Ухвала

від 14.03.2011 по справі 2а-6685/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 р. Справа № 35239/10

Колегія суддів Ль вівського апеляційного адмі ністративного суду у складі:

головуючого судді О брізко І.М.,

суддів Д яковича В.П., Яворського І.О.

при секретарі судового зас ідання Золотому Я.В.

розглянувши у відкритому с удовому засідання в місті Ль вові апеляційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Пустомитівському районі Льв івської області на постанову Львівського окружного адмін істративного суду від 13 жовтн я 2010 року у справі за позовом то вариства з обмеженою відпові дальністю «СофтСерв» до Держ авної податкової інспекції у Пустомитівському районі Льв івської області про скасуван ня податкових повідомлень-рі шень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТзОВ «СофтСерв» звернулос я 21.07.2010 року в належний суд з поз овом до ДПІ у Пустомитівсько му районі Львівської області про скасування податкових п овідомлень-рішень від 08.07.2010 рок у за №0000702350/0, за №0000712350/0 та за №0000722350/0. В о бґрунтування позовних вимог покликається на те, що орган д ержавної податкової служби б ез достатніх на те правових п ідстав прийшов до висновку п ро завищення валових витрат, у зв' язку із включенням до ї х складу витрат на придбання нематеріальних активів, оск ільки, в даному випадку, згада ні активи самостійно виготов лені, а не придбані. При цьому, позивач зазначає про те, що ни м у відповідності до вимог пі дп. 5.6.1 п.5.6 ст. 5 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств» було сформовано ва лові витрати на створення об ' єктів інтелектуальної вла сності. Також не погоджуєтьс я і з висновками про заниженн я податку на додану вартість у зв' язку з не оподаткуванн ям операцій з поставки послу г на митній території Україн и, оскільки місцем поставки п ослуг, з врахуванням абзацу « д» п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», є місце реєстрації, в даному в ипадку, нерезидента. Відсутн ість факту розміщення відход ів на території товариства, н а думку позивача, спростовує висновки відповідача щодо з аниження збору за забрудненн я навколишнього природного с ередовища.

Постановою Львівського ок ружного адміністративного с уду від 13 жовтня 2010 року позов з адоволено повністю. Суд вихо див з того, що, висновки органу державної податкової служби про заниження позивачем под атку на додану вартість не пі дтверджуються матеріалами с прави, а тому є безпідставним и. Зазначає, що позивачем не бу ло придбано об'єктів інтелек туальної власності (службові твори), а самостійно виготовл ялись в процесі виконання пр ацівниками службових обов'яз ків відповідно до трудового договору, а також відсутні вс і необхідні умови відображен ня платником податків в бала нсі нематеріального активу, суд вважає, що орган державно ї влади без достатніх на те пр авових підстав прийшов до ви сновку про наявність у платн ика податків обов'язку щодо а мортизації витрат на виплату авторських винагород за пер едачу майнових прав на комп'ю терні програми та безпідстав ного включення таких виплат до валових витрат. Висновки п одаткового органу про заниже ння позивачем податку на дод ану вартість не підтверджуют ься матеріалами справи, а том у є безпідставні. Також, предс тавлені суду докази вказують на те, що ТзОВ «СофтСерв» не з дійснювалось розміщення від ходів, а відтак, відповідач не давши належної оцінки зазна ченим первинним бухгалтерсь ким документам, прийшов до не правильного висновку про зан иження платником податку збо ру за забруднення навколишнь ого природного середовища.

Не погодившись із зазначен им судовим рішенням ДПІ у Пус томитівському районі Львівс ької області подала апеляцій ну скаргу, з якої із-за порушен ня норм матеріального та про цесуального права, невідпові дності висновків суду обстав инам справи, просить його ска сувати та постановити рішенн я, яким відмовити позивачу в з адоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційн ої скарги покликається на те , що в порушення п.3.1 ст.3 Закону У країни від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), ТзОВ «СофтСерв» занижено под аткові зобов'язання по подат ку на додану вартість по посл угам переданих нерезиденту н а загальну суму 30119780,0 грн. В пору шення п. 1.2 ст. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.1997 року №283/97 ВР «Про оподаткуванн я прибутку підприємств», зі з мінами та доповненнями, пози вачем завищено валові витрат и на загальну суму 31891389,0 грн.. Так ож, в порушення п.3, п.4, п.9 постано ви Кабінету Міністрів Україн и від 01.03.1999 року №303 «Про затвердж ення Порядку встановлення но рмативів збору за забрудненн я навколишнього природного с ередовища і стягнення цього збору», позивачем занижено з бір за забруднення навколишн ього природного середовища з а розміщення відходів за 2008 рі к на суму 694,5 грн., в тому числі IV к вартал 2008 року на суму 694,5 грн. та за 2009 рік на суму -169,8 грн., а саме з а IV квартал 2009 року - 169, 8 грн. Крім т ого, в п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону Укра їни «Про порядок погашення з обов'язань перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми» (із змінами та доповнення ми), платник податків, що не по дає податкову декларацію у с троки, визначені законодавст вом, сплачує штраф у розмірі д есяти неоподатковуваних мін імумів доходів громадян за к ожне таке неподання або її за тримку.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, п ояснення учасників розгляду , перевіривши матеріали спра ви і обговоривши підстави ап еляційної скарги, вважає за н еобхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС Украї ни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу б ез задоволення, а постанову б ез змін, якщо визнає, що суд пе ршої інстанції правильно вст ановив обставини справи та у хвалив судове рішення з доде ржанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова ко легія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і о цінив обставини по справі, на дані сторонами докази, прави льно визначив юридичну приро ду спірних правовідносин і з акон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтвер джено матеріалами справи, що за результатами планової ви їзної перевірки позивача з п итань дотримання вимог подат кового законодавства за пері од з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валют ного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 рок у ДПІ у Пустомитівському рай оні Львівської області склад ено акт за №687/23-2/20787166 від 24.06.2010 року т а прийнято податкові повідом лення-рішення від 08.07.2010 року:

за №0000702350/0, яким платнику подат ків визначено суму податково го зобов'язання з податку на п рибуток в розмірі 16617304 грн. 00 коп ., в тому числі основний платіж - 8308652 грн. 00 коп. та штрафна (фінан сова) санкція - 8308652 грн. 00 коп.;

за №0000712350/0, яким позивачу визна чено суму податкового зобов' язання з податку на додану ва ртість в розмірі 57553884 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж - 28776942 грн. 00 коп. та штрафна (фінан сова) санкція - 28776942 грн. 00 коп.;

за №0000722350/0, яким позивачу визна чено суму податкового зобов' язання зі збору за забруднен ня навколишнього середовища в розмірі 1721 грн. 55 коп., в тому чи слі основний платіж - 864 грн. 30 ко п. та штрафна (фінансова) санкц ія - 857 грн. 25 коп.

В акті перевірки зазначено , що позивачем порушено:

-п.1.2 ст.1, підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.3 п.5.3 ст .5, підп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено подат кові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 8308652 грн. 00 коп .;

-п.3.1 ст.3, підп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість» занижено податок на додану вартість на суму 287769 42 грн. 00 коп.;

-пунк. 3, 4, 9 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 рок у №303 «Про затвердження Порядк у встановлення нормативів з бору за забруднення навколиш нього природного середовища і стягнення цього збору» зан ижено збір за забруднення на вколишнього природного сере довища за розміщення відході в за 2008 рік на суму 694 грн. 50 коп.

Що стосується висновку орг ану державної податкової слу жби про заниження податкових зобов'язань з податку на приб уток, то судова колегія вважа є що слід врахувати наступне .

Відповідно до ч. 3 підп. 5.3.3 п.5.3 с т. 5 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в» у разі якщо платник податк у на прибуток, зареєстровани й як платник податку на додан у вартість, одночасно здійсн ює операції з продажу товарі в (робіт, послуг), що оподатков уються податком на додану ва ртість та звільнені від опод аткування, або не є об'єктом оп одаткування таким податком, податок на додану вартість, с плачений у складі витрат на п ридбання товарів (робіт, посл уг), які відносяться до складу валових витрат, та основних ф ондів і нематеріальних актив ів, що підлягають амортизаці ї, включається відповідно до валових витрат або балансов а вартість відповідної групи основних фондів збільшуєтьс я на суму, що не включена до ск ладу податкового кредиту так ого платника податку згідно із Закону України «Про подат ок на додану вартість».

З урахуванням того, що, підп риємством не допускались пор ушення підп. «д» пункту 6.5 стат ті 6 Закону України «Про подат ок на додану вартість», непра вомірними є висновки органу державної податкової служби про завищення валових витра т на суму віднесення до остан ніх податку на додану вартіс ть по неоподаткованим операц іям.

Крім того, зазначений висно вок відповідача про заниженн я податкових зобов'язань з по датку на прибуток ґрунтуєтьс я на тому, що підприємство, зді йснюючи виплату авторських в инагород за передачу майнови х прав на комп'ютерні програм и, включало такі виплати до ск ладу валових витрат, однак ма ло здійснювати їх амортизаці ю у відповідності до вимог пі дп.8.1.2 п.8.1 ст.8 ЗУ «Про оподаткува ння прибутку підприємств».

Згідно п. 1.2 ст.1 згаданого Зак ону, нематеріальний актив - це об'єкти інтелектуальної, в то му числі промислової власнос ті, а також інші аналогічні пр ава, визнані у порядку, встано вленому відповідним законод авством, об'єктом права власн ості платника податку.

Виходячи з вимог підп. 5.2.1 п.5.2 с т. 5 згаданого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплаче них (нарахованих) протягом зв ітного періоду у зв'язку з під готовкою, організацією, веде нням виробництва, продажем п родукції (робіт, послуг) і охор оною праці, у тому числі витра ти з придбання електричної е нергії (включаючи реактивну) , з урахуванням обмежень, уста новлених пунктами 5.3-5.7 цієї ста тті.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 цього ж Закону, передбачено, що під те рміном «амортизація» основн их фондів і нематеріальних а ктивів слід розуміти поступо ве віднесення витрат на їх пр идбання, виготовлення або по ліпшення, на зменшення скори гованого прибутку платника п одатку у межах норм амортиза ційних відрахувань, установл ених цією статтею. Підпункто м 8.1.2 п.8.1 ст.8 вищезгаданого Зако ну чітко передбачено перелік витрат, які підлягають аморт изації. При цьому законодаве ць, визначаючи витрати, які пі длягають амортизації, в спір них правовідносинах поділяє їх на витрати з придбання і ви трати з самостійного виготов лення. Що стосується нематер іальних активів амортизації підлягають лише витрати на п ридбання.

Подібне прослідковується і в підп. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств», згідно яког о не включаються до складу ва лових витрат витрати на прид бання, будівництво, реконстр укцію, модернізацію, ремонт т а інші поліпшення основних ф ондів та витрати, пов'язані з в идобутком корисних копалин, а також з придбанням нематер іальних активів, які підляга ють амортизації, згідно із ст аттями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цьо го Закону.

Наведене узгоджується з ум овами відображення в балансі нематеріального активу, виз наченими п. 7 «Положення (станд арт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», зат вердженого наказом Міністер ства фінансів України від 18 жо втня 1999 року №242 та зареєстрова ного в Мінюсті 02 листопада 1999 р оку №750/4043.

З огляду на означене, резюму ється висновок, що амортизац ії підлягають лише витрати н а придбання об'єктів інтелек туальної власності, оскільки саме під час придбання таких можливо мати інформацію для достовірного визначення вит рат.

Таким чином, витрати на ство рення нематеріальних активі в не амортизуються і на них не поширюються обмеження щодо їх включення до складу валов их витрат.

В матеріалах справи наявні трудові договори, договори п ро порядок розподілу майнови х прав на об'єкти авторського права та авторські договори на створення та використанн я об'єктів авторського права і акти прийому передачі майн ових прав.

Згідно зі ст. 1 Закону Україн и «Про авторське право та сум іжні права» від 23 грудня 1993 рок у №3792-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, службовий т вір - це твір, створений авто ром у порядку виконання служ бових обов'язків відповідно до службового завдання чи тр удового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

У відповідності до вимог ч.2 ст.16 цього ж Закону передбаче но, що виключне майнове право на службовий твір належить р оботодавцю, якщо інше не пере дбачено трудовим договором ( контрактом) та (або) цивільно-п равовим договором між авторо м і роботодавцем.

Згідно ч.1 ст.429 ЦК України, осо бисті немайнові права інтеле ктуальної власності на об'єк т, створений у зв'язку з викона нням трудового договору, нал ежать працівникові, який ств орив цей об'єкт. У випадках, пе редбачених законом, окремі о собисті немайнові права інте лектуальної власності на так ий об'єкт можуть належати юри дичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. М айнові права інтелектуально ї власності на об'єкт, створен ий у зв'язку з виконанням труд ового договору, продовжуєтьс я у частині 2 цієї ж статті, нал ежать працівникові, який ств орив цей об'єкт, та юридичній а бо фізичній особі, де або у яко ї він працює, спільно, якщо інш е не встановлено договором. О собливості здійснення майно вих прав інтелектуальної вла сності на об'єкт, створений у з в'язку з виконанням трудовог о договору, зазначається у ча стині 3 згаданої статті, можут ь бути встановлені законом.

Як вбачається з наявних в ма теріалах справи договорів пр о порядок розподілу майнових прав на об'єкти авторського п рава, майнові права на об'єкти права інтелектуальної власн ості належать підприємству ( позивачу).

У відповідності до вимог пі дп. 5.6.1 п.5.6 ст. 5 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств» з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до склад у валових витрат платника по датку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, щ о перебувають у трудових від носинах з таким платником по датку, які включають витрати на виплату основної і додатк ової заробітної плати та інш их видів заохочень і виплат, в иходячи з тарифних ставок, у в игляді премій, заохочень, від шкодувань вартості товарів ( робіт, послуг), витрати на випл ату авторських винагород та виплат за виконання робіт (по слуг), згідно з договорами цив ільно-правового характеру, б удь-які інші виплати в грошов ій або натуральній формі, вст ановлені за домовленістю сто рін (крім сум матеріальної до помоги, які звільняються від оподаткування згідно з норм ами закону, що регулює питанн я оподаткування доходів фізи чних осіб (законодавства, що в становлює правила оподаткув ання прибутковим податком з громадян).

Таким чином, слід погодитис ь із позивачем, що підприємст вом не було придбано об'єкти і нтелектуальної власності (сл ужбові твори), а самостійно ви готовлялись в процесі викона ння працівниками службових о бов'язків відповідно до труд ового договору, та має місце в ідсутність всіх необхідних у мов відображення платником п одатків в балансі нематеріал ьного активу, відтак податко вий орган необґрунтовано при йшов до висновку про наявніс ть у платника податків обов'я зку щодо амортизації витрат на виплату авторських винаго род за передачу майнових пра в на комп'ютерні програми та б езпідставного включення так их виплат до валових витрат.

Що стосується висновку від повідача про заниження подат ку на додану вартість, то коле гія суддів виходить із насту пного.

Як вбачається зі змісту під п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, з нас тупними змінами та доповненн ями, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг , місце поставки яких знаходи ться на митній території Укр аїни.

У відповідності до вимог аб зацу «а» п.6.5 ст.6 згаданого Зако ну, місцем поставки послуг вв ажається за винятками, визна ченими у підпунктах «в», «д» - «є» цього підпункту, - місце, д е особа, яка надає послугу, зар еєстрована платником цього п одатку, а у разі якщо така посл уга надається нерезидентом - місце розташування його пре дставництва, а за відсутност і такого - місце розташування резидента, який виконує аген тські (представницькі) дії ві д імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування пок упця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Абзацом «д» згаданого пунк ту передбачено, що місцем пос тавки послуг вважається місц е реєстрації покупця або йог о постійного представництва , а за відсутності такого місц я реєстрації - місце постійно ї адреси або постійного прож ивання, в разі якщо покупці, як им надаються нижченаведені п ослуги, проживають за межами митної території України, на дають послуги, зокрема, перед ання чи надання авторських п рав, патентів, ліцензій, а тако ж суміжних прав, у тому числі т оргових марок; надання послу г консультантами, інженерами , адвокатами, бухгалтерами, ау диторами, актуаріями та інши х аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання ін формації, у тому числі з викор истанням комп'ютерних систем .

В матеріалах справи наявні договори укладені між позив ачем та замовниками, зокрема USA-Softserve Incorporation, Minerva Ceska respublika a.s., ТзОВ «СофтС ерв» (Росія), PRALO UAB про надання по слуг та виконання робіт. Наяв ність таких договорів та їх в иконання не заперечується і стороною відповідача. Причом у, як вбачається зі змісту нав едених первинних бухгалтерс ьких документів підприємств ом надавались послуги, які пе редбачені абзацом «д»п.6.5 ст.6 з гаданого Закону.

Отже, висновок контролюючо го органу, щодо надання підпр иємством послуг зі створення комп'ютерних програм, не підт верджується жодним первинни м бухгалтерським документом , а тому є необґрунтованим. За таких обставин, висновки від повідача про заниження підпр иємством податку на додану в артість не підтверджуються м атеріалами справи, а тому слі д вважати безпідставними.

Судова колегія погоджуєть ся із думкою суду першої інст анції про безпідставність ви сновків органу державної под аткової служби про заниження збору за забруднення навкол ишнього природного середови ща, які ґрунтуються на тому, що підприємство використовува ло на виробництві лампи люмі несцентні, однак не нарахову вало збір за забруднення нав колишнього природного серед овища за розміщення відходів .

Як передбачено ч.3 ст. 44 Закон у України «Про охорону навко лишнього природного середов ища»від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ , з наступними змінами та допо вненнями, Порядок встановлен ня нормативів збору і стягне ння зборів за забруднення на вколишнього природного сере довища визначається Кабінет ом Міністрів України.

У відповідності до вимог п. 2 «Порядку встановлення норм ативів збору за забруднення навколишнього природного се редовища і стягнення цього з бору», затвердженого постано вою Кабінету Міністрів Украї ни від 01 березня 1999 року №303, збір за забруднення навколишньог о природного середовища спра вляється за викиди в атмосфе рне повітря забруднюючих реч овин стаціонарними та пересу вними джерелами забруднення ; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкт и; розміщення відходів; утвор ення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); ти мчасове зберігання радіоакт ивних відходів їх виробникам и.

З матеріалів справи вбачає ться укладення позивачем з Н ТП «Галекоресур» договорів з а №297/08 від 13.10.2008 року та за №566/09 від 1 3.11.2009 року про знешкодження від працьованих люмінесцентних ламп.

На виконання вказаних дого ворів, виявлення відпрацьова них люмінесцентних ламп та л амп з погіршеними освітлювал ьними якостями здійснювалос ь комісіями, створеними згід но наказів по товариству №01/10/20 08 від 06.10.2008 року та №02/11/09 від 09.11.2009 рок у.

Виконання згаданих догово рів також підтверджується на явними в матеріалах справи а ктами №02 та №01, довідками від 13.11 .2008 року та від 19.11.2009 року, виписка ми з банківського рахунку по зивача.

Тому, слід наголосити, що на ведені вище докази вказують на те, що ТзОВ «СофтСерв» не зд ійснювалось розміщення відх одів, а відтак, орган державно ї податкової служби, не давши належної оцінки зазначеним первинним бухгалтерським до кументам, прийшов до неправи льного висновку про заниженн я платником податку збору за забруднення навколишнього п риродного середовища.

Судова колегія вважає, що до води апеляційної скарги сутт євими не являються і не дають підстав для висновку про неп равильне застосування судом першої інстанції норм матер іального чи процесуального п рава, які призвели до неправи льного вирішення справи, а та кож відсутня невідповідніст ь висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегі я суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у Пу стомитівському районі Львів ської області залишити без з адоволення, постанову Львівс ького окружного адміністрат ивного суду від 13 жовтня 2010 рок у у справі № 2а-6685/10/1370, без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищ ого адміністративного суду У країни протягом двадцяти дні в з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подан ня касаційної скарги безпосе редньо до суду касаційної ін станції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

судді В.П. Дякович

І.О. Яворськ ий

Повний текст виготовлен о 18.03.2011 року.