9/97
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.08 Справа № 9/97
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Поліщука В.Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Рудченка С.Г.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі
судді-доповідача Поліщука В.Ю.
розглянув апеляційну скаргу Зіньківське споживче товариство
за позовом Гадяцька міжрайонна державна податкова інспекція
до Зіньківське споживче товариство
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ВДК у Гадяцькому районі Полтавської області (м.Гадяч, Полтавська область),
ВДК у Зінківському районі Полтавської області (м.Зінків, Полтавська область),
про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. 00 коп.,
про стягнення 1700,00 грн
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Храпач О.С. –довіреність №1 від 4.02.2008 року;
від ВДК у Гадяцькому районі Полтавської області: не з'явився;
ВДК у Зінківському районі Полтавської області: не з'явився;
ВСТАНОВИВ
Гадяцька МДПІ Полтавської області звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Зінківського споживчого товариства про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. 00 коп. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач в добровільному порядку відмовляється сплачувати штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1700 грн. 00 коп., застосовані за порушення п.5, п.6 «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями»на підставі Рішення про застосування фінансових санкцій №160106 від 11.06.2004 року.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.08.2005 року у справі №9/97 позов задоволено, стягнуто з Зінківського споживчого товариства на користь Гадяцької МДПІ Полтавської області 1700 грн. 00 коп. штрафних санкцій. Водночас, з відповідача було стягнуто 102 грн. 00 коп. в доход Державного бюджету, в якості відшкодування державного мита за розгляд справи судом та 118 грн. 00 коп. на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення місцевого господарського суду, зокрема, мотивовано, правомірним застосуванням штрафних санкцій позивачем, що встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.12.2004 року та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2005 року по справі №2/32.
Не погоджуючись із прийнятим Господарським судом Полтавської області рішенням від 30.08.2005 року у справі №9/97, Зінківське споживче товариство подало до Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення, прийняти нове, яким залишивши позов без розгляду. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема ст.ст.56,57, ч.1 ст.77, ст.811 ГПК, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
За апеляційною скаргою Зінківського споживчого товариства ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.10.2005 року, відповідно до ст.98 ГПК України, було порушено апеляційне провадження по справі №9/97. Водночас, ухвалою апеляційного господарського суду від 24.10.2005 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача було залучено ВДК у Гадяцькому районі Полтавської області.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.11.2005 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВДК у Зінківському районі Полтавської області на стороні позивача.
Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2005 року було змінено склад колегії суддів.
Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6.02.2008 року склад колегії суддів було змінено, у зв'язку з тим, що суддя Шевченко В.Ю. задіяний у іншому судовому процесі.
Розгляд справи №9/97 за апеляційною скаргою Зінківського споживчого товариства неодноразово відкладався судом апеляційної інстанції. Крім цього, в судових засіданнях оголошувались перерви.
Під час судового розгляду, сторонам було повідомлено, що подальший розгляд справи буде здійснюватись за нормами Кодексу з адміністративного судочинства України.
Представникам сторін права і обов‘язки, передбачені ст.ст.49,51 Кодексу адміністративного судочинства України було роз'яснено головуючим суддею.
Ухвалою від 30.01.2006 року апеляційним господарським судом для з'ясування обставин у справі №9/97 у судове засідання 21.02.2006 року було викликано свідків: Ряпушко К.М. та Івченко Н.І., яких було допитано в судовому засіданні 14.03.2006 року (протокол судового засідання від 14.03.2006 року). Крім цього, апеляційному суду були надані письмові пояснення свідка по справі №9/97 Івченко Н.І. –голови правління Зінківського споживчого товариства.
Поряд з цим, представником скаржника у судовому засіданні, яке відбулось 16.05.2006 року, було подано клопотання, в якому представник скаржника просив Київський міжобласний апеляційний господарський суд зупинити провадження у справі №9/97 до вирішення в Вищому адміністративному суді України справи №2/32, яка пов'язана зі справою, що розглядається апеляційним господарським судом.
Ухвалою від 16.05.2006 року, Київським міжобласним апеляційним господарським судом задоволено клопотання про зупинення апеляційного провадження по справі №9/97, оскільки розгляд Вищим адміністративним судом України справи №2/32 може вплинути на результат розгляду апеляційним господарським судом справи №9/97.
Листом №50 від 29.11.2007 року (вх.№2-05/173/Н) Зінківське споживче товариство надіслало клопотання №51 від 29.11.2007 року, яким повідомило апеляційний господарський суд, що Постановою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2006 року у справі №К-12625/06, було задоволено касаційну скаргу Зінківського споживчого товариства, рішення Господарського суду Полтавської області від 7.12.2004 року та Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2005 року по справі №2/32 скасовано повністю та постановлено нове рішення, яким позов Зінківського споживчого товариства задоволено повністю, а рішення Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Полтавській області про застосування фінансових санкцій від 11.06.2004 року №160106 визнано недійсним.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року провадження у справі було поновлено, справу призначено до розгляду за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
Під час розгляду справи представник скаржника вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав у повному обсязі, просив скасувати спірне судове рішення та залишити позов без розгляду, обґрунтовуючи це доводами наведеними в апеляційній скарзі.
Представник позивача у судових засіданнях апеляційного господарського суду проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 30.08.2005 року у справі №9/97 - без змін, з мотивів наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2-05/4958 від 17.11.2005 року). Поряд з цим, від позивача надійшло письмове клопотання 347 від 4.02.2008 року щодо здійснення подальшого розгляду справи без участі уповноваженого представника позивача.
ВДК у Гадяцькому районі Полтавської області в судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечило, мотивуючи це тим, що в якості належної сторони до участі у справі повинно бути залучено ВДК у Зінківському районі Полтавської області.
ВДК у Зінківському районі Полтавської області в судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечило, про причини не направлення уповноваженого представника у судове засідання, апеляційний господарський суд не повідомило, хоча про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялось належним чином (про що свідчать матеріали справи).
На підставі ч.4 ст. 196 КАС України, колегія апеляційного господарського суду, розглянула справу за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 6.02.2008 року колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу і зібрані судом, заслухавши пояснення представників учасників адміністративного провадження, оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом, Регіональним управлянням департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області було проведено перевірку дотримання вимог законодавства з питань виробництва і торгівлі алкогольними напоями, за результатами якої складений Акт перевірки від 3.06.2004 року за №168933 (арк. справи 9-10).
В розділі 3 Акту перевірки від 3.06.2004 року зазначено, що відповідачем допущені порушення вимог п.5, п.6 «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями»(затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №854 від 30.07.1996 року) стосовно відсутності на місці торгівлі сертифікату відповідності на алкогольні напої, засвідченого печаткою постачальника, або сертифікату про визнання.
За результатами перевірки, на підставі Акту перевірки №168933 від 3.06.2004 року РУ ДААК ДПА у Полтавській області, відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», було прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій №160106 від 11.06.2004 року, яким відповідачу з посиланням на абз.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону нараховані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. (арк. справи 7).
Судова колегія апеляційного суду, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення має бути скасовано повністю виходячи з наступного.
З 01.09.2006 року, відповідно до п.1 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, зазначений кодекс набув чинності.
Відповідно до п.4) ч.1 ст.17 КАС України, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом відносяться до компетенції адміністративних судів і розглядаються (відповідно) за правилами КАС України.
Згідно п.7) ч.1 ст.3 КАС України, суб'єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.11) ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, надане органам державної податкової служби.
Частиною 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України визначено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Місцевим господарським судом в основу оскаржуваного рішення покладено посилання, як на преюдиційний факт, на рішення Господарського суду Полтавської області від 7.12.2004 року у справі №2/32 за позовом Зінківського споживчого товариства до Регіонального управляння департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області про визнання недійсним Рішення про застосування фінансових санкцій №160106 від 11.06.2004 року (арк. справи 11), залишеним в силі Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.3005 року (арк. справи 32-37). Зазначеними судовими рішеннями у справі №2/32 встановлена правомірність винесення РУ ДААК ДПА у Полтавській області Рішення від 11.06.2004 року №160106 про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду від 16.05.2006 року у справі №9/97, сторін було зобов'язано повідомити суд щодо оскарження Постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду України від 30.05.3005 року у справі №2/32.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Полтавської області, приймаючи рішення під час першого судового засідання 30.08.2005 року без участі уповноваженого представника відповідача, позбавив останнього можливості захистити свої права та охоронювані законом інтереси, а також права на реалізацію наданих ст.22 ГПК України прав, зокрема щодо надання заперечень проти доводів позивача, подання доказів у справі. Зазначена обставина свідчить про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.
Відповідно до ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін та неподання витребуваних доказів.
Поряд з цим, в матеріалах справи №9/97 міститься клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з ненадходженням копії позовної заяви на адресу відповідача.
Крім того, матеріали справи містять Довідку позивача №77/7/10-008 від 31.08.2005 року про те, що Зінківським споживчим товариством оскаржено в касаційному порядку судові рішення у справі №2-32 (арк. справи 31), а також Довідку Зінківського районного управління юстиції Полтавської області №10977 від 16.11.2005 року з приводу того, що виконання Наказу Господарського суду Полтавсько області від 12.09.2005 року №9/97 не проводилось ( арк. справи 66).
Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, постановою Вищого Адміністративного суду України від 17.10.2006 року рішення Господарського суду Полтавської області від 7.12.2004 року та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду України від 30.05.3005 року у справі №2/32 скасовані. Рішення РУ ДААК ДПА у Полтавській області №160106 від 11.06.2004 року визнано недійсним.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що підстави стягнення з відповідача сум фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп., відповідно до Рішенням №160106 від 11.06.2004 року, відсутні.
На підставі наведеного, господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом всупереч ст.77 ГПК України розгляд справи не був відкладений, як наслідок чого, господарський суд першої інстанції був позбавлений можливості оцінити додаткові докази, які були надані одразу після прийняття судового рішення, а саме після 30.08.2005 року. Тому, за наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача, в задоволенні яких апеляційний господарський суд відмовляє.
Стосовно посилання скаржника, як на підставу вимог апеляційної скарги на ту обставину, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували повноваження на підписання Начальником Зінківського відділення Гадяцької МДПІ позовної заяви, то в матеріалах справи (арк. справи 65) міститься доручення Гадяцької державної податкової інспекції Полтавської області №55 від 04.02.3005 року про надання повноважень Мильченку В.П. права підпису процесуальних документів, що подаються до судів України, від імені позивача.
Колегія апеляційного господарського суду не може погодитись з твердженням скаржника щодо порушення місцевим господарським судом вимог п.6) ч.1 ст.63 ГПК України, в частині ненадсилання позивачем копії позовної заяви та додатних до неї документів, що є порушенням ч.1 ст. 56 ГПК України, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів лише в тому випадку, якщо такі документи у сторони відсутні. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було надіслано копію позовної заяви, доказом є фінансовий чек відділення зв'язку від 12.08.2005 року №4829 (арк. справи 5). Стосовно інших документів, на відсутність яких посилається скаржник, то Акт перевірки №168933 від 3.06.2004 року отримано відповідачем, про що свідчить підпис Рябушко К.М. про отримання на примірнику Акта. Зазначена особа є продавцем магазину, який використовується скаржником у підприємницькій діяльності, що вбачається з допиту свідка, зафіксованого протоколом судового засідання від 17.04.2006 року. Рішення про застосування фінансових санкцій РУ ДААК ДПА у Полтавській області №160106 від 11.06.2004 року також є у відповідача, що підтверджується повідомленням про отримання 30.06.2006 року (арк. справи 7).
Стосовно порушення місцевим господарським судом норм ст.811 ГПК України в частині відсутності фіксування судового процесу технічними засобами, то ч.6 ст.811 ГПК України встановлено право, а не обов'язок господарського суду здійснювати стенографічний, а також аудіо- чи відеозапис судового засідання.
Статтею 63 ГПК України, встановлено вичерпний перелік обставин, за яких господарський суд повертає позовну заяву без розгляду. Наведені в апеляційній скарзі скаржником обставини, не є достатньо обґрунтованими, враховуючи, що скаржником не наведені інші обставини, за яких господарський суд повертає позовні матеріали без розгляду, апеляційний господарський суд вважає вимоги скаржника в цій частині необґрунтованими та недоведеними.
Посилання скаржника на ту обставину, що місцевий господарський суд не дослідив підстави та правомірність винесення Рішення про застосування фінансових санкцій РУ ДААК ДПА у Полтавській області від 11.06.2004 року №160106 не можуть братись судом до уваги, оскільки зазначений акт, є предметом спору по іншій справі №2/32 між іншими сторонами.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову або ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області від 30.08.2005 року прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.08.2005 року підлягає скасуванню повністю, водночас, апеляційний господарський суд приймає нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовляє.
Судові витрати відшкодовуються в порядку ст.94 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись Розділом VII Прикінцеві та перехідні положення, ст.11, п.4) ч.1 ст.17, ст.ст. 70,71,72,86,94,184,195,196 п.3) ст.198, п.1), п.4) ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Зінківського споживчого товариства на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.08.2005 року по справі №9/97 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.08.2005 року по справі №9/97 скасувати повністю.
3. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. 00 коп. відмовити повністю.
4. Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Зінківського споживчого товариства (м.Зіньків, вул.Леніна, б.49, код ЄДРПОУ 01762887) 25 (двадцять п'ять) грн. 50 коп. витрат понесених із сплатою державного мита з подання апеляційної скарги.
5. Копію цієї постанови надіслати учасникам судового провадження.
6. Матеріали справи №9/97 повернути до Господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дати складення ухвали в повному обсязі до суду касаційної інстанції, в порядку встановленому ст.ст.210-213 КАС України.
Головуючий суддя: Поліщук В.Ю.
Судді:
Лобань О.І.
Рудченко С.Г.
Дата відправки
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2008 |
Оприлюднено | 02.04.2008 |
Номер документу | 1483745 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні