Постанова

від 04.03.2008 по справі 14/223

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/223

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.03.2008                                                                                           № 14/223

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:            Дзюбка П.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Ідеалуче"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.10.2007

 у справі № 14/223  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс"

 до                                                   Закрите акціонерне товариство "Ідеалуче"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 371378,14 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 10.10.2007 р. по справі №14/223 позов задоволено частково : з ЗАТ “Ідеалуче” стягнуто на користь ТОВ “Інвест- Сервіс” штраф в розмірі 168 691, 18 грн., 16 997,89 грн. пені, 3 713,78 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги факту неповного виконання позивачем зобов'язань по внесенню предоплати, яка є передумовою для початку перебігу строку поставки товару, а відтак недотримання останнім п. 6.2 договору поставки № 18/06/06 від 16.06.2006 р. (далі Договір) щодо строку внесення предоплати, яка вносилась до 12.07.2006 р. Таким чином, зобов'язання по внесенню предоплати не виконав саме позивач й у відповідача не виникає зустрічного обов'язку здійснити поставку товару, тощо.

       В судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

       Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

       Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

      Так, 26.02.2007 р. ТОВ “Інвест-Сервіс” звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до ЗАТ “Ідеалуче” про стягнення штрафних санкцій. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідачем в порушення п. 5.1 договору не здійснено поставки товару протягом 40 днів з моменту здійснення покупцем оплати, тобто до 22.08.2006 р. Таким чином на підставі п. 7.2 договору з постачальника підлягає стягненню штраф в розмірі 50 % загальної вартості товару, поставленої з порушенням строку за п. 4.2 договору, зокрема : 337382, 36 грн., а також пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості несвоєчасно поставленого товару, за умовами п. 4.2 договору за кожен день прострочення – 33 995,78 грн.,  тощо.

       Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.04.2007 р. справу № 03/26-38 за позовом  ТОВ “Інвест-Сервіс” до ЗАТ “Ідеалуче” про стягнення 371 378,14 грн. штрафних санцій передано за підсудністю до господарського суду м. Києва. Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.05.2007 р. згадану справу прийнято до провадження й присвоєно № 14/223.

       Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення  чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 168 691, 18 грн. та пені в розмірі 16 997,89 грн., а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив. Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.

        Так, задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд на підставі ст. ст. 526, 549, 610, 612 ЦК України виходив лише з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено невиконання відповідачем у встановлений строк зобов'язання, передбаченого п. 5.1 спірного договору, що тягне за собою передбачені п. 7.2 договору наслідки. Тому місцевий суд визнав вимогу позивача про стягнення штрафних санкцій. Разом з тим, суд, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 223 ГК України, дійшов висновку про зменшення розміру штрафу та пені на 50 % й стягнув з відповідача 168 691, 18 грн. штрафу і 16 997,89 грн. пені, тощо.  

       Приймаючи згадане рішення, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги положення ст. 538 ЦК України, згідно яких виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

      Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не виконано свого обов'язку, згідно п. 6.2 договору, а саме : здійснення предоплати в розмірі 60 % вартості товару, як це визначено п. 4.2 договору, протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору. Натомість сплачено лише : 100000 грн. (платіжне доручення № 154 від 21.06.2006 р.), 100 000 грн. (платіжне доручення № 155 від 22.06.2006 р.), 20 000 грн. (платіжне доручення № 165 від 07.07.2006 р.) . Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачем неналежним чином виконано свої зобов'язання за договором по внесенню предоплати, що передувала зустрічному виконанню відповідачем зобов'язань по поставці товару, зокрема : порушено строк проплати та здійснено проплату на суму лише 220 000 грн., замість 404 858,8 грн.

     Долучені позивачем до матеріалів справи на підтвердження внесення предоплати платіжні доручення : № 165 від 12.07.2006 р. на суму 110 000 грн., № 166 від 12.07.2006 р. на суму 25 817,22 грн., № 167 від 12.07.2006 р. на суму 23 508,07 грн., № 168 від 12.07.2006 р. на суму 25 200 грн., апеляційний суд не може брати до уваги, т.як призначенням платежу по ним є, відповідно : оплата за світильники згідно рах. № 370 від 15.06.2006 р., 405 від 03.07.2006 р., № 404 від 03.07.2006 р., № 423 від 11.07.2006 р., ці  рахунки апеляційному суду не надано. Крім цього, загальний розмір оплати за світильники згідно згаданих рахунків становить 184 525,29 грн., а як видно зі специфікації до договору загальна суму поставленого товару - світильників становить 192 032,08 грн., тощо. Жодних доказів на спростування таких розбіжностей позивачем не надано.

     Наявна у матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача від 08.02.2008 р., що долучена до матеріалів справи вже після прийняття господарським судом оскарженого рішення підтверджує факт невиконання позивачем свого обов'язку щодо предоплати  в розмірі 60 % вартості товару за договором поставки № 18/06/06 від 16.06.2006 р., тощо.  

     З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що до повного внесення позивачем суми предоплати - 60 % вартості товару,  у відповідача не виникло обов'язку щодо поставки товару, отже відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених п. 7.2 договору.

     Крім цього, згідно ч.ч. 1-2 ст. 14 ЦК України  цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.          

     За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, скарга – підлягає задоволенню, судове рішення скасуванню з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позовних вимог за наведених вище підстав.

      Керуючись ст.ст. 99, 101-104, 105 ГПК  України,  Київський апеляційний господарський суд –  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Ідеалуче” задовольнити, рішення господарського суду  м. Києва від 10.10.2007  р. по справі  № 14/223 скасувати.

     Прийняти нове рішення : в позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-                                                                    Сервіс” до Закритого акціонерного товариства “Ідеалуче” про стягнення 371 378,14 грн. штрафу відмовити.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-                                                                    Сервіс” (43024, м. Луцьк, пр. Соборності, 30,  р/р 26001055477090 в Волинському ГРУ Приватбанку в м. Луцьку, МФО 303 440,  код ЄДРПОУ 32964260) на користь Закритого акціонерного товариства “Ідеалуче” (04070, м. Київ, вул. Волоська, 3в, р/р 26008001301058 в ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 30440720) 1 856 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита, сплаченого платіжним дорученням № 515 від 07.12.2007 р. за розгляд справи в апеляційній інстанції.

      Матеріали справи № 14/223 повернути до господарського суду м. Києва.  

      Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

 05.03.08 (відправлено)