Рішення

від 15.02.2008 по справі 17/112-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.08

          Справа № 17/112-08.

За позовом: Товариства з

обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕКОБІНФ-КС»

до відповідача: Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1

        про розірвання договору та визнання

права власності

Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача:     не з'явився.

        Від відповідача: не з'явився

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач

просить суд розірвати договір про спільне фінансування ремонтних робіт від

01.08.2007 року, укладений між ТОВ «Науково-виробничим підприємством «ЕКОБІНФ-КС»

та ФОП ОСОБА_1., а також визнати за ним право власності на нерухоме майно -

нежитлове приміщення, розташоване за адресою : м. Суми,АДРЕСА_1 , що

складається з наступних приміщень: підвал (п/д) загальною площею 17,0 кв.м. та

приміщення під літ.А-1: тамбур загальною площею 2,6 кв.м.; зал 43,9 кв.м.;

коридор загальною площею 6,4 кв.м.; санвузол загальною площею 2,8 кв.м.;

коридор  загальною площею 3,9 кв.м.

Загальна площа нежитлового приміщення за адресою: м. Суми,АДРЕСА_1 складає 76,6

кв.м.

Відповідач в судове

засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не  подав, про час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа

розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши докази по справі, суд встановив:

Відповідно до рішення

господарського суду Сумської області від 15.10.2007 р. у справі №15/528-07 за

позивачем визнано право власності на нежитлові приміщення загальною площею

78,35 кв.м., розташовані за адресою: м. Суми,АДРЕСА_1.

Крім того, право

власності позивача на вказані приміщення підтверджується витягом про реєстрацію

права власності на нерухоме майно від 24.03.2003 р.., виданим КП «Сумське МБТІ»

01.06.2004 р. та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від

18.03.2003 р, які містяться в матеріалах справи.

З метою проведення

реконструкції належного на праві власності позивачу приміщення 01.08.2007 року

між сторонами був укладений договір про спільне фінансування ремонтних робіт.

Відповідно до умов

вказаного вище договору позивач та відповідач зобов'язуються спільно

фінансувати проведення ремонтних робіт нежитлового приміщення, що знаходиться

за адресою : м. Суми,АДРЕСА_1. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що після

завершення ремонтних робіт Відповідач отримує у власність частину об'єкту

нерухомого майна площею 3,0 кв.м., при цьому розмір грошового внеску Сторін

визначається виходячи з необхідності у грошових коштах на проведення ремонтних

робіт згідно кошторису та вноситься пропорційно до площі, що буде належати

кожній з Сторін. Право власності на частину нежитлових приміщень площею 3,0

кв.м. відповідач отримує тільки після повної сплати грошових коштів визначеної

згідно п. 1.3. даного Договору.

Позивач належним чином

виконав всі передбачені Договором зобов'язання, а саме, профінансував на 100%

ремонт та реконструкцію вказаного об'єкту нерухомості у зв'язку з тим, що

відповідач відмовився від виконання своїх зобов'язань по договору з причини

скрутного фінансового стану, про що свідчить лист від 30.01.2008 р., який

знаходиться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що в

даний час позивач не може провести реєстрацію права власності на належні йому

нежитлові приміщення, яке знаходиться за адресою : м. Суми,АДРЕСА_1, адже

згідно договору про спільне фінансування ремонтних робіт, 3,0 кв.м. зазначених

нежитлових приміщень має належати відповідачу.

Крім того, відповідач в

даний час не відмовився від свого права на частину нежитлового приміщення, а

тільки повідомив про неможливість виконання умов договору про спільне

фінансування ремонтних робіт від 01.08.2007 року.

Відповідно до ст. 316 ЦК

України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно

до закону за власною волею, незалежно від волі інших осіб.

В свою чергу, відповідно

до ст. 317 ЦК України, власнику належать право володіння, користування та

розпорядження своїм майном.

Однак, позивач не може в

повній мірі скористатися своїм правом власності на зазначений об'єкт

нерухомості, адже відповідач не визнає таке право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК

України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно

позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Підстави набуття права

власності визначені вимогами ст. 328 ЦК України, якою передбачено, що право

власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із

правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не

випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

Відповідно до ч. 1 ст.

202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16

ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті

ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено

визнання права.

При цьому, ч. 1 ст. 392

“Визнання права власності” ЦК України визначено, що власник майна може

пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється

або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який

засвідчує його право власності.

Крім того, відповідно до

ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу

однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших

випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення

стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною

мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, суд

дійшов до висновку про те, що відповідачем допущено істотних порушень умов

договору, у зв'язку з чим договір про спільне фінансування ремонтних робіт від

01.08.2007 року, підлягає розірванню, а за позивачем необхідно визнати право

власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою : м.

Суми,АДРЕСА_1 , що складається з наступних приміщень: підвал (п/д) загальною

площею 17,0 кв.м. та приміщення під літ.А-1: тамбур загальною площею 2,6 кв.м.;

зал 43,9 кв.м.; коридор загальною площею 6,4 кв.м.; санвузол загальною площею

2,8 кв.м.; коридор  загальною площею 3,9

кв.м. Загальна площа нежитлового приміщення за адресою: м. Суми,АДРЕСА_1

складає 76,6 кв.м.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК

України держмито в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір про спільне

фінансування ремонтних робіт від 01.08.2007 року, укладений між Товариством з

обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕКОБІНФ-КС» і

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3.          Визнати за Товариством з обмеженою

відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕКОБІНФ-КС» (40022, м.

Суми,АДРЕСА_1, код 32024310) право власності на нерухоме майно - нежитлове

приміщення, розташоване за адресою : м. Суми,АДРЕСА_1 , що складається з

наступних приміщень: підвал (п/д) загальною площею 17,0 кв.м. та приміщення під

літ.А-1: тамбур загальною площею 2,6 кв.м.; зал 43,9 кв.м.; коридор загальною

площею 6,4 кв.м.; санвузол загальною площею 2,8 кв.м.; коридор  загальною площею 3,9 кв.м. Загальна площа

нежитлового приміщення за адресою: м. Суми,АДРЕСА_1 складає 76,6 кв.м.

Суддя                                                                         

О.В. КОВАЛЕНКО