Ухвала

від 22.02.2011 по справі 2а-2624/10/6/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯ ЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2624/10/6/0170

22.02.11 м. Севастополь

Севастопольськ ий апеляційний адміністрати вний суд у складі колегії суд дів:

головуючого судді Іще нко Г.М.,

суддів Ілюхіної Г .П. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засід ання Кисельова А.О.

сторони не з'явилися,

розглянувши апеляційну ск аргу Державної податково ї інспекції у місті Ялта Авто номної Республіки Крим на по станову Окружного адміністр ативного суду Автономної Ре спубліки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 01.07.10 у справі № 2а-2624/10/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк - отель "Марат" (вул. Алупк інське шосе, 60, Гаспра, місто Ял та, Автономна Республіка Кри м, 98662)

до Державної податково ї інспекції у місті Ялта Авто номної Республіки Крим (вул. В асильєва, 16, місто Ялта, Автоно мна Республіка Крим, 98600)

про визнання незаконними д ії та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружно го адміністративного суду Ав тономної Республіки Крим від 01.07.2010 позовні вимоги задоволен о: визнано противоправним та скасовано податкове повідо млення-рішення Державної по даткової інспекції у місті Я лта Автономної Республіки Кр им № 0000252301 від 02.02.10, стягнуто з Державного бюджету України н а користь Товариства з обмеж еною відповідальністю "Парк- отель "Марат"судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною пост ановою суду, Державна податк ова інспекція у місті Ялта Ав тономної Республіки Крим под ала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Авто номної Республіки Крим від 01.0 7.2010 скасувати, у позові відмови ти.

Колегія суддів, обговоривш и доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту ї х встановлення, дослідивши п равильність застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права, вважає, що апеляційн а скарга не підлягає задово ленню з наступних підстав.

При апеляційному перегляд і справи встановлено, що відп овідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000025230 1 від 02.02.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з а жовтень 2008 року на суму 21944,00 грн .

Передумовою прийняття спі рного податкового повідомле ння-рішення, став акт № 122/23-4/34121601 в ід 28.01.10 документальної невиїзн ої перевірки Товариства з об меженою відповідальністю «П арк-отель «Марат»з питань пе ревірки відомостей, отримани х від особи, яка мала правові в ідносини з платником податкі в Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Бескід»за п еріод з 01.09.2008по 30.09.2008.

Задовольняючи позовні вим оги, суд першої інстанції дій шов висновку про те, що позива ч виконав усі передбачені за коном умови щодо отримання в ідшкодування. Товари, отрима ні позивачем від Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Бескід" у вересні 2008року за д ослідженими накладними були оприбутковані у бухгалтерс ькому обліку та використані за призначенням - харчування відпочиваючих.

Із такими доводами суду пог оджується судова колегія вих одячи з наступного.

Відповідно до статті 69 Коде ксу адміністративного судоч инства України, доказами в ад міністративному судочинств і є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність о бставин, що обґрунтовують ви моги і заперечення осіб, які б еруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення с прави.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Зако ну України "Про податок на дод ану вартість" бюджетне відшк одування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв' язку з надмір ною сплатою податку у випадк ах, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 п ункту 7.7 статті 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість”, якщо у наступному пода тковому періоді сума, розрах ована згідно з підпунктом 7.7.1 ц ього пункту, має від'ємне знач ення, бюджетному відшкодуван ню підлягає частина такого в ід'ємного значення, яка дорів нює сумі податку, фактично сп лаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податко вих періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Слід зазначити, що під факти чною сплатою отримувачем сум и податку в межах розглядува ної норми слід розуміти здій снення оплати цієї суми пост ачальникам в складі ціни при дбаних товарів (послуг) під ча с проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту роз глядуваних норм Закону, бюдж етному відшкодуванню підляг ає частина податку, сплачена платником податку, що придба в товари та послуги, їх постач альникам.

Колегія суддів звертає ува гу на те, що приписи пункту 1.8 с татті 1 Закону України "Про под аток на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відш кодування слід розуміти таки м чином, що надмірна сплата по датку в контексті розглядува ної норми означає як безпосе редньо сплату податку до бюд жету понад суми, визначені ві дповідно до підпункту 7.7.1 пунк ту 7.7 статті 7 Закону, так і спла ту сум податку на додану варт ість постачальникам в ціні п ридбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Таким чином, під час встанов лення факту надмірної сплати податку на додану вартість, щ о є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, н еобхідно враховувати суми по датку на додану вартість, спл ачені покупцем-платником под атку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та по слуг.

Відповідно до частин першо ї та четвертої статті 70 Кодекс у адміністративного судочин ства України належним є дока зи, які містять інформацію що до предмета доказування. Обс тавини, які за законом повинн і бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватися ніяким и іншими засобами доказуванн я, крім випадків, коли щодо так их обставин не виникає спору .

Судом першої інстанції пер евірено в повному обсязі сум у податку фактично сплачену позивачем у попередньому по датковому періоді - за жовте нь 2008 року постачальникам то варів (послуг), яка увійшла в с уму бюджетного відшкодуванн я, що заявлена позивачем.

Судом першої інстанції без перечно встановлено, що суми податку на додану вартість б ули фактично сплачені позива чем постачальникам у жовтні 2008 року, зазначені суми увійш ли до складу ціни придбаних т оварів та послуг та були пере раховані на розрахункові рах унки продавців.

Цей факт підтверджується р ахунками, накладними, податк овими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-пр ийняття робіт (надання послу г) між позивачем та постачаль никами, оригінали яких були о глянуті в судовому засіданні . Копії всіх документів, що під тверджують операції купівлі -продажу товарів між позивач ем та постачальниками залуче ні як докази до матеріалів сп рави.

Заявником апеляційної ска рги не прийнято до уваги, що ві дповідно до підпункту 7.7.7 пунк ту 7.7 статті 7 Закону України “П ро податок на додану вартіст ь”якщо за наслідками докумен тальної невиїзної (камеральн ої) або позапланової виїзної перевірки (документальної) п одатковий орган виявляє неві дповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявлен ій у податковій декларації, т о такий податковий орган:

а) у разі заниження заявлено ї платником податку суми бюд жетного відшкодування щодо с уми, визначеної податковим о рганом унаслідок таких перев ірок, надсилає платнику пода тку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума та кого заниження та підстави д ля її вирахування. У цьому вип адку вважається, що платник п одатку добровільно відмовля ється від отримання такої су ми заниження як бюджетного в ідшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього п ункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку н аступних податкових періоді в;

б) у разі перевищення заявле ної платником податку суми б юджетного відшкодування над сумою, визначеною податкови м органом внаслідок проведен ня таких перевірок, податков ий орган надсилає платнику п одатку податкове повідомлен ня, в якому зазначаються сума такого перевищення та підст ави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслід ок проведення таких перевіро к факту, за яким платник подат ку не має права на отримання б юджетного відшкодування, над силає платнику податку подат кове повідомлення, в якому за значаються підстави відмови у наданні бюджетного відшко дування.

Згідно з наказом Державної податкової адміністрації Ук раїни № 196 від 24.04.2003 “Про здійснен ня ефективного контролю за п равомірністю відшкодування з бюджету сум податку на дода ну вартість юридичним особам ” суми податку на додану варт ість підлягають відшкодува нню тільки за умови проведен ня документальної перевірки і зустрічних документальних перевірок основних постачал ьників.

Поза увагою заявника апеля ційної скарги залишився той факт, що при визначенні подат кового кредиту з податку на д одану вартість, насамперед, с лід керуватися нормами Закон у України «Про податок на дод ану вартість», враховуючи та кож положення інших законода вчих актів з питань оподатку вання, які регулюють порядок та підстави виникнення пода ткового кредиту і не супереч ать спеціальному Закону.

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перев ірок є обов' язком податкови х органів, однак законодавец ь не ставить відшкодування п одатку на додану вартість в з алежність від проведення под атковими органами перевірок , а призначення податковим ор ганом перевірки платника под атку не може продовжити визн ачений законом термін відшко дування з Державного бюджету України податку на додану ва ртість.

Як свідчать матеріали спра ви, основним постачальником позивача є Товариство з обме женою відповідальністю «Бес кід», а не Товариство з обмеже ною відповідальністю "Бета-Т Т", що спростовує посилання ві дповідача на порушення позив ачем приписів Наказу Державн ої податкової адміністрації України № 196 від 24.04.2003.

Судова колегія підкреслює , що для відшкодування з бюдже ту податку на додану вартіст ь Закон не передбачає обов' язкової умови фактичного над ходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагент ом платника податків зобов' язань по сплаті податку до бю джету негативні наслідки (ві дповідальність) настають лиш е для нього. Зазначена обстав ина не є підставою для позбав лення добросовісного платни ка податків права на його від шкодування у разі, якщо остан ній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердженн я розміру податкового кредит у.

Недоречними визнаються су довою колегією доводи апеляц ійної скарги про те, що обов' язковою підставою для включе ння сум до податкового креди ту з податку на додану вартіс ть є сплата цих сум до Державн ого бюджету України, оскільк и пункт 7.5 статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість», який визначає дату ви никнення прав платника подат ку на податковий кредит не ст авить в залежність отримання бюджетного відшкодування пл атником податків від податко вого обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контраге нтами податку до бюджету. Пит ання від' ємного значення су ми податку на додану вартіст ь поширювалося тільки на окр емо взятого платника податкі в і не ставить цей факт у залеж ність від розрахунків з бюдж етом третіх осіб. Якщо контра гент не виконав свого зобов' язання по сплаті податку до б юджету, то це тягне відповіда льність та негативні наслідк и саме щодо цієї особи. Зазнач ена обставина не є підставою для позбавлення платника по датку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав у сі передбачені законом умови щодо отримання такого відшк одування та має всі документ альні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Матеріалами справи підтве рджується, що позивач викона в усі передбачені законом ум ови щодо отримання відшкодув ання.

У порушенні вимог частини п ершої статті 71Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни, відповідачем не доведе но обставини, на яких ґрунтую ться його заперечення, а нада ні позивачем письмові поясне ння є належними та допустими ми доказами в розумінні част ин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Особливістю адміністратив ного судочинства є те, що обов ' язок доказування в спорі п окладається на відповідача - орган публічної влади, який п овинен надати суду всі матер іали, які свідчать про його пр авомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинс тва України).

Заявником апеляційної ска рги не підтверджено належним и та допустимими доказами пр авомірність та обґрунтовані сть своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового п овідомлення-рішення відносн о позивача.

Згідно з частиною четверто ю статті 13 Конституції Україн и, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права вла сності і господарювання, соц іальну спрямованість економ іки. Усі суб'єкти права власно сті рівні перед законом.

Частиною першою статті 9 Код ексу адміністративного судо чинства України передбачено , що суд при вирішенні справи к ерується принципом законнос ті, відповідно до якого орган и державної влади, органи міс цевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зо бов' язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та Законами Україн и.

Зазначена норма кореспонд ується із приписами частини другої статті 19 Конституції У країни.

Оцінюючи правомірність ос каржуваного податкового пов ідомлення-рішення судова кол егія керується вимогами стат ті 2 Кодексу адміністративно го судочинства України та пе ревіряє, чи прийняті (вчинені ) вони: на підставі, у межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України; з використанням повноваження з метою, з якою ц е повноваження надано; обґру нтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значе ння для прийняття рішення (вч инення дії); безсторонньо (неу переджено); добросовісно; роз судливо; з дотриманням принц ипу рівності перед законом, з апобігаючи несправедливій д искримінації; пропорційно, з окрема з дотриманням необхід ного балансу між будь-якими н есприятливими наслідками дл я прав, свобод та інтересів ос оби і цілями, на досягнення як их спрямоване це рішення (дія ); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття р ішення; своєчасно, тобто прот ягом розумного строку.

Аналізуючи зазначені вимо ги закону, судова колегія дій шла висновку, що відповідач, п риймаючи спірне податкове по відомлення-рішення, діяв з по рушенням вимог чинного закон одавства України, оскільки н е підтвердив висновки акту п еревірки про суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 21944,00грн.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставин и справи, ретельно дослідив н аявні докази, дав їм належну о цінку та прийняв законне та о бґрунтоване рішення відпові дно до вимог матеріального т а процесуального права, ріше ння не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладе ні в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунк том 1 частини першої статті 198, с таттею 200, пунктом 1 частини пер шої статті 205, статтями 206, 212, 254 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у мі сті Ялта Автономної Республі ки Крим залишити без задовол ення.

Постанову Окружного адмін істративного суду Автономно ї Республіки Крим від 01.07.2010 у сп раві №2а-2624/10/6/0170 залишити без змі н.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаці йному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та в ст роки, передбачені статтею 212 К одексу адміністративного су дочинства України.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис В.А .Омельченко

З оригіналом згідно

Суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 28 лютого 2011 р.