Рішення

від 15.02.2011 по справі 2-258/2011

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ С УД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

“15” лютого 2011 року Ялтинський міський суд Авто номної Республіки Крим

у складі: головуючого, судд і САВРАНСЬК ОЇ Т.І. при секретарі Юрченко С .В. за участю : представника позивачки ОСОБА_3 на підставі договор у доручення від 14 листопада 2010 року, адвоката

ОСОБА_4 представника позивачки О СОБА_3 на підставі довірено сті від 17 січня 2011 року (реєстро вий № 88) ОСОБА_5 третьої особи, яка не заявля є самостійних вимог щодо пре дмета спору

ОСОБА_6

заочно розглянувши у відкритому судовому засідан ні в залі судових засідань Ял тинського міського суду Авто номної Республіки Крим цивіл ьну справу за позовною заяво ю ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю третіх осі б, які не заявляють самостійн их вимог щодо предмета спору , ОСОБА_6 та ОСОБА_9, - про витребування майна з чужого незаконного володіння та ус унення перешкод у здійсненні права користування своїм ма йном, вселення та стягнення у сіх доходів від майна, яке пер ебувало у чужому незаконному володінні, та відшкодування моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом у п орядку цивільного судочинст ва. Остаточно представники п озивачки просили суд :

- Витребувати квар тиру АДРЕСА_1, м. Ялта, Автон омної Республіки Крим з чужо го незаконного володіння О СОБА_8, повернувши зазначен е нерухоме майно у приватну в ласність ОСОБА_3, ІНФОРМ АЦІЯ_1;

- Усунути ОСОБА_3 пер ешкоди у здійсненні права ко ристування квартирою АДРЕ СА_1, зобов' язавши ОСОБА_ 8, ІНФОРМАЦІЯ_2, звільнит и зазначену квартиру, у тому ч ислі від усіх речей, що їй нале жать.

- Вселити ОСОБА_3 у к вартиру АДРЕСА_1;

- Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 у відшк одування моральної шкоди 10 000 г ривень;

- Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 доходи від майна, яке перебувало у чу жому незаконному володінні, в розмірі 11 688 гривень;

Позовна заява обґрунт ована наступним.

ОСОБА_3 є власницею кварти ри АДРЕСА_1. ОСОБА_8 при дбала зазначену квартиру за договором купівлі-продажу кв артири від 11 серпня 2009 року у ОСОБА_7, яка не мала права на її відчуження. Отже, ураховую чи, що майно вибуло з володінн я позивачки не з її волі, таке підлягає витребуванню у ОС ОБА_8 як від добросовісного набувача разом з усуненням п ерешкод у здійсненні ОСОБА _3 права користування кварт ирою, вселенням, стягненням д оходів від майна, яке перебув ало у незаконному володінні ОСОБА_7, та відшкодуванням моральної шкоди.

У судовому засіданні предс тавники позивачки ОСОБА_3 на підставі договору доруче ння від 14 листопада 2010 року адв окат ОСОБА_4 і на підставі довіреності від 17 січня 2011 рок у (реєстровий № 88) ОСОБА_5 на полягали на задоволенні позо вних вимог з викладених підс тав, посилаючись на зміст нор м ст. ст. 23, 387, 388, 390, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідачі у судове за сідання не з' явилися, хоча п ро дату, час та місце судового розгляду були повідомлені н алежним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предм ета спору, ОСОБА_6 проти по зову заперечував, зазначивши , що придбав для ОСОБА_7 ква ртиру АДРЕСА_1 м. Ялти на пі дставі укладеного між ними д оговору комісії.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предм ета спору, ОСОБА_9 у судове засідання не з' явився, нада вши заяву про вирішення спра ви за його відсутності.

Враховуючи, що представник и позивачки не заперечували проти вирішення справи на пі дставі наявних доказів за ві дсутності відповідачів, суд постановив ухвалу про заочни й розгляд справи відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України.

Вислухавши пояснення пред ставників позивачки, третьої особи, яка не заявляє самості йних вимог щодо предмета спо ру, заочно з' ясувавши обста вини справи та дослідивши ві дповідні докази, суд дійшов в исновку, що позов підлягає ча стковому задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_3 є власницею квар тири АДРЕСА_1, місто Ялта, щ о посвідчується Свідоцтвом п ро право власності на житло НОМЕР_1 від 11 жовтня 1999 року.

20 березня 2007 року між ОСОБА _7 та ОСОБА_6 був укладени й договір доручення (комісії ), відповідно до якого останні й зобов' язувався придбати д ля ОСОБА_7 квартиру АДРЕ СА_1 м. Ялти, яка належала на п раві власності ОСОБА_3 та отримав для цього 60 000 гривень.

Рішенням третейського суд у ad hoc у складі одного третейськ ого судді Мельникова О.П. від 5 листопада 2007 року був визнани й дійсним договір купівлі-пр одажу квартири АДРЕСА_1, у кладений 14 червня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а також визнано за ОСОБА_6 право в ласності на зазначену кварти ру.

Рішенням Ялтинського місь кого суду АРК від 9 квітня 2009 ро ку у цивільній справі № 2-208/2009 р., залишеним без змін Ухвалою к олегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляці йного суду АРК від 6 липня 2009 ро ку, було визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1 м. Ялта.

Ухвалою колегії Судової па лати у цивільних справах Вер ховного Суду України від 6 жов тня 2010 року Рішення Ялтинсько го міського суду АРК від 9 квіт ня 2009 року разом з Ухвалою коле гії суддів судової палати у ц ивільних справах Апеляційно го суду АРК від 6 липня 2009 року б ули скасовані.

Скасовуючи судові рішення як постановлені з порушення м норм матеріального права, В ерховний Суд України зазначи в, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 н е укладався і не створює прав та обов' язків для сторін, ос кільки норма ч. 2 ст. 220 ЦК Україн и не застосовується щодо пра вочинів, які підлягають і нот аріальному посвідченню, і де ржавній реєстрації. Відповід но до ст. ст. 640, 657 ЦК України дого вір купівлі-продажу квартири підлягає як нотаріальному п освідченню, так і державній р еєстрації, відтак, у суду не бу ло підстав для задоволення п озовних вимог ОСОБА_7 і ви знавати право власності на с пірну квартиру.

При цьому рішення третейсь кого суду, яким був визнаний д ійсним нібито укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 догов ір купівлі-продажу квартири і визнано право власності на це майно, юридичного значенн я не має взагалі, ураховуючи я к наведені висновки Верховно го Суду України, так й те, що ви конання такого рішення трете йського суду потребувало вчи нення дій компетентними орга нами державної влади з держа вної реєстрації права власно сті на нерухоме майно, проте у відповідністю з вимогами ст . 55 Закону України «Про третей ські суди» (у відповідній ред акції на час виникнення спір них правовідносин) компетент ним судом виконавчий докумен т не видавався.

За час формальної чинності Рішення Ялтинського міськог о суду АРК від 9 квітня 2009 року, т обто до його скасування Верх овним Судом України, 11 серпня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСО БА_8 був укладений договір к упівлі-продажу квартири (реє стровий № 2584), за яким ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_8 купила к вартиру АДРЕСА_1, м. Ялта, АР К.

Отже, встановлено, що ОСОБ А_8 за відплатним договором заволоділа майном, що належи ть на праві власності ОСОБА _3, і яке ОСОБА_7 не мала пр аво відчужувати.

Оскільки суду не було надан о доказів того, що ОСОБА_8, у кладаючи з ОСОБА_7 догові р купівлі-продажу квартири в ід 11 серпня 2009 року, діяла з умис лом або з грубою необережніс тю, її слід визнати добросові сним набувачем. Утім, відпові дно до ч. 1 статті 388 ЦК України, я кщо майно за відплатним дого вором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати , про що набувач не знав і не мі г знати (добросовісний набув ач), власник має право витреб увати це майно від набувача, я кщо майно:

1. було загублено вла сником або особою, якій він пе редав майно у володіння;

2. було викрадене у влас ника або особи, якій він перед ав майно у володіння;

3. вибуло з володіння вл асника або особи, якій він пер едав майно у володіння, не з їх ньої волі іншим шляхом.

Ураховуючи, що рішення Я лтинського міського суду АРК від 9 квітня 2009 року, яким було в изнане право власності на сп ірну квартиру за ОСОБА_7, с касоване як ухвалене з поруш енням норм матеріального пра ва, а рішення третейського су ду від 5 листопада 2007 року про в изнання дійсним договору куп івлі-продажу квартири та виз нання права власності на ква ртиру за ОСОБА_6 правового значення не має взагалі , - суд встановив, що майно в ибуло з володіння ОСОБА_3 не з її волі шляхом ухвалення незаконних судових рішень.

Таким чином, суд убачає усі передбачені законом підстав и для задоволення віндикацій ного позову і має ухвалити рі шення про витребування від ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_1 , місто Ялта.

Задовольняючи у цій частин і позов ОСОБА_3 до ОСОБА_ 8, суд окремо зауважує, що оск ільки добросовісне набуття з а змістом статті 388 ЦК України можливо тільки, коли майно н абувається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не ма ла права відчужувати це майн о, наслідком правочину, вчине ного з таким порушенням, є не д востороння реституція при за стосуванні недійсності прав очину, а повернення майна з чу жого незаконного володіння ( віндикація).

Суд також виходить з того , що хоча набувач майна ОСОБ А_8 є добросовісним, на відмі ну від власника вона має біль ш широкі можливості з відшко дування понесених у зв' язку з придбанням майна витрат, ад же перебуває з неуповноважен им відчужувачем ОСОБА_7 у договірних відносинах і впра ві вимагати від неї повернен ня усього виконаного за таки м зобов' язанням.

Положення ст. 182 ЦК України і ст. ст. 1, 4, 17-20 Закону України «П ро державну реєстрацію речов их прав на нерухоме майно та ї х обмежень», за змістом яких в ибуття з володіння особи нер ухомості супроводжується зм іною у Державному реєстрі пр ав на нерухоме майно та їх обм ежень, вимагають від суду при задоволенні позову про витр ебування нерухомого майна об говорення необхідності відн овлення реєстрації права вла сності за позивачем і одноча сного скасування реєстрації права за добросовісним набу вачем. Без внесення відповід них змін до Державного реєст ру прав на нерухоме майно та ї х обмежень мета віндикації н е може бути досягнута. Отже, у відповідністю зі статтею 217 ЦП К України суд має зазначити н а відновлення реєстрації пра ва власності ОСОБА_3 на кв артиру АДРЕСА_1 м. Ялти.

Одночасно з віндикаційним позовом підлягає задоволенн ю і позов про усунення перешк од у здійсненні права корист ування своїм майном, оскільк и за змістом статті 391 ЦК Украї ни власник майна, яким є ОСО БА_3, має право вимагати усун ення будь-яких перешкод у зді йсненні права користування с воїм майном.

Заявлена вимога про вселен ня ОСОБА_3 є зайвою, адже у р азі виконання рішення у част ині віндикаційного та негато рного позовів її повноваженн я власника щодо володіння та користування квартирою буду ть поновлені у повному обсяз і.

Щодо позовної заяви ОС ОБА_3 до ОСОБА_7 про стягн ення усіх доходів від майна, я ке перебувало у чужому незак онному володінні, та відшкод ування моральної шкоди, то в ї ї задоволенні належить відмо вити.

При цьому суд виходив з того , що у відповідністю з ч. 1 статт і 390 ЦК України суду не було над ано доказів того, що ОСОБА_7 , яка є недобросовісним набув ачем, одержала або могла одер жати будь-які доходи від квар тири за час володіння нею. Раз ом з тим, хоча ОСОБА_7 було в ідомо, що власником квартири є ОСОБА_3, без волевиявлен ня якої це майно не могло бути відчужене, тобто діяла вочев идь недобросовісно, право вл асності на квартиру вона наб ула на підставі судових ріше нь, що також виключає підстав и для пред' явлення позову д о ОСОБА_7 про відшкодуванн я моральної шкоди.

Таким чином, розглянувши ц ивільну справу в присутності представників позивачки і т ретьої особи, яка не заявляє с амостійних вимог щодо предме та спору, заочно з' ясувавши обставини справи та перевір ивши їх доказами, суд дійшов в исновку про часткове задовол ення позовної заяви.

Судові витрати суд розподі ляє відповідно до вимог стат ті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і к еруючись ст. ст. 23, 387, 388, 390, 391 Цивіль ного кодексу України, ст. ст. 1, 3 , 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212 - 215, 217, 224 - 226 Цивільн ого процесуального кодексу У країни, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОС ОБА_3 до ОСОБА_8, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо пред мета спору, ОСОБА_6 та ОС ОБА_9, - про витребування май на з чужого незаконного воло діння та усунення перешкод у здійсненні права користуван ня своїм майном - задово льнити.

Витребувати квартиру АДРЕСА_1, м. Ялта, Автономної Республіки Крим з чужого нез аконного володіння ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєс трована за адресою: АДРЕСА_ 2, повернувши зазначене нер ухоме майно у приватну власн ість ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ _1.

У відповідністю зі статтею 217 ЦПК України зазначити, що на підставі цього рішення суду відновлюється реєстрація пр ава приватної власності ОС ОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на кв артиру АДРЕСА_1, м. Ялта, Авт ономної Республіки Крим, з од ночасним скасуванням реєстр ації права приватної власнос ті на зазначений об' єкт нер ухомості, здійсненою на підс таві договору купівлі-продаж у від 11 серпня 2009 року (реєстров ий № 2584) за ОСОБА_8.

Відповідно до ст. ст. 17 - 19 Зако ну України «Про державну реє страцію речових прав на неру хоме майно та їх обмежень» і п . 5 Прикінцевих положень цього закону внесення зазначених судом змін до Державного реє стру прав власності на нерух оме майно та їх обмежень є обо в' язком Комунального підпр иємства Ялтинської міської р ади «Бюро технічної інвентар изації» (м. Ялта, вул. Дзержинс ького, 4, код 32684496).

Усунути ОСОБА_3 перешко ди у здійсненні права корист ування квартирою АДРЕСА_1 , зобов' язавши ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, звільнити заз начену квартиру, у тому числі від усіх речей, що їй належать .

У задоволенні решти поз овних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_8 - відмовити.

У задоволенні позовної зая ви ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення усіх доходів в ід майна, яке перебувало у чуж ому незаконному володінні, т а відшкодування моральної шк оди - відмовити.

У порядку розподілу судови х витрат стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 суму су дового збору в розмірі сто со рок дві гривні сорок копійок , суму витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгл яду цивільної справи в розмі рі п' ятдесят дві гривні п' ятдесят копійок, а усього - с то дев' яносто чотири гривні дев' яносто копійок.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохі д держави суму судового збор у в розмірі одна тисяча п' ят сот шістдесят шість гривень десять копійок, витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення розгляду цивільної спр ави в розмірі шістдесят сім г ривень п' ятдесят копійок, а усього - одна тисяча шістсо т тридцять три гривні шістде сят копійок.

Заочне рішення може бути пе реглянуто судом, який його ух валив, за письмовою заявою ві дповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання й ого копії.

Роз' яснити, що заочне ріш ення підлягає скасуванню, як що судом буде встановлено, що відповідач не з' явився в су дове засідання та не повідом ив про причини неявки з поваж них причин і докази, на які він посилається, мають істотне з начення для правильного вирі шення справи.

У разі залишення заяви про п ерегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповід ачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляці йне оскарження рішення почин ає відраховуватися з дати по становлення ухвали про залиш ення заяви про перегляд заоч ного рішення без задоволення .

Позивачем апеляційна ска рга на заочне рішення може бу ти подана протягом десяти дн ів з дня його проголошення. Як що позивач не був присутнім у судовому засіданні під час п роголошення судового рішенн я, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього р ішення.

Заочне рішення суду набир ає законної сили після закін чення строку для подання апе ляційної скарги позивачем, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано.

У разі подання позивачем ап еляційної скарги рішення, як що його не скасовано, набирає законної сили після розгляд у справи апеляційним судом.

Суддя Т.І. Савранська