47/444-06
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2006 р. Справа № 47/444-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача –Князя І.М. -дов.,
відповідача –Деревенець О.І –дир., Будюк Т.Г. –дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вхідний № 4181Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 20 вересня 2006 року по справі № 47/444-06
за позовом Акціонерного товариства «Газенергокомплект»м. Харків
до Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство «Інтертек»м. Харків
про стягнення 209688,08 грн.
та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство «Інтертек»м. Харків
до Акціонерного товариства «Газенергокомплект»м. Харків
про стягнення 131519,00 грн.
встановила:
Позивач, АТ «Газенергокомплект», звернувся до господарського судуХарківської області з позовом про стягнення з відповідача 209688,08 грн., з яких: 76705,61 грн. сума штрафних сакцій за прострочення постачання продукції, 24816,27 грн. сума штрафу за постачання некомплектної продукції, 8166,2 грн. сума витрат (збитків) по оплаті послуг ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації», 80000 грн. втрачена вигода та 20000 грн. моральна шкода. Також, позивач просить стягнути з відповідача 2096,88 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ЗАТ НВП «Інтертек», проти позову заперечує, звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з позивача за первісним позовом 131519 грн., з яких 54857,84 грн. сума штрафних санкцій за прострочення оплати товару, 34820,43 грн. сума збитків з оплати ремонтно-відновлювальних робіт по приладам ТС-2000 ГП, 41840,73 грн. сума понесених збитків від виконання договору № 073/12/1 від 06.01.2006 року за заниженою ціною. Також, відповідач просить стягнути з позивача 1351,19 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20 вересня 2006 року по справі № 47/444-06 (суддя Светлічний Ю.В.) первісний позов задоволений частково. З ЗАТ НВП «Інтертек» на користь АТ «Газенергокомплект» стягнуто штрафні санкції за прострочення поставки продукції у розмірі 76705,61 грн., штраф за постачання некомплектної продукції у розмірі 24816,27 грн., збитки у розмірі 8166,2 грн., втрачену вигоду у розмірі 80000 грн., держмито у розмірі 18968,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 106,75 грн. В частині стягнення 20000 грн. моральної шкоди відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ЗАТ НВП «Інтертек» до АТ «Газенергокомплект» відмовлено повністю.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), ЗАТ НВП «Інтертек»», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20 вересня 2006 р. по справі № 47/444-06 частково, по первісному позову прийняти нове рішення, яким в частині задоволення вимог первісного позову відмовити повністю та повністю задовольнити вимоги зустрічного позову. Також, позивач за зустрічним позовом просить скасувати наказ господарського суду по даній справі, зупинити виконання оскаржуваного рішення, яке здійснюється державною виконавчою службою у Комінтернівському районі м. Харкова та скасувати постанову старшого державного виконавця ДВС у Комінтернівському районі м. Харкова № 22881 від 31.10.2006 року про накладення арешту на банківський рахунок ЗАТ НВП «Інтертек». В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи, оскільки, на думку заявника апеляційної скарги, ним умови договору виконані у повному обсязі, без будь-яких порушень, тоді як з боку позивача за первісним позовом порушені умови договору стосовно оплати продукції. Також, відповідач за первісним позовом вважає, що позивачем не надано належних доказів понесення ним збитків, в тому числі і упущеної вигоди.
Позивач за певісним позовом, АТ «Газенергокомплект», проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Харківської області по даній справі вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи та всі необхідні докази, на підставі яких прийняте правильне і законне рішення. Позивач вказує, що між сторонами виникли господарські зобов‘язання на підставі договору постачання № 073/12/1 від 06.01.2006 року, яким передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору. Позивач вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідачем порушені умови договору, у зв‘язку з чим нарахування штрафних санкцій здійснено у відповідності з вимогами чинного законодавства. Як вказує позивач, термін постачання згідно з умовами договору не залежить від дати здійснення остаточної оплати, а відраховується від здійснення попередньої оплати, письмових повідомлень відповідач на адресу позивача у відповідності до п. 4.1 договору не надсилав. Також, позивач вважає, що матеріалами справи підтверджено факт постачання некомплектної продукції та невиконання відповідачем умов договору по повірці обладнання, у зв‘язку з чим позивач поніс певні витрати, що підлягають стягненню з відповідача. Позивач також вважає, що він належним чином підтвердив понесення ним витрат, що є упущеною вигодою. Стосовно вимог зустрічної позовної заяви, позивач вважає, що відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження своїх вимог, через що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
матеріалами справи встановлено, що 06 січня 2006 року між сторонами по справі укладено договір № 073/12, відповідно умов якого відповідач за первісним позовом (поставщик) зобов‘язується виконати поставку, наладку та передати замовнику (позивачеві за первісним позовом), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити обладнання, яке пройшло повірку в органах Держстандарту України (товар) на умовах, визначених договором (п.1.1).
Ціна товару, що поставляється замовнику, договірна і зазначається в додатках, що є невід‘ємною частиною цього договору (п.2.1), номенклатура і кількість поставляємого товару зазначається в додатках до договору (п.2.3).
Поставка товару поставщиком здійснюється на умовах франко-склад замовника на протязі строку, вказаного в додатках до договору, рахується від дати передплати 1-го платежу згідно п. 4.1 цього договору (п.3.1), у разі затримки оплати замовником згідно п. 4.1, строк поставки товару згідно додатку відкладається на аналогічних строк (п.3.4).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється замовником наступник чином: 1-й платіж у вигляді передплати у розмірі 50% вартості товару; послідуючі платежі здійснюються у вигляді доплати 50%, на протязі трьох днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність до відгрузки товару зі складу Tek Know HoIding, Данія, м. Копенгаген.
Умовами договору сторони передбачили відповідність якості товару діючим державним стандартам країни-виготовлювача для даного виду товару, підтвердженість її сертифікатом якості завода-виготовлювача товару, відповідальність поставщика за пошкодження товару (п.5 договору); сторонами за договором визначені гарантії і умови передачі товару (п.6) та штрафні санкції за прострочку поставки товару та прострочку оплати товару (п. 7.1 та 7.2 договору).
Додатками № 1 та № 2 до договору сторони визначили номенклатуру, кількість і вартість поставляємої продукції на загальну суму 685048,80 грн. та 109911 грн. відповідно. Строк поставки згідно з додатком № 1 встановлений 10-90 календарних днів, згідно з додатком № 2 – 60-90 календарних днів.
Матеріали справи свідчать, що позивач за первісним позовом платіжним дорученням № 5 від 13.01.2006 року перерахував відповідачеві грошові кошти у розмірі 342524,4 грн. – 50% вартості товару відповідно до додатку № 1; платіжним дорученням № 135 від 30.01.2006 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у розмірі 54955,5 грн. – 50% вартості товару відповідно до додатку № 2.
Таким чином, позивач вважає, що строк поставки товару відповідно з додатком № 1 скінчився 13.04.2006 року, згідно з додатком № 2 – 30.04.2006 року. Враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом поставка у вказані строки здійснена не була, позивач вважає відповідача таким, що прострочив строки поставки та нарахував йому штрафні санкції у відповідності з п. 7.1 договору (розрахунок штрафних санкцій у розмірі 76705,61 грн. доданий до матеріалів справи – арк. справи 9 т.1 та зазначений у позовній заяві).
Відповідач за первісним позовом не заперечує щодо фактичних строків поставки товару, зазначених позивачем, однак, вважає, що ним не було допущено порушень строків поставки, оскільки позивачем не було своєчасно здійснено послідуючі платежі, як то передбачено умовами п. 4.1 договору. Відповідач зазначає, що у відповідності до названого пункту договору ним на адресу позивача по факсу були направлені письмові повідомлення про готовність товару до відгрузки, однак, доплата у розмірі 50% на протязі 3-х днів з моменту отримання цих повідомлень позивачем не здійснена. Таким чином, відповідач вважає, що затримка позивача в оплаті послідуючих 50% товару призвела до затримки поставки товару, та відповідно на строк затримки оплати відкладається і строк поставки, тобто, відповідач вважає, що він умови договору не порушив.
З урахуванням вимог п. 7.2 договору відповідачем за первісним позовом у зустрічній позовній заяві заявлено до стягнення 54857,84 грн. штрафних санкцій за порушення строків оплати (розрахунок вказаний у зустрічній позовній заяві).
Позивач за первісним позовом, не оскаржуючи розрахунку відповідача, не погоджується з посиланням відповідача на порушення строків оплати з тих підстав, що він не отримував від відповідача письмових повідомлень про готовність продукції (вважає факсові копії неналежними доказами); також, зазначає, що термін постачання не залежить від дати здійснення остаточної оплати, оскільки відраховується від дати здійснення попередньої оплати.
Приймаючи рішення у цій частині позовних вимог, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача за первісним позовом та задовольнив його вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки у розмірі 76705,61 грн. і відмовив відповідачеві у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 54857,84 грн. штрафних санкцій за порушення строків оплати.
Колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду у цій частині позовних вимог такими, що зроблені при невірному застосуванні вимог чинного законодавства та при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи, через що рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з наступних підстав:
у відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов‘язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
Ч.4 ст. 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов‘язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Як встановлено із умов договору (п.3.4), у разі затримки оплати замовником згідно п. 4.1, строк поставки товару згідно додатку відкладається на аналогічних строк. При цьому названим пунктом не передбачено у разі якої затримки (передоплати чи послідуючих платежів) строк поставки товару згідно додатку відкладається на аналогічний строк.
Матеріалами справи встановлено, що позивач за первісним позовом дійсно прострочив здійснення послідуючих платежів за договором у вигляді доплати 50% на протязі трьох днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність до відгрузки товару (порушив умови п. 4.1 договору). Факт надсилання йому письмового повідомлення підтверджується залученими до матеріалів справи копіями цих повідомлень, відправлених по факсу, що є належним доказом. Відповідач факт отримання повідомлень належним чином не спростував, а місцевий господарський суд необгрунтовано визнав такі повідомлення неналежними доказами.
Таким чином, затримка у поставці товару сталася у зв‘язку з прострочкою позивача оплати товару, через що позовні вимоги позивача стосовно стягненння з відповідача 76705,61 грн. штрафних санкцій за прострочку поставки є безпідставними та у відповідності зі ст. 612 ч. 4 ЦК України задоволенню не підлягають. Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про стягнення 54857,84 грн. штрафних санкцій за прострочку оплати є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню. Розрахунок цих штрафних санкцій здійснений у відповідності до умов договору та фактичних обставин справи.
Стосовно позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 24816,27 грн. штрафу за постачання некомплектної продукції, колегія суддів вважає вимоги у цій частині такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду – таким, що підлягає скасуванню, оскільки:
підставою для задоволення позовних вимог у цій частині місцевий господарський суд посилався на акт від 21 травня 2006 року, яким встановлений факт некомплектності продукції, та п. 59 Положення «Про поставки продукції виробничо-технічного призначення» затв. Радою Міністрів СРСР від 25 липня 1988 року № 888, яким передбачена відповідальність за постачання некомплектної продукції у вигляді штрафу в розмірі 20% вартості некомплектної продукції.
До матеріалів справи позивачем залучений акт від 21 травня 2006 року (арк.справи 21 т. 1), однак, даний акт не може бути прийнятий судом у якості належного доказу, оскільки у матеріалах справи відсутні докази належної прийомки товару у відповідності з вимогами Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості (П-7): відсутні докази уповноваження осіб, зазначених у акті на прийняття даної продукції, їх компетентність, докази створення підприємством-отримувачем умов для правильного зберігання продукції, при яких би забезпечувалась її схоронність, ін. Крім того, із матеріалів справи не вбачається, що поставка програмного забезпечення, вказаного у акті від 21 травня 2006 року, була передбачена умовами договору поставки чи специфікацією до нього.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів отримання некомплектної продукції, у зв‘язку з чим його вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за постачання некомплектної продукції задоволенню не підлягають.
Так само не підлягають задоволенню і вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 8166,2 грн. витрат (збитків) по оплаті послуг ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації метролггії та сертифікації», оскільки необхідність понесення таких витрат позивачем у відповідності до вимог ст. 623 ЦК України та умов договору ним не доведена.
Вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) що стягнення 34820,43 грн. вартості ремонтно-відновлювальних робіт по приладам ТС-2000-ВЖ-ГП, поставлених за накладною № 29 від 17.04.2006 року є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено матеріалами справи, такі роботи дійсно виконані ЗАТ НВП «Інтертек», та, як зазначено вище, у матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем за первісним позовом некомплектної чи неякісної продукції. Разом з тим, відповідач погодився і взяв на себе зобов‘язання по ремонту відповідних приладів.
Вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 80000 грн. упущеної вигоди належним чином не доведені, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що саме у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору (даний факт матеріалами справи не встановлений) позивач не мав змогу здійснити постачання продукції ЗАТ «Нафтогазкомплект» згідно з договором від 31 березня 2005 року. Колегія суддів зазначає, що цей договір був укладений до укладання між стронами спірного договору. У договорі від 06 січня 2006 року не зазначено, що він укладається з метою виконання позивачем за первісним позовом умов договору від 31 березня 2005 року. Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 623 ЦК України позивачем за первісним позовом не надано доказів щодо вжиття ним заходів щодо одержання таких доходів (упущеної вигоди).
Щодо вимог позивача за первісним позом про стягнення з відповідача 20000 грн. моральної шкоди, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обгрунтовано відмовлено у цій частині позовних вимог, оскільки вони є недоведеними належними доказами. Позивач за первісним позовом не довів факту приниження ділової репутації підприємства. В цій частині рішення суду позивачем не оскаржується.
Також, обгрунтованим є рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог зустрічної позовної заяви про стягнення з позивача за первісним позовом 41840,73 грн. понесених збитків від виконання договору № 073/12/1 від 06.01.2006 року за заниженою ціною, оскільки факт понесення таких витрат матеріалами справи не встановлений. Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом, умовами договору, що залучений до матеріалів справи, надання такої знижки не передбачено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для частковаого задоволення апеляційної скарги відповідача за первісним позовом у зв'язку з її доведеністю. Твердження позивача за первісним позовом, викладені ним в позовній заяві та відзиві на апеляційну скарзу, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права.
На цій підставі колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 20 вересня 2006 року у справі № 47/444-06 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає частковому скасуванню.
Щодо вимог ЗАТ НВП «Інтертек» про скасування наказу суду по даній справі, зупинення виконавчого провадження та скасування постанови ДВС № 22881 про накладення арешту на банківський рахунок товариства, колегія суддів зазначає, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідні дії (видача наказу, відкриття виконавчого провадження, прийняття постанови про накладення арешту) на час їх здійснення були правомірними.
Разом з тим, на даний час, у відповідності зі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у зв‘язку зі скасуванням рішення суду, на підставі якого виданий наказ господарського суду № 47/444-06 від 20.10.2006 року.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.1, п.2, п. 3, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом – ЗАТ НВП «Інтертек» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 20 вересня 2006 року по справі № 47/444-06 в частині часткового задоволення вимог первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі скасувати та у цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Газенергокомплект» (61082 м. Харків пр. Московський, 220/6 рахунок 26001032230 в філії № 2 АСУБ «ГРАНТ» м.Харків МФО 351630 Код 30589092) на користь Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство «Інтертек» юр.адреса: 61100 м. Харків вул. Слинько, 13 кв. 23, факт.адреса: 61058 м. Харків пр. Леніна, 5 оф. 36 р/рахунок 26000860089540 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанку» МФО 351016 Код 30238202) 54857,84 грн. штрафних санкцій за прострочення оплати товару, 34820,43 грн. вартості ремонтно-відновлювальних робіт, 898,78 грн. витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1495,83 грн. держмита за подання апеляційної скарги.
В іншій частині вимог зустрічного позову (в частині стягнення 41840,73 грн. понесених збитків) відмовити.
В іншій частині (в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову про стягнення 20000 грн. моральної шкоди) рішення суду залишити без змін.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 495265 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Шевель О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні