5010/81/2011-15/4
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2011 р. Справа № 5010/81/2011-15/4
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача Житлово-експлуатаційної організації № 5, вул. Галицька, 100, м. Івано-Франківськ, 76008,
про стягнення коштів в сумі 258631 грн. 90 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача Солонина Р.Д. - представник, довіреність б/н від 05.01.2011 року,
від відповідача Чекайло В.М. - представник, довіреність б/н від 15.01.2011 року,
встановив:
Дочірнє підприємство "Автоколона 2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" звернулося в суд з позовною заявою до Житлово-експлуатаційної організації № 5 про стягнення в сумі 258631 грн. 90 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами Договором № 0000002 від 31.12.2007 року, позивачем надані послуги з вивезення твердих побутових відходів від об'єктів ЖЕО № 5, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за надіні послуги.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 16.02.2011 року.
Ухвалами суду від 16.02.2011 року та 15.03.2011 року відкладено розгляд справи на відповідно на 15.03.2011 року та на 21.03.2011 року.
В судовому засіданні 21.03.2011 року представник позивача обставини, які викладено в позовній заяві, підтвердив в повному обсязі. Вимоги суду, вказані в ухвалі від 15.03.2011 року, не виконав. Подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, для надання йому можливості виконати вимоги ухвали суду від 15.03.2011 року. Представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2011 року проти позову усно заперечує. Однак, вимоги суду, вказані в ухвалах від 24.01.2011 року, 16.02.2011 року та 15.03.2011 року, повторно не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням та двосторонній акт звірки суду не надав. Не заперечує щодо задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.
Ухвалою суду від 21.03.2011 року судом задоволено клопотання сторін, продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 01.04.2011 року.
В судовому засіданні 01.04.2011 року представником позивача подано заяву від 01.04.2011 року про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 181757 грн. 73 коп. за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів від об'єктів ЖЕО № 5. В обґрунтування зменшення розміру позовних вимог позивач надав суду розрахунок суми заборгованості відповідача станом на 01.04.2011 року та належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів щодо підтвердження суми боргу в розмірі 181757 грн. 73 коп.
З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд задовольнив подане клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.
Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву Позивача, в якому він просить суд в задоволенні позовних вимог ДП "Автоколона 2222" відмовити повністю. При цьому в відзиві на позовну заяву зазначає, що Договір № 0000002 від 31.12.2007 року між Позивачем та Відповідачем був дійсним тільки до 01.10.2008 року, оскільки даний договір був змінений та було укладено новий Договір № 44 від 01.10.2008 року, згідно якого вартість послуг на день укладання угоди становила 16,00 грн. за м.куб, тобто тариф був зменшений на 2,87 грн. Окрім цього зазначає, 01.04.2009 року був укладений трьохсторонній договір про надання послуг з вивезення побутових відходів між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської Ради, ДП "Автоколона 2222" та ЖЕО № 5, за яким в обов'язки ЖЕО № 5 входило тільки здійснення збору плати у Споживачів за вивезення ТПВ, за що ДП "Автоколона 2222" перераховує на р/р ЖЕО № 5 кошти в розмірі 5% від зібраної суми. Жодних інших зобов'язань ЖЕО № 5 перед ДП "Автоколона 2222" відповідно до Договору від 01.04.2009 року не мало.
В судових засіданнях 01.04.2011 року та 04.04.2011 року оголошувались перерви відповідно до 04.04.2011 року та до 05.04.2011 року.
Розглянувши документи і матеріали, подані Позивачем та Відповідачем, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
31.12.2007 року між Житлово-експлуатаційною організацією № 5 (Замовник) та Дочірнього підприємства "Автоколона 2222" Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськавтотранс" (Перевізник) укладено договір № 0000002 (далі Договір).
Відповідно до Договору № 0000002 від 31.12.2007 року Відповідач передав, а Позивач прийняв на себе виконання робіт по планово-регулярному вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) від об'єктів Відповідача згідно умов даного договору.
Факт надання послуг Позивачем та їх прийняття Відповідачем згідно Договору № 0000002 від 31.12.2007 року підтверджується наявними в матеріалах справи помісячними товаро-транспортними накладними та рахунками-фактурами.
У вказаних рахунках-фактурах зазначено, що надання послуг з вивозу ТПВ Позивачем здійснювалось відповідно до Договору № 0000002 від 31.12.2007 року, а не відповідно до Договору № 44 від 01.10.2008 року чи трьохстороннього договору від 01.04.2009 року, як про це зазначає Відповідач у відзиві на позовну заяву.
Окрім цього, з наявних в матеріалах справи банківських виписок Позивача вбачається, що Відповідач здійснював оплату за надані Позивачем послуги з вивозу ТПВ згідно Договору № 0000002 від 31.12.2007 року.
Пунктом 1 розділу 8 Договору визначено, що даний договір укладений терміном до 31.12.2010 року.
Відповідно до п. 7.3 Договору сторона, яка вирішила розірвати даний Договір повинна письмово повідомити про намір щодо розірвання Договору не пізніше ніж за 10 днів до розірвання даного Договору.
Представником Відповідача не надано суду будь-яких доказів про розірвання Договору № 0000002 від 31.12.2007 року.
За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання Відповідача на те, що Договір № 0000002 від 31.12.2007 року між Позивачем та Відповідачем був дійсним тільки до 01.10.2008 року, а послуги з вивозу ТПВ здійснювались Позивачем відповідно до Договору № 44 від 01.10.2008 року та трьохстороннього договору від 01.04.2009 року.
Згідно п. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV від 24.06.2004 року встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради від 15.12.2009 року № 642 тариф для населення з вивезення твердих побутових відходів ДП "Автоколона 2222" встановлено на рівні 4,42 грн./людину на місяць, що в перерахунку складає 26,52 грн. за 1 м.куб.
Дані тарифи згідно Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради від 15.12.2009 року № 642 вводяться в дію з 01.02.2010 року.
За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання Відповідача про необґрунтованість застосовуваних Позивачем тарифів, починаючи з 01.02.2010 року.
Згідно п. 3 розділу 2 Договору Позивач після закінчення календарного місяця представляє Відповідачу розрахунки на оплату виконаних робіт.
Відповідно до наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій помісячних товаро-транспортних накладних та рахунків-фактур Позивач у відповідності до Договору № 0000002 від 31.12.2007 року в період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року надав Відповідачу послуги з вивезення ТПВ від об'єктів ЖЕО № 5 на загальну суму 807174 грн. 94 грн., а саме за:
- січень 2010 року на суму 62264,09 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000006 від 30.01.2010р.);
- лютий 2010 року на суму 63283,97 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000045 від 27.02.2010р.);
- березень 2010 року на суму 70937,86 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000091 від 31.03.2010р.);
- квітень 2010 року на суму 72990,72 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000144 від 30.04.2010р.);
- травень 2010 року на суму 75373,06 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000191 від 31.05.2010р.);
- червень 2010 року на суму 76843,01 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000249 від 30.06.2010р.);
- липень 2010 року на суму 79478,78 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000327 від 30.07.2010р.);
- серпень 2010 року на суму 79073,28 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000401 від 31.08.2010р.);
- вересень 2010 року на суму 76995,07 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000463 від 30.09.2010р.);
- жовтень 2010 року на суму 73370,88 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000553 від 29.10.2010р.);
- листопад 2010 року на суму 76564,22 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000610 від 30.11.2010р.).
Надані Позивачем послуги з вивозу ТПВ прийняті Відповідачем, жодних претензій щодо якості та вартості наданих Позивачем послуг з вивозу ТПВ зі сторони Відповідача не було, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт взаємної звірки розрахунків за період 01.01.2010р. –31.10.2010р. між Позивачем і Відповідачем, що підписаний та скріплений печатками сторін без жодних зауважень.
Згідно п. 4 розділу 1 Договору розрахунки проводяться шляхом після оплати згідно виставлених накладних на протязі 5-ти банківських днів.
Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок Позивача Відповідач у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року оплатив грошові кошти за надані Позивачем послуги з вивозу ТПВ згідно Договору № 0000002 від 31.12.2007 року на загальну суму 615368,00 грн., а саме за:
- січень 2010 року в сумі 37524,00 грн. (в т.ч. заліком послугами –7272,74 грн.);
- лютий 2010 року –40314,00 грн. (в т.ч. заліком послугами –7272,74 грн.);
- березень 2010 року –45460,00 грн. (в т.ч. заліком послугами –7180,76 грн.);
- квітень 2010 року – 50495,00 грн. (в т.ч. заліком послугами – 7666,37 грн.);
- травень 2010 року – 49938,00 грн. (в т.ч. заліком послугами – 7665,47 грн.);
- червень 2010 року – 44865,00 грн. (в т.ч. заліком послугами – 7656,42 грн.);
- липень 2010 року –53400,00 грн. (в т.ч. заліком послугами –7671,32 грн.);
- серпень 2010 року – 57520,00 грн. (в т.ч. заліком послугами – 3539,75 грн.);
- вересень 2010 року –67000,00 грн. (в т.ч. заліком послугами –3540,00 грн.);
- жовтень 2010 року – 62652,00 грн. (в т.ч. заліком послугами – 3562,70 грн.);
- листопад 2010 року –60700,00 грн. (в т.ч. заліком послугами –3426,00 грн.);
- грудень 2010 року – 45500,00 грн.
Окрім цього, відповідно до наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій актів здачі робіт (наданих послуг) Відповідачем надано Позивачу послуги з прибирання контейнерних майданчиків та послуги з ведення бази даних, які враховувались сторонами в оплату за надані Позивачем послуги з вивозу ТПВ, за період з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року на загальну суму 66454,27 грн., а саме за:
- січень 2010 року в сумі 7272,74 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000025 від 30.01.2010р.);
- лютий 2010 року в сумі 7272,74 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000052 від 27.02.2010р.);
- березень 2010 року в сумі 7180,76 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000080 від 31.03.2010р.);
- квітень 2010 року в сумі 7666,37 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000112 від 30.04.2010р.);
- травень 2010 року в сумі 7665,47 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000144 від 31.05.2010р.);
- червень 2010 року в сумі 7656,42 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000169 від 30.06.2010р.);
- липень 2010 року в сумі 7671,32 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000200 від 31.07.2010р.);
- серпень 2010 року в сумі 3539,75 грн. (акт надання послуг № 8 від 31.08.2010р.);
- вересень 2010 року в сумі 3540,00 грн. (акт надання послуг № 43 від 30.09.2010р.);
- жовтень 2010 року в сумі 3562,70 грн. (акт надання послуг № 72 від 30.10.2010р.).);
- листопад 2010 року в сумі 3426,00 грн. (акт надання послуг № 98 від 30.11.2010р.).
Відповідно до наявного в матеріалах справи підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки розрахунків за період 01.01.2010 року –31.10.2010 року станом на 01.01.2010 року за Відповідачем рахується борг за надані Позивачем в 2009 році послуги з вивезення ТПВ з території Відповідача на загальну суму 56405 грн. 06 коп.
Таким чином, на час вирішення спору в суді заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані останнім послуги з вивозу ТПВ відповідно до Договору № 0000002 від 31.12.2007 року становить 181757 грн. 73 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказів сплати заборгованості в сумі 181757 грн. 73 коп., що становить предмет позову, Відповідач суду не подав, доводи Позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг з вивозу ТПВ відповідно до умов Договору № 0000002 від 31.12.2007 року в сумі 181757,73 грн., є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені Позивачем в зв'язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1817 грн. 58 коп. державного мита та 165 грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Дочірнього підприємства "Автоколона 2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" до Житлово-експлуатаційної організації № 5 про стягнення коштів в сумі 181757 грн. 73 коп. задовольнити.
Стягнути з Житлово-експлуатаційної організації № 5, вул. Галицька, 100, м. Івано-Франківськ, 76008, (ідентифікаційний код 19400179) на користь Дочірнього підприємства "Автоколона 2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс", вул. Степана Бандери, 60, м. Івано-Франківськ, 76014, (ідентифікаційний код 30475732), 181757 (сто вісімдесят одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) грн. 73 коп. заборгованості за надані послуги за вивезення твердих побутових відходів, 1817 (тисячу вісімсот сімнадцять) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Повне рішення складено 11.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2011 |
Оприлюднено | 13.04.2011 |
Номер документу | 14757590 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Деделюк Б. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні