Ухвала

від 27.05.2011 по справі 2а-1381/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року справа №2а-1 381/11/1270

приміщення суду за адресою :83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрк о І.В.

розглянувши у порядку пис ьмового провадження апеляці йну скаргу товариства з обме женою відповідальністю «Еле ктроспецмонтаж» на постанов у Луганського окружного адмі ністративного суду від 17 бере зня 2011 року у справі № 2а-1381/11/1270 за позовом товариства з обмежен ою відповідальністю «Електр оспецмонтаж» до Ленінської м іжрайонної державної податк ової інспекції у м. Луганську про скасування податкових в имог, - ВСТАНОВИЛА:

14 лютого 2011 року това риство з обмеженою відповіда льністю «Електроспецмонтаж » звернулось до Луганського окружного адміністративног о суду з позовом до Ленінсько ї міжрайонної державної пода ткової інспекції у м. Лугансь ку в якому просило скасувати повністю першу податкову ви могу від 28 вересня 2010 року №1/2178 та другу податкову вимогу від 25 листопада 2010 року №2/261157865/24-504, прийн ятих Ленінською міжрайонною державною податковою інспек цією у м. Луганську щодо подат кового боргу й застосування штрафних (фінансових) санкці й до товариства з обмеженою в ідповідальністю «Електросп ецмонтаж».

Постановою Луганс ького окружного адміністрат ивного суду від 17 березня 2011 ро ку у справі № 2а-1381/11/1270 у задоволе ні позову відмовлено у повні стю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляцій ну скаргу, в якій просить скас увати постанову суду першої інстанції, як незаконну та не обґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріально го та процесуального права. П росить прийняти нову постано ву, якою у задовольнити позов ні вимоги.Відповідно до прип исів частин першої та другої статті 197 КАС України, суд апел яційної інстанції може розгл янути справу в порядку письм ового провадження за наявним и у справі матеріалами, якщо с праву може бути вирішено на о снові наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть учас ть у справі, про розгляд справ и за їх участю; 2) неприбуття жо дної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чино м повідомлені про дату, час і м ісце судового засідання.

Колегія суддів, зас лухавши доповідь судді-допов ідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевір ивши юридичну оцінку обстави н справи та повноту їх встано влення, дослідивши правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм матеріально го та процесуального права, в важає за необхідне апеляційн у скаргу залишити без задово лення, постанову суду першої інстанції без змін з наступн их підстав:

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністрат ивного судочинства України з авданням адміністративного судочинства є захист прав, св обод та інтересів фізичних о сіб, прав та інтересів юридич них осіб у сфері публічно-пра вових відносин від порушень з боку органів державної вла ди, органів місцевого самовр ядування, їхніх посадових і с лужбових осіб, інших суб'єкті в при здійсненні ними владни х управлінських функцій на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень, шляхом справе дливого, неупередженого та с воєчасного розгляду адмініс тративних справ.

У справах щодо оскар ження рішень, дій чи бездіяль ності суб'єктів владних повн оважень адміністративні суд и відповідно до вимог частин и 3 статті 2 Кодексу адміністра тивного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчи нені) вони: на підставі, у межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України; з використа нням повноваження з метою, з я кою це повноваження надано; о бґрунтовано, тобто з урахува нням усіх обставин, що мають з начення для прийняття рішенн я (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно ; розсудливо; з дотриманням пр инципу рівності перед законо м, запобігаючи несправедливі й дискримінації; пропорційно , зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Статтею 19 Конституці ї України встановлено, що пра вовий порядок в Україні ґрун тується на засадах, відповід но до яких ніхто не може бути п римушений робити те, що не пер едбачено законодавством. Орг ани державної влади та орган и місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язан і діяти лише на підставі, в меж ах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та Законами України, та принципом рівнос ті усіх учасників адміністра тивного процесу перед законо м і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністра тивного судочинства України кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт уються її вимоги та заперече ння, крім випадків, встановле них статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративни х справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважен ь обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності відпов ідно до частини 2 статті 71 Коде ксу адміністративного судоч инства України покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Відповідно до пункт у 1 частини 1 статті 17 КАС Україн и компетенція адміністратив них судів поширюється на спо ри фізичних чи юридичних осі б із суб'єктом владних повнов ажень щодо оскарження його р ішень (нормативно-правових а ктів чи правових актів індив ідуальної дії), дій чи бездіял ьності.

Під актом держав ного чи іншого органу розумі ють юридичну форму рішень ци х

органів, тобто офіційний до кумент, який породжує певні п равові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших с успільних відносин і має обо в'язковий характер для суб'єк тів цих відносин.

Акти ненормативного х арактеру (індивідуальні акти ) породжують права і обов'язки у того суб'єкта, якому вони ад ресовані.

Підставою для визн ання акта недійсним є невідп овідність його вимогам чинно го законодавства та/або визн аченій законом компетенції о ргану, який видав цей акт.

Обов'язковою умово ю визнання акта недійсним є т акож порушення у зв'язку з при йняттям відповідного акта пр ав та охоронюваних законом і нтересів підприємства чи орг анізації.

Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про поряд ок погашення зобов'язань пла тників податків перед бюджет ами та державними цільовими фондами» податковою вимогою є письмова вимога податково го органу до платника податк ів сплатити суму податкового боргу.

Згідно із підпун ктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 21 81 -III «Про порядок погашення зоб ов'язань платників податків перед бюджетами та державним и цільовими фондами» податко ва вимога містить повідомлен ня про факт узгодження подат кового зобов'язання та виник нення права податкової заста ви на активи платника податк ів, обов'язок погасити суму по даткового боргу та можливі н аслідки непогашення його у с трок.

Таким чином, виходя чи зі змісту понять «акт інди відуальної дії» та «податков а вимога», на думку суду, остан ня за своєю юридичною природ ою є актом індивідуальної ді ї, позаяк вона адресована суб 'єкту господарювання, зачіпа є його матеріальні інтереси і носить обов'язковий характ ер для виконання. Крім того, по даткова вимога є офіційним п исьмовим документом, який об ов'язково має містити реквіз ити, визначені підпунктами 6.2. 2 та 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону У країни від 21 грудня 2000 року № 2181-II I «Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, податкова вимога як акт індивідуальної дії мо же бути оскаржена в судовому порядку.

Судом першої та ап еляційної інстанції встанов лено, що товариство з обмежен ою відповідальністю «Електр оспецмонтаж» зареєстровано виконавчим комітетом Луганс ької міської ради 31 серпня 2004 р оку за номером 13821070007000491 (а.с.10).

Відповідно до ста тті 67 Конституції України кож ен зобов'язаний сплачувати п одатки і збори, в порядку і роз мірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 с татті 9 Закону України від 25 че рвня 1991 року № 1251-XII «Про систему о податкування» (який був чинн им на дату виникнення спірни х правовідносин) передбачені обов'язки платників податкі в і зборів (обов'язкових плате жів), а саме: вести бухгалтерсь кий облік, складати звітніст ь про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, вста новлені законами, подавати д о державних податкових орган ів та інших державних органі в відповідно до законів декл арації, бухгалтерську звітні сть та інші документи і відом ості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (о бов'язкових платежів); сплачу вати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежі в) у встановлені законами тер міни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встано влені спеціальним податкови м законодавством.

До набрання чинно сті Податковим кодексом Укра їни спеціальним законом з пи тань оподаткування, який уст ановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фі зичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фонд ами з податків і зборів (обов'я зкових платежів), включаючи з бір на обов'язкове державне п енсійне страхування та внеск и на загальнообов'язкове дер жавне соціальне страхування , нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосо вуються до платників податкі в контролюючими органами, у т ому числі за порушення у сфер і зовнішньоекономічної діял ьності, та визначав процедур у оскарження дій органів стя гнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III «Про поряд ок погашення зобов'язань пла тників податків перед бюджет ами та державними цільовими фондами».

У відповідності і з підпунктом «в» підпункту 4.2. 2 пункту 4.2 статті 4 Закону Украї ни від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'яза нь платників податків перед бюджетами та державними ціль овими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостій но визначити суму податковог о зобов'язання платника пода тків у разі якщо контролюючи й орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявл яє арифметичні або методолог ічні помилки у поданій платн иком податків податковій дек ларації, які призвели до зани ження або завищення суми под аткового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 1 7.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону Укр аїни від 21 грудня 2000 року № 2181-III «П ро порядок погашення зобов'я зань платників податків пере д бюджетами та державними ці льовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостій но донараховує суму податков ого зобов'язання платника по датків за підставами, визнач еними у підпункті «в» підпун кту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього З акону, такий платник податкі в зобов'язаний (крім випадків , коли податкова декларація н е приймається всупереч норма м цього Закону) сплатити штра ф у розмірі п'яти відсотків су ми донарахованого податково го зобов'язання, але не менше о дного неоподатковуваного мі німуму доходів громадян суку пно за весь строк недоплати, н езалежно від кількості подат кових періодів, що минули.

Ленінською міжрайонн ою державною податковою інсп екцією у м. Луганську була про ведена невиїзна документаль на (камеральна) перевірка тов ариства з обмеженою відповід альністю «Електроспецмонта ж» з питань дотримання подат кового законодавства з подат ку на додану вартість за квіт ень 2010 року, за результатами як ої було складено акт від ЗО че рвня 2010 року №1247/16/33112444, відповідно до висновків якого було вста новлено порушення абз.16 та 17 п.9 .8 ст.9 Закону України від 03.04.1997 №168/ 97-ВР «Про податок на додану ва ртість» в результаті чого до нараховано суму податкових з обов'язань рядку 1 декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 1400,00 грн .(а.с.50-51).

На підставі акту пе ревірки від 30 червня 2010 року №1247 /16/33112444 було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 се рпня 2010 року № 0030341600/0 на загальну с уму 1470,00 грн. з яких за основним п латежем 1400,00 грн. та за штрафним и (фінансовими) санкціями 70,00 гр н. (а.с.54).

На адресу Ленінської м іжрайонної державної податк ової інспекції у м. Луганську повернулось поштове відправ лення з поміткою «за закінче нням терміну зберігання» (а.с . 54 зворотній бік).

З метою забезпечен ня впровадження Закону Украї ни «Про державну податкову с лужбу в Україні», статті 6 Зако ну України «Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и», Закону України «Про засто сування реєстраторів розрах ункових операцій у сфері тор гівлі, громадського харчуван ня та послуг», законів з питан ь зовнішньоекономічної діял ьності та інших законодавчих актів, відповідно до яких орг анам державної податкової сл ужби України надано право за стосовувати штрафні (фінансо ві санкції), наказом Державно ї податкової адміністрації У країни від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної п одаткової адміністрації Укр аїни від 27 травня 2003 року № 247), зар еєстрованим в Міністерстві ю стиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на мом ент виникнення спірних право відносин), затверджений Поря док направлення органами дер жавної податкової служби Укр аїни податкових повідомлень платникам податків та рішен ь про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до в имог пункту 4.6 розділу 4 Порядк у направлення органами держа вної податкової служби Украї ни податкових повідомлень пл атникам податків та рішень п ро застосування штрафних (фі нансових) санкцій, затвердже ного наказом Державної подат кової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакц ії наказу Державної податков ої адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстр ованого в Міністерстві юстиц ії України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовід носин), податкове повідомлен ня-рішення Ленінської міжрай онної державної податкової і нспекції у м. Луганську від 09 с ерпня 2010 року № 0030341600/0 направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про в ручення, але повернуто пошто вою службою без вручення адр есату за закінченням терміну зберігання (а.с. 54 зворотній бі к).

Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органа ми державної податкової служ би України податкових повідо млень платникам податків та рішень про застосування штра фних (фінансових) санкцій, зат вердженого наказом Державно ї податкової адміністрації У країни від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної п одаткової адміністрації Укр аїни від 27 травня 2003 року № 247) та з ареєстрованого в Міністерст ві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним н а момент виникнення спірних правовідносин), регламентова но, що якщо податковий орган а бо пошта не може вручити плат нику податків податкове пові домлення у зв'язку з незнаход женням посадових осіб, їх від мовою прийняти податкове пов ідомлення, незнаходженням фа ктичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник струк турного підрозділу, у якому с кладено таке податкове повід омлення, на підставі інформа ції від структурного підрозд ілу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихід ної кореспонденції, або відп овідальна особа, визначена к ерівником податкового орган у для виконання таких функці й, у день надходження до подат кового органу такої інформац ії оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка пр извела до неможливості вруче ння податкового повідомленн я. Зазначений акт долучаєтьс я до справи платника податкі в. У той самий день структурни й підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, виз начена керівником податково го органу для виконання таки х функцій, розміщує податков е повідомлення на дошці пода ткових оголошень (повідомлен ь), установленій на вільному д ля огляду місці біля входу до приміщення податкового орга ну. При цьому день розміщення такого податкового повідомл ення на дошці податкових ого лошень (повідомлень), зафіксо ваний в акті про неможливіст ь його вручення платнику под атків, вважається днем його в ручення.

На виконання вим ог пункту 4.9 розділу 4 Порядку н аправлення органами державн ої податкової служби України податкових повідомлень плат никам податків та рішень про застосування штрафних (фіна нсових) санкцій, затверджено го наказом Державної податко вої адміністрації України ві д 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 т равня 2003 року № 247) та зареєстров аного в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/77 88 (який був чинним на момент ви никнення спірних правовідно син), у зв'язку із поверненням поштовою службою без врученн я відповідачу податкового по відомлення-рішення від 09 серп ня 2010 року № 0030341600/0 Леніською міжр айонною державною податково ю інспекцією у м. Луганську бу в складений акт від 10 вересня 2010 року №281 про неможливість вр учення податкового повідомл ення-рішення та його розміще ння на дошці податкових огол ошень відповідно від 10 вересн я 2010 року (а.с. 55).

З огляду на вимоги пунк ту 4.9 розділу 4 Порядку направл ення органами державної пода ткової служби України податк ових повідомлень платникам п одатків та рішень про застос ування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого нака зом Державної податкової адм іністрації України від 21 черв ня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміні страції України від 27 травня 2 003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра їни 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникне ння спірних правовідносин), п одаткове повідомлення-рішен ня від 09 серпня 2010 року № 0030341600/0 вва жається врученими товариств у з обмеженою відповідальніс тю «Електроспецмонтаж» у ден ь його розміщення на дошці по даткових оголошень, а саме 10 в ересня 2010 року.

Відповідно до підпун кту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 218 1-III «Про порядок погашення зоб ов'язань платників податків перед бюджетами та державни ми цільовими фондами» ( далі Закон № 2181-III) податкове зобов'я зання платника податків, нар аховане контролюючим органо м відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього о Закону, вважа ється узгодженим у день отри мання платником податків под аткового

повідомлення, за винятком в ипадків, визначених підпункт ом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-II I у разі коли платник податкі в вважає, що контролюючий орг ан невірно визначив суму под аткового зобов'язання або пр ийняв будь-яке інше рішення, щ о суперечить законодавству з питань оподаткування або ви ходить за його компетенції, в становленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегл яд цього рішення, яка подаєть ся у письмовій формі та може с упроводжуватися документам и, розрахунками та доказами, я кі платник податків вважає з а потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 -III р егламентовано, що день закін чення процедури адміністрат ивного оскарження вважаєтьс я днем узгодження податково го зобов' язання платника по датків. При зверненні платни ка податків до суду з позовом щодо оскарження недійсним р ішення контролюючого органу податкове зобов'язання вваж ається неузгодженим до розгл яду судом справи по суті та пр ийняття відповідного рішенн я.

Податкове повідомле ння-рішення Ленінської міжра йонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 0 9 серпня 2010 року № 0030341600/0 позивач н і в адміністративному, ні в су довому порядку не оскаржував , тому визначені ним податков і зобов' язання згідно із пі дпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 За кону № 2181-III вважаються узгодже ними у день отримання платни ком податків податкового пов ідомлення-рішення.

В порушення вимог п ідпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 За кону № 2181-III суми штрафних (фінан сових) санкцій протягом деся ти календарних днів позиваче м не сплачені.

Згідно із підпун ктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі коли платник пода тків не сплачує узгоджену су му податкового зобов'язання в установлені строки, податк овий орган лає такому платни ку податків податкові вимоги . Податкові вимоги також лают ься платникам податків, які с амостійно подали податкові д екларації, але не не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строк и, без попереднього направле ння (вручення) податкового по відомлення.

Відповідно до під пункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Зако ну № 2181-ІП податкові вимоги над силаються: а) перша пода ткова вимога - не раніше першо го робочого дня після закінч ення цього строку сплати узг одженої суми податкового зоб ов'язання. Перша податкова ви мога а містить повідомлення про факт узгодження податков ого зобов'язання та виникнен ня права податкової застави на активи платника податків , обов'язок погасити суму пода ткового боргу та можливі нас лідки непогашення його у стр ок; б) друга одаткова вим ога-не раніше тридцятого кал ендарного дня від дня направ лення (вручення) першої подат кової вимоги, у разі непогаше ння платником податків суми податкового боргу у встановл ені строки. Друга податкова в имога додатково до відомосте й, викладених у першій податк овій вимозі, може містити пов ідомлення про дату та час п роведення опису активів пл атника податків, що перебув ають у податковій заставі, а т акож про дату та час проведен ня публічних торгів з їх прод ажу.

У відповідності із вимогами підпунктів 6.2.1 та 6 .2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III податковим органом позивачу було направлено першу подат кову вимогу від 28 вересня 2010 ро ку № 1/2178, яка отримана позиваче м 26 жовтня 2010 року (а.с. 42). Сума под аткового боргу позивача, яка зазначена у першій податков ій вимозі відповідача, відпо відає даним облікової картки позивача з податку на додану вартість (а.с. 46-48).

У зв'язку з невиконанн ям першої податкової вимоги, платнику податків направлен о другу податкову вимогу від 25 листопада 2010 року №2/2611, яка отр имана відповідачем 20 грудня 20 10 року (а.с.42 зворотній бік). Сума податкового боргу позивача, яка зазначена у першій подат ковій вимозі відповідача, ві дповідає даним облікової кар тки позивача з податку на дод ану вартість (а.с. 46-48).

З огляду на викладене , підстав для скасування перш ої податкової вимоги від 28 вер есня 2010 року № 1/2178 та другою пода ткової вимоги від 25 листопада 2010 року №2/2611 судом не встановле но.

Колегія суддів зазна чає, що виникнення податково го боргу є юридичним фактом, я кий пов'язаний із несплатою у згодженої суми податкового з обов'язання протягом установ леного строку. Для випадків а пеляційного порядку узгодже ння сум податкового зобов'яз ання строк сплати визначаєть ся пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погаше ння зобов'язань платників по датків перед бюджетами та де ржавними цільовими фондами» і становить десять днів.

Зазначений строк пе реривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійс ним рішення контролюючого ор гану згідно з підпунктом 5.4.2 пу нкту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III. При цьому податкове зобов'язанн я вважається неузгодженим до розгляду судом справи по сут і.

Однак у разі несвоєч асного звернення платником п одатку до суду (поза межами ст року сплати узгодженого в ап еляційному порядку податков ого зобов'язання, але в межах с троків давності, як це передб ачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 с татті 5 Закону № 2181-III) несплачене податкове зобов'язання, проц едура апеляційного оскаржен ня якого була завершеною, пер етворюється на податковий бо рг платника податків у силу п рямого припису підпункту 5.4.1 п ункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-III.

При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону № 2181-III. Ці норми не пере дбачають зупинення процедур погашення, у тому числі приму сового стягнення податковог о боргу в разі оскарження пла тником податків до суду рані ше узгодженої суми податково го зобов'язання.

Виходячи з наведеног о, слід зазначити, що оскаржен ня платником податків до суд у суми податкового зобов'яза ння, узгодженого в апеляційн ому порядку, поза межами стро ку сплати такого податкового зобов'язання не надає відпов ідному податковому зобов'яза нню статусу неузгодженого. В ідтак, зазначена сума залиша ється податковим боргом плат ника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення с прави на користь платника по датків відповідні податкові повідомлення та вимоги вваж аються відкликаними на підст аві пункту «в» підпункту 6.4.1 пу нкту 6.4 статті 6 Закону № 2181-III.

Сплачені (стягнуті) н а погашення такого податково го боргу суми можуть за відпо відних обставин набути стату с надмірно сплачених і підля гають поверненню платникові податків у порядку, визначен ому пунктами 15.3, 15.4 Закону № 2181-III.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задово лення позовних вимог оскільк и представником відповідача надані обґрунтовані пояснен ня та відповідні докази в їх п ідтвердження щодо спростува ння вимог позивача, натоміст ь останнім не доведено належ ними засобами доказування пр авомірність заявленого позо ву, у зв'язку з чим у задоволен ні позову слід відмовити.

Колегія суддів погодж ує висновок суду першої інст анції про те, що податковий о рган у зазначених правовідно синах діяв на підставі, у межа х повноважень та у спосіб пер едбачений законом, а саме.

На підставі викладено го колегія суддів приходить до висновку про те, що судом пе ршої інстанції судове рішенн я постановлено з дотриманням норм матеріального і процес уального права, доводи апеля ційної скарги не спростовуют ь висновків суду першої інст анції, підстави для скасуван ня судового рішення відсутні .

Керуючись ст.195 - 19 7, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст . 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скарг у ТОВ «Електроспецмонтаж» на постанову Луганського окруж ного адміністративного суду від 17 березня 2011 року у справі № 2а-1381/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальніст ю «Електроспецмонтаж» до Лен інської міжрайонної державн ої податкової інспекції у м. Л уганську про скасування пода ткових вимог - залишити без за доволення.

Постанову Луганського ок ружного адміністративного с уду від 17 березня 2011 року у спра ві № 2а-1381/11/1270 за позовом товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Електроспецмонтаж» до Л енінської міжрайонної держа вної податкової інспекції у м. Луганську про скасування п одаткових вимог - залишити бе з змін. Ухвала суду апеляційн ої інстанції за наслідками п ерегляду набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищог о адміністративного суду Укр аїни протягом двадцяти днів після набрання законної сил и судовим рішенням суду апел яційної інстанції, а в разі ск ладення в повному обсязі від повідно до статті 160 цього Код ексу - з дня складення в повном у обсязі.

Головуючий А.А. Блохін

Судді : Г.М. М іронова

І.В. Юрко