Постанова

від 19.02.2008 по справі 12/523пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/523пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.02.2008  року                                                            Справа № 12/523пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                             Баннової Т.М.

                                                            Парамонової Т.Ф.        

за присутністю секретаря

судового засідання                                        Антонової І.В.

та представників сторін:

від  позивача                                        - Карпова І.Г., довіреність № 8 від 01.02.08,          

від відповідача                                        - Мартинюк І.Г., довіреність б/н від 23.01.08,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                         Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Монолітспецбуд № 2”, м. Луганськ    

на рішення                                                  

господарського суду                              Луганської області

від                                                            20.12.07 (підписано 25.12.07)

по справі                                                  № 12/523пд (суддя Палей О.С.)

за позовом                                                  Закритого акціонерного товариства

                                                            „Проектно –будівельна компанія

„Луганськмонолітбуд”, м. Луганськ             

до відповідача                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Монолітспецбуд № 2”, м. Луганськ   

про                                                             розірвання договору оренди,

стягнення 25 271, 59 грн.

                                                            та повернення майна  

                                                     В С Т А Н О В И В:

          Закрите акціонерне товариство „Проектно –будівельна компанія „Луганськмонолітбуд”, м. Луганськ (далі за текстом –ЗАТ „ПБК „Луганськмонолітбуд”, позивач по справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд № 2”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Монолітспецбуд № 2”, відповідач по справі) про розірвання договору оренди будівель та споруд № 12/1-1 від 01.12.03, укладеного між сторонами за позовом, стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 22 732 грн. 35 коп., суми неустойки у розмірі 2 539 грн. 24 коп., зобов'язання в п'ятиденний строк з дня вступу рішення в законну силу звільнити та повернути позивачу наступні об'єкти нерухомості: механічну майстерню інв. № 25 (літера 8-1), контору управління (літера 15-1) з підвалом (літера 15 1), входом у підвал (літера 15 2) та ганком (15 3) інв. № 26.

          Заявою б/н від 14.12.07 позивач змінив підстави позову та у зв'язку з відсутністю між сторонами договору оренди спірних приміщень, що первинно був покладений у підставу позову, просить суд задовольнити позовні вимоги на підставі ст. ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України, норми яких застосовуються до безпідставного володіння майном. Дана заява була прийнята до уваги судом першої інстанції.        

          Рішенням господарського суду Луганської області від 20.12.07 по справі                       № 12/523пд позовні вимоги задоволені в частині зобов'язання відповідача протягом п'яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити та повернути позивачу 30/100 частки від цілого об'єкту нерухомого майна, який складається з літ. 15-1, 15 1, 15 2, 15 3 -  контора управління з підвалом, входом у підвал та ганком загальною площею 454, 4 кв. м., літ. 8-1 –механічна майстерня загальною площею 703, 4 кв. м., що розташований у м. Луганську по вул. Даргомижського, буд. 4А.; у задоволені вимоги щодо розірвання договору оренди відмовлено, у задоволені вимоги щодо стягнення 25 272 грн. 59 коп. відмовлено, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 124 грн. 33 коп.

          Судове рішення мотивовано тим, що відповідач ніякими документами не обґрунтував правомірність користування спірним майном за позовом, що оскільки позивач є власником спірного майна за позовом, яким без достатньої правової підстави користується відповідач, отже порушено суб'єктивне право, яке підлягає правовому захисту.  

          Не погоджуючись з рішенням, ТОВ „Монолітспецбуд № 2” звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.01.08, якою просить скасувати п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області повністю та відмовити у задоволенні позову.

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні документи та інші докази, які б підтверджували, що відповідач взагалі займає спірні приміщення та яким чином порушує права позивача щодо володіння зазначеним майном.     

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 23.01.08 у справі № 12/523пд прийняв апеляційну скаргу відповідача до апеляційного провадження.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду по справі для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Семендяєва І.В., суддя –Баннова Т.М., суддя – Парамонова Т.Ф.

          Позивач не надав до справи письмового відзиву, що відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

          Апеляційна скарга розглядалась 05.02.08. У судовому засіданні розгляд скарги був відкладений до 19.02.08. Постанова приймається 19.02.08.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Не погоджуючись з висновком  місцевого господарського суду про обґрунтованість змінених позовних вимог ЗАТ „ПБК „Луганськмонолітбуд” до ТОВ „Монолітспецбуд № 2” про зобов'язання останнього у п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити та повернути позивачеві об'єкти нерухомості: контору управління з підвалом, входом в підвал та ганком загальною площею 454, 4 кв. м. літ. 15-1, 15 1, 15 2, 15 3; механічну майстерню загальною площею 703, 4 кв. літ. 8-1, відповідач у апеляційній скарзі посилається на те, що в матеріалах справи відсутні документи та інші докази, які б підтверджували, що відповідач взагалі займає ці приміщення та якимось чином порушує права позивача щодо володіння зазначеним майном, та що судом зроблений невірний висновок про те, що саме відповідач повинен довести, що він користується майном на відповідній правовій основі.

Підставою своїх первісних позовних вимог про розірвання договору оренди будівель та споруд № 12/1-1 від 01.12.03, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 25 271 грн. 35 коп., в т. ч. 22 732 грн. 35 коп. орендної плати та 2 539 грн. 24 коп. неустойки, та зобов'язання у п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звільнити та повернути позивачеві об'єкти нерухомості: контору управління з підвалом, входом в підвал та ганком загальною площею 454, 4 кв. м. літ. 15-1, 15 1, 15 2, 15 3; механічну майстерню загальною площею 703, 4 кв. літ. 8-1, позивач визначив невиконання умов зазначеного договору оренди будівель та споруд № 12/1-1, укладеного між сторонами.

Як було з'ясовано місцевим господарським судом під час розгляду справи,  за умовами договору оренди № 12/1-1 від 01.12.03 об'єктами оренди є: будівля механічної майстерні пл. 2838,3 м 2, розташована за адресою м. Алчевськ, вул. Чайковського 43, будівля цеху площею 4589,7 м 2 та частина адміністративної будівлі площею 228 м 2 за адресою м. Луганськ, вул. Дачна, 1, а спірними об'єктами нерухомості за даним позовом є 30/100 частки нерухомого майна (контора управління з підвалом; входом в підвал та ганком  загальною площею  454, 4 кв. м. та механічна майстерня) за адресою: м. Луганськ, вул. Даргомижського, буд. 4 „а”.

          За договором оренди № 12/1-1 від 01.12.03 позивачем відповідачеві були передані зовсім інші, ніж заявлені у позові, об'єкти; інші договори оренди, які були укладені сторонами, останніми не були надані.

          Отже між сторонами відносно спірних нежитлових приміщень договірні відносини відсутні, оскільки згідно ст. 208 Цивільного кодексу України угоди між юридичними особами підлягають укладанню у письмовій формі.

          Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України орендна плата встановлюється у договорі оренди і може бути нарахована тільки при умові наявності укладеного між орендодавцем та орендарем договору оренди. Оскільки у даному випадку договір оренди на спірні нежитлові приміщення відсутній, вимоги позову про розірвання договору, який не існує, та про стягнення заборгованості з орендної плати, яка сторонами не узгоджувалась у встановленому порядку шляхом укладання договору, є необґрунтованими.

          Судом першої інстанції обґрунтовано розглянуті та задоволені змінені позовні вимоги стосовно звільнення та повернення відповідачем відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України нежитлових приміщень, які відповідач займає без відповідної правової підстави.      

          У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що він не займає спірні приміщення; що в матеріалах справи відсутні відповідні докази знаходження відповідача у спірному приміщенні, внаслідок чого судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок про те, що відповідач повинен відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України звільнити та повернути спірні приміщення позивачу.

          Про те, що відповідач займав спірні нежитлові приміщення у 2006 році свідчать акти приймання –здачі наданих послуг від 19.05.06 (а. с. 10) та від 05.12.06 (а. с. 11), які підписані сторонами.

          Відомості про те, що у 2007 році спірні приміщення були звільненні відповідачем, в матеріалах справи відсутні.

          На вимогу суду апеляційної інстанції сторони обстежили спірні нежитлові приміщення та склали акт від 15.02.08, згідно якому нежитлові приміщення, а саме:  контора управління з підвалом, входом в підвал та ганком загальною площею  454, 4  кв. м. літ. 15-1, 15 1, 15 2, 15 3; механічна майстерня загальною площею 703, 4 кв. літ. 8-1, фактично займані відповідачем –ТОВ „Монолітспецбуд № 2”.

          Отже висновок місцевого господарського суду про необхідність звільнення відповідачем спірних нежитлових приміщень є обґрунтованим.     

          На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 у справі № 12/523пд ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.  

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за подання скарги покладається на заявника скарги. Зайве сплачене державне мито за подання скарги в сумі 83 грн. 86 коп. слід повернути відповідачу із Державного бюджету України.  

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд № 2”, м. Луганськ б/н від 08.01.08 на рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 по справі № 12/523пд залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 по справі                    №  12/523пд  залишити без змін.

3.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд                             № 2”, м. Луганськ із Державного бюджету України зайве сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 83 грн. 86 коп. відповідно до квитанції № 5101391 від 08.01.08 на підставі даної постанови, яка скріплена гербовою печаткою суду.  

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                                      І. В. Семендяєва

Суддя                                                                                         Т.М. Баннова   

Суддя                                                                                       Т.Ф. Парамонова