Постанова

від 30.03.2011 по справі 25-24-30/101-10-2831

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25-24-30/101-10-2831

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р. Справа № 25-24-30/101-10-2831

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Сидоренко М.В.          

суддів Мишкіної М.А., Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Романів О.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Столяренко М.В.  

від КМУ - Сєвєрова А.В.  

від ВАТ  „Державний ощадний банк України” - Іваненко С.В.  

від відповідачів:

ПМП „ВКФ „Влад” - не з'явився

МП ВКП „Нота-Бене” –Драгілева С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  першого заступника прокурора приморського району м. Одеси  

на рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2011 р.

по справі № 25-24-30/101-10-2831         

за позовом першого заступника прокурора приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, в особі філії Одеське обласне управління Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”  

до відповідачів:

1. Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Влад”,

              2. Малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Нота-Бене”  

про стягнення заборгованості в розмірі 439 730,77 грн. і звернення стягнення на заставлене майно   

та за зустрічним позовом: Малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Нота-Бене”

до Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Влад",

    Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”

про зняття заборони відчуження майна

В с т а н о в и л а:

Рішенням господарського суду від 07.02.2011 р. (головуючий суддя Малярчук І.А., судді Літвінов С.В., Оборотова О.Ю.) позов першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси задоволено частково, стягнуто з приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Влад” (далі - ПМП ВКФ „Влад”) на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” (далі - Банк) в особі філії „Одеське обласне управління” 400000 грн. заборгованості за кредитом, 28 208,22 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 795,15 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 10727,40 грн. пені за прострочення сплати кредиту. Рішення вмотивоване доведеностю позовних вимог та відсутністю в справі доказів повного або часткового погашення позичальником даної кредиторської заборгованості, нарахованих відсотків. Разом з тим, в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на заставлене малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Нота-Бене” (далі - МП ВКП „Нота-Бене”) судом відмовлено, з посиланням на задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та неможливості одночасного застосування двох способів захисту цивільних прав. Заявлений МПВКП „Нота-Бене” зустрічний позов про зняття заборони на відчуження майна згідно переліку також не задоволений, з посиланням на те, що до правовідносин, які випливають із майнової поруки не підлягають застосуванню положення ст. 559 ЦК України, так як майнова порука не є різновидом поруки.     

Не погоджуючись з вказаним рішенням з апеляційною скаргою звернувся перший заступник прокурора Приморського району м. Одеси (далі –Прокурор), який просить його (рішення) скасувати в частині відмови у задоволенні його позову. При цьому скаржник вважає, що суд своїм рішенням позбавляє Банк права задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, згідно умов договору застави. В судовому засіданні представник Прокурора уточнив вимоги апеляційної скарги і просив судове рішення скасувати, а його уточнені вимоги і вимоги зустрічного позову залишити без розгляду.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваним рішенням господарського суду позов задоволено частково з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо відмови в задоволенні позову Прокурора у  зверненні стягнення на заставлене МП ВКП „Нота-Бене” та відмови у задоволенні зустрічного позову МП ВКП „Нота-Бене” не відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, а тому оскаржуване рішення в цій частині слід скасувати.

Так, відповідно до приписів ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наводячи свій висновок щодо відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно у зв'язку із задоволенням позову про стягнення заборгованості, суд не врахував, що позивач не позбавлений права захищати свої права будь-яким законним способом та на свій розсуд приймає рішення щодо способу відновлення своїх прав, в тому числі, і шляхом стягнення заборгованості та шляхом звернення стягнення на заставлене майно в межах суми заборгованості.

При цьому, надаючи юридичну оцінку посиланням скаржника, які підтримані позивачами, судова колегія погоджується з його доводами, що висновок суду про неможливість застосування двох вказаних способів захисту суперечить приписам ст. ст. 572, 589 ЦК України та положенням ст. 20 Закону України „Про заставу”.

Колегія суддів погоджується та вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу Прокурора про стягнення заборгованості, оскільки ним (Прокурором) і позивачами повністю доведені обставини порушення з боку ПМП ВКФ „Влад” умов договору відновлювальної кредитної лінії № 32 від 28.08.07 р. Відтак, пункти 1, 2 резолютивної частини оскаржуваного судового рішення відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, а пункти 3, 4 вказаної резолютивної частини слід скасувати. Разом з тим, апеляційна інстанція погоджується з посиланнями МП ВКП „Нота-Бене”, що Банком порушені умови п. п. 1.6.1.4 та 1.6.1.5 договору відновлювальної кредитної лінії № 32 від 28.08.07 р. щодо необхідності обов'язкового укладення додаткового договору з ним як майновим поручителем, майно якого передане в заставу, при зміні умов договору; що Банком також порушені і умови п. п. 9.2 та 9.5 договору застави майна від 30.08.2007 р. щодо неповідомлення його, як майнового поручителя, про зміни до договору відновлюваної кредитної лінії № 32, оскільки ці зміни значно впливають на права МП ВКП „Нота-Бене” при реалізації договору застави майна, в разі ж виникнення таких змін, сторони повинні, за їх згодою, укласти лише в письмовій формі додаткові угоди до договору, яки набирають чинності з дати їх нотаріального посвідчення.      

Розглядаючи по суті, після часткового скасування оскаржуваного судового рішення, додатково заявлені Прокурором вимоги про звернення стягнення на заставлене майно та зустрічний позов, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Прокурором первісно був заявлений позов до ПМП ВКФ „Влад” про стягнення 439730,77 грн. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 32 від 28.08.07 р. (т. 1, а. с. 2-6). Саме цей позов прийнятий господарським судом до розгляду з порушенням провадження по даній справі, розгляд якої призначений на 22.07.2010 р. ( т. 1, а. с. 1). Як вбачається з протоколу судового засідання від 22.07.2010 р. (т. 1, а. с. 59) суд почав розглядати первісний позов прокурора, а відтак, згідно до приписів ст. 22 ГПК України, прокурор та позивач вже були позбавлені права на зміну предмету або підстав позову. Між тим, всупереч наведеним вище вимогам ст. 22 ГПК України, Прокурор заявою про уточнення позовних вимог, яка була подана суду 08.09.2010 р. (т. 1, а. с. 95-100), тобто після початку розгляду справи по суті, змінив підставу та предмет свого первісного позову та просив стягнути 439730,77 грн. шляхом звернення стягнення на майно, заставлене МП ВКП „Нота-Бене”, яке взагалі не було стороною у справі. При цьому, господарський суд помилково прийняв таке уточнення позовних вимог до розгляду, залучивши іншого відповідача (МП ВКП „Нота-Бене”).

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, якою законодавець ввів пряму заборону позивачу на зміну предмету або підстав позову після початку розгляду справи по суті, колегія суддів приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги Прокурора про звернення стягнення на заставлене майно підлягають залишенню без розгляду, а розглядатись повинні лише первинні позовні вимоги.

Аналогічні положення щодо залишення без розгляду апеляційна інстанція застосовує і до зустрічного позову, який, всупереч приписів ст. ст. 22, 60 ГПК України, був поданий після початку розгляду справи по суті, а саме, 21.12.2010 р. (т. 2, а. с. 113-117).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, приймаючи до сумісного розгляду зустрічний позов, не звернув уваги і на положення ч. 1 ст. 60 ГПК України щодо взаємопов'язаності зустрічного позову з первісним, оскільки вимоги зустрічного позову про зняття заборони відчуження майна (т. 2, а. с. 116-117) ніяким чином не взаємопов'язані з вимогами про стягнення заборгованості та являються предметом самостійного позову.

З огляду на викладені вище, встановлені апеляційною інстанцією, обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що уточнені вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Пункти 3, 4 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2011 р. по справі № 25-24-30/101-10-2831 скасувати, залишивши уточнені позовні вимоги першого заступника прокурора приморського району м. Одеси про звернення стягнення на заставлене майно (в рахунок боргу) та зустрічний позов Малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Нота-Бене” про зняття заборони відчуження майна без розгляду.       

В іншій частині рішення  господарського суду Одеської області від 07.02.2011 р. по справі № 25-24-30/101-10-2831 залишити без змін.

                      Головуючий суддя                                                           Сидоренко М.В.          

Суддя                                                                                Мишкіна М.А.

Суддя                                                                               Будішевська Л.О.

Постанова підписана  30.03.2011 р.