Постанова

від 05.04.2011 по справі 39/606-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/606-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2011 року                                                                  Справа №  39/606-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 29.03.2011 року:

позивача: Гордієвич А.О.- предст., дов. від 10.01.2011 року

відповідача: Потапов О.М.- предст., дов.№18-01/11 від 18.01.2011 року

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011р. у справі №39/606-07

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОПАК” (м. Дніпропетровськ)  

 до: приватного акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ)

третя особа: дочірнє підприємство „Асканія Дистрибьюшн Днепр” (м. Дніпропетровськ)

                про: усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями

та за зустрічним позовом: приватного акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ)

                до: товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОПАК” (м. Дніпропетровськ)

                про: визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що втратив силу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2011 року (підписано 25.01.2011р.) у справі №39/606-07 (суддя Ліпинський О.В.) задоволений первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОПАК” (м. Дніпропетровськ) до закритого акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи: дочірнього підприємства „Асканія Дистрибьюшн Днепр” (м. Дніпропетровськ) про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями: столовою загальною площею 730 кв.м. та приміщеннями адміністративно-побутового корпусу площею 549,6 кв.м., розташованими за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. П. Морозова, 4-А. У задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що втратив силу, було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач за первісним позовом –закрите акціонерне товариство „Корпорація „Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ) –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011 року по справі №39/606-07 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі. Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом було помилково враховано, що строк позовної давності по первісним вимогам не закінчився, хоча саме з 01.12.2003 року були порушені права позивача на користування нерухомим майно за договором оренди нежитлових приміщень від 01.11.2001 року, тобто строк позовної давності закінчився 01.12.2006 року, а позов був заявлений лише в серпні 2007 року. Крім того, суд задовольнив позовні вимоги на підставі договору оренди від 01.11.2001 року, але даний договір і передача майна в оренду була здійснена без згоди (дозволу) Дніпропетровської обласної ради, що встановлено рішенням у справі №5/469-09(9/361-07), яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2010 року. На думку заявника, цей правочин є нікчемним, оскільки порушував публічний порядок. Судом це також враховано не було. Крім того, суд не застосував при цьому наслідки нікчемного правочину, хоча це є обов'язком, а не правом суду.

Позивач по первісному позову –товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОПАК” (м. Дніпропетровськ) –у відзиву на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що у позивача не виникло право на односторонню відмову від договору в силу ст.611 ЦК України, а та обставина, що позивач за зустрічним позовом заперечує у наданні майна у користування не залежить від волі ТОВ „Агропак” і є предметом первісного позову. Крім того, позивач зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, що унеможливлює його задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року було здійснено процесуальне правонаступництво і замінено закрите акціонерне товариство „Корпорація „Дніпродормостобуд” правонаступником –приватним акціонерним товариством „Корпорація „Дніпродормостобуд”.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 10.00 05 квітня 2011 року.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 01 листопада 2001 року між КП „Дніпропетровський металомеханічний завод” (орендодавець) та ТОВ „Агропак” (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого (п. 1.1.) орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 2429,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. П. Морозова, 4-а.

Пунктом 11.1. сторони погодили строк дії договору до 01.11.2017 року.

Факт передачі нежитлових приміщень загальною площею 2429,6 кв.м., підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 01.11.2001 (приміщення площею 1880 кв.м) та від 14.05.2002 (приміщення площею 549,6 кв.м.).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 17/269(27/27)-06 від 21.11.2006 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2007, яке винесено у справі за позовом ТОВ „Агропак” до ЗАТ “Корпорація “Дніпродормостобуд” про спонукання укласти додаткову угоду № 2 до договору оренди нежитлових приміщень від 01.11.2001 року, встановлено, що ЗАТ “Корпорація “Дніпродормостобуд” є правонаступником прав та обов'язків орендаря щодо майна переданого в оренду ТОВ „Агропак” за договором від 01.11.2001, в наслідок прийняття  Дніпропетровською  обласною  радою рішення №125-7/ХХІV від 17.01.03 щодо ліквідації  КП “Дніпропетровський металомеханічний завод”, та передачі майно, яке перебувало на балансі останнього до статутного фонду ЗАТ “Корпорація “Дніпродормостобуд”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №5/469-09(9/361-07) від 30.01.2010 року відмовлено в задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Корпорація "Дніпродормостобуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропак" про визнання недійсним договору оренди від 01.11.2001 року (який покладений в основу позовних вимог позивача за первісним позовом) за закінченням строку позовної давності на підставі частини 1 статті 80 Цивільного кодексу УРСР. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 року, залишеною без зміни постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2010 року, апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Корпорація "Дніпродормостобуд" залишена без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2010 залишено без змін з тих самих підстав.

Отже, станом на день вирішення по справі по-суті є чинним договір оренди нежитлових приміщень, укладений між сторонами (правопопередниками сторін) 01.11.2001 року.

Розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд зазначив, що під час укладення договору від 01.11.2001 року сторонами було погоджено застосування до орендних відносин Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що цей закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Таким чином, Закон України „Про оренду державного та комунального майна”, є спеціальним законом, який має застосовуватися до орендних правовідносин сторін за договором від 01.11.2001, при цьому положення Цивільного кодексу України до спірних правовідносин мають застосовуватися з урахуванням особливостей регулювання орендних відносин державного та комунального майна, визначених зазначеним Законом.

Згідно вимог ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути достроково розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. При цьому, положення даного Закону не містять такого поняття як відмова від договору, та не допускають односторонньої відмови від договору оренди, що прямо передбачено ч. 1 ст. 26 Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов правильного висновку, що одностороння відмова відповідача від договору оренди нежитлових приміщень від 01.11.2001 року, суперечить вимогам  Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та не породжує правових наслідків у вигляді припинення дії договору оренди.

Не підлягали задоволенню і вимоги щодо застосування наслідків нікчемного правочину, оскільки, по-перше, Цивільний кодекс, яким визначено і встановлено поняття „нікчемного правочину” набув чинності тільки у 2004 році –після укладення спірного договору. Отже, до такого правочину неможливо застосувати як поняття, так і наслідки нікчемного правочину, оскільки законом встановлюється нікчемність правочину станом на день його укладення. І по друге, між цими ж сторонами були розглянуті і інші справи, у тому числі і щодо недійсності договору від 01.11.2001 року, і жодна судова установа не встановили, що укладений між сторонами правочин є нікчемним.

Отже суд правомірно відмовив в задоволенні зустрічного позову.

Разом з тим, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив первісні позовні вимоги, оскільки у позивача за первісним позовом є відповідне право користування приміщеннями за договором оренди і це право підлягає захисту в примусовому порядку.

Щодо позовної давності, то судом правильно застосовані як строки давності, так і початок їх перебігу, тому підстав для скасування судового рішення у апеляційного господарського суду немає.

Доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставами для скасування законного і обґрунтованого судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011 року у справі №39/606-07 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                         О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                    Л.О.Лотоцька

                                                                                                                               Р.М.Бахмат