Рішення

від 20.09.2006 по справі 47/444-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/444-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2006 р.                                                            Справа № 47/444-06

вх. № 9621/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Князь І.М. за довіреністю від 03.09.2005р.  відповідача - Ігнатова О.М. за дорученням від 16.08.2006р., Таранцова Т.М. за дорученням від 16.08.2006р.

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Газенергокомплект", м. Харків  

до  Закритого акціонерного товариства "НВП "Інтертек", м. Харків  

про стягнення 209688,08 грн. та зустрічної позовної заяви за позовом Закритого акціонерного товариства "НВП "Інтертек", м. Харків

до Акціонерного товариства "Газенергокомплект", м. Харків

про стягнення суми штрафних санкцій  та збитків у розмірі  131519,00грн. згідно договору №073/12/1 від 06.01.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „Газенергокомплект” (позивач) звернулось до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача (ЗАТ „НВП „Інтертек”) штрафних санкцій за прострочення поставки продукції у розмірі 76705,61 грн., штрафу за постачання некомплектної продукції у розмірі 24816,27 грн., збитків у розмірі 8166,2 грн., втраченої вигоди у розмірі 80000,00 грн., моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., суми сплаченого державного мита в розмірі 2096,88 грн., суми витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Також позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його оскільки: позивач не надав обґрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 14.08.2006 р. суду відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача незгоден з підстав зазначених у відзиві.

Представник ЗАТ „НВП „Інтертек” надав через канцелярію господарського суду 22.08.2006 р. зустрічну позовну заяву, в якій просить суд стягнути  з відповідача на користь позивача штрафні санкції за прострочення оплати товару у розмірі 54857,84 грн., збитків з оплати ремонтно – відновлювальних робіт у розмірі 34820,43 грн., збитків понесених від виконання договору №073/12/1 від 06.01.2006 р. за зниженою ціною у розмірі 41840,73 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України було прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Представник АТ „Газенергокомплект” надав через канцелярію господарського суду 11.09.2006р. відзив на зустрічну позовну заяву в якому з зустрічними позовними вимогами не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу (за зустрічним позовом) у повному обсязі.

Представник ЗАТ „НВП „Інтертек” надав через канцелярію господарського суду 18.09.2006р. заперечення в яких просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 073/12/1 від 06.01.2006р. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язався поставити для господарських потреб позивачу продукцію виробничо-технічного призначення на загальну суму 794959,80грн.

Згідно п. 3.1. вищезазначеного договору термін постачання товару становить 10-90 календарних днів  з дати здійснення попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання п. 4.1 даного договору, згідно платіжного доручення №5 від 13.01.2006р. перерахував грошові кошти у розмірі 342524,40грн., що відповідає 50% вартості товару відповідно до додатку №1., крім того згідно платіжного доручення №135 від 30.01.2006р. позивач перерахував грошові кошти у розмірі 54955,50грн., що також відповідає 50% вартості товару відповідно до додатку №2.

Відповідач в порушення договірних зобов'язань здійснив постачання товару з простроченням терміну постачання.

Як свідчать матеріали справи  сторони домовились, про те, що у всьому що не передбачено договором – вони будуть керуватися Положенням „Про поставки продукції виробничо – технічного призначення” затвердженим Радою Міністрів СРСР від 25 липня 1988 р. № 888. В п. 59 Положення передбачається відповідальність за постачання некомплектної продукції у вигляді штрафу в розмірі 20 % вартості некомплектної продукції. Факт некомплектності продукції підтверджується Актом від 21 травня 2006 р. Сума штрафу за постачання некомплектної продукції становить 24816,27 грн. За договором відповідач мав передати позивачу обладнання, яке пройшло перевірку в органах Держстандарту України.

Крім того всупереч вищенаведеного відповідач здійснив постачання обладнання яке не пройшло повірки, що змусило позивача звернутися до ДП „Харківський регіональний науково – виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації”. Факт виконання повірки підтверджується підписаними в двосторонньому порядку актами і здійсненням Акціонерним товариством „Газенергокомплект” оплати в розмірі 8166,20 грн.

Згідно ст. 217 Господарського кодексу України відповідачем повинно бути відшкодовано понесені внаслідок неналежного виконання контрагентом договірних зобов'язань збитки. Розмір збитків визначається сумою затраченою на оплату послуг органу Держстандарту і становить 8166,20 грн.

Позивачем надано до суду докази, які вказують на втрату вигоди внаслідок неналежного виконання контрагентом договірних зобов'язань. Позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору,  не мав змогу здійснити постачання продукції Закритому акціонерному товариству „Нафтогазкомплект” (за договором – покупець) м. Київ згідно підписаного договору № 115 від 31 березня 2005 р. сума втраченої вигоди становить 80000,00 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.1. вищезазначеного договору  передбачено, якщо у випадку прострочки щодо постачання товару проти строків обумовлених у договорі  постачальник  виплачує замовнику штраф у розмірі 01% від вартості товару за кожний день запізнення, протягом перших 14 днів та 0,3% за кожний календарний день прострочки, починаючи з 15 дня прострочення постачання за договором.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача  в частині стягнення штрафу у розмірі 101521,88 грн. (яка складається з суми штрафних санкцій за прострочення постачання продукції у сумі 76705,61грн. та суми штрафних санкцій за постачання некомплектної продукції у сумі 24816,27грн)  відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Поряд з тим, позивачем заявлено до стягнення 20000,00грн. моральної шкоди, право на відшкодування, якої, у відповідності з п.п. 4 п.2 ст. 23 ЦК України юридична особа має у випадку приниженні її ділової репутації, при тому що, згідно п.4 цієї статті моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, тобто це є компенсацією за втрати немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вищезазначене та враховуючи, що позивачем не доведена відповідними документами та доказами, як того вимагає ст. 33 ГПК України,  жодна обставина позовних вимог по стягненню моральної шкоди, як компенсації приниження ділової репутації підприємства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 20000,00 грн. моральної шкоди  такими, що не підлягають задоволенню.

В задоволенні зустрічного позову ЗАТ "НВП "Інтертек" суд вважає за необхідне відмовити, оскільки ЗАТ НВП „Інтертек" просить стягнути з АТ „Газенергокомплект" суму штрафних санкцій за прострочення оплати товару в розмірі 54857,84грн., зустрічні позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив вчасно оплати поставленого товару згідно умов Договору №073/12/1 від 06.01.2006р.

Відповідно до умов п. 4.1. Договору оплата товару проводиться замовником наступним чином, а саме 1-й платіж - в вигляді попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару, а наступні платежі проводяться в вигляді доплати 50%, протягом 3 днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність до відвантаження товару зі складу Tek Know Holding  Данія, Копенгаген (виробник товару).

Крім того попередню оплату відповідач здійснив згідно платіжного доручення № 5 від 13.01.2006р. перерахувавши грошові кошти в розмірі 342524,40 грн., що відповідає 50% відсоткам вартості товару відповідно до Додатку №1. В порушення договірних зобов'язань позивач не надсилав відповідачеві листів-повідомлень, що вказані у позовній заяві.

Остаточна оплата продукції здійснювалася Відповідачем у відповідності до ст. 526 ЦК України де обумовлено, що „Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться." та ст. 531. ЦК України „Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту", а також ч. 2, ст. 193 ГК України ,Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення „загальногосподарського інтересу."

Оскільки зобов'язання по остаточній оплаті Договором визначене з „моменту отримання письмово   повідомлення",   а  позивач   не   виконав   своїх  вимог,  щодо письмового повідомлення відповідача про готовність продукції до відвантаження, відповідач виконував зобов'язання по оплаті продукції шляхом добровільної доплати продукції що передбачена до постачання або здійснював її негайно після усного повідомлення позивача про готовність продукції до відвантаження.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків по оплаті ремонтно - відновлювальних робіт по приладам ТС-2000-ВЖ-ГП, поставлених за накладною №29 від 17.04.2006р. в розмірі 34820,43 грн.

Посилання на те, що обладнання вийшло з ладу з вини відповідача є безпідставними оскільки відповідач дійсно отримав обладнання ТС -2000-ГП за товарною накладною № 29 від 17.04.2006р.

Відповідно до вказаної накладної, що видана позивачем, відповідач отримав обладнання ТС2000-ВЖ-ГП, в кількості 2-х комплектів згідно переліку, а накладна №29 від 17.04.2006р. вказує лише на факт приймання передачі товару в його фізичному вигляді і не дає характеристики, щодо його технічного стану.

Крім того, позивач в зустрічній позовній заяві просить стягнути суму понесених збитків від виконання Договору №073/12/1 від 06.01.2006р. за зниженою ціною в розмірі 41840,73 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що при узгодженні Договору №073/12/1 від 06.01.2006р. позивач надав відповідачеві знижку в розмірі 5%, що становить 41840,00 грн.

Відповідно до ч. З ст.189, ст. 190 ГК України, ст.ст. 6,7 Закону України „Про ціни і ціноутворення", сторони при укладенні договорів використовують вільні ціни, тобто такі що погоджені сторонами та обумовлені в договорі. Договором №073/12/1 від 06.01.2006р. було обумовлено ціну обладнання, що постачалося. За вказаною ціною позивачем була відвантажена продукція та отримана відповідачем та здійснені всі податкові зобов'язання перед державним бюджетом, щодо всіх господарських операцій, які виникли на підставі договору №073/12/1 від 06.01.2006р.

З огляду на вищезазначене суд вважає зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1896,88грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 106,75 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 23, 33, 43, 44, 49, 60, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „НВП „Інтертек” (м. Харків, вул. Слинько, 13, кв. 23, код ЄДРПОУ 30238202, р/р № 26000860089540, в Харківському обласному філіалі АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016) на користь Акціонерного товариства „Газенергокомплект” (м. Харків, пр. Московський,220/6, код. ЄДРПОУ 30589092) штрафні санкції за прострочення поставки продукції у розмірі 76705,61 грн., штраф за постачання некомплектної продукції у розмірі 24816,27 грн., збитки у розмірі 8166,2 грн., втрачену вигоду у розмірі 80000,00 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 18968,88 грн., суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 106,75 грн.

3. В частині стягнення 20000,00 грн. моральної шкоди відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства „НВП „Інтертек” до Акціонерного товариства „Газенергокомплект” відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано 25.09.2006р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.