16/137-10-3935
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2011 р. Справа № 16/137-10-3935
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лашина В.В.
Суддів: Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі: Хом'як О.С.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
від прокуратури: не з'явився
від Інспекції ДАБК в Одеській області: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області
на рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2010 р.
по справі № 16/137-10-3935
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Селянка”
до Одеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”
про визнання права власності
ВСТАНОВИЛА:
07 вересня 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Селянка»(далі –ТОВ «Селянка») звернулося до господарського суду з позовом до Одеської міської ради та Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»(в подальшому –Одеське МБТІ) про визнання права власності на збудовані споруди: торговий павільйон літ. «В»площею 107 кв.м; літ. «М»площею 35,2 кв.м; ІІ поверх прибудова літ. «А»-«а»площею 146,9 кв.м, санітарний блок літ. «Л»площею 60,5 кв.м, літ. «К»площею 428 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 5709 кв.м., що була надана позивачу на умовах оренди, за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, 14-Б.
В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на збудовані споруди: адміністративного корпусу літ. «А»площею 402,9 кв.м; торговий павільйон літ. «Б»площею 172,1 кв.м; торговий павільйон літ. «В»площею 107 кв.м; торговий павільйон літ. «Д»- 409,3 кв.м; торговий павільйон літ. «Г»- 264,1 кв.м; торговий павільйон літ. «З»- 223,7 кв.м; торговий павільйон літ. «Ж»- 345,7 кв.м; торговий павільйон літ. «Е»- 332,5 кв.м; торговий павільйон літ. «И»- 435,3 кв.м; торговий павільйон літ. «К»- 1015,6 кв.м; підсобне приміщення літ. «Л»- 60,5 кв.м; торговий павільйон літ. «М»- 35,2 кв.м, а всього загальною площею 3803,4 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 5709 кв.м за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, 14-Б.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.09.2010 р. (суддя Желєзна С.П.) уточнені позовні вимоги ТОВ «Селянка»задоволені. За позивачем визнано право власності на збудовані споруди: адміністративного корпусу літ. «А»площею 402,9 кв.м; торговий павільйон літ. «Б»площею 172,1 кв.м; торговий павільйон літ. «В»площею 107 кв.м; торговий павільйон літ. «Д»- 409,3 кв.м; торговий павільйон літ. «Г»- 264,1 кв.м; торговий павільйон літ. «З»- 223,7 кв.м; торговий павільйон літ. «Ж»- 345,7 кв.м; торговий павільйон літ. «Е»- 332,5 кв.м; торговий павільйон літ. «И»- 435,3 кв.м; торговий павільйон літ. «К»- 1015,6 кв.м; підсобне приміщення літ. «Л»- 60,5 кв.м; торговий павільйон літ. «М»- 35,2 кв.м, а всього загальною площею 3803,4 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 5709 кв.м за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, 14-Б.
Не погоджуючись з цим рішенням, заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі –Інспекція) в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, оскільки застосування судом положень ст. 331 ЦК України без доказів державної реєстрації права власності на нерухоме майно безпідставне. Як зазначає апелянт, реконструкція міні-ринку позивача відбулась без належних дозвільних документів, тобто самовільно, а у відповідності до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Представники третьої особи в судові засідання не з'являлися, хоча про час, дату та місце їх проведення Одеське МБТІ було повідомлене належним чином.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу у попередніх судових засіданнях, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних під став.
21 червня 2000 р. між Одеською міською радою та ТОВ «Селянка»був укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно з яким позивач отримав у тимчасове довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 6103 кв.м. за адресою: пр. М. Жукова, 14-Б у м. Одесі для експлуатації міні-ринку з терміном дії договору - 10 років.
Договір зареєстрований Управлінням земельних ресурсів, про що у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 21.06.2000 р. вчинено запис за № 284.
На цій земельній ділянці позивачем здійснено будівництво міні-ринку.
На підставі розпорядження Київської райадміністрації Одеської міської ради № 1444 від 14.10.2004 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.12.2004 р. позивачу видане свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі міні-ринку: адміністративний корпус літ. «А», кафе літ. «Б», торгівельні павільйони № 1-24, № 1г-33г, № 1п-41п, № 1в-7в, загальною площею 2694 кв.м.
17 липня 2007 р. між Одеською міською радою та ТОВ «Селянка»був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивачу додатково передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 2183 кв.м за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, 14-Б для реконструкції з розширенням, експлуатації та обслуговування міні-ринку.
Зазначений договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у Одеській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель 21.09.2007 р. вчинено запис № 040750500136.
Позивачем у 2007 році здійснено реконструкцію міні-ринку, за якою були збудовані павільйони 1а-15а загальною площею 559,6 кв.м, 25-37 павільйони площею 347,8 кв.м, 30Г –магазин площею 114,6 кв.м, огорожа.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2007 р. за ТОВ «Селянка»було визнане право власності на зазначені збудовані нежитлові будівлі.
У 2009 році ТОВ «Селянка»знову проведена реконструкція міні-ринку, за якою реконструйовані та добудовані: торговий павільйон літ. «В»площею 107 кв.м; літ. «М»- 35,2 кв.м; ІІ поверх прибудова літ. «А»-«а»площею 146,9 кв.м, санітарний блок літ. «Л»- 60,5 кв.м, літ. «К»- 428 кв.м. В результаті цієї реконструкції та добудови загальна площа нежитлових будівель міні-ринку складає 3803,4 кв.м, розташованих на земельній ділянці площею 5709 кв.м по пр. М. Жукова, 14-Б у м. Одесі.
Згідно з технічним висновком ТОВ «Художньо-інжиніринговий центр «Експрес-Проект»інженерна мережа та несучі конструкції вказаних об'єктів перебувають у задовільному стані, приміщення відповідають діючим будівельним нормам та визначена можливість їх подальшої експлуатації.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що реконструкція міні-ринку була проведена самовільно, однак на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, забудова здійснена без порушень прав інших осіб та з дотриманням будівельних норм.
Однак з цими висновками судова колегія погодитися не може, вважає їх зробленими при неповному з'ясуванні усіх обставин справи в сукупності, що призвело до застосування неправильних норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що підставою позову позивач визначив набуття права власності у порядку, визначеному ст. 331 ЦК України та будь-яких уточнень або змін позовних вимог не здійснював.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Між тим, позивачем не доведено жодними документами прийняття спірного нерухомого майна в експлуатацію та здійснення його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.
Таким чином, застосування приписів ст. 331 ЦК України до спірних правовідносин є необґрунтованим і є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Селянка».
Одночасно з цим, правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України «Про основи містобудування».
Статтею 22 зазначеного Закону передбачено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій»встановлено, що будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»також встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
Матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проектної документації органами архітектури на спірне нерухоме майно в розмірах, що визначені технічною документацією Одеського МБТІ.
Зі змісту ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій»вбачається, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Разом з цим, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч. 16 ст. 29 цього Закону здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт матеріали справи також не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, реконструкція та добудова міні-ринку по пр. М. Жукова, 14-Б у м. Одесі є самочинним.
За приписами ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Водночас, за змістом ч. 3 цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 16.03.2009 р. по справі № 8/158-08) та Верховний Суд України (постанова від 29.09.2009 р. по справі № 31/216(18/259-06)-07).
Однак документів, які б підтверджували у встановленому законом порядку відведення позивачу земельної ділянки, на якій розташоване вже збудоване самочинне нерухоме майно, ТОВ «Селянка»не надано.
Зазначені вище обставини також виключають можливість визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Селянка»слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2010 р. по справі № 16/137-10-3935 –скасувати, в позові відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянка»(65121, м. Одеса, пр.. М. Жукова, 14-Б, ідентифікаційний код 25418999) на користь Держбюджету України 51 грн. держмита за апеляційний розгляд справи.
Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Повна постанова складена 30.03.2011 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2011 |
Оприлюднено | 06.04.2011 |
Номер документу | 14586724 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лашин В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні