Рішення

від 18.09.2006 по справі 07/226-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/226-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2006 р.                                                            Справа № 07/226-06

вх. № 8931/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання Спесивцева О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мукосєєв А.М.  відповідача - Ковалець Т.О.

розглянувши справу за позовом ЗАТ ТД "Щербінка ЛіфтЕкспо", м. Москва  

до  ТОВ "ЛіфтМонтажСервіс", м. Дергачи  

про стягнення 343678,70 руб РФ

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ЗАТ ТД „Щербінка ЛіфтЕкспо” м. Москва, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ „ЛіфтМонтажСервіс” м. Деркачі Харківської обл.,  343678,70 руб. РФ, в тому числі, 332410 руб. РФ основного боргу по оплаті продукції, 11268,70 руб РФ пені за порушення строків оплати та відшкодування судових витрат по справі.

Відповідач  проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на відсутність предмету спору, в зв*язку з непередбаченням  розділом 5 контракту № 23 від 31.03.05 р. порядку розрахунків ; недодержанням порядку досудового розгляду спорів, передбаченого розділом 9 контракту та порушенням правил нарахування пені.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

31 березня 2005 р. між ЗАТ ТД „Щербинка ЛіфтЕкспо” та ТОВ „ЛіфтМонтажСервіс був укладений контракт № 23 на постачання 2 ліфтів, на загальну суму 1332410 російських рублів (далі – контракт).

Продавець – ЗАТ ТД „Щербінка ЛіфтЕкспо” зобов*язався, на підставі наданої покупцем – ТОВ „ЛіфтМонтажСервіс” технічної документації поставити продукцію, зазначену в специфікації, яка є невід*ємною частиною контракту, а покупець – прийняти та оплатити її ( п.1.1 контакту).

Валютою платежу, відповідно до п. 4.3 контракту, сторони визначили рублі Російської Федерації.

Згідно п. 5.2 контракту, відповідач зобов*язався провести платіж в розмірі 100% вартості ліфтів, протягом 90 днів з моменту завершення митного оформлення на території Російської Федерації.

Постачання продукції, а саме, ліфтів №№ 59976, 59977 було здійснено позивачем за товарною накладною № 48 від 22.04.05 р. на загальну суму 1332410 російських рублів.

Митне оформлення продукції на території Росії було завершено 27.04.05 р., що підтверджено вантажною митною декларацією, оригінал якої було надано суду для огляду (а.с. 15). Таким чином, відповідно до зазначених вище умов контракту, строк оплати отриманої продукції відповідачем закінчився 25.07.05 р.

Отримання продукції відповідачем підтверджено підписом уповноваженої довіреністю ЯИС № 720014 від 22.04.05 р. особою на товарній накладній № 48 від 22.04.05 р.

Оплата продукції була здійснена відповідачем частково, в сумі 1000000 рос.руб. за платіжними дорученнями № 343 від 08.07.05 р., № 407 від 18.07.05 р. та № 441 від 14.07.05 р., в зв*язку з чим відповідач визнається судом таким, що прострочив оплату на суму 332410 рос.руб. з 26.07.05 р.

Відповідно до розділу 9 контракту, з метою вирішення спору щодо оплати продукції, шляхом переговорів, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 940 від 24.10.05 р., про що суду  надані належні докази.

В зв*язку з неодержанням  відповіді на  претензію у встановлений контрактом 15-денний строк, позивач, у виконання умов п. 9.1 контракту , направив відповідачу лист № 329 від 21.03.06 р., в якому  запропонував, в строк до 30 березня 2006 р. призначити до складу паритетної комісії  двох представників відповідача для вирішення спору та узгодити час та місце роботи комісії. Відповіді на направлену пропозицію позивачем одержано не було.

Відповідач в судовому засіданні також не зміг надати доказів застосування будь-яких, передбачених контрактом заходів, для вирішення конфлікту.

Умовами п. 9.2 контракту сторони передбачили, що в разі неможливості врегулювання спору паритетною комісією протягом 15 днів з моменту її утворення або ні одна із сторін не змогла назначити в паритетну комісію представників протягом 10 днів, спір підлягає вирішенню, згідно з законодавством за місцезнаходженням винної сторони.

Таким чином, суд визнає звернення позивача до господарського суду Харківської області правомірним, підтвердженим умовами контракту та ст. 76 ГПК України.

Як передбачено ст. 506 ЦК Російської Федерації, за договором поставки, постачальник (продавець), який здійснює підприємницьку діяльність,  зобов*язаний передати в зумовлений строк або строки вироблені чи закуплені ним товари покупцеві для використовування в підприємницькій діяльності чи в інших цілях, не пов*язаних з персональним, сімейним, домашнім чи іншим подібним використанням.

Покупець оплачує поставлені товари з додержанням порядку і форми розрахунків, передбачених договором поставки. Якщо угодою сторін  порядок і форма розрахунків не обумовлені, то розрахунки здійснюються платіжними дорученнями ( п.1 ст. 516 ЦК РФ).

Будь-яких заперечень з боку відповідача щодо отримання продукції та боргу перед позивачем по її оплаті, суду не надано.

В зв*язку з доведеністю матеріалами справи факту несвоєчасності оплати продукції, суд визнає  позовні вимоги по стягненню боргу правомірними, належно обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У разі порушення зобов*язання  настають правові наслідки, передбачені законом або договором, одним з яких є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 330 ЦК Російської Федерації, неустойкою (штрафом, пенею) признається визначена законом грошова сума, яку боржник зобов*язаний виплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов*язання, зокрема, при простроченні виконання.

Приймаючи до уваги досягнення сторонами, при укладанні контракту, умов забезпечення виконання грошових зобов*язань пенею в розмірі 0,01% від простроченої суми за кожний день прострочення (п.8.4 контракту), перевіривши порядок її нарахування, суд визнав вимоги по її стягненню правомірними та підлягаючими задоволенню.

Крім того, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в зв*язку з задоволенням позову, сплачені позивачем судові витрати, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіфтМонтажСервіс" (вул.Лозовська, 96, м.Дергачі, Харківська обл., 62300, код ЄДРПОУ 32357818, ІНПП 323578120111, № св-ва 27818300, р/р 260023001168 в АКБ "Меркурій" м.Харків, МФО 351663) на користь Закритого акціонерного товариства "Щербінка ЛіфтЕкспо" (вул. Газгольдерна, 6а, м.Москва, Російська Федерація, 109052, ІНН 7721250987, КПП 772101001, к/с 30101810800000000685, БІК 044552685, р/р № 40702810900010000342 в АКБ "РУССЛАВБАНК" (ЗАТ), м.Москва) 332410 руб. РФ основного боргу по оплаті продукції, 11268,70 руб РФ пені за порушення строків оплати, 3429 рос. руб. держмита та 630,43 рос. руб. витрат на інформаційно - технічне забезпчення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку на поверення зайве сплаченого платіжним дорученням № 525 від 14.07.06р. 5653,49 рос. руб. держмита.

Рішення підписано 25 вересня 2006 року.

Суддя                                                                                            Інте Т.В.