Постанова

від 22.03.2011 по справі 27/202/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/202/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.03.2011 р.           справа №27/202/10

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі:                             Клименко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача :не з»явився

від відповідача:

Пухир П.В. –за дов. № 1 від 23.12.10 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД", м. Запоріжжя

на рішення господарського суду

Запорізької області

від27.12.2010 р.

у справі№ 27/202/10 (суддя Дроздова С.С.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморспецпроект", м. Одеса

до відповідача

Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД", м. Запоріжжя

простягнення 69656 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморспецпроект", м. Одеса звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД", м. Запоріжжя про стягнення             69656  грн. 40 коп.

Позивач 10.12.10 р. надав до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, якою просив суд першої інстанції  стягнути з відповідача на його користь невикористаний аванс в сумі 69656 грн. 40 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.10 р. позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморспецпроект", м. Одеса були задоволені повністю.

            Відповідач, Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД",                  м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального  та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача до  судового засідання не з'явився, але надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги своєї  апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 27/202/10, та наданих представником відповідача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає  вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через недоведеність, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект”, м. Одеса (генпідрядник) та Приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “ОСТ-ГРАНД”, м. Запоріжжя (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 63/10-08.

          У відповідності до п. 1.1 договору генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання власними силами та коштами, у відповідності до умов даного договору, ПСД, СНіП, ДБНУ, будівельно-монтажні роботи по об'єкту: “Реконструкція з розширенням лабораторно-експериментальних корпусів ВАТ “Електрозавод” за адресою: м. Запоріжжя Дніпропетровське шосе, 11. К-С 1А внутрішні опоряджувальні роботи на зварочно-заготівельній ділянці, ось  13-13/2.

Згідно п. 5.1 договору, генпідрядник здійснює перерахування авансового платежу, відповідно графіку на протязі 5-календарних днів з моменту укладення договору.

Позивач 24.10.08 року на виконання умов договору платіжним дорученням № 272 перерахував відповідачу попередню оплату за будівельно-монтажні роботи в сумі 103501 грн.       20 коп.

Як зазначає позивач у своєму позові, відповідач згідно умов договору зобов'язався виконати будівельні роботи на загальну суму у розмірі 276498 грн. 42 коп. з яких: у жовтні 2008 року на суму 32550 грн. 00 коп., у листопаді 2008 року на суму 94465 грн. 00 коп., у грудні 2008 року на суму 149483 грн. 42 коп.

Позивач стверджує, що в порушення строків виконання робіт відповідач виконав будівельні роботи лише у травні 2009 року на загальну суму 33844 грн. 80 коп., що підтверджено актами виконаних робіт № 458, 638 та 639., у зв»язку з чим залишок невикористаного авансу, на підставі договору № 63/10-080 складає суму у розмірі 69656 грн. 40 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з відповідача на його користь збитків в сумі 69656 грн. 40 коп. (в заяві про зміну предмету позову від 09.12.10 р. - невикористаного авансу).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД", м. Запоріжжя збитків у розмірі 69656 грн. 40 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.10 р. було порушено провадження по справі № 27/202/10 та призначено справу слуханням на 15.11.10 р. Ухвалою суду від 15.11.10 р. розгляд справи було відкладено на 13.12.10 р. з причини неявки в судове засідання відповідача та необхідності витребування від сторін додаткових доказів у справі і документів, які необхідні для всебічного розгляду спору, про що зазначено в ухвалі суду і протоколі судового засідання. Крім того, в цьому протоколі зазначено про додержання судом процедури початку розгляду справи по суті і підтримання позивачем в судовому засіданні своїх позовних вимог, викладених в позовній заяві.

10 грудня 2010 р. позивач надав до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, якою просив господарський суд на підставі ст.ст. 526, 615, 849, 1212 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача невикористаний аванс в сумі 69656 грн. 40 коп., не визначивши взагалі правову природу предмету позову, оскільки вказані ним норми права взаємовиключають можливість їх одночасного застосування.

Ухвалою суду від 13.12.10 року суд визначив про прийняття цієї заяви від позивача, як такої, що подана ним до початку розгляду справи по суті, незважаючи на наявність ухвали суду від 15.11.10р., яка свідчить про протилежне з вищенаведених підстав.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позивач в порушення вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав, а суд першої інстанції неправомірно прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову вже після початку розгляду господарським судом справи по суті. Судом розглянуті змінені позовні вимоги про стягнення суми невикористаного авансу в якості суми основного боргу відповідача перед позивачем з посиланням на порушення відповідачем саме норм ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, які стосуються обов»язковості виконання умов договору, тоді як за договором субпідряду, що є підставою позову, у відповідача відсутнє будь-яке грошове зобов»язання перед позивачем у вигляді суми основного боргу. Так, п. 1.1 договору сторони передбачили, що генпідрядник (позивач) доручає, а субпідрядник (відповідач) приймає на себе виконання власними силами та коштами, у відповідності до умов даного договору, ПСД, СНіП, ДБНУ, будівельно-монтажні роботи по об'єкту: “Реконструкція з розширенням лабораторно-експериментальних корпусів ВАТ “Електрозавод” за адресою: м. Запоріжжя Дніпропетровське шосе, 11. К-С 1А внутрішні опоряджувальні роботи на зварочно-заготівельній ділянці, ось  13-13/2. Крім того, позивач в цій заяві визначав суму позову і як безпідставно отримані відповідачем кошти за нормами ст. 1212 Цивільного кодексу України, що взагалі залишилося поза увагою суду і не підтверджено матеріалами справи.

У зв»язку з цим, в даному випадку предметом розгляду є первинні позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача саме збитків у розмірі 69656 грн. 40 коп.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

 Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

-          наявність реальних збитків;

-          вина заподіювача збитків;

-          причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки –це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст.224 ГК України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка  зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками, тоді як відповідачу необхідно довести відсутність його вини у спричиненні збитків.

При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги  вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.

Відповідач, при зверненні з апеляційною скаргою, надав до суду апеляційної інстанції акти виконаних робіт, підписані обома сторонами без заперечень та зауважень, якими підтверджено виконання робіт на загальну суму у розмірі 69656 грн. 40 коп., а саме: у жовтні 2008 року (акт виконаних робіт № 1) на суму 15640 грн. 80 коп., у квітні 2009 року (акт виконаних робіт № 641) на суму 28466 грн. 40 коп., у червні 2009 року (акт виконаних робіт № 837) на суму 14930 грн.            40 коп. та у листопаді 2010 року (акт виконаних робіт № 836) на суму 10618 грн. 80 коп.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач не довів суду апеляційної інстанції понесення ним збитків у сумі 69656 грн. 40 коп., що виникли нібито внаслідок порушення відповідачем умов договору субпідряду № 63/10-08 від 15.10.08 р. А відповідач довів суду належне виконання ним його договірних зобов»язань та відсутність вини у нібито заподіяних позивачу збитках.

Отже, позивачем не доведені належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об'єктивна та суб'єктивна сторона спричинених збитків, у зв»язку з чим судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через недоведеність.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені норми матеріального і процесуального права України, що призвело до прийняття неправильного рішення, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від  27.12.2010 року у справі № 27/202/10 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 69656 грн.              40 коп.

До того ж, в порушення Інструкції з діловодства у господарських судах України, жоден протокол судового засідання по справі № 27/202/10 не містить в собі зображення Державного герба України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2010 року у справі                  № 27/202/10 –задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2010 року у справі № 27/202/10 –скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморспецпроект", м. Одеса до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД", м. Запоріжжя про стягнення  збитків у розмірі 69656 грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморспецпроект", 65091,              м. Одеса, вул. Південна, 26, ЗКПО 32184104 на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ОСТ-ГРАНД", 69059,  м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 6/47, ЗКПО 33820987 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 348 грн. 28 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

У разі дотримання сторонами вимог ст. 122 Господарського процесуального кодексу України господарському суду Запорізької області видати поворотний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                             Г.І.Діброва

Судді                                                                                                    К.І. Бойченко

                                                                                                    Л.Ф. Чернота          

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3–відповідачу;

4 - ДАГС;

5 –ГС Зап. обл.;

Ложка Н.Л.