Постанова

від 15.02.2011 по справі 13/231-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 № 13/231-10

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Чорног уза М.Г

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача - не з' яви лись

від відповідача - не з' яви лись

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_1,

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 29.12.2010 року

у справі № 13/231-10 ( )

за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю «Юридич на агенція «Едикт», м. Київ,

до фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1,

про визнання права влас ності та стягнення 989631,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юридична агенція «Едикт» звернулась до госпо дарського суду Київської обл асті з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про визнання прав а власності та стягнення заб оргованості.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 29 гру дня 2010 року, з метою забезпечен ня позову, накладено арешт на грошові кошти ФОП ОСОБА_1 в межах ціни позову в розмірі 989 631 грн. 87 коп., що знаходяться на рахунках ФОП ОСОБА_1 у бан ківських установах, а за відс утності коштів на належне ві дповідачу майно в межах ціни позову.

Не погоджуючись із вказано ю ухвалою місцевого господар ського суду, відповідач звер нувся до Київського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить скасувати ухвалу госпо дарського суду Київської обл асті від 29 грудня 2010 року по спр аві № 13/231-10 та прийняти нове ріше ння, яким в задоволенні заяви ТОВ «Юридична агенція «Едик т» про забезпечення позову у цій справі відмовити.

В обґрунтування апеляційн ої скарги відповідач посилає ться на те, що:

- суд першої інстанції не до слідив зміст позовних вимог і доказів, що обґрунтовують п озов та заяву про його забезп ечення;

- місцевий господарський су д передбачив можливість накл адення арешту як на грошові к ошти так і на майно. Однак, дан е твердження є невірним з огл яду на наступне;

- накладення арешту на майно , яке не є предметом спору, є по милковим.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 3 лютого 2011 року апеляційна с карга була прийнята до прова дження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників уча сників апеляційного провадж ення.

Позивач не скористався сво їм процесуальним правом на п одачу відзиву на апеляційну скаргу.

Представники сторін в судо ве засідання, яке відбулось 15 лютого 2011 року, не з' явились, п ро причини неявки колегію су ддів апеляційного господарс ького суду не повідомили, хоч а про дату, час та місце розгля ду справи було повідомлено н алежним чином, що підтверджу ється поштовими повідомленн ями про вручення копій ухвал и Київського апеляційного го сподарського суду від 3 лютог о 2011 року по справі № 13/231-10.

Згідно з частиною першою ст атті 99 ГПК України, в апеляцій ній інстанції справи перегля даються за правилами розгляд у цих справ у першій інстанці ї з урахуванням особливостей , передбачених у цьому розділ і. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого г осподарського суду розгляда ється протягом п'ятнадцяти д нів з дня постановлення ухва ли про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 ГПК У країни, окремо від рішення мі сцевого господарського суду може бути оскаржена в апеляц ійному порядку ухвала місцев ого господарського суду про вжиття запобіжних заходів, в ідмову в задоволенні заяви п ро вжиття запобіжних заходів , залишення без змін ухвали пр о вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали п ро вжиття запобіжних заходів .

Колегія суддів, розглянувш и наявні матеріали, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши юридичну оцін ку фактичних обставин даної господарської справи та повн оту їх встановлення, досліди вши правильність застосуван ня судом першої інстанції но рм процесуального права вста новила наступне.

ТОВ «Юридична агенція «Еди кт» звернулась до господарсь кого суду Київської області з позовною заявою до ФОП ОС ОБА_1 про визнання права вла сності на кінно-спортивний к омплекс, що розташований за а дресою: АДРЕСА_1 та стягне ння 989 631 грн. 87 коп.

Також, позивач подав заяву п ро вжиття заходів забезпечен ня позову, якою просив наклас ти арешт на:

- кінно-спортивний комплекс , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровани й на праві власності ОСОБА_ 1;

- наступні земельні ділянки , що належать на праві власнос ті ОСОБА_1, розташовані у с елі Проців Бориспільського р айону Київської обасті, а сам е: земельну ділянку площею 0,3591 га, цільове призначення - для в едення особистого селянсько го господарств; (державний ак т на право власності на земел ьну ділянку серії ЯД № 910265), земе льну ділянку площею 0,144. га, ціл ьове призначення - для веденн я особистого селянського гос подарства (державний акт на п раво власності на земельну д ілянку серія ЯЕ №598733), земельну ділянку площею 0,0192 га, цільове призначення - для ведення осо бистого селянського господа рства (державний акт на право власності на земельну ділян ку серії ЯЕ № 094170), земельну діля нку площею 0,1674 га, цільове приз начення - для ведення особист ого селянського господарств а (державний акт на право влас ності на земельну ділянку се рії ЯБ № 777884);

- приватний будинок, що нале жить ОСОБА_1 на праві прив атної власності та розташова ний за адресою: АДРЕСА_1;

- квартиру, що належить ОСО БА_1 на праві приватної влас ності, що розташована за адре сою: АДРЕСА_2.

ТОВ «Юридична агенція «Еди кт» в позовній заяві просить , зокрема, стягнути з ФОП ОСО БА_1 989 631 грн. 87 коп.

Позивач допускає можливіс ть що в разі задоволенні позо вних вимог у ФОП ОСОБА_1 не буде можливості розрахувати ся з ТОВ «ЮА «Едикт» грошовим и коштами, тому при виконанні рішення суду буде необхідно звертати стягнення на інше м айно ФОП ОСОБА_1, яке до мом енту вирішення справи може б ути ним відчужене третім осо бам.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду виход ить з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д за заявою сторони, прокурор а чи його заступника, який под ав позов, або з своєї ініціати ви має право вжити передбаче них статтею 67 цього Кодексу за ходів до забезпечення позову . Забезпечення позову допуск ається в будь-якій стадії про вадження у справі, якщо невжи ття таких заходів може утруд нити чи зробити неможливим в иконання рішення господарсь кого суду.

Як вбачається з роз'яснення Вищого арбітражного суду Ук раїни від 23.08.94 р. N 02-5/611 "Про деякі пи тання практики застосування заходів до забезпечення поз ову", забезпечення позову виз начається як засіб запобіган ня можливим порушенням майно вих прав чи охоронюваних зак оном інтересів юридичної або фізичної особи.

Водночас, колегія суддів ап еляційного господарського с уду вважає за необхідне наго лосити на тому, що у інформаці йному листі Вищого господарс ького суду України від 12.12.2006 рок у № 01-8/2776 "Про деякі питання прак тики забезпечення позову" ви значено, що при вирішенні пит ання про забезпечення позову господарський суд має здійс нити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необх ідності вжиття відповідних з аходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунто ваності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалан сованості інтересів сторін, а також інших учасників судо вого процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забез печення позову і предметом п озовної вимоги, зокрема, чи сп роможний такий захід забезпе чити фактичне виконання судо вого рішення в разі задоволе ння позову;

- імовірності утрудне ння виконання або невиконанн я рішення господарського суд у в разі невжиття таких заход ів;

- запобігання порушен ню у зв'язку із вжиттям таких з аходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судовог о процесу.

Адекватність заходу до заб езпечення позову, що застосо вується господарським судом , визначається його відповід ністю вимогам, на забезпечен ня яких він вживається. Оцінк а такої відповідності здійсн юється господарським судом, зокрема, з урахуванням співв ідношення права (інтересу), пр о захист яких просить заявни к, з зобов' язанням відповід ача.

Інститут забезпечення поз ову спрямований проти несумл інних дій відповідача, що при зведе до утруднення чи зроби ть взагалі неможливим викона ння рішення суду. Вжиття судо м заходів на забезпечення по зову спрямовані на охорону м атеріально-правових інтерес ів позивача, що гарантує йому реальне виконання, в разі поз итивно прийнятого рішення.

Як зазначає позивач у своєм у позові, за договором № 87/9 від 7 грудня 2010 року Корпорація «Ал ьтіс-Холдинг» відступила, а Т ОВ «Юридична агенція «Едикт» набуло право вимоги належне корпорації «Альтіс-Холдинг» на підставі договору про вик онання будівельних робіт від 19 травня 2006 року, що був укладен ий з ФОП ОСОБА_1.

Також, в позовній заяві зазн ачено, що ТОВ «ЮА «Едикт» набу ло право вимоги у корпорації «Альтіс-Холдинг» до ФОП ОС ОБА_1 грошових коштів в якос ті оплати за надані послуги щ одо будівництва кінно-спорти вного комплексу за договором від 19 травня 2006 року.

Позивач зазначає, що відпов ідач має заборгованість по о платі виконаних робіт по дог овору про виконання будівель них робіт від 19 травня 2006 року в розмірі 6 638 291 грн. 24 коп. та проси ть суд стягнути її частково в розмірі 989 631 грн. 87 коп. На підтве рдження зазначеного надав, з окрема, лист ФОП ОСОБА_1 ві д 31 серпня 2007 року до Корпораці ї «Альтіс-Холдинг», яким відп овідач визнав борг у розмірі 6 638 291 грн. 24 коп. та просив продов жити строк оплати вартості в иконаних робіт та матеріалів до серпня 2008 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК У країни, Позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У п. 6.1 роз'яснення Вищого арб ітражного суду України від 23.0 8.94 р. N 02-5/611 "Про деякі питання прак тики застосування заходів до забезпечення позову" зазнач ається, що у позовному провад женні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані ареш ту кошти розміром суми позов у та можливих судових витрат .

Слід відзначити, що позивач в заяві просить накласти аре шт на кінно-спортивний компл екс, земельні ділянки, приват ний будинок та квартиру, що на лежать ОСОБА_1, однак, не на дає при цьому доказів того, що згадане майно належить саме ФОП ОСОБА_1 та відомостей про вартість цього майна.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду нагол ошує, що забезпечення вимоги про стягнення коштів відбув ається в першу чергу накладе нням арешту на кошти в межах ц іни позову, і лише у разі відсу тності на рахунках відповіда ча коштів в межах ціни позову відбувається накладення аре шту на майно в межах ціни позо ву для можливості задоволенн я вимог позивача в разі винес ення рішення господарським с удом про задоволення позову.

Тому, зважаючи на значну сум у, яка є предметом спору, а так ож те, що на момент винесення р ішення у справі грошові кошт и та майно, яке є у відповідача на момент пред' явлення поз ову, може зменшитись за кільк істю або зникнути (перейти у в ласність третім особам), місц евий господарський суд право мірно забезпечив позов, накл авши арешт на грошові кошти в ідповідача, а за відсутності грошових коштів на належне й ому майно в межах ціни позову .

Скаржник посилається на те , що місцевий господарський с уд передбачив можливість нак ладення арешту як на грошові кошти так і на майно. Однак, да не твердження є невірним з ог ляду на наступне.

Як випливає зі змісту оскар жуваної ухвали, місцевий гос подарський суд наклав арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, зазначив ши при цьому, що в разі відсутн ості грошових коштів на раху нках ФОП ОСОБА_1 позов слі д забезпечити наклавши арешт на майно.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду відхи ляє твердження ФОП ОСОБА_1 щодо помилковості накладен ня арешту на майно, яке не є пр едметом спору з огляду на нас тупне.

Згідно ч. 1 ст. 219 Господарсько го кодексу України, за невико нання або неналежне виконанн я господарських зобов'язань чи порушення правил здійснен ня господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власнос ті або закріпленим за ним на п раві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбач ено цим Кодексом та іншими за конами.

Таким чином, місцевий госпо дарський суд не припустився порушень чинного процесуаль ного законодавства.

Ухвала господарського суд у Київської області від 29 груд ня 2010 року по справі № 13/231-10 підля гає залишенню без змін.

Апеляційна скарга фізично ї особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського су ду Київської області від 29 гру дня 2010 року задоволенню не під лягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, с т. 105 ГПК України, Київський апе ляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скар гу фізичної особи - підприємц я ОСОБА_1 на ухвалу господ арського суду Київської обла сті від 29 грудня 2010 року у справ і № 13/231-10 залишити без задоволен ня.

2. Ухвалу господарсько го суду Київської області ві д 29 грудня 2010 року по справі № 13/231 -10 залишити без змін.

3. Витяг з матеріалів сп рави № 13/231-10 повернути до господ арського суду Київської обла сті.

Постанова апеляційного го сподарського суду набирає за конної сили з дня її прийнятт я. Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено до Вищо го господарського суду Украї ни у порядку, передбаченому с т. 109 ГПК України.

Головуючий суддя

Судді