінчення граничног о строку сплати узгодженої с уми податкового зобов' язан ня. Перша податкова вимога мі стить повідомлення про факт узгодження податкового зобо в' язання та виникнення прав а податкової застави на акти ви платника податків, обов' язок погасити суму податково го боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - н е раніше тридцятого календар ного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення пл атником податків суми податк ового боргу у встановлені ст роки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, вик ладених у першій податковій вимозі, може містити повідом лення про дату та час проведе ння опису активів платника п одатків, що перебувають у под атковій заставі, а також про д ату та час проведення публіч них торгів з їх продажу.

У відповідності із вимогам и підпунктів 6.2.1 та 6.2.3 пункту 6.2 с татті 6 Закону України від 21 гр удня 2000 року № 2181-III «Про порядок п огашення зобов' язань платн иків податків перед бюджетам и та державними цільовими фо ндами» відповідачем позивач у було направлено першу пода ткову вимогу від 28 вересня 2010 р оку № 1/2178, яка отримана позивач ем 26 жовтня 2010 року (а.с. 42). Сума по даткового боргу позивача, як а зазначена у першій податко вій вимозі відповідача, відп овідає даним облікової картк и позивача з податку на додан у вартість (а.с. 46-48).

У зв' язку з невиконанням п ершої податкової вимоги, пла тнику податків направлено др угу податкову вимогу від 25 лис топада 2010 року №2/2611, яка отриман а відповідачем 20 грудня 2010 року (а.с.42 зворотній бік). Сума пода ткового боргу позивача, яка з азначена у першій податковій вимозі відповідача, відпові дає даним облікової картки п озивача з податку на додану в артість (а.с. 46-48).

З огляду на викладене, підст ав для скасування першої под аткової вимоги від 28 вересня 2 010 року № 1/2178 та другою податково ї вимоги від 25 листопада 2010 рок у №2/2611 судом не встановлено.

Також суд вважає за необхід не зазначити, що виникнення п одаткового боргу є юридичним фактом, який пов' язаний із н есплатою узгодженої суми под аткового зобов' язання прот ягом установленого строку. Д ля випадків апеляційного пор ядку узгодження сум податков ого зобов' язання строк спла ти визначається пунктом 5.3.2 пу нкту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про по рядок погашення зобов' язан ь платників податків перед б юджетами та державними цільо вими фондами» і становить де сять днів.

Зазначений строк перерива ється у разі звернення платн ика податків до суду із позов ом про визнання недійсним рі шення контролюючого органу з гідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5. 2 статті 5 Закону України від 21 г рудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов' язань плат ників податків перед бюджета ми та державними цільовими ф ондами». При цьому податкове зобов' язання вважається не узгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сп лати узгодженого в апеляційн ому порядку податкового зобо в' язання, але в межах строкі в давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 20 00 року № 2181-III «Про порядок погаш ення зобов' язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и») несплачене податкове зоб ов' язання, процедура апеляц ійного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого прип ису підпункту 5.4.1 пункту 5.4 стат ті 5 Закону України від 21 грудн я 2000 року № 2181-III «Про порядок пога шення зобов' язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми».

При цьому порядок погашенн я податкового боргу регулюєт ься нормами статей 6-15 Закону У країни від 21 грудня 2000 року № 2181-II I «Про порядок погашення зобо в' язань платників податків перед бюджетами та державни ми цільовими фондами». Ці нор ми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому чи слі примусового стягнення по даткового боргу в разі оскар ження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов' язання.

Виходячи з наведеного, суд з ауважує, що оскарження платн иком податків до суду суми по даткового зобов' язання, узг одженого в апеляційному поря дку, поза межами строку сплат и такого податкового зобов' язання не надає відповідному податковому зобов' язанню с татусу неузгодженого. Відтак , зазначена сума залишається податковим боргом платника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення справ и на користь платника податк ів відповідні податкові пові домлення та вимоги вважаютьс я відкликаними на підставі п ункту «в» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України від 2 1 грудня 2000 року № 2181-III «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами». Сплачені (стягнуті ) на погашення такого податко вого боргу суми можуть за від повідних обставин набути ста тус надмірно сплачених і під лягають поверненню платнико ві податків у порядку, визнач еному пунктами 15.3, 15.4 Закону Укр аїни від 21 грудня 2000 року № 2181-III «П ро порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами».

За таких обставин, суд не вб ачає підстав для задоволення позовних вимог оскільки пре дставником відповідача нада ні обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтв ердження щодо спростування в имог позивача, натомість ост аннім не доведено належними засобами доказування правом ірність заявленого позову, у зв' язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати зі сплати су дового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засі данні 17 березня 2011 року проголо шено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі в ідкладено до 22 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомл ено після проголошення вступ ної та резолютивної частин п останови у судовому засіданн і.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71 , 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміні стративного позову відмовит и повністю.

Постанова може бути о скаржена в апеляційному поря дку

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного ад міністративного суду.

Апеляційна скарга подаєть ся до Донецького апеляційног о адміністративного суду чер ез Луганський окружний адмін істративний суд. Копія апеля ційної скарги одночасно надс илається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанц ії.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні ап еляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб' єкта владних пов новажень у випадках та поряд ку, передбачених частиною че твертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можлив ість отримання копії постано ви суду безпосередньо в суді , то десятиденний строк на апе ляційне оскарження постанов и суду обчислюється з наступ ного дня після закінчення п' ятиденного строку з моменту отримання суб' єктом владни х повноважень повідомлення п ро можливість отримання копі ї постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Постанова складена у повно му обсязі 22 березня 2011 року.

Суддя Р.С. Твердохліб