Постанова

від 17.05.2011 по справі 5010/81/2011-15/4

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5010/81/2011-15/4

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.05.11                                                                                           Справа  № 5010/81/2011-15/4

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Желік М. Б.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача –Солонина Р. Д. –представник

від відповідача (апелянта) –не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної організації № 5, м. Івано-Франківськ б/н від 15.04.2011 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011 р. (суддя Деделюк Б. В.)

у справі № 5010/81/2011-15/4

за позовом Дочірнього підприємства «Автоколона 2222»ВАТ «Івано-Франківськавтотранс», м. Івано-Франківськ

до відповідача Житлово-експлуатаційної організації № 5, м. Івано-Франківськ

про стягнення 258 631, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

          рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011 р. у справі № 5010/81/2011-15/4 задоволено позов Дочірнього підприємства «Автоколона 2222»ВАТ «Івано-Франківськавтотранс», м. Івано-Франківськ, з Житлово-експлуатаційної організації № 5, м. Івано-Франківськ на користь позивача стягнуто 181 757, 73 грн. заборгованості за надані послуги за вивезення твердих побутових відходів, 1 817, 58 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 165, 85 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача послуги за договором по вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) від об'єктів відповідача, оплатив їх лише частково, в результаті чого у нього виникла перед позивачем заборгованість.

          У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір № 0000002 від 31.12.2007 р. був дійсний лише до 01.10.2008 р., оскільки даний договір був змінений та було укладено новий договір № 44 від 01.10.2008 р., згідно якого вартість послуг на день укладення угоди становила 16 грн. за м куб., тобто тариф був зменшений на 2, 87 грн. Поряд з цим, 01.04.2009 р. було укладено трьохсторонній договір про надання послуг з вивезення побутових відходів між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, ДП «Автоколона-2222»та ЖЕО № 5, відповідно до п. 8 якого оплата наданих ДП «Автоколона-2222»послуг здійснюється споживачами на підставі окремих договорів. Крім цього, апелянт зазначив, що з лютого ДП «Автоколона-2222»застосувало тариф 26, 52 грн., що не передбачено ні умовами договору, ні доповненнями чи змінами до нього.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Івано-Франківської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що оскільки ЖЕО № 5 жодних намірів про розірвання договору № 000002 від 31.12.2007 р. ДП «Автоколона 2222»не направляло, то посилання відповідача на те, що даний договір був дійсним лише до 01.10.2008 р., є безпідставними. З рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.12.2009 р. № 642 вбачається, що тариф для населення з вивезення твердих побутових відходів встановлено на рівні 4, 42 грн./людину на місяць, що в перерахунку становить 26, 52 грн. за 1 куб. м.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2007 р. між Житлово-експлуатаційною організацією № 5 (замовник) та Дочірнім підприємством «Автоколона 2222» ВАТ «Івано-Франківськавтотранс» (перевізник) укладено договір № 0000002, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв на себе виконання робіт по планово-регулярному вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) від об'єктів відповідача згідно умов даного договору.

Факт надання послуг позивачем та їх прийняття підповідачем згідно договору                  № 0000002 від 31.12.2007 р. підтверджується наявними в матеріалах справи помісячними товаро-транспортними накладними та рахунками-фактурами, в яких зазначено, що надання послуг з вивозу ТПВ позивачем здійснювалось відповідно до договору № 0000002 від 31.12.2007 р., а не відповідно до договору № 44 від 01.10.2008 р. чи трьохстороннього договору від 01.04.2009 р., про що вказував апелянт.

Також з наявних в матеріалах справи банківських виписок позивача вбачається, що відповідач здійснював оплату за надані позивачем послуги з вивозу ТПВ згідно договору № 0000002 від 31.12.2007 р.

П. 1 розділу 8 договору визначено, що даний договір укладений терміном до 31.12.2010 р.

Відповідно до п. 7.3 договору, сторона, яка вирішила розірвати даний договір, повинна письмово повідомити про намір щодо розірвання Договору не пізніше ніж за 10 днів до розірвання даного договору.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про розірвання договору № 0000002 від 31.12.2007 р.

За таких обставин, суд не бере до уваги посилання апелянта на те, що договір № 0000002 від 31.12.2007 р. був дійсним тільки до 01.10.2008 р., а послуги з вивозу ТПВ здійснювались позивачем відповідно до договору № 44 від 01.10.2008 р. та трьохстороннього договору від 01.04.2009 р.

Згідно п. 1 ст. 632 ЦК України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про  житлово-комунальні послуги», встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.12.2009 р. № 642, тариф для населення з вивезення твердих побутових відходів ДП «Автоколона 2222»встановлено на рівні 4, 42 грн./людину на місяць, що в перерахунку становить 26, 52 грн. за 1 м куб.

Дані тарифи, згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.12.2009 р. № 642, вводяться в дію з 01.02.2010 р.

За таких обставин, суд також не бере до уваги посилання відповідача про необґрунтованість застосовуваних позивачем тарифів, починаючи з 01.02.2010 р.

Згідно п. 3 розділу 2 договору, позивач після закінчення календарного місяця представляє відповідачу розрахунки на оплату виконаних робіт.

Відповідно до наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій помісячних товаро-транспортних накладних та рахунків-фактур, позивач у відповідності до договору № 0000002 від 31.12.2007 р. в період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. надав відповідачу послуги з вивезення ТПВ від об'єктів ЖЕО № 5 на загальну суму 807 174, 94 грн., а саме за:

- січень 2010 року на суму 62 264, 09 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000006 від 30.01.2010 р.);

- лютий 2010 року на суму 63 283, 97 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000045 від 27.02.2010 р.);

- березень 2010 року на суму 70 937, 86 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000091 від 31.03.2010 р.);

- квітень 2010 року на суму 72 990, 72 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000144 від 30.04.2010 р.);

- травень 2010 року на суму 75 373, 06 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000191 від 31.05.2010 р.);

- червень 2010 року на суму 76 843, 01 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000249 від 30.06.2010 р.);

- липень 2010 року на суму 79 478, 78 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000327 від 30.07.2010 р.);

- серпень 2010 року на суму 79 073, 28 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000401 від 31.08.2010 р.);

- вересень 2010 року на суму 76 995, 07 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000463 від 30.09.2010 р.);

- жовтень 2010 року на суму 73 370, 88 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000553 від 29.10.2010 р.);

- листопад 2010 року на суму 76 564, 22 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000610 від 30.11.2010 р.).

Надані Позивачем послуги з вивозу ТПВ прийняті відповідачем, жодних претензій щодо якості та вартості наданих послуг з вивозу ТПВ зі сторони відповідача не було, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт взаємної звірки розрахунків за період 01.01.2010 р. –31.10.2010 р. між позивачем і відповідачем, який підписаний та скріплений печатками сторін без жодних зауважень.

Згідно п. 4 розділу 1 договору, розрахунки проводяться шляхом після оплати згідно виставлених накладних протягом 5 банківських днів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок позивача, відповідач у період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. оплатив грошові кошти за надані послуги з вивозу ТПВ згідно договору № 0000002 від 31.12.2007 р. на загальну суму 615 368 грн., а саме за:

- січень 2010 року в сумі 37 524 грн. (в т.ч. заліком послугами – 7 272, 74 грн.);

- лютий 2010 року – 40 314 грн. (в т.ч. заліком послугами – 7 272, 74 грн.);

- березень 2010 року – 45 460 грн. (в т.ч. заліком послугами – 7 180, 76 грн.);

- квітень 2010 року –50 495 грн. (в т.ч. заліком послугами –7 666, 37 грн.);

- травень 2010 року –49 938 грн. (в т.ч. заліком послугами –7 665, 47 грн.);

- червень 2010 року –44 865 грн. (в т.ч. заліком послугами –7 656, 42 грн.);

- липень 2010 року –53 400 грн. (в т.ч. заліком послугами – 7 671, 32 грн.);

- серпень 2010 року –57 520 грн. (в т.ч. заліком послугами –3 539, 75 грн.);

- вересень 2010 року – 67 000 грн. (в т.ч. заліком послугами – 3 540 грн.);

- жовтень 2010 року –62 652 грн. (в т.ч. заліком послугами –3 562, 70 грн.);

- листопад 2010 року – 60 700 грн. (в т.ч. заліком послугами – 3 426 грн.);

- грудень 2010 року –45 500 грн.

Крім цього, відповідно до актів здачі робіт (наданих послуг), відповідачем надано позивачу послуги з прибирання контейнерних майданчиків та послуги з ведення бази даних, які враховувались сторонами в оплату за надані позивачем послуги з вивозу ТПВ,  за період з 01.01.2010 р. по 30.11.2010 р. на загальну суму 66 454, 27 грн., а саме за:

- січень 2010 року в сумі 7 272, 74 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000025 від 30.01.2010 р.);

- лютий 2010 року в сумі 7 272, 74 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000052 від 27.02.2010 р.);

- березень 2010 року в сумі 7 180, 76 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000080 від 31.03.2010 р.);

- квітень 2010 року в сумі 7 666, 37 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000112 від 30.04.2010 р.);

- травень 2010 року в сумі 7 665, 47 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000144 від 31.05.2010 р.);

- червень 2010 року в сумі 7 656, 42 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000169 від 30.06.2010 р.);

- липень 2010 року в сумі 7 671, 32 грн. (акт здачі робіт № ОУ-0000200 від 31.07.2010 р.);

-  серпень 2010 року в сумі 3 539, 75 грн. (акт надання послуг № 8 від 31.08.2010 р.);

- вересень 2010 року в сумі 3 540 грн. (акт надання послуг № 43 від 30.09.2010 р.);

- жовтень 2010 року в сумі 3 562, 70 грн. (акт надання послуг № 72 від 30.10.2010 р.);

- листопад 2010 року в сумі 3 426 грн. (акт надання послуг № 98 від 30.11.2010 р.).

Відповідно до наявного в матеріалах справи підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки розрахунків за період 01.01.2010 р. – 31.10.2010 р., станом на 01.01.2010 р. за відповідачем рахується борг за надані позивачем в 2009 році послуги з вивезення ТПВ з території відповідача на загальну суму 56 405, 06 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім послуги з вивозу ТПВ відповідно до договору № 0000002 від 31.12.2007 р. становить 181 757, 73 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених                ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів сплати заборгованості в сумі 181 757, 73 грн. на момент розгляду спору в порядку апеляційного провадження відповідач суду не подав, у матеріалах справи такі відсутні.

Отже,          за наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення заборгованості по оплаті послуг з вивозу ТПВ відповідно до умов договору № 0000002 від 31.12.2007 р. в сумі 181 757,7 3 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011 р. у справі № 5010/81/2011-15/4 залишити без змін, апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної організації № 5, м. Івано-Франківськ –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Желік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 18.05.2011 р.