Постанова

від 22.09.2006 по справі 5/118н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/118н

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.09.06                                                                                 Справа № 5/118н.

Судова колегія у складі суддів:

Пономаренко Є.Ю. –головуючий, Корнієнко В.В., Лісовицький Є.А.,

при секретарі Подколзіній С.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Милен», м. Луганськ

до Луганської міської ради, м. Луганськ

Третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Хрущ Олександр Іванович, м. Луганськ

про визнання недійсним рішення   

За участю представників сторін:

від позивача –Латарія Л.М. представник по довіреності від 01.09.2006р.;

від відповідача –Козін В.М., адвокат, представник по довіреності від 26.07.2004р. №01-03-30/4725а;

від третьої особи –не прибув;

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (починаючи з судового засідання 06.09.2006р.).

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору:  позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення Луганської міської ради двадцять четвертого скликання №9/55 від 25.03.2003р. «Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «Милен»права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Демьохіна на перехрещенні з вул. Совєтська».

Позовні вимоги мотивовані зокрема наступним. Оскаржуваним рішенням припинено право постійного користування земельною ділянкою позивачу у зв'язку з його нібито добровільною відмовою. ТОВ «Милен»не заявляло про добровільну відмову від земельної ділянки. Заява від 03.03.2003р. №1 про добровільну відмову від земельної ділянки підписано директором ТОВ «Милен» Кулешовим В.О., який не був ані директором, ані засновником товариства. Одним із засновників був Кулешов Олексій Вікторович. Директором є Сильниченко В.В. Під час розслідування кримінальної справи №02/04-1196 порушеної за фактом підробки документів висновками експертів було встановлено, що печатка ТОВ «Милен»на документі не відповідає оригіналу та дублікату печатки, підпис на документі виконано не Кулешовим О.В., а іншою особою. Тому, заява до міської ради подана ні Сільниченко В.В. ні Кулешовим О.В., а є підробленням невідомих осіб. Повноваження Сильниченко В.В., як директора підприємства позивача підтверджуються рішеннями загальних судів, які набрали законної сили.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує та заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі (т.2 а.с. 113) з наступних підстав. Громадянином Кулешовим О.В. до Верховного суду України подані касаційні скарги: на рішення Апеляційного суду Луганської області від 08.11.2005р. по справі №1855/2005, яким залишено без змін Рішення Ленінського районного суду м. Луганська щодо розподілу часток в статутному фонді ТОВ «Милен»та відмовлено у задоволенні позову Кулешову О.В. та Малахову Д.О.; на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 11.05.2006р. по справі №22-467, якою залишено без змін рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 30.05.2003р., яким задоволено позов Сильниченка В.В. про визнання за ним частки в статутному фонді ТОВ «Милен»у розмірі 70 % з 18.08.1999р. В провадженні Артемівського районного суду м. Луганська знаходиться справа за позовом гр-н Кулешова О.В. та Малахова Д.О. до гр-н Сильниченко В.В. та Сильниченко Н.А., яка на даний час зупинена до розгляду нижчезазначеної кримінальної справи. В провадженні Ленінського районного суду м. Луганська знаходиться кримінальна справа про звинувачення гр-н Юсіпея і Сологуб у скоєнні злочинів передбачених ч. 1-3 ст. 358 КК України і за нею не прийнято остаточного вироку, лише відносно гр. Юсипей провадження у справі припинено у зв'язку з амністією.

Вказане клопотання судом відхилено з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України неможливості  розгляду  цієї  справи  до  вирішення  іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного,  господарського  чи  кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Так, оскарження до Верховного суду України судових рішень апеляційного суду Луганської області не є підставою зупинення провадження у даній справі, оскільки судові рішення апеляційної інстанції набрали законної сили та на час вирішення даної справи не скасовані.

Теж не може бути підставою зупинення провадження у даній справі наявність в Артемівському районному суді м. Луганська справи (провадження у якій до того ж зупинено) про визнання частки в статутному фонді, оскільки факти щодо розміру часток засновників ТОВ «Милен»вже встановлено вищевказаними судовими рішеннями, які набули законної сили. Суд не вважає неможливим розгляд даної справи до вирішення вказаної справи в Артемівському районному суді м. Луганська.

Розгляд Ленінським районним судом м. Луганська кримінальної справи про звинувачення гр-н Юсіпея і Сологуб у скоєнні злочинів передбачених ч. 1-3 ст. 358 КК України не унеможливлює вирішення даної справи і відповідно не може бути підставою зупинення провадження, оскільки відносно гр. Юсипей провадження у кримінальній справі вже припинено у зв'язку з амністією. Так, саме гр. Юсипей звинувачувався у підробці заяви від 03.03.2003р. №1 про добровільну відмову від земельної ділянки на підставі якої відповідачем прийнято оскаржуване рішення. Звільнення від кримінальної відповідальності та припинення провадження у кримінальній справі відносно Юсипея у зв'язку з амністією не є реабілітуючою підставою, тобто при цьому вказана особа була визнана винною у скоєнні злочину. Цих, встановлених судом у кримінальній справі, на підставі обвинувального висновку, обставин є достатньо для вирішення даної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність дійсних підстав, що унеможливлювали б вирішення даної справи та відповідно клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі судом відхилено.

Третя особа у судове засідання не прибула, участь свого повноважного представника не забезпечила, тоді як про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. При цьому, від неї надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, направлення на його адресу копії позовної заяви та судового акту.

Дане клопотання не може бути задоволено судом з наступних підстав.

Відсутній достатній для відкладення розгляду справи процесуальний строк. Так, облік строку вирішення спору у даній справі судом, яким прийнято цю постанову розпочато заново з моменту здійснення заміни судової колегії –введення до її складу та призначення головуючим судді Пономаренко Є.Ю. згідно розпорядження заступника голови Господарського суду Луганської області від 13.05.2005р. Враховуючи зупинення провадження у даній справі судове засідання, в якому було прийнято дану постанову було останнім судовим засіданням та враховуючи встановлений процесуальним законодавством двохмісячний строк розгляду справи, відкладення розгляду справи на достатній для цього строк було неможливе. Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості продовження строку вирішення справи за наявних обставин зокрема за розпорядженням голови суду. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд справи з початку. Переведення судом слухання справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України теж не має наслідком продовження строку вирішення спору у будь-який спосіб.

Слід зазначити, що судом вжито всіх можливих, передбачених процесуальним законом заходів з повідомлення учасників судового процесу про судове засідання. Так, третя особа була повідомлена шляхом вручення їй повістки. Повідомлення про судове засідання підтверджується також клопотанням самої третьої особи, в якому зазначено про отримання повістки.

Тому, клопотання третьої особи судом відхилено, судом розглянуто справу по суті за наявними у ній доказами.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши всі матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Луганською міською радою двадцять четвертого скликання прийнято рішення №9/55 від 25.03.2003р. «Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «Милен»права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Демьохіна на перехрещенні з вул. Совєтська».

Згідно п. 1 даного рішення припинено товариству з обмеженою відповідальністю «Милен» право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0739 га за адресою: вул. Демьохіна на перехрещенні з вул. Совєтська, у зв'язку з добровільною відмовою.

Оскаржуване рішення прийнято на підставі клопотання (заяви) товариства з обмеженою відповідальністю «Милен»від 03.03.2003р. №1 про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з добровільною відмовою.

З тексту даного клопотання (т.1 а.с. 36 на звороті) його підписав нібито –«Директор ООО «МИЛЕН»Кулешов В.А.»(мовою оригіналу).

Слідчим відділом Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області  здійснювалося провадження у кримінальній справі № 02/04/1196 по звинуваченню Юсипея Віталія Володимировича та Сологуба Володимира Олександровича в скоєнні злочинів, передбачених ст. 358 ч. ч. 1, 2, 3 Кримінального кодексу України.

За результатами розслідування кримінальної справи складено обвинувальний висновок затверджений прокурором Ленінського району м. Луганська 03.01.2006р.

При розгляді вказаної кримінальної справи Ленінським районним судом м. Луганська винесено постанову від 20.02.2006р. про звільнення від кримінальної відповідальності Юсипея В.В. та припинення відносно нього кримінальної справи на підставі п. «б»ст. 1, ст. 13 Закону України «Про амністію»від 12.08.2003р.

Згідно зазначеної постанови судом при розгляді кримінальної справи встановлено наступне.

Юсипей звинувачується в тому, що на початку 2001 року він, Хрущ та Сологуб вступили у злочинний зговір і розробили план, спрямований на придбання права земельної ділянки по вул. Домьохіна на перехресті з вул. Совєтская м. Луганська, яка на підставі рішення міськвиконкому №565/2 від 23.10.1996р. була надана ТОВ «Милен»у постійне користування. З метою здійснення плану, скоїли злочин на підробку ряду документів і надавали їх до різних установ чим скоїли злочин, передбачений ст. 358 ч. 1, 2, 3 КК України.

Юсипей В.В. є суб'єктом Закону України «Про амністію», оскільки скоїв злочин, що не є тяжким, вперше, на момент скоєння злочину мав неповнолітню дитину та просить застосувати до нього акт про амністію.

Тому, Ленінським районним судом м. Луганська винесено постанову від 20.02.2006р. про звільнення від кримінальної відповідальності Юсипея В.В. та припинення відносно нього кримінальної справи.

Звільнення від кримінальної відповідальності Юсипея В.В. та припинення відносно нього кримінальної справи на підставі п. «б»ст. 1, ст. 13 Закону України «Про амністію» не є реабілітуючими підставами. Так, вказана особа була визнана винною у скоєнні злочину, в якому обвинувачувалася органом слідства.

При цьому, в обвинувальному висновку, затвердженому прокурором Ленінського району м. Луганська 03.01.2006р. та на підставі якого судом визнано винним Юсипея В.В., зазначено зокрема наступне:

Юсипей В.В. маючи умисел на підроблення документа, а також використання заздалегідь підробленого документа, і, реалізуючи його, без будь-яких підстав, від імені одного з засновників ТОВ «Милен»Кулешова О.В., як від директора ТОВ «Милен», розуміючи, що останній не може претендувати на посаду директора та тим більше приймати одноособово рішення відносно земельної ділянки, складає документ, в якому ТОВ «Милен»просить припинити право постійного користування земельною ділянкою 0,0739 га за адресою: вул. Демьохіна на перехрещенні з вул. Совєтська, у зв'язку з добровільною відмовою.

При цьому, в електрографічному зображенні дубліката штампа ТОВ «Милен»Юсипей В.В. вписує завідомо неправдиві відомості відносно реквізитів товариства, що підтверджується висновком експерта, а також підробляє відбиток печатки ТОВ «Милен»та підпис Кулешова, змінює ініціали Кулешова А.В. на Кулешова В.А. (ініціали у даному випадку вказано мовою оригіналу – російською мовою).

Згідно висновків експерта, здійснених у кримінальній справі, про що також зазначається у обвинувальному вироку на підставі якого Юсипея визнано винним у скоєнні злочину, встановлено також, що підпис на заяві від 03.03.2003р. про відмову від земельної ділянки на ім'я Бурлаченко виконано не Кулешовим О.В., а іншою особою; відбиток печатки на вказаній заяві у порівнянні з відбитком печатки, що знаходиться у директора Сільниченка В.В., а також відбитками печатки, виконаними кліше дубліката печатки ТОВ «Милен»виконано різними кліше.

Далі в обвинувальному вироку зазначається, що завідомо підроблений документ –заява від імені директора ТОВ «Милен»про припинення права постійного користування земельною ділянкою Юсипей В.В. 04.03.2003р. використовує шляхом надання для реєстрації до Луганської міської ради.

Таким чином, у зв'язку з визнанням винним Юсипея В.В. у скоєнні злочинів, але припиненням відносно нього провадження у кримінальній справі на підставі застосування акту амністії, слід вважати доведеними фактичні обставини щодо підроблення заяви нібито від товариства з обмеженою відповідальністю «Милен»від 03.03.2003р. №1 про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з добровільною відмовою.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Завданням земельного законодавства є, відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального  використання  й охорони земель, рівноправного  розвитку всіх  форм  власності  на землю  і господарювання,  збереження  та  відтворення  родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Так, є неприпустимим порушення прав та охоронюваних законом інтересів користувачів землі.

У зв'язку з вищенаведеним, тобто виходячи з відсутності волевиявлення ТОВ «Милен»щодо відмови від права постійного користування земельною ділянкою, прийняте на підставі такої заяви оскаржуване у даній справі рішення Луганської міської ради є прийнятим без належних підстав, з порушенням ст. 141 Земельного кодексу України та відповідно незаконним.

Крім того, відносно повноважень як легітимного директора ТОВ «Милен»Сільниченка В.В. слід зазначити наступне.

Рішенням  Ленінського районного суду м. Луганська від 01.04.2005р. в позові Кулешова О.В. і Малахова Д.О. до Сільниченка В.В. про витребування майна (установчих документів, печатки, штамп ТОВ «Милен»та документів фінансово-господарської діяльності) з чужого незаконного володіння відмовлено. Позов Сільниченка В.В. задоволено, визнано незаконним протокол загальних зборів співзасновників ТОВ «Милен»від 28.08.2000р. та звільнення Сільниченка В.В. з посади директора товариства.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 08.11.2005р. апеляційна скарга Козіна В.М. в інтересах Кулешова О.В. на вказане рішення місцевого суду відхилена. Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.04.2005р. змінено. При цьому, зазначено, що Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 01.04.2005р. визнане незаконним рішення засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Милен»від 28.08.2000р. В іншій частині рішення залишено без змін.

Крім того, рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 30.05.2003р. за позовом Сільниченко В.В. до Кулешова О.В. та Малахова Д.О. про визнання частки в статутному фонді позов задоволено, визнано за Сільниченко В.В. частку в статутному фонді ТОВ «Милен»в розмірі 70% з 18.08.1999р. Додатковим рішенням у даній справі від 18.06.2003р. визнано неправомірними і скасовано  рішення загальних зборів засновників ТОВ «Милен», прийняті в період з 28.08.2000р. по 30.05.2003р., як такі що порушують право вирішального голосу (70%) Сільниченка В.В.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 11.07.2006р. апеляційна скарга Кулешова А.В. на додаткове рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18.06.2003р. відхилена. Вказане додаткове рішення, відновлене рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 06.06.2006р. залишено без змін.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено зокрема факт, що легітимним директором ТОВ «Милен»є Сільниченко В.В., яким обґрунтовано і підписано позовну заяву, що розглянута у даній справі.

Під час провадження у даній справі судом перевірялося та встановлювалося, чи  прийнято оскаржуване рішення: на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);  добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами такого дослідження судом, зокрема встановлено, що оскаржуване рішення прийнято: не на підставі законодавства України; з використанням повноваження не з метою з якою воно надано; необґрунтовано,  тобто не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання належного необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів територіальної громади та позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахування  права  особи –позивача на участь у процесі прийняття рішення;

На підставі вищевикладених підстав, оскаржуване рішення визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може   прийняти   іншу   постанову,   яка  б  гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому, позовні вимоги про визнання недійсним рішення Луганської міської ради двадцять четвертого скликання №9/55 від 25.03.2003р. «Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «Милен»права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Демьохіна на перехрещенні з вул. Совєтська»підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 87, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому з місцевого бюджету м. Луганська в сумі 203 грн. 00 коп., що складається з: 85 грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. 00 коп. зі сплати витрат на інформаційно-технічне задоволення судового процесу. Судові витрати присуджено до стягнення у зазначеному розмірі з огляду на наступне. При подачі позову до суду у 2004 році за правилами Господарського процесуального кодексу України позивачем обґрунтовано сплачено державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005р., не передбачають можливості повернення судових витрат сплачених за правилами Господарського процесуального кодексу України при вирішенні справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, до останніх зокрема належать витрати пов'язані з вчиненням дій необхідних для розгляду справи, до яких у даній ситуації слід відносити втрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує, всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого випадку, якщо стороною був орган місцевого самоврядування. Так, з місцевого бюджету м. Луганська підлягають стягненню на користь позивача всі обґрунтовано здійснені ним та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 203 грн.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено учасників судового процесу про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення Луганської міської ради двадцять четвертого скликання №9/55 від 25.03.2003р. «Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «Милен»права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Демьохіна на перехрещенні з вул. Совєтська».

3.          Стягнути з місцевого бюджету м. Луганська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Милен», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 2-в, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21799482, судові витрати у сумі 203 грн. 00 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 27.09.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (головуючий)

Суддя

Суддя

Є.Ю. Пономаренко

В.В. Корнієнко

Є.А. Лісовицький