Постанова

від 17.03.2011 по справі 28/53/10-24/366/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/53/10-24/366/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2011 р.                                                                  справа №28/53/10-24/366/10

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі:                     Клименко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача :Кадурін І.В. –за дов. б/н від 02.09.10 р.

від відповідача:

Міхантьєв М.Д. –за дов. № 20-550 від 21.12.10 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

на рішення господарського суду

Запорізької області

від30.12.2010 р.

у справі№ 28/53/10-24/366/10 (суддя Азізбекян Т.А.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд",             м. Запоріжжя

до відповідача

Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

простягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя про стягнення збитків.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.10 р.  позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя  про стягнення суми збитків та штрафних санкцій  у розмірі 2120138 грн. 17 коп. були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 189475 грн. 85 коп., збитки від інфляції у розмірі 222445 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 48094 грн. 42 коп., збитки за відповідальне зберігання продукції у розмірі 714516 грн. 13 коп., збитки за договором  про надання зворотної фінансової допомоги у розмірі 499667 грн. 44 коп. та збитки, пов»язані з наданням юридичної допомоги у розмірі 26000 грн. 00 коп. В іншій частині позову було відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.10 р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.10 р.  було залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.10 р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.10 р.  та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.10 р. в частині стягнення з відповідача на користь позивача 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499667 грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 26000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги та судових витрат було скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Судом касаційної інстанції зазначено, що при новому розгляді суду слід більш ретельно з»ясувати правову природу грошових сум, які позивач вважає збитками, наявність причинного зв»язку між протиправною поведінкою боржника та збитками у вказаних розмірах і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

    При новому розгляді справи рішенням господарського суду Запорізької області від      30.12.10 р. позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталбуд” 499667 грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції,             26000 грн. збитків, пов'язаних з наданням юридичної допомоги. В іншій частині позову було відмовлено.

            Відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції  всупереч вимогам процесуального законодавства, що встановлені ст. ст. 77, 87 Господарського процесуального кодексу України не переконався, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, та прийняв рішення без участі його представника.  Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в оскаржуваному рішенні господарський суд не провів повного та всебічного з»ясування обставин справи, не дослідив належним чином в повному обсязі додатково витребувані докази по справі, не надав їм належної правової оцінки та проігнорував вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції. Стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги на вказівки ВГСУ, який зазначив у постанові, що з обставин справи не вбачається, в чому полягає безпосередній причинний зв»язок між невиконанням відповідачем умов договору поставки та необхідністю укладення договору фінансової зворотної допомоги (з якого виникло заподіяння позивачу збитків), який передбачає за його невиконання значно вищі штрафні санкції, ніж договір поставки № 017-П/2008 від 17.03.08 р. Зазначає, що віднесення позивачем до складу збитків витрат на правове обслуговування суперечить вимогам ст. ст. 22, 611, 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, та, як  зазначив ВГСУ за своєю правовою природою вказані витрати не є збитками. Вважає, що згідно ст.ст. 22, 611, 623 Цивільного кодексу України витрати, що понесені позивачем за несвоєчасне повернення отриманої фінансової допомоги ТОВ «Голден Епл»не мають обов»язкового характеру і факт їх наявності є наслідком власного неефективного господарювання. Тому він звернувся з апеляційною скаргою та поясненнями до неї, в яких просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.12.2010р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача        714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499667 грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 26000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

Представник позивача надав заперечення на апеляційну скаргу, якими просив суд апеляційної інстанції залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо  апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 28/53/10-24/366/10, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає  вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499667 грн.    44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 260000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Капіталбуд” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжсталь” (Покупець) було укладено договір поставки №20/2008/614, згідно умов якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець –на умовах договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та кількість, а також строк поставки якої зазначений в специфікації № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Позивач у своєму позові повідомив суд першої інстанції, що відповідач замовив у позивача продукцію на загальну суму 2244000 грн. 00 коп., а сплатив позивачу аванс лише у розмірі       673200 грн. 00 коп., у зв»язку з чим  сума боргу відповідача перед позивачем становила розмір 1570800 грн. 00 коп.

Господарським судом Запорізької області 13.05.09р. прийнято рішення по справі  №14/145/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталбуд” до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” про стягнення 1570800 грн. 00 коп. вартості продукції, замовленої відповідачем та поставленої позивачем на підставі договору поставки № 20/2008/614 від 28.02.08р.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.09р. рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.09р. по справі № 14/145/09 було залишено без змін.

Позивач стверджує, що після отримання від відповідача заявки № 79-302/1060 на поставку продукції, він уклав договір № 017-П/2008 від 17.03.08 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК «ТЕХНОКОН», за яким придбав замовлену відповідачем продукцію, та 29.07.08 року позивач нібито для придбання замовленої відповідачем продукції за договором                         № 20/2008/614 від 28.02.08 р. уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Епл»договір про надання зворотної фінансової допомоги № 116, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Епл»надало позивачу фінансову допомогу у розмірі 950000 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що нібито з причини несвоєчасного виконання відповідачем договірних зобов»язань з прийняття та оплати замовленої продукції, позивач не зміг своєчасно повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Епл»суму фінансової допомоги, чим порушив умови договору про надання зворотної фінансової допомоги, і після сплати ТОВ «Голден Епл»в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, цієї суми та штрафних санкції, позивач зазнав збитків за договором  № 116 у розмірі 1449667 грн. 44 коп. Також позивач нібито зазнав збитків у розмірі 714516 грн. 13 коп. за відповідальне зберігання замовленої відповідачем продукції відповідно до договору відповідального зберігання від 20.05.08 р. через несвоєчасне прийняття відповідачем замовленої продукції.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача штрафних санкцій та суми збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем умов договору № 20/2008/614 від 28.02.08 р. у розмірі 2120138 грн.         17 коп., з яких: пеня –374876 грн. 91 коп.; збитки від інфляції –222445 грн. 53 коп.; 3% річних –48632 грн. 16 коп.; збитки за відповідальне зберігання продукції – 714516 грн. 13 коп.; збитки за договором про надання юридичної допомоги –260000 грн. 00 коп.; 499667 грн. 44 коп. –збитки за договором № 116 про надання зворотної фінансової допомоги від 29.07.08 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.10 р. стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 189475 грн.  85 коп., збитки від інфляції у розмірі 222445 грн.       53 коп., 3% річних у розмірі 48094 грн. 42 коп., збитки за відповідальне зберігання продукції у розмірі 714516 грн. 13 коп., збитки за договором  про надання зворотної фінансової допомоги у розмірі 499667 грн. 44 коп. та збитки, пов»язані з наданням юридичної допомоги у розмірі           26000 грн. 00 коп. В іншій частині позову було відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.10 р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.10 р.  було залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.10 р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.10 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від  18.06.10 р. в частині стягнення з відповідача на користь позивача 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499667 грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 26000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги та судових витрат було скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, в даному випадку предметом розгляду є тільки частина позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499667 грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги та 260000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Збитки –це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка  зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті  порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, тобто збитки є наслідком порушення зобов»язання боржником. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність  чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов»язання; наявність збитків; причинний зв»язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов»язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб та вина боржника.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків та причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками. Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань і заподіяними збитками. А відповідачу потрібно довести суду належними доказами відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений склад правопорушення у відповідача відсутній.

Як стверджує позивач, 29.07.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Епл»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталбуд»було укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги нібито для придбання замовленої відповідачем продукції за договором № 20/2008/614 від 28.02.08 р.

Позивач вважає, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов»язань за договором № 20/2008/614 від 28.02.08 р. він зазнав збитки за договором № 116 про надання зворотної фінансової допомоги у розмірі 499667 грн. 44 коп.

Судова колегія вважає, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами по справі, в чому саме полягає безпосередній причинний зв»язок між невиконанням відповідачем умов договору поставки та необхідністю укладення  позивачем договору фінансової зворотної допомоги, у зв»язку з чим позивач в добровільному порядку зазнав збитки у вигляді сплати іншій юридичні особі без заперечень та зауважень грошових коштів. Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач оплатив ТОВ «Голден Епл»1 499 667 грн. 44 коп., у тому числі:       950000 грн. 00 коп.  –основного боргу, 285000 грн. 00 коп. штрафних санкцій, 15486 грн.                   53 коп. –3% річних, 78361 грн. 74 коп. –інфляційних, 120819 грн. 17 коп. –пені. Тому, ствердження позивача та суду першої інстанції, що ТОВ «Капіталбуд»були спричинені відповідачем збитки саме на суму 499667 грн. 44 коп. взагалі не підтверджується ніяким розрахунком суми позовних вимог.

Звертаючись до суду, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача збитки за відповідальне зберігання продукції у розмірі 714516 грн. 13 коп. Оскільки, за твердженням позивача, після відмови відповідача від приймання продукції у визначений термін, з метою збереження товару, який являє собою велику кількість обладнання та має специфічне призначення і необхідні спеціальні умови зберігання, він 20.05.08 р. уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітал»договір відповідального зберігання наведеного майна загальною вартістю 2244000 грн.  на термін до 31.12.09 р. з особливо визначеними умовами зберігання. Умовами договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 20.05.08 р. визначено, що вартість відповідального зберігання, склала 50000 грн. 00 коп. за кожен календарний місяць зберігання та нараховується за фактом повернення майна одноразово і підлягає оплаті після підписання акта виконаних робіт впродовж п»яти банківських днів.  Майно було передано на зберігання згідно з актом приймання-предачі обладнання від 20.05.08 р. та повернуто за актом приймання-передачі від 28.07.09 р. Згідно платіжного доручення № 220 від 30.07.09 р. позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітал»суму 714516 грн.            13 коп. плату за відповідальне зберігання згідно договору від 20.05.08 р. В тексті договору відсутнє посилання на наявність прямого зв»язку між договором на відповідальне зберігання та договором поставки, укладеним сторонами.

В матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивачем при укладенні вищевказаного договору та погодження з вартістю послуг відповідального зберігання було взято до уваги такі невід»ємні складові, як умови зберігання та розмір (габарити) продукції. Так, з наявного в матеріалах справи листа Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Дайнемік, ЛТД Ко»№ 10/87 від 30.12.10 р. вбачається, що підприємство  пропонує послуги відповідального зберігання  вартістю 15 грн. за кв.м. за площу від 200 до 600 кв.м. та 14 грн. –за площу від 700 до 2000 кв.м.

        У відповідності до приписів ст. 936 Цивільного кодексу України, за   договором   зберігання   одна   сторона   (зберігач) зобов'язується зберігати річ,  яка  передана  їй  другою  стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором  зберігання,  в  якому  зберігачем  є особа,  що здійснює  зберігання   на   засадах   підприємницької   діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання  є  публічним,  якщо  зберігання  речей здійснюється  суб'єктом  підприємницької  діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно норми ст. 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її  внесення  встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає,  він має право на пропорційну  частину плати.  Якщо   поклажодавець   після  закінчення  строку  договору зберігання не забрав річ,  він зобов'язаний внести плату  за  весь фактичний час її зберігання. Установчим  документом  юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Отже, чинним законодавством України не передбачено, що ціна за послуги відповідального зберігання складається у відсотковому відношенні від вартості майна, що зберігається, адже витрати на відповідальне зберігання розраховуються в залежності від займаної площі та об»єму і є однаковими при зберіганні різного виду поклажі. Таким чином, узгодження позивачем умов зберігання продукції саме на умовах укладеного між ним та   Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітал»договору на відповідальне зберігання є лише господарською діяльністю підприємства позивача та не є підставою вважати, що конкретно така сума витрат на відповідальне зберігання продукції у розмірі 714516 грн. 13 коп., в якості збитків, що були спричинені відповідачем, є обґрунтованою та доведеною. Крім того, позивачем не було надано до суду будь-яких доказів пошуку іншого місця зберігання продукції за ціною, нижчою, ніж було запропоновано Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітал».

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на   власний   ризик   господарська  діяльність,  що  здійснюється суб'єктами  господарювання  (підприємцями)  з   метою   досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено причинно-наслідковий зв»язок та розрахунок суми позовних вимог в частині заявлених збитків. Отже, судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивача 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції за розрахунком позивача, виходячи з умов договору відповідального зберігання від 20.05.08 р. та додаткової угоди до нього, оскільки позивачем не доведено, що ним понесено  такий розмір витрат в якості збитків, спричинених йому саме відповідачем.

Наявний в матеріалах справи експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОЦ-307, яким зазначено, що на підставі даних компанії ТОВ «НВО «Дайнемік, ЛТД Ко»,                 м. Запоріжжя  середня вартість послуг з відповідального зберігання продукції в період з травня 2008 р. по липень 2009 р. в Запорізькому регіоні знаходилась в діапазоні 3-4% від вартості продукції за кожен місяць зберігання, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що інтернет-сайт є офіційним джерелом інформації. Крім того, скаржником надано до апеляційної скарги лист ТОВ «НВО «Дайнемік, ЛТД Ко», м. Запоріжжя, яким підприємство повідомляє про зовсім іншу вартість послуг відповідального зберігання в цей період.

Також судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивача           26000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги, з огляду на наступне:

              У відповідності до ст.  28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що  діють  у  межах  повноважень,  наданих  їм  законодавством  та установчими документами, через свого представника.      Представниками юридичних  осіб  можуть бути також інші особи, повноваження   яких   підтверджуються   довіреністю   від    імені підприємства,   організації.  Довіреність  видається  за  підписом керівника або  іншої  уповноваженої  ним  особи  та  посвідчується печаткою підприємства, організації.

Отже, чинним процесуальним законодавством України не передбачено представництво  інтересів юридичних осіб будь-якими іншими третіми особами, окрім органів підприємства, що  діють  у  межах  повноважень,  наданих  їм  законодавством  та установчими документами, через свого представника, у зв»язку з чим укладення позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «СІСТАЙЛ»договору про надання юридичних послуг № 83 від 14.01.09 р. не було нагальною необхідністю, а було лише волевиявленням позивача.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача збитків за надання юридичної допомоги, суд першої інстанції повинен був визначити правову природу заявленої суми і надати оцінку доведеності об»єктивної та суб»єктивної сторони спричинення таких збитків саме з вини відповідача по цій справі.

В матеріалах справи відсутні будь-які обґрунтування позивачем своїх позовних вимог в цій частині, виходячи з необхідності виконання ним ухвал господарського суду Запорізької області від 03.12.10 р. та від 21.12.10 р.

Крім того, витрати, пов»язані з оплатою юридичної допомоги є судовими і за своєю правовою природою не можуть бути збитками.

Таким чином, позивачем не доведені суду належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об'єктивна та суб'єктивна сторона спричинених збитків.          

Так, позивачем не доведено суду апеляційної інстанції:

- причино-наслідковий зв»язок між протиправною поведінкою відповідача, пов»язаною з неналежним виконанням останнім договору поставки № 20/2008/614 від 28.02.08 р. та необхідністю укладення позивачем договору фінансової зворотної допомоги з ТОВ «Голден Епл», який передбачає за його невиконання значно вищі штрафні санкції, ніж договір поставки № 017-П/2008 від 17.03.08 р., укладений позивачем з постачальником ТОВ «НВК «Технокон», і необхідністю укладення позивачем договору на відповідальне зберігання з ТОВ «Рітал»;

- розмір зазначених позивачем як збитків за відповідальне зберігання продукції у розмірі 714516 грн. 13 коп., так і збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги у розмірі 499667 грн. 44 коп.;

- обґрунтування сум, пов»язаних з наданням юридичної допомоги позивачу саме у розмірі 260000 грн.  00 коп., в якості збитків з посиланням на норми чинного законодавства України.

В той же час, відповідач довів суду апеляційної інстанції відсутність його вини у спричиненні вищевказаних збитків позивачу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем його позовних вимог в повному обсязі та необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, оскільки понесення позивачем таких збитків було  наслідком господарської діяльності позивача, яку він здійснює на власний   ризик   з   метою   досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права України, що є підставою для скасування рішення відповідно до вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в порушення ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, судом було прийнято рішення без виконання обов»язкових вказівок Вищого господарського суду України, що містяться в постанові від 24.11.10 р. та  вимог своїх же ухвал від 03.12.10 р. та 21.12.10 р., якими господарський суд Запорізької області зобов»язав позивача надати суду письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції з урахуванням зауважень суду касаційної інстанції; надати повний пакет первинних документів, які свідчать про факт укладення фактичного виконання договорів відповідального зберігання та про надання зворотної фінансової допомоги; уточнити позовні вимоги в частині стягнення збитків, понесених в зв»язку з оплатою послуг юридичної фірми (правові підстави), але в матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем вимог суду, викладених в ухвалах.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права України, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від  30.12.2010 року у справі № 28/53/10-24/366/10 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499667 грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги та 260000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

Крім того, в порушення Інструкції з діловодства в господарських судах України протоколи судових засідань не містять в собі зображення Державного герба України та справі присвоєно подвійний номер.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.12.2010 року у справі  № 28/53/10-24/366/10 –задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.12.2010 року у справі  № 28/53/10-24/366/10 –скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя про стягнення 714516 грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499667 грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги та  260000 грн. 00 коп. збитків, пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд", 69091, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63 «А», ЗКПО 33004452 на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя, 69008,  м. Запоріжжя,           вул. Південне шосе, 72, ЗКПО 00191230 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 6201 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                             Г.І.Діброва

Судді                                                                                                    К.І. Бойченко

                                                                                                    Л.Ф. Чернота          

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3–відповідачу;

4 - ДАГС;

5 –ГС Зап. обл.;

Ложка Н.Л.