Ухвала

від 15.03.2011 по справі 15/237-на

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року                               м. Київ                                        К-2809/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Костенка М.І.

                    Рибченка А.О.

                    Шипуліна Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу  Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 05.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008

у справі          № 15/237-НА

за позовом          Державного підприємства „Довжоцький спиртовий завод”  

до                  Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової

                     інспекції Хмельницької області

про                    визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень  

ВСТАНОВИВ:

          Державне підприємство „Довжоцький спиртовий завод”  звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень  № 0000022343 від 30.01.2007, № 0000052343/0 від 21.02.2007.

          Постановою господарського суду Хмельницької області від 05.06.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

          Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008 постанову господарського суду Хмельницької області від 05.06.2007 залишено без змін.

          Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 05.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції,  відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за період з 01.09.2006 по 31.10.2006 та складено акт № 62 234 23841854 від 22.01.2007.

Перевіркою встановлено, що позивачем заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року в сумі 246193 грн., в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 „а” п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 52731 грн., в порушення п.п. 7.7.2 „б” п.7.7 ст. 7, Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997  занижено залишок від’ємного   значення,    який    після   бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2006 року в сумі 52731 грн.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за період з 01.09.2006 по 31.10.2006 та  складено акт №141 23423841854 від 15.02.2007.

В ході перевірки підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 246789 грн., однак в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 „а” п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року в сумі 90959 грн., в порушення п.п. 7.7.2 „б” п.7.7 ст. 7. Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 занижено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2006 року в сумі 90959 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022343/0 від 30.01.2007, яким зменшено на 52731 грн. заявлену позивачем згідно поданої декларації за жовтень 2006 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення №0000052343/0 від 21.02.2007, яким зменшено на 90959 грн. заявлену позивачем згідно поданої декларації за листопад 2006 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.1. Закону України „Про податок на додану вартість”  визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ приймається до уваги попередній податковий період в якому суб’єктом господарювання сплачені податки в ціні отриманих товарів (послуг), проте, що це має бути останній попередній податковий період чинне законодавство не передбачає.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не ставиться в залежність настання бюджетного відшкодування від того, коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, відповідно можливе його виникнення і у минулих податкових періодах.

            Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 05.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008  у справі № 15/237-НА слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 05.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008  у справі № 15/237-НА  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

М.О. Федоров

Судді

Г.К. Голубєва

М.І. Костенко  

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна

Суддя                                                                         М.О. Федоров