Рішення

від 03.03.2008 по справі 14/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.08                                                                                 Справа № 14/29

Суддя Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали позовної заяви  за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ

до Сільськогосподарського фермерського господарства “Гамага”,                              смт. Троїцьке, Троїцький район, Луганської області

про стягнення 15371 грн. 39 коп.

при секретарі судового засідання  Веснянцевій К.Л.

за участю представників:

від позивача – Сербан В.Ф., довіреність № б/н від 18.01.08;

від відповідача –не прибув;

За клопотанням представника позивача технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у сумі 8323 грн. 56 коп., пені –1799 грн. 49 коп., 3% річних - 458 грн. 88 коп., індексу інфляції   - 1644 грн.48 коп., штрафу –694 грн. 65 коп., збитків у розмірі 2000 грн. згідно договору від 10.04.06 № 01-115-06.

Заявою від 28.02.08 № 330/2 направленою відповідачу 29.02.08, позивач збільшив позовні вимоги в частині пені до 1937 грн. 70 коп., 3% річних –до 481 грн. 92 коп., інфляційних нарахувань –до 1933 грн. 56 коп. за рахунок збільшення строку нарахування цих платежів.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до винесення рішення у справі збільшити позовні вимоги.

Тому дана заява приймається судом до розгляду, розглядаються збільшені позовні вимоги.

Відповідач витребувані документи та відзив на позивну заяву  суду не подав, його представник в судове засідання не з'явився. Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд, -

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2006 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та СФГ "Гамага" був укладений договір купівлі-продажу №01-115-06 згідно якого позивач зобов'язався поставити відповідачу засоби захисту рослин, а відповідач –оплатити їх.

Відповідно до п.2.1  Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки,  місце  передачі  Товару,  ціна визначається  в  додатках,  рахунках та накладних, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до даного пункту Договору та Додатку №1, Додатку №2 Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 9 923грн. 56 коп., що підтверджується видатковою накладною РН-ЛУ00152 від 18.05.2006 року на суму 9 923,56 гривень (згідно з довіреністю ЯКИ № 144531 від 16.04.2006 року).

Пунктом 5.3.Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином: 20% від вартості Товару згідно з додатком оплачується відповідачем протягом трьох робочих днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури;80% від вартості Товару згідно з додатком оплачується відповідачем в строк до 15 жовтня 2006 року без виставлення рахунку-фактури.

Тобто 15 жовтня 2006 року у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем оплатити поставлений Товар у розмірі 9 923 гривні 56 копійок.

Відповідач частково оплатив поставлений Товар у розмірі 1 600 гривень (банківська виписка від 16.05.2006 року).

На день розгляду справи заборгованість Відповідача за поставлений Товар становить 8 323  гривні 56 копійок.

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у сумі 8323 грн. 56 коп., штрафу –694 грн. 65 коп., пені 1937 грн. 70 коп., 3% річних –481 грн. 92 коп., інфляційних нарахувань – 1933 грн. 56 коп., збитків у розмірі 2000 грн.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, за отриманий товар не розрахувався.

Дана заборгованість підтверджена актом звірки від 30.06.2007 року, який підписаний представником Відповідача та скріплений його печаткою, документами, що додані до матеріалів справи.

Тому позовна вимога про стягнення 8323 грн. 56 коп. боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

П. 8.3. Договору встановлює, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.2 Договору, за прострочення виконання зобов'язань відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

У підпункті 2 п.8.3. Договору зазначено, - «крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку». Виходячи із цього штрафні санкції у вигляді пені за Договором нараховуються позивачем з 15 жовтня року (наступного дня коли зобов'язання мало бути виконано) до 28 лютого 2008 року з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у сумі 1937 грн. 70 коп.

Дана сума відповідачем не сплачена, тому позовні вимоги про її стягнення також підлягають задоволенню.

Відповідно   до   п.2   ст.625   Цивільного   кодексу   України   боржник,   який   прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих 3% річних становить 481 грн. 92 коп. з 15 жовтня року (наступного дня коли зобов'язання мало бути виконано) до 28 лютого 2008 року, інфляційні нарахування  склали 1933 грн. 56 коп. з листопада 2006 року до лютого 2008 року.

Дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, пунктом 8.4 договору визначено, що у випадку прострочення оплати відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченого товару що складає 694 грн. 65 коп.

Оскільки сторони встановили відповідальність і за самий факт неоплати товару у встановлений строк дана позовна вимога також задовольняється судом.

В розумінні статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із переліку, якими можуть бути захищенні права та інтереси даний суб'єктів є відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що ним були понесені додаткові витрати в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України –витрати на правову допомогу ТОВ «Незалежна юридична компанія»у розмірі 2 000  гривень, згідно договору №03/01/08 від 17 січня 2008 року, які були сплачені ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ».

Суд дійшов висновку, що у задоволені позову щодо стягнення збитків у сумі 2000 грн. слід відмовити з огляду на наступне.

Стаття 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське порушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин  і яке виражається у зроблених ним витратах тощо. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення , який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; противоправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

Важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні взятих на себе зобов'язань Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Господарський суд вважає, що не є очевидним необхідний причинний зв'язок між діями позивача, що призвели до збитків, та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару.

Віднесення до збитків витрат позивача, пов'язаних із наданням правової допомоги, суперечить закону, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку із заборгованістю, яка стягується позивачем. Подібна позиція висловлюється Вищим господарським судом України, має сталий характер і простежується за іншими справами, наприклад у постанові Верховного суду України від 04.03.02 у справі № 2/217, у постановах Вищого господарського суду України від 05.05.04 у справі № 41/327, від 19.05.04 у справі № 229/8-03.

За таких підстав у стягненні збитків 2000 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського фермерського господарства “Гамага”,                              смт. Троїцьке, вул.Лісова, 8,  Троїцький район, ідентифікаційний код 31363883 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА  АГРО”, м. Київ, вул.Ямська, 28 «А», місцезнаходження –м.Київ, вул.Шовкуненка, 6, ідентифікаційний код 25591321 заборгованість у сумі заборгованості 8323 грн. 56 коп., штраф – 694 грн. 65 коп., пеню 1937 грн. 70 коп., 3% річних –481 грн. 92 коп., інфляційні нарахування – 1933 грн. 56 коп.,  витрати на сплачене держмито 133 грн. 71 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 102 грн. 64 коп. Наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 03.03.08 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після  закінчення  10-ти денного строку з дня його  підписання.

          Дата підписання рішення 06 березня 2008 року.

Суддя                                                                                     Є.А.Лісовицький