Постанова

від 29.03.2011 по справі 15/284

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/284

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.03.2011 р.           справа №15/284

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Акулової Н. В., Гези Т. Д.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:не з'явився;

від відповідача:не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м. Краматорськ

на рішення господарського суду

Донецької області

від26.01.2011р.

у справі№15/284 (суддя Богатир К. В.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «Вест-пром»смт.Ювілейне Дніпропетровської області

до відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м. Краматорськ

простягнення основного боргу у сумі 82 261,51 грн., пені в сумі 7 058,21 грн., 3% річних у розмірі 948,46 грн., інфляції в сумі 1 568,07 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «Вест-пром»(далі –Фірма) звернулось до господарського суду  Донецької  області з  позовом  до відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»(далі –Товариство) про стягнення боргу у розмірі  82 261,51 грн., пені в сумі 7 058,21 грн., 3% річних у розмірі 948,46 грн., інфляційних   в сумі 1 568,07 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.2011 р. у справі № 15/284 позовні вимоги Фірми задоволені  у  повному  обсязі  з мотивів доведеності та обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення суми основного  боргу  та  вірного розрахунку суми   інших  позовних  вимог.

           Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Товариство звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги ті обставини, що у накладних, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, не міститься посилання на договір № 15/269 від 12.03.2009 р. (далі –Договір № 15/269), за яким заявлено до стягнення заборгованість. У зв'язку з чим наголосив, що поставка за спірними накладними була здійсненна на виконання умов усної домовленості (угоди) між сторонами, за якою строк оплати встановлений не був, тому, на його думку, обов'язок щодо сплати боргу на час розгляду справи у відповідача не настав. Також вернув увагу суду, що довіреності на отримання товару складені не у відповідності до встановленої законодавством форми.  

У судове засідання представники сторін не з'явились, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог скаржника заперечував, вважає рішення обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Надав клопотання про слухання скарги за  відсутності  його  представника.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

12.03.2009р. між сторонами був укладений Договір № 15/269, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію в кількості, асортименті та строки, визначені додатками (специфікаціями), що є невід'ємною частиною даного договору. Предметом даного договору є поставка на адресу покупця продукції, вказаної в додатках до даного договору. Додатки погоджуються, підписуються та скріплюються печатками сторін (п.1.1 Договору № 15/269).

Згідно п. 11.1 Договір   вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2009р., а в частині невиконаних сторонами зобов'язань –до повного виконання. В разі відсутності заяви однієї із сторін про намір розірвати договір за 20 календарних днів до дати його закінчення, договір вважається пролонгованим на строк до 31 грудня на тих саме умовах.

Відповідно до п 6.1 Договору покупець здійснює оплату по даному договору за поставлену продукцію на умовах передбачених в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Сторони також підписали до Договору специфікації №1 від 12.03.2009 р. та № 2 від 06.04.2009р., якими передбачили найменування товару, його кількість, одиницю вимірювання, ціну за одиницю та загальну вартість товару, а також умови оплати: 100% вартості  товару протягом 15 банківських днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника та отримання документів, вказаних в п. 7.2 договору. При цьому датою поставки товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній.

Договір та вказані специфікації  підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до стверджень позивача, товар був переданий відповідачу в період з 17.03.2009 р. по 16.04.2009 р. згідно накладних № 00826 від 17.03.2009р., № 01224 від 17.03.2009р., № 01758 від 16.04.2009р. на загальну суму 123 595,53 грн. на  виконання  саме умов  Договору № 15/269, про що свідчить  підпис  особи  у  графі „отримав” цих накладних. Повноваження особи від імені Товариства  отримувати товар підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями.

Крім того, судова  колегія  зазначає,  що проти факту отримання товару не заперечував і відповідач у письмових поясненнях  до  суду та  у скарзі.

Отже, факт  поставки  товару не  заперечувався  жодною  із  сторін.

         Судова колегія вважає безпідставними  доводи скаржника, що поставка за вказаним накладним відбулась не за умовами Договору, а на підставі усної домовленості з огляду на наступне.  

Дійсно,  вказані видаткові накладні не містять безпосереднього посилання на Договір, проте суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що підставою здійснення вказаних вище поставок є саме цей договір, оскільки найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні характеристики продукції (товару), її ціна, що вказані у специфікаціях № 1 від 12.03.2009р. та №2 від 06.04.2009р.,  відповідають відомостям, що визначені у видаткових накладних № 00826 від 17.03.2009р., № 01224 від 17.03.2009р., № 01758 від 16.04.2009р.

Крім того, в довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей № 504 від 15.03.2009 р. та № 798 від 15.04.2009р., згідно яких було отримано спірну продукцію, підставою отримання цінностей зазначено Договір № 15/269 від 12.03.2009 р.

Також судова колегія звертає  увагу  на  те, що рахунки №01224 від 16.03.2009р., №01758 від 16.04.2009р., №00826 від 13.03.2009р.,  які  зазначені у видаткових накладних,  мають посилання на спірний Договір № 15/269.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Сторонами у специфікаціях № 1 від 12.03.2009р. та № 2 від 06.04.2009р. передбачено умови оплати: 100% вартості  товару протягом 15 банківських днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника та отримання документів, вказаних в п. 7.2 договору.

Пунктом 2  цих  же  специфікацій встановлено,  що  датою поставки  товару  вважається дата  зазначена  у  накладній.  

Як  убачається  з  накладних № 00826 від 17.03.2009р., № 01224 від 17.03.2009р., № 01758 від 16.04.2009р.,  кожна  з  них  містить  дату  та  підпис  особи,  яка отримала  товар  на  підставі  довіреності.   

Відповідно  до  пункту 7.5 Договору сторони  домовились,  що  в процесі приймання продукції  за  кількістю  та  якістю  керуються  Інструкціями  №П-6, № П-7.

         Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності  здійснюється, зокрема, по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Аналогічні положення має п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 щодо приймання продукції по кількості.

Крім того, ст. 666 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Частина  друга  цієї ж  статті  передбачає, якщо  приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Відповідних документів відповідачем до суду першої інстанції надано не було.

Будь-яких заперечень щодо неналежного виконання постачальником умов  договору  щодо  поставки продукції   відповідачем також не надано.

Отже, доводи скаржника в частині ненастання обов'язку щодо сплати товару  у зв'язку з ненаданням позивачем при поставці товаросупровідних документів, зазначених у п. 7.2 Договору, необґрунтовані, безпідставні та не доведені у зв'язку з вищевикладеним.

Відповідачем було частково сплачено вартість отриманого товару - за видатковою накладною № 01224 від 17.03.2009р. на суму 41 334,02грн., що підтверджується банківською випискою від 03.04.2009р.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів погашення заборгованості в розмірі 82 261,51грн., судова колегія вважає цілком вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги Фірми в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 82 261,51грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1 568,07 грн. та 3% річних у розмірі 948,46 грн. обґрунтовані та правомірно задоволені судом першої інстанції.

         Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення пені, що нарахована позивачем  в розмірі  7 058,21  грн., суд  першої  інстанції  правомірно врахував  пункт 8.2 Договору, яким сторони передбачили нарахування  пені за  прострочку  оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення  та  розмір  облікової  ставки  НБУ за  період,  на який  нараховується  пеня.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються  вищевикладеним  та  матеріалами  справи.

         Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. у справі №15/284 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

         Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. у справі №15/284 залишити без задоволення, рішення господарського  суду Донецької області від 26.01.2011р. у справі №15/284 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                             І. В. Приходько

                     Судді                                                             Н. В. Акулова

                                                                                            Т. Д. Геза

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС