Рішення

від 04.04.2011 по справі 2/31/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/31/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 квітня 2011 р.                 Справа 2/31/2011/5003

за позовом: Фермерського господарства "Баркософт Агро"  31266, Хмельницька область, Волочиський район, с.Павликівці, 29018, м. Хмельницький, а/с 1070)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод"  22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця  

про стягнення 52 259,49 грн. заборгованості за надані послуги

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача : Цапів І.М. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Фермерського господарства "Баркософт Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод" про стягнення 52259,49 грн. з яких 42400 грн. - боргу за надані послуги, 4240 грн. - штрафу, 2718,83 грн. - пені, 2374,44 грн. - інфляційних збитків та 3% річних - 526,22 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.02.2011р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі №2/31/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2011р.

04.04.11 р. в судове засідання з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів, письмових пояснень з обґрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав, незважаючи на те, що  про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням за №20618480, яке отримане останнім 03.03.2011р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

02.09.2010р. між Фермерським господарством "Баркософт Агро" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод" (Замовник) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг, відповідно до якого Виконавець бере на себе зобов"язання виконати комплекс польових робіт по збиранню урожаю в узгодженому Замовником об'ємі сільськогосподарської техніки (п.1.1 договору).

У вищезгаданому договорі сторони погодили розцінку робіт у розмірі 170,00 грн. за 1 га. зібраної площі. Після повного виконання робіт Виконавець зобов"язується скласти та надати акти виконаних робіт, що підлягають погодженню Замовником. Оплата робіт виконавця проводиться, як в грошовій, так і в натуральній формі за домовленістю сторін та здійснюється протягом 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору).

На виконання умов вищезазначеного договору Позивач (Виконавець) протягом вересня 2010р. виконав роботи по збиранню урожаю соняшника на площі 249,412 га. на загальну суму 42400 грн., що підтверджується актом здачі - приймання робіт №ОУ-0000009 від 16.09.10 р., підписаного повноважними представниками сторін.

Тобто, з урахуванням зазначених вище положень договору від 02.09.2010р. оплата виконаних позивачем робіт повинна була бути проведена відповідачем не пізніше 19.09.2010р.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору не здійснив оплату за виконані роботи, в результаті чого станом на день пред'явлення позову до суду за відповідачем утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі42400,00 грн.

07.12.2010 року позивачем було заявлено відповідачу претензію про погашення виниклої заборгованості за договором однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 42400,00 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 4240 грн. - штрафу, 2718,83 грн. - пені за період з 19.09.10 р. по 18.02.11 р., 2374,44 грн. - інфляційних збитків та 526,22 грн. - 3% річних -  за період з 19.09.10 р. по 18.02.11 року.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати  кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 договору в разі неоплати Замовником протягом 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт, Виконавець звільняється від виконання своїх обов'язків, а Замовник сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості перед Виконавцем. За невиконання умов договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожну добу прострочення.  

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, штрафу, 3% річних, індексу інфляції, суд дійшов висновку, що вказані вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

 ВИРІШИВ :

1.Позов задовільнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод", код ЄДРПОУ 30802530 (22613, с. Човновиця, Оратівський район, Вінницька область) на користь Фермерського господарства "Баркософт Агро", код ЄДРПОУ 32810234 (31266, с. Павликівці, Волочиський район, Хмельницька область) 42400,00 грн. - боргу за надані послуги, 4240,00 грн. - штрафу, 2718,83 грн. - пені, 2374,44 грн. - інфляційних збитків; 526,22 грн. -3% річних, 522,60 грн. - витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  04 квітня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  31266, Хмельницька область, Волочиський район, с.Павликівці 29018, м. Хмельницький, а/с 1070)   

3 - відповідачу  22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця