Рішення

від 25.03.2011 по справі 17/220/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/220/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "25" березня 2011 р.                                                 Справа №  17/220/10

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Мотуз В.С.,

з участю представників сторін:

від позивача, Хорун М.С., дов. б/№ від 24.12.2010р.;

від відповідача, не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/220/10

За позовом: Дочірнього підприємства «ФОРМЕТ», 65005, м.Одеса, вул.Мельницька, 28-А.

відповідача:        Товариства з обмеженою відповідальністю “УТГ ЕЛІТ-ЕКСПОРТ”, 54000, м.Миколаїв, вул. Шевченко буд.63/3

про: стягнення заборгованості у розмірі 143 045, 86 грн. за договором поставки     товару №36 від 30.07.2008р.,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «ФОРМЕТ»звернулось  до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УТГ ЕЛІТ-ЕКСПОРТ” про стягнення заборгованості у розмірі 143 045, 86 грн. за договором поставки  товару №36 від 30.07.2008р.

У судовому засіданні 24.02.2011року представник позивача заявою уточнив позовні вимоги, якою зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму в розмірі 117 432,10 грн., з яких 77 568,50 грн.- заборгованість за договором, 3% річних у сумі 5808,10 грн., збитки від інфляції у сумі 24 712,80 грн. та пені у сумі 9333,70 грн.

Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлені на юридичну адресу відповідача ухвали суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначками «вибув». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «вибув»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Між Дочірнім підприємством «ФОРМЕТ»(далі-позивач)  та Товариством з обмеженою відповідальністю “УТГ ЕЛІТ-ЕКСПОРТ” (далі-відповідач)  укладено договір № 36 поставки товару 30 липня 2008 року.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар в асортименті, кількості та цінам, вказаним у специфікаціях до договору, які окремо узгоджуються сторонами, а відповідач зобов'язався прийняти та сплати  вказаний товар.

Пунктом 2.1. договору визначено, що  загальна сума складається з сум, вказаних у специфікаціях, складених сторонами в рамках договору.

Пунктом 2.3. договору сторони також дійшли згоди, що сплата за поставлений товар здійснюється відповідачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Вартість поставленого позивачем відповідачеві товару за вищевказаним договором становить 77 568,5 грн.

Виконуючи умови договору, позивач поставив відповідачу  товар на  суму 136 536.50 грн., що підтверджується накладною за № 080504 від 5 серпня 2008 р.  гривень п'ятдесят коп.).  та  специфікацією № 1 до даного договору від 30 липня 2008 р.

Товар на суму 58 968,00 грн. було повернуто по  накладній за № 110401  від 4 листопада 2008 р.

Копія гарантійного листа (вих.№ 34 від 23.09.2008р. ), наданого позивачем в судовому засіданні, вказує на те, що відповідач визнав заборгованість за договором поставки товару, оскільки листом останній гарантував погасити заборгованість перед позивачем в сумі 136536,50 грн. до 05 жовтня 2008 року.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе договірні зобов‘язання не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив. Таким чином, станом на момент розгляду справи сума основної заборгованості за поставлений товар складає  77 568,50 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що  пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором чи актом цивільного законодавства. Пунктом  7.2. Договору визначено, що  за несвоєчасну оплату товару, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочення. Виходячи з умов договору та вищенаведених норм та враховуючи те, що станом на дату пред'явлення позову оплата товару відповідачем здійснена не була, позивачем було нарахована пеня в сумі 9333, 70 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Договором не було встановлено іншого розміру процентів Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми, що на момент розгляду справи складає 5808,10 грн.

Крім цього, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України,  розмір яких складає 24 712,80,27 грн.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок пені та 3 % річних за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8., згідно здійсненого розрахунку пеня  становить суму у розмірі 9214 грн. 29 коп., 3 % річних –у розмірі 5793 грн. 15 коп.   

Таким чином після здійснення судом перерахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 117 288,74 грн., з яких сума основного боргу –77 568,50 грн., пеня - 9214,29 грн., збитки від інфляції- 24712,80 грн., 3 % річних -5793,15 грн.   

Згідно зі ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати вимоги позивача та довести суду шляхом подання належних доказів відсутність своєї вини в спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають  частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

                                                            ВИРІШИВ:

         1.Позовні вимоги  задовольнити частково.

           2.Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “УТГ ЕЛІТ-ЕКСПОРТ”(54000, м.Миколаїв, вул. Шевченко буд.63/3; код ЄДРПОУ 33853614)  на користь Дочірнього підприємства «ФОРМЕТ»(65005, м.Одеса, вул.Мельницька, 28-А; код ЄДРПОУ 32539841) 77 568,50 грн. –сума основного боргу;  24712,80 грн. –збитки від інфляції;  5793,15 грн.  –3 % річних; 9214,29 грн. –пені; 1428,82 грн. –держмита та 235,72 грн.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

         4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

   Суддя                                                        С.М.Коваль