Ухвала

від 02.02.2011 по справі а37/147-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2011 р.                               м. Київ                                        К-2042/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2007 року

у справі № А37/147-07

за позовом Приватного підприємства «Сталіт»

до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання частково недійсним податкового повідомлення –рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Сталіт»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі –відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000042344/0 від 06 березня 2007 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 133297,73 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року позов задоволено. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області від 06 березня 2007 року за № 0000042344/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 133297,73 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Сталіт»3,40 грн. судових витрат.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2007 року постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2007 року і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

12 січня 2007 року ПП «Сталіт»подало до Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2006 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов’язань (-) (рядок 9), усього податкового кредиту – 1326498,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –1326498,00 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –3063768,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню –1055656,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –1055656,00 грн. (рядок 25.1).

Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області провела позапланову перевірку ПП «Сталіт»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: грудень 2006 року, за результатами якої було складено акт від 22 лютого 2007 року № 102/23/3-33242769.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у тому, що ПП «Сталіт»у рядку 3 Розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації за листопад 2006 року) невірно визначено суми податку на додану вартість в розмірі 1055656,00 грн., оскільки фактично підприємством сплачено у листопаді 2006 році постачальникам товарів, отриманих у цьому ж періоді –834946,65 грн., в результаті чого завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 220709,35 грн.

06 березня 2007 року на підставі вказаного акту Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області згідно підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняла податкове повідомлення-рішення №0000042344/0 про зменшення ПП «Сталіт» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2006 року на 220709,35 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, у зв’язку з чим попереднім податковим періодом для грудня 2006 року є всі податкові періоди, що йому передують. Також суд виходив з того, що в акті перевірки, який є носієм доказової інформації,  із зазначенням платіжних доручень податковим органом підтверджено сплату позивачем у листопаді 2006 року суми податку на додану вартість у розмірі 133297,73 грн., а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року на вказану суму є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року на 220709,35 грн. слугував висновок податкового органу про те, що фактично ПП «Сталіт»у листопаді 2006 року сплачено суму податку на додану вартість постачальникам таких товарів (послуг) у розмірі 834946,65 грн., тоді як у рядку з Розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року «Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)»вказано суму 1055656,00 грн.

Як правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, у пункті 3.3 акту перевірки «Перевірка достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2006 року»податковим органом було наведено перелік платіжних доручень у розрізі постачальників, згідно яких ПП «Сталіт»у листопаді 2006 року сплатило податок на додану вартість на загальну суму 968244,38 грн.

Нормами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

З огляду на те, що податковим органом в акті перевірки було встановлено, що позивачем у листопаді 2006 року фактично було сплачено суму податку на додану вартість постачальникам таких товарів (послуг) у розмірі 968244,38 грн., суди попередніх інстанцій, дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року на 133297,73 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

                              Головуючий:

---

Л.І. Бившева

                               Судді:             

---

М.І. Костенко  

                                                      

---

Л.В. Ланченко

                                                        

---

Н.Г. Пилипчук

                                                        

---

М.О. Федоров