Рішення

від 17.02.2011 по справі 7/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/472 17.02.11

За позовом Комунальног о підприємства "Залізничне" С олом"янської районної в м. Киє ві ради

до Релігійної громади У країнської Православної Цер кви парафії на честь Святите ля Іоасафа Білгородського у Подільському районі м. Києва

про стягнення боргу у ро змірі 1954,41 грн.

За зустрічним позовом Релігійної громади Українс ької Православної Церкви пар афії на честь Святителя Іоас афа Білгородського у Подільс ькому районі м. Києва

до Комунального підпри ємства "Залізничне" Солом"янс ької районної в м. Києві ради;

про визнання недійсним договорів про надання послу г

Суддя Якименко М. М.

Представники сторін:

від позивача: Ядчишина О.В . - довіреність №6 від 05.01.2010;

від відповідача: Задвернюк М.І.- довіреність б/н від 28.01..2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємств о "Залізничне" Солом"янської р айонної в м. Києві ради зверну лась в Господарський суд м. Ки єва з позовом до Релігійної г ромади Української Правосла вної Церкви "Святителя Іософ а Білгородського" у Шевченкі вському районі м. Києва про ст ягнення боргу у розмірі 1 954,41 гр н. за договорами про надання п ослуг з водо-, теплопостачанн я, водовідведення та участь у витратах по утриманню будин ку та прибудинкової територі ї № 455/3 та 456/3 від 10.02.2009р., з яких 1 626, 35 гр н. - основного боргу, 328, 06 грн. - пені, а також понесені ним по с праві судові витрати - 85,00 грн . - державного мита та 236,00 грн. - ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

Ухвалою від 04.11.2010 року поруше но провадження у справі та пр изначено її до розгляду.

Згідно розпорядження Київ ської міської державної адмі ністрації від 30.10.2008р. №1484 відпові дач змінив назву, а тому вірно ю є назва - Релігійна громада У країнської Православної Цер кви парафії на честь Святите ля Іоасафа Білгородського у Подільському районі м. Києва .

16.12.2010 відповідач через канцел ярію суду подав зустрічну по зовну заяву до Комунального підприємства "Залізничне" Со лом"янської районної в м. Києв і ради про визнання недійсни ми договорів про надання пос луг з водо-, теплопостачання, в одовідведення та участь у ви тратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 455/3 та 456/3 від 10.02.2009р.

20.12.2010 подана відповідачем зус трічна позовна заява була ро зглянута судом та прийнята д ля спільного розгляду з перв існим позовом.

У відповідності до вимог ст . 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, о голошувалася перерва.

17.02.2011 представник позивача у судових засіданнях підтриму вав викладені у первісному п озові обставини, та просив по зовні вимоги задовольнити в повному обсязі; проти зустрі чного позову представник поз ивача заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях підтриму вав викладені у зустрічному позові обставини, та просив п озовні вимоги зустрічного по зову задовольнити в повному обсязі; проти первісного поз ову представник відповідача заперечував в повному обсяз і.

Відповідно до статті 85 Госп одарського процесуального к одексу України в судовому за сіданні 17.02.2011 оголошено вступн у та резолютивну частини ріш ення.

Розглянувши подані матері али справи та заслухавши поя снення представника позивач а, Господарський суд міста Ки єва, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2009 р. між Комунальним підприємством "Залізничне" С олом'янської районної у м. Киє ві ради (далі - позивач) та Релі гійною громадою Української Православної Церкви "Святит еля Іософа Білгородського" у Шевченківському районі м. Ки єва було укладено Договори № 455/3 та № 456/3 "Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водов ідведення та участь у витрат ах по утриманню будинку та пр ибудинкової території" (далі - Договори).

Відповідно п. 1.1. Договорів по зивач надає за плату Орендар ю (Власнику) комунальних посл уг (холодне, гаряче водопоста чання, центральне опалення і водовідведення) в приміщенн я, будівлю, далі приміщення (бу дівля), загальною площею 119,00 (6,0 к в. м. та 113,00 кв. м.) кв. м., яке знаходи ться за адресою: м. Київ, вул. Іс крівська, 5. Орендар (власник) п риймає участь у витратах по у триманню будинку та прибудин кової території тощо.

Згідно п. 2.1. Орендар (власник ) щомісячно сплачує підприєм ству вартість фактично отрим аних комунальних послуг згід но встановлених постачальни ками табуляграм.

Пунктом 2.6. Договорів передб ачено, що Орендар (власник) пов инен щомісячно сплачувати пі дприємству експлуатаційні в итрати.

Згідно п. 2.8 Договорів, Оренда р (власник) повинен сплачуват и всі платежі, які передбачен і цим договором незалежно ві д результатів господарської діяльності, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається н а те, що відповідач в порушенн я строків встановлених Догов орами не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгув авши 1 626, 35 грн. за період з 01.06.2009 по 01.08.2010.

Крім того, позивач керуючис ь п.2.9. Договорів просить стягн ути з відповідача пеню, яка за розрахунком позивача станов ить 328, 06 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК Украї ни, доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд у визн аченому законом порядку вста новлює наявність чи відсутні сть обставин, на яких ґрунтую ться вимоги і заперечення ст орін, а також інші обставини, я кі мають значення для правил ьного вирішення господарськ ого спору. Ці дані встановлюю ться такими засобами: письмо вими і речовими доказами, вис новками судових експертів; п оясненнями представників ст орін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В н еобхідних випадках на вимогу судді пояснення представник ів сторін та інших осіб, які бе руть участь в судовому проце сі, мають бути викладені пись мово.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Як вбачається з наданих від повідачем документів, 30.10.2008 змі нено назву відповідача, а сам е у назві та тексті Статуту ві дповідача, слова “Релігійна громада Української Правосл авної Церкви парафії Святите ля Іосафа Білгородського у Ш евченківському районі м. Киє ва”, замінено на назву “Реліг ійна громада Української Пра вославної Церкви парафії на честь Святителя Іоасафа Білг ородського у Подільському ра йоні м. Києва”, що зареєстрова но розпорядженням Київської міської державної адміністр ації від 30.10.08р. №1484; крім того, заз начені зміни були внесені і д о Свідоцтва про державну реє страцію, відповідача у зв' я зку з чим було замінено й печа тку.

Указом Митрополита Київсь кого і всієї України за №1652 від 18.12.2007р. настоятелем храму Реліг ійної громади було призначен о Ієрея Віталія Бойко, і відпо відно до п. 2.8 Статуту парафії н астоятель заключає угоди від її імені.

Однак, як вбачається з текст у Договорів, від імені відпов ідача Договори підписано не Ієреєм Віталієм Бойко, а свящ еником ОСОБА_1., який звіль нений з посади настоятеля в 200 7 році.

Крім того, судом встановлен о, що Договори укладалися з ви користанням старої печатки, яку не було передано новому н астоятелеві храму, в зв' язк у з чим відповідачем в “Експр ес об'яві” № 60 від 31.03.2008р. було пом іщено оголошення про те, що Ст атут, свідоцтво про реєстрац ію та печатка єпархії з 18.12.2007р. в важаються недійсними. (копія оголошення міститься в мате ріалах справи).

Станом на дату підписання Д оговорів (10.02.2009р.) ОСОБА_1 не б ув головою релігійної громад и (відповідача) та не був наділ ений повноваженими на підпис ання будь-яких договорів від імені відповідача, доказів п ротилежного суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивіль ного кодексу України, волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі.

Пунктом 2 ст. 207 Цивільного ко дексу України, визначено, що п равочин, вважається таким, що вчинений у письмовій формі, я кщо він підписаний його стор оною (сторонами). Правочин, яки й вчиняє юридична особа, підп исується особами, уповноваже ними на це її установчими док ументами, довіреністю, закон ом або іншими актами цивільн ого законодавства, та скріпл юється печаткою.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без ві дповідних повноважень, а так ож з порушенням наданих їй по вноважень може згідно зі ста ттею 48 Цивільного кодексу Укр аїни бути підставою для визн ання укладеної угоди недійсн ою як такої, що не відповідає в имогам закону.

Відповідно до п. 3 ст. 215 Цивіль ного кодексу України, якщо не дійсність правочинну не вста новлена законом, але одна із с торін заперечує його дійсніс ть на підставах, встановлени х законом, такий правочин мож е бути визнаний судом недійс ним.

Відповідно постанови Плен уму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 “Про судо ву практику у справах про виз нання угод недійсними”, угод а може бути визнана недійсно ю лише на підставах і з наслід ками, передбаченими законом; до того ж суд повинен встанов ити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнанн я угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону “Про д ержавну реєстрацію юридични х осіб та фізичних осіб - під приємців”відомості, внесені до Єдиного державного реєст ру, вважаються достовірними і можуть бути використані в с порі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних з мін. Статтею 20 вказаного Закон у визначено, що відомості, які містяться в реєстрі, є відкри тими та загальнодоступними і надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність у ньому (реєстрі ) інформації, яка запитується . А отже, відповідно до вимог с т. 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати н еобхідні дані про керівника чи місцезнаходження юридичн ої особи, є зазначені витяг чи довідка. (п. 105 постанови Пленум у Верховного Суду України ві д 18.12.2009 р. №15 “Про судову практику в справах про банкрутство”).

Таким чином, сторона, з якою укладено угоду, повинна була знати про відсутність у пред ставника другої сторони відп овідних повноважень, при цьо му припущення про те, що сторо на, з якою укладено угоду, знал а або повинна була знати про в ідсутність у представника юр идичної особи повноважень на укладення угоди, ґрунтуєтьс я на її обов'язку (в даному вип адку - обов' язку Комунальн ого підприємства "Залізничне " Солом"янської районної в м. К иєві ради) перевіряти такі по вноваження ( п. п. 9, 9.1 Роз'яснення ВГСУ від 12.03.99 р. №02-5/111 “Про деякі п итання практики вирішення сп орів, пов'язаних з визнанням у год недійсними”).

Крім того, у відповідності до вимог ст. 35 ГПК України Факт и, встановлені рішенням гос подарського суду (іншого орг ану, який вирішує господарсь кі спори), за винятком встанов лених рішенням третейськог о суду, під час розгляду одн ієї справи, не

доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь

ті самі сторони.

Господарським судом м. Києв а у справах № 2/55 та № 35/63 договори оренди нежилих приміщень по вул. Іскрівська, 5 у м. Києві № 942/ 3 та № 943/3 від 10.02.2009 р., на які Комунал ьне підприємство "Залізничне " Солом"янської районної в м. К иєві ради також посилається на підтвердження своїх вимог у даній справі, визнані недій сними. Вказаними судовими рі шеннями у справах № 2/55 та № 35/63 вс тановлено, що станом на дату п ідписання оспорюваних догов орів за цим позовом, а саме 10.02.200 9 р., ОСОБА_1 не являвся голо вою релігійної громади, оскі льки ще з 2007 року був звільнени й з посади та виходячи з цього не був наділений повноважен нями на підписання будь - яких договорів від імені парафії .

Відповідно до ст. 236 ЦК Украї ни, нікчемний правочин або пр авочин, визнаний судом недій сним, є недійсним з моменту йо го вчинення. Якщо за недійсни м правочином права та обов'яз ки передбачалися лише на май бутнє, можливість настання ї х у майбутньому припиняється .

Враховуючи все вищенаведе не, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанн ям, що ґрунтується на всебічн ому, повному і об'єктивному ро згляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупност і, та враховуючи, що кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висно вку, що відповідачем за перві сним позовом доведено недійс ність Договорів про надання послуг з водо-, теплопостачан ня, водовідведення та участь у витратах по утриманню буди нку та прибудинкової територ ії № 455/3 та 456/3 від 10.02.2009р., у зв' язку з чим заявлені позивачем по з устрічному позову вимоги є н ормативно та документально о бґрунтованими, підтверджуют ься матеріалами справи, а отж е є такими, що підлягають задо воленню.

Проте в межах даної справи с удом встановлено, що Договор и про надання послуг з водо-, т еплопостачання, водовідведе ння та участь у витратах по ут риманню будинку та прибудинк ової території № 455/3 та 456/3 від 10.02.2 009р. від імені відповідача укл адені неуповноваженою на це особою, відповідачем за перв існим позовом не схвалювалис я та позивачем за первісним п озовом не виконувалися.

Таким чином, доводи позива ча за первісним позовом супе речать наявним доказам, вста новленим обставинам справи т а спростовуються чинним зако нодавством.

Зважаючи на вищенаведене , суд дійшов висновку, що вимог и позивача по первісному поз ову щодо стягнення з відпові дача заборгованості за Догов орами № 455/3 та № 456/3 "Про надання по слуг з водо-, теплопостачання , водовідведення та участь у в итратах по утриманню будинку та прибудинкової території" за період з 01.06.2009 по 01.08.2010 задоволе нню не підлягаєють.

Відповідно ст. 49 ГПК України , в зв' язку з відмовою в задов оленні первісного позову, на користь позивача по первісн ому позову відносяться та йо му не відшкодовуються суми в итрат по сплаті державного м ита (85, 00 грн.) та інформаційно-те хнічного забезпечення судов ого процесу (236, 00 грн.) за звернен ня з позовом до Господарсько го суду міста Києва.

Пп. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінет у Міністрів України "Про держ авне мито" встановлено, що роз мір державного мита із заяв м айнового характеру, що подаю ться до господарських судів України становить 1% ціни позо ву, але не менше 6 неоподаткова них мінімумів доходів громад ян і не більше 1500 неоподаткову ваних мінімумів доходів гром адян.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом сплатив менше встан овленого законодавством роз міру державного мита, а саме 85 ,00 грн., тоді як необхідно сплат ити 102,00 грн.

Відповідно ст. 49 ГПК Україн и, в зв' язку з задоволенням в имог зустрічного позову з ві дповідача по зустрічному поз ову на користь позивача по зу стрічному позову стягуються суми витрат по сплаті держав ного мита (170, 00 грн.) та інформаці йно-технічного забезпечення судового процесу (236, 00 грн.) за з вернення з зустрічним позово м до Господарського суду міс та Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні перві сного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовол ьнити повністю.

3. Визнати недійсними Догово ри про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідвед ення та участь у витратах по у триманню будинку та прибудин кової території № 455/3 та 456/3 від 10. 02.2009р.

4. Стягнути з Комунального п ідприємства "Залізничне" Сол ом"янської районної в м. Києві ради (03087, м. Київ, вул. Єреванськ а, 3-а; код ЄДРПОУ 35756945) на користь Релігійної громади Українсь кої Православної Церкви пара фії на честь Святителя Іоаса фа Білгородського у Подільсь кому районі м. Києва (м. Київ, ву л. Тираспільська, 43/1, кв. 18; код ЄД РПОУ 24920567) 170 (сто сімдесят) грн. - де ржавного мита та 236 (двісті три дцять шість) грн. - витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

5. Стягнути з Комунального підприємства "Залізничне" Со лом"янської районної в м. Києв і ради (03087, м. Київ, вул. Єревансь ка, 3-а; код ЄДРПОУ 35756945) 17 (сімнадця ть) грн. - державного мита в дох од державного бюджету.

Рішення може бути оскарж ене в апеляційному порядку ш ляхом подання апеляційної ск арги (винесення апеляційного подання) протягом десяти дні в з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засідан ні було оголошено лише вступ ну та резолютивну частину рі шення - з дня підписання рішен ня, оформленого відповідно д о статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименк о