Постанова

від 04.04.2011 по справі 20/255-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/255-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2011 року                                    Справа №  20/255-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

від позивача:  Цолка О.О., представник, довіреність №89  від 04.03.10;

від відповідача:  Шерстюк В.В., представник, довіреність №б/н  від 18.02.11.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Балівський завод залізобетонних виробів”, п. Партизанське Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2010 року у справі № 20/255-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Балівський завод залізобетонних виробів”, п. Партизанське Дніпропетровської області

до  закритого акціонерного товариства “Аеробуд –Дніпро” в особі відокремленого підрозділу –філії “Аеробуд –Дніпро”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 253 621, 50 грн.,

та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства “Аеробуд –Дніпро” в особі відокремленого підрозділу –філії “Аеробуд –Дніпро”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Балівський завод залізобетонних виробів”, п. Партизанське Дніпропетровської області

про розірвання договору та стягнення 40 045, 50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»(позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ЗАТ  «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро»(відповідач) про стягнення грошової суми у розмірі 253 621,50 грн. заборгованості за договором поставки № 2/А/св, укладеним 28.04.2008р. між позивачем і відповідачем.

Під час судового розгляду відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до позивача про розірвання договору поставки № 2/А/св, укладеного 28.04.2008р. між позивачем та відповідачем, про стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 13 348,50 грн. та про стягнення штрафу за порушення терміну поставки товару у розмірі 26 697,00 грн. (а.с. 109-113, том 1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010р. (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні первісного позову ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»до ЗАТ  «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро»було відмовлено, зустрічний позов ЗАТ  «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро»до ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»було задоволено частково, було розірвано договір поставки № 2/А/св, укладений 28.04.2008р. між ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»та ЗАТ «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро», з ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»на користь ЗАТ «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро»було стягнуто –13 348,50 грн.  попередньої оплати, 218,48 грн. витрат по сплаті державного мита, 78,66 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в решті позову було відмовлено.

Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що за умовами договору поставки подальший розрахунок по договору проводиться поетапно, по факту поставки протягом 3 банківських днів (п.4.5), отже попередня оплата 100% не передбачена умовами договору, а доказів поставки продукції відповідачу позивач не надав. На думку суду першої інстанції, посилання позивача на ті підстави, що відповідач зобов'язаний вивезти продукцію самовивозом, також спростовуються умовами договору. Щодо часткового задоволення зустрічного позову суд виходив з того, що постачальник порушив умови договору і в зазначені договором строки продукцію не поставив, що є підставою для розірвання договору. Вимоги відповідача про стягнення 13 348,50 грн. залишку попередньої оплати за непоставлену продукцію є поточними кредиторськими вимогами і тому підлягають стягненню з позивача. Водночас, позовні вимоги відповідача як конкурсного кредитора з огляду на сплив строку, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вважаються погашеними, отже зустрічний позов в частині стягнення штрафу 26 697,00 грн. не був задоволений.

Не погодившись з даним рішенням, ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010р. по справі №20/255-10 в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро»відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні рішення господарським судом мало місце порушення норм матеріального та процесуального права, а також висновків, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. На думку скаржника, невідповідність висновків суду обставинам справи полягає у тому, що відповідачем визнано, що договір поставки зі сторони позивача виконано, а також судом невірно розтлумачено умови «Інкотермс 2000»щодо обов'язків постачальника відповідно до умов СРТ. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції було невірно встановлено зміст п. 9.1.2 договору поставки (1 рік переплутано з 1 днем), що призвело до хибного висновку про те, що відповідач є поточним кредитором.

         Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  08.02.2011 року у складі колегії суддів, головуючого Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.,  прийнято справу № 20/255-10 до свого провадження. Розгляд справи призначено в судовому засіданні 14.03.2011 року на 12:00 год.

         Від ЗАТ «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

        В судову засіданні  14.03.2011 року оголошувалась перерва  до 23.03.11  на 12:30 год.

        В судову засіданні 23.03.2011 року оголошувалась перерва до 04.04.2011р. на 12:30 год.

В судовому засіданні 04.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення скаржника і відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2008р. між ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів»(постачальник) та ЗАТ «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро»(покупець) був укладений договір поставки № 2/А/св (а.с. 8-12, том 1).

Відповідно до умов договору поставки (п. 1.1) постачальник на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується поставити палі одиночні, перерізом 350х350мм, марки С 130.35-8 за цінами у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами.

Сторони погодили назву товару, його кількість та вартість шляхом підписання Специфікації до договору поставки (додаток №1) (а.с. 13, том 1).

Відповідно до додатку №2 до договору поставки (Графік поставки) 209 штук паль поставляються у наступні строки: у серпні 2008 року - 98 шт., у вересні 2008р. –111 шт. (а.с. 120, том 1).

Згідно пунктів 1.2, 3.1 договору поставки поставка товару здійснюється транспортом постачальника у відповідності з графіком поставки товару. Поставка Товару постачальником покупцю здійснюється на умовах СРТ, відповідно до Правил інтерпретації міжнародних торгових термінів «Інкотермс 2000», згідно з яким місцем поставки є об'єкт Покупця, розташований за адресою: Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 43, з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також з урахуванням умов, що оговорені в цьому договорі.

Поставка товару постачальником здійснюється власним транспортом. Ціна за доставку включена до вартості товару (пункт 3.5).

У розділі 4 договору поставки «Ціна та оплата товару»сторони визначили наступні умови:

- загальна вартість товару становить - 507 243,00 грн. (п. 4.1);

- оплата товару здійснюється на умовах попередньої оплати в розмірі 50%  від загальної вартості за цим Договором , протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання цього договору на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником (п. 4.2);

- сума попередньої оплати складає 253 621,50грн. (п. 4.3);

- у разі затримки поставки товару з вини постачальника більш ніж на 15 днів він здійснює повернення авансу, за виключенням вартості товару, що на той момент був поставлений (п. 4.4);

- подальший розрахунок по договору проводиться поетапно, по факту поставки протягом 3 банківських днів проти пред'явлення наступних документів рахунку-фактури, видаткової накладної, паспорту на партію товару, сертифікату якості на поставлений Товар (п. 4.5).

На виконання умов договору поставки позивач виставив на адресу відповідача рахунок №08/01063 від 14.05.2008р. на суму 507 243,00 грн. (повна вартість товару, постачання якого було погоджено сторонами), покупець, в свою чергу, оплатив рахунок в розмірі 50% з огляду на умови п. 4.2 договору поставки, що підтверджується платіжним дорученням №541 від 21.05.2008р. на суму 253 621,50 грн. (а.с. 14, 44, том 1).

На виконання умов договору поставки постачальник здійснив постачання відповідачеві 99 паль, що підтверджується видатковими накладними: №08/01855 від 31.07.2008р., №08/02058, №08/02061 від 21.08.2008р., №08/02071, №08/02069, №08/02064, №08/02063 від 22.08.2008р., №08/02075, №08/02074 від 26.08.2008р., №08/02095, №08/02086 від 27.08.2008р., №08/02109, №08/02112, №08/02111, №08/02105 від 28.08.2008р., №08/02224, №08/02216, №08/02215 від 08.09.2008р., №08/02137 від 01.09.2008р., №08/02183 від 04.09.2008р. (а.с. 20-39, том 1). Загальна вартість поставленого на користь відповідача товару становить 240 273,00 грн.

Позивач та відповідач не заперечують факт постачання 99 паль загальною вартістю 240 273,00 грн. та відсутність претензій однієї сторони до іншої з цього приводу.

Щодо решти паль –110 шт. (209 - 99) позивач зазначає, що вони були виготовлені та перебувають на складі (бухгалтерська довідка №333 від 17.08.2010 року) та вимагають від відповідача сплати продукції (а.с. 15, том 1).

Судова колегія вважає за необхідне погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову, оскільки умовами договору поставки (п. п. 4.2, 4.3, 4.5) передбачено, що оплата товару здійснюється на умовах попередньої оплати в розмірі 50% від загальної вартості товару, сума попередньої оплати складає 253 621,50грн., а подальший розрахунок по договору проводиться поетапно, по факту поставки протягом 3 банківських днів, отже попередня оплата 100% вартості товару не передбачена умовами договору, а доказів поставки продукції відповідачу позивач у матеріали справи не надав.

Посилання скаржника на те, що відповідач зобов'язаний вивезти продукцію самовивозом, також спростовуються умовами договору поставки (п.п. 1.2, 3.1). З наведеного господарський суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що оскільки залишок продукції (110 шт. паль) поставлений не був, у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати такої продукції.

Твердження скаржника про те, що він відповідно до Правил інтерпретації міжнародних торгових термінів «Інкотермс 2000»передав продукцію перевізнику - автотранспортному цеху позивача і з цього моменту продукція вважається поставленою відповідачу, спростовується умовами договору, де сторони чітко визначили порядок поставки, та місце поставки, а також окремо підкреслили, що Правила інтерпретації міжнародних торгових термінів «Інкотермс 2000»застосовуються для мети цього договору з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також з урахуванням умов, що оговорені в цьому договорі (а.с. 7, том 2).

Стосовно посилання скаржника на акт звірки №420 від 29.12.2009р. як на доказ виконання своїх зобов'язань за договором поставки у повному обсязі судова колегія приходить до висновку, що вказаний акт свідчить лише про наявність матеріальних цінностей (99 паль) на складі позивача у доброму стані станом на 29.12.2009р. і не підтверджує виконання позивачем своїх зобов'язань з постачання товару на користь відповідача (а.с. 17, том 1). З цих же підстав у якості належних і допустимих доказів виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки не приймаються і виробничі звіти за червень, липень, серпень 2008 року (а.с. 8-15, том 2). Вказані звіти, надані позивачем у матеріали справи не підтверджують здійснення на користь відповідача постачання товару (паль) у кількості та у порядку, обумовлених договором поставки. Також скаржником не доведені факти порушення відповідачем п. 5.2.3 договору поставки, а саме відсутності підготовки під'їзних шляхів для автотранспорту та забезпечення умов проїзду та розвантаження згідно встановлених нормативів.

Також суд апеляційної інстанції виходить з того, що лист позивача №372 від 22.09.2010р., до якого було додано рахунок-фактуру, видаткову накладну, паспорт на партію товару та сертифікат відповідності, не може вважатись доказом виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, оскільки, по-перше, надання вказаних документів є недостатньою умовою здійснення остаточного розрахунку, крім того має відбутись постачання товару, а, по-друге, і видаткова накладна, і паспорт на партію товару свідчать про намір позивача передати відповідачеві 105 шт. паль, а не 110 шт. паль (а.с. 51, 52, 53, том 1).

Таким чином, позивачем у порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних і допустимих доказів порушення відповідачем умов договору поставки № 2/А/св від 28.04.2008р., що є підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

При перегляді в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції про часткове задоволення зустрічного позову судова колегія виходить з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що постачальник поставив покупцю 99 одиниць паль на загальну суму 240 273,00 грн., тобто постачальник порушив умови договору у частині своєчасної поставки 110 шт. паль. (209 - 99).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору або вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Договором поставки (п. 9.1.2) встановлено, що спірний договір може бути розірваний за ініціативою покупця у разі затримки поставки товару більш, ніж на один календарний день.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про необхідність задоволення зустрічного позову у частині розірвання договору поставки у зв'язку з істотним порушенням постачальником умови договору, що полягало у простроченні постачання товару на користь відповідача.

Як вже зазначалось, пунктом 4.4. договору передбачено, що у разі затримки поставки товару з вини постачальника більш ніж на 15 днів він здійснює повернення авансу, за виключенням вартості товару, що на той момент був поставлений.

Сума попередньої оплати складає 253 621,50 грн., постачальник поставив покупцю 9 одиниць паль на загальну суму 240 273,00 грн., залишок попередньої оплати, на яку продукція не була поставлена, складає –13 348,50 грн., які постачальник зобов'язаний повернути покупцю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2009р. по справі №Б29/200-09 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Балівський завод залізобетонних виробів», 28.07.2009р. в газеті «Голос України»№138 було опубліковано оголошення про порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника (а.с. 16, 17, том 2). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2009р. по справі №Б29/200-09 затверджено реєстр кредиторів, ЗАТ «Аеробуд»в особі відокремленого підрозділу –філії «Аеробуд-Дніпро»до реєстру кредиторів не ввійшло (а.с. 27, 28, том 2).

Судова колегія вважає, що вимоги відповідача про стягнення 13 348,50 грн. попередньої оплати є поточними, оскільки виникли у відповідача одночасно із заявленням вимоги про розірвання договору, а саме 29.10.2010р. Оскільки провадження у справі про банкрутство позивача було порушено 18.06.2009р., а грошові вимоги виникли 29.10.2010р., то вони є поточними і мають бути стягнуті на користь відповідача.

Апеляційний суд зауважує, що технічна помилка, допущена судом першої інстанції (1 календарний рік замість 1 календарного дня) не впливає на судове рішення, оскільки з наведеного вище вбачається, що вимоги про стягнення 13 348,50 грн. попередньої оплати є поточними.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні зустрічного позову у частині стягнення з позивача штрафу в сумі 26 697,00 грн. на підставі п.6.3. договору поставки - у разі порушення терміну поставки товару , постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% вартості недопоставленої в строк партії товару.

Так, вимоги про стягнення штрафу є конкурсними, оскільки вони виникли до порушення провадження у справі про банкрутство позивача. Відповідно до ч. 1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи , що їх підтверджують. Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення штрафу як конкурсного кредитора вважаються погашеними, отже зустрічний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення зустрічного позову частково, а саме в частині розірвання договору та стягнення 13 348,50 грн. попередньої оплати. В іншій частині зустрічного позову має бути відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.101-103, 105 ГПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Балівський завод залізобетонних виробів”, п. Партизанське Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2010 року у справі № 20/255-10 залишити  без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2010 року у справі № 20/255-10 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя    Т.Г. Стрелець   

СуддяВ.Г. Головко

Суддя                                                                                               А.О. Логвиненко

Постанову виготовлено в повному обсязі 08.04.11р.