Рішення

від 05.03.2008 по справі 8/22пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/22пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.03.08 р.                                                                                                    Справа № 8/22пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-досліднийцентр

                    безпеки дорожнього руху в Донецькій області", ЄДРПОУ 31178566,

                    м.Донецьк

до відповідача Виконавчого комітету Донецької міської ради, ЄДРПОУ 04052844,

                           м.Донецьк

про визнання права

Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Гончарова Д.О.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, про визнання права позивача на набуття земельної ділянки в оренду для розміщення майстерні по ремонту та обслуговуванню транспорту по вул.Лівобережній в Будьонівському районі м.Донецька, орієнтованою площею 0,1030 га шляхом підписання прямого договору оренди з відповідачем в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою про надання земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права на отримання спірної земельної ділянки в оренду на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою про надання земельної ділянки.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №01/15-1381 від 05.03.2008р., в якому позовні вимоги не визнав. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилається на ті обставини, що внаслідок внесення змін Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Рішенням Донецького міського голови від 04.12.2001р. №1548 позивачу було узгоджено місце розташування земельної ділянки площею 0,0025 га для будівництва автомайстерні з ремонту та обслуговування транспорту по вул.Лівобережній у Будьонівському районі м.Донецька.

18.12.2007р. позивач звернувся до Донецького міського голови з заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 0,1030 га для будівництва вказаного вище об'єкту по вул.Лівобережній в Будьонівському районі м.Донецька.

На підставі рішення Донецької міської ради від 30.09.2005р. №21/2 "Про затвердження правил забудови м.Донецька", рішення Донецького міського голови (віза) питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.

Виконавчим комітетом Донецької міської ради позивачу було видано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка по вул.Лівобережній в Будьонівському районі м.Донецька є придатною для проектування та розміщення майстерні з ремонту та обслуговування транспорту.

Одночасно, позивачем були отримані наступні дозволи державних органів та органів місцевого самоврядування на розміщення зазначеного об'єкту:

-          висновок управління Державтоінспекції від 17.12.2002р. №9/790-дн;

-          висновок Головного управління містобудування і архітектури від 26.10.2001р. №01/17-1871;

- висновки Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції від 15.08.2002р. №455/01, від 14.11.2002р. №658/07, від 17.08.2001р. №918/07;

- висновок на проведення проектно-вишукувальних робіт від 01.11.2001р. №01/35-2349;

- висновок Донецької міської ради про узгодження місця розташування земельної ділянки від 25.10.2001р. №01/13-2169;

- висновок Центрально-Донецької регіональної державної екологічної інспекції від 22.08.2001р. №752.

З урахуванням викладеного, за твердженням позивача, він має законні підстави для набуття права оренди земельної ділянки для розміщення об'єкту – майстерні з ремонту та обслуговування транспорту по вул.Лівобережній у Будьонівському районі м.Донецька.

Листом №01/12-888 від 11.02.2008р. виконавчим комітетом Донецької міської ради було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки на праві оренди відповідачем вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Як вказує позивач, бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо оформлення документів на відведення спірної земельної ділянки в оренду є необґрунтованою та незаконною, внаслідок чого позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права на отримання земельної ділянки в оренду для розміщення об'єкту – майстерні по ремонту та обслуговуванню транспорту по вул.Лівобережній в Будьонівському районі м.Донецька, орієнтованою площею 0,1030 га шляхом підписання прямого договору оренди з відповідачем в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою до Донецького міського голови.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №01/15-1381 від 05.03.2008р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради, як це передбачено ст.123 Земельного кодексу України.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Крім цього, згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. №427 юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

Результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Внаслідок внесення змін Законом України від 28.12.2007р. N107-VI до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.4 п.3 мотивувальної частині рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість розгляду документів з відведення позивачу спірної земельної ділянки у зв'язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної ділянки.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача в передбаченому законодавством порядку з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду з наданням для цього всіх необхідних документів.

За поясненнями сторін, рішення про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки в користування позивачу відповідачем не приймалося.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо оформлення документів з відведення земельної ділянки в оренду позивачу є незаконною.

Згідно з рішенням від 24.06.2005р. №20/16 Донецькою міською радою було делеговано виконавчому комітету міської ради повноваження щодо зміни цільового призначення земель, погодження місця розташування об'єктів на земельних ділянках, передачі у власність, надання в постійне користування та оренду, продаж, викуп земельних ділянок, припинення права користування та власності на земельні ділянки, укладання угод про передачу права власності на земельні ділянки.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача цивільно-правового обов'язку щодо надання земельної ділянки при умові виконання позивачем вимог стосовно земельної ділянки по вул.Лівобережній в Будьонівському районі м.Донецька орієнтовною площею 0,1030 га, відповідач зобов'язаний укласти договір оренди цієї земельної ділянки.

За таких обставин суд вважає позов обґрунтованим, внаслідок чого позовні вимоги про визнання права позивача на отримання земельної ділянки в оренду для розміщення об'єкту – майстерні по ремонту та обслуговуванню транспорту по вул.Лівобережній в Будьонівському районі м.Донецька, орієнтованою площею 0,1030 га шляхом підписання прямого договору оренди з відповідачем в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою до Донецького міського голови, підлягають задоволенню.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на отримання в оренду спірної земельної ділянки.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оренду носять договірний характер.

При цьому, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк на отримання земельної ділянки в оренду для розміщення об'єкту - майстерні по ремонту та обслуговуванню транспорту по вул.Лівобережній в Будьонівському районі м.Донецька, орієнтованою площею 0,1030 га шляхом підписання прямого договору оренди з Виконавчим комітетом Донецької міської ради, м.Донецьк в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк з заявкою до Донецького міського голови.

Стягнути з Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.03.2008р. оголошено повний текст рішення.

                    Суддя