Рішення

від 30.03.2011 по справі 15/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/45

30.03.11

За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Волинської філії

до                     Відкритого акціонерного товариствого "Національна акціонерна страхова компаня "Оранта" 

про                   зворотнє (регресне) стягнення страхового відшкодування у розмірі 11 915,11грн.

Суддя   Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Білий В.С.

від відповідача - Кучма О.Л.

У судовому засіданні 30.03.2011  за згодою присутніх представників сторін  судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Волинської філії (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариствого "Національна акціонерна страхова компаня "Оранта" (далі - відповідач) про  зворотнє (регресне) стягнення страхового відшкодування у розмірі 11 915,11грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов’язання щодо виплати страхового відшкодування.

Позовну заяву 31.01.2011 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/45.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору .

Відповідач в свою чергу надав суду свої заперечення на позовну заяву, в яких зазначив,що позовні вимоги не обгрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

  23 липня 2007 року між ОСОБА_1  та Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (далі-Позивач)  було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 535/11009/11 (далі –Договір), об"єктом якого є страхування автомобіля CHERY EASTAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

          Відповідно до умов Договору, ОСОБА_1 було застраховано свої майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням, у тому числі, транспортним засобом CHERY EASTAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, від пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП, незаконного заволодіння, пошкодження, знищення або крадіжки його частин, деталей, приладів, що викликані протиправними діями третіх осіб, пошкодженння або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, а також пожежі чи самозаймання транспортного засобу, вибуху.

 28 січня 2008 року в місті Луцьку на проспекті Молоді сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля  ВАЗ 2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2,під його керуванням та автомобілів OPEL VEKTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3. і CHERY EASTAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника автомобіля ОСОБА_1.

          В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль CHERY EASTAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено.

          Перелік та характер пошкоджень підтверджується дефектною відомістю огляду  транспортного засобу від 01.02.2008 року., який знаходиться в матеріалах справи.

          За умовами Договору страхування суму страхового відшкодування було визначено, виходячи з фактичних втрат, необхідних для проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 12446,67грн., що підтверджується звітом №1867 про оцінку автомобіляCHERY EASTAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 05.03.2008 року.

          Згідно зі страховим актом № 4731 від 03.03.2008року, розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту № 4731(копії наявні у матеріалах справи)), позивач на користь ОСОБА_1. виплатив страхове відшкодування у розмірі 11915,11 грн. для здійснення відновлювального ремонту. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується плажніжним дорученням  №457 від 21.03.2008 (копія міститься у матеріалах справи).

          Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач виходячи з наступного.

          Винною особою у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_2, що підтверджується постановою Млинівського районного суду Рівненської області від28.02.2008 року.

          Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ВАЗ 2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно з полісом № ВА/5724135 від 25.09.2007року. (страхувальник - ОСОБА_2.).

          Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”договір страхування першого типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

          Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

          Статтею 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

          Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          Згідно з ст. 6 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

          Статтею 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

          Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

          16.11.2009 року позивачем було направлено на адресу  Відкритого акціонерного товариствого "Національна акціонерна страхова компаня "Оранта" регресну вимогу№1635 про виплату страхового відшкодування .

          Згідно з п. 37.1 ст. 37  Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

          До цього часу відповідач на користь позивач страхове відшкодування у розмірі 11915,11 грн.

не виплатив.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 11915,11грн і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

 Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають  задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 11915,11 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідачів покладаються  витрати по сплаті державного мита в сумі 119,15грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 528,614,993 Цивільного кодексу України, ст.ст.6,22,29,35,37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”ст.ст. 32, 33, 44,49,  82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

        1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Волинської філії  задовольнити повністю.

        2. Стягнути з   Відкритого акціонерного товариствого "Національна акціонерна страхова компаня "Оранта"  (01032, м.Київ, вул.Жилянська, код ЄДРПОУ 00034186), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Волинської філії( 43020, м.Луцьк, вул.Зв"язківців,11 "Б", код ЄДРПОУ 13363112) 11 915(одинадцять тисяч дев"ятсот п"ятнадцять)грн.11 коп.- суму страхового відшкодування, 119(сто дев"ятнадцять) грн. 15коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                               Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 04.04.2011