Постанова

від 10.07.2007 по справі 17/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2007                                                                                Справа №17/36

час прийняття  15 год 15 хв.

м. Полтава

        за позовом  Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Діловий альянс" ,м. Кременчук

до  Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кременчук

про  визнання повністю нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 21.03.2007 р. №0001482301/0/644, від 21.03.2007 р. №0000043510/0/45, від 21.03.2007 р. №0001492301/0/643

за участю прокуратури Полтавської області

Суддя  Ю.О. Коршенко

        секретар     Степанова М.М.

Представники:

від позивача:  Заїка О.В. (див. протокол)

від відповідача:  Биченко О.О., Тур Н.І., Лазоренко І.В. (дов-ті - див. протокол)

від прокуратури : Ленець Н.О., прокурор відділу     

Суть спору: Розглядається позов  на заява Приватного підприємства “Торгівельна компанія “Діловий альянс” м. Кременчук про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі-Кременчуцька ОДПІ):

1. від 21.03.2007 року №0001482301/0/644, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2776182 грн., в т.ч. основний платіж- 1850788 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 925394 грн.;

2. від 21.03.2007 року №0000043510/0/45 за якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 99329 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 49664,50 грн.;

3. від 21.03.2007 року №0001492301/0/643 за якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 85025,4 грн., в т.ч.  основний платіж - 57517 грн. та штрафна (фінансова) санкція -27508,4 грн..

Відповідач в судовому засіданні вимоги позивача відхилив за мотивами відзиву на позов, підтримуючи обгрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд   в с т а н о в и в   :

Підставою для прийняття Кременчуцькою ОДПІ - відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень послужили матеріали планової комплексної документальної перевірки (акт від 12.03.2007р. №152), за якими було констатовано перевіряючими наступні порушення з боку ПП”ТК “Діловий альянс” – позивача:

1. Пункту 1.3, п.1.8, п. 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (надалі – Закон “Про ПДВ”) та п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р №165, що за твердженням податкової служби призвело до завищення податкового кредиту у липні 2005 року на 13332 грн.. При цьому Кременчуцька ОДПІ виходила з того, що для включення сум ПДВ до податкового кредиту недостатньо наявності належним чином оформленої податкової накладної, ще обов'язково повинна мати місце фактична сплата ПДВ у звітному періоді.

Підпункту 7.2.4, п.п. 7.2.1 та п.п. 7.4.1 Закону “Про ПДВ” та п.5, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р №165, що за твердженням Кременчуцької ОДПІ  виражається  у включенні позивачем за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006р. до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1933452 грн. на підставі податкових накладних, виданих ВО “Техносервіс” (м. Донецьк), що підписані за допомогою факсимільного підпису та завірених печаткою ВО “Техносервіс №1”. Дане твердження Кременчуцька ОДПІ обгрунтовує тим, що всі примірники податкових накладних мають підписуватись власноруч особою, уповноваженою платником ПДВ – продавцем без використання аналогів відтворення власного підпису, податкова накладна оформлена з використанням факсиміле є неналежним чином оформленою.

Підпункту 7.4.4 Закону “Про ПДВ”, що, на думку Кременчуцької ОДПІ, виражається у віднесенні до складу податкового кредиту у липні 2006 року суму ПДВ у розмірі 3333 грн., сплаченого у складі вартості інформаційно-посередницьких послуг, які не були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Результатом зазначених висновків КОДПІ стало визначення позивачу податкових зобов'язань з:

- податку на додану вартість у загальній сумі 2776182 грн., в т.ч. основний платіж- 1850788 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 925394 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2007 року №0001482301/0/644;

- зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 99329 грн. та сплаті штрафної (фінансової) санкції у сумі 49664,50 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2007 року №0000043510/0/45.

2. Підпункту 5.2.1 та п.п. 5.3.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (надалі – Закон №238/97), що за твердженням Кременчуцької ОДПІ виражається  у включенні позивачем у період ІІ кв. 2005р.-ІV кв. 2005 р., ІІІ кв. 2006 року до складу валових витрат ті витрати, що не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку та призвело до заниження податку на прибуток.

Результатом цих висновків Кременчуцької ОДПІ стало визначення позивачу податкових зобов'язань з з податку на прибуток у загальній сумі 85025,4 грн., в т.ч. основний платіж - 57517 грн. та штрафна (фінансова) санкція -27508,4 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2007 року №0001492301/0/643.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, який повністю підтримав заперечення відповідача, сторін по справі , та матеріали справи , суд дійшов висновку, що адміністративний позов ПП “Торгівельна компанія “Діловий альянс” підлягає  частковому задоволенню, виходячи з наступного:

1. Щодо податкових повідомлень рішень від 21.03.2007 року №0001482301/0/644 та від 21.03.2007 року №0000043510/0/45.

У липні 2005 р. позивачем з ПП “ТНВД Плюс” (м. Кременчук) були проведені дві окремі операції з купівлі та продажу паливно-мастильних матеріалів на однакову суму у розмірі 79992,76 грн.(в т.ч. ПДВ – 13332, 13 грн.).

При цьому, на підставі податкових накладних №ТН-12/07 від 12.07.2005 р. (на суму ПДВ - 8483,23 грн.) та №ТН-13/07 від 13.07.2005 р. (на суму ПДВ - 4848,90 грн.), які були видані  ПП “ТНВД Плюс”, позивачем до податкового кредиту у липні 2005 р. було віднесено ПДВ у сумі 13332,13 грн..

У вересні 2005 р. на підставі власної податкової накладної №6/7 від 06.07.2005 р. позивач включив ПДВ у сумі 13332,13 грн. до складу своїх податкових зобов'язань та у бухгалтерському обліку здійснив взаємозалік вищевказаних операцій.

Згідно з п.п. 7.4.1 Закону “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених або нарахованих платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону “Про ПДВ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідач - Кременчуцька ОДПІ не спростовує факту реєстрації ПП “ТНВД Плюс” платником податку на додану вартість, а навпаки – підтверджує це в акті перевірки (див. стор. 26 акту).

Твердження відповідача , викладені в акті перевірки від 12.03.2007р., та представників останньої в судовому засіданні щодо того, що ПП “ТНВД Плюс” не звітується з травня 2005 р. та те, що “для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту недостатньо підстави, як здійснення операції з придбання товарів та наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість. Крім цього, п.п. 7.4.1 Закону “Про ПДВ” крім визначення обов'язкових підстав виникнення права на податковий кредит з ПДВ, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді  відповідних сум податку…” є помилковими та суперечними чинним нормам права, оскільки чинне законодавство не ставить в залежність момент виникнення права платника ПДВ на податковий кредит від щойнонаведених обставин.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на норми п.п. 1.3, 1.8 Закону “Про ПДВ” не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не регламентують правил віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Таким чином, у відповідача - Кременчуцької ОДПІ не було підстав для донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 13332, 13 грн. з застосуванням фінансових санкцій а, отже, у даній частині позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

За період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006р. Кременчуцькою ОДПІ було знято з податкового кредиту ПДВ в сумі 1933452 грн. та нараховано штрафних (фінансових) у сумі 925394 грн. по податкових накладних, виданих Виробничім об'єднанням “Техносервіс” (м. Донецьк) та підписаних факсимільним підписом та посвідченим печаткою з позначкою ВО “Техносервіс №1” (див. стор. 27-30 акту).

Згідно з довідкою ДПІ у Київському районі м. Донецька від 27.03.2007 р. №648/23-2/23353689 про результати невиїзної документальної перевірки ВО “Техносервіс” з питань правових відносин з ПП “Торгівельна компанія “Діловий альянс” за період липень 2005 р.- вересень 2006 р. порушень податкового законодавства не виявлено. Цією ж довідкою вказаний податковий орган зазначає, що ВО “Техносервіс” зареєстрований як платник ПДВ  у ДПІ у Київському районі м. Донецька 10.07.1997 р. і має свідоцтво платника ПДВ №07729063 від 10.07.1997 р..

Підпунктом 7.5.1 Закону “Про ПДВ” визначена дата виникнення права платника податку на податковий кредит – це, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, в якому зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо особа, яка зобов'язана зареєструватися як платник податку, не здійснила такої реєстрації протягом термінів, визначених законодавством, здійснює оподатковувані операції з продажу товарів (робіт, послуг) з нарахуванням податку на додану вартість і видачею податкової накладної без внесення суми податку до бюджету, то така податкова накладна вважається фіктивною.

Суд погоджується з тим, що інших підстав для визнання податкової накладної фіктивною або недійсною діючі нормативні акти, які регулюють порядок нарахування, сплати податку на додану вартість та складання податкової накладної, не передбачають. Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для виключення з податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем при придбанні товарів (робіт, послуг), на підставі вказаних вище податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем представлено копії наказів ВО “Техносервіс” №3.01/05 від 03.01.2005 р. та №3.01/05-01 від 03.01.2005 р., якими підтверджено, що заступник генерального директора ВО “Техносервіс” уповноважений підписувати податкові накладні власноручно або шляхом факсимільного відтворення підпису та використовувати печатку “Техносервіс №1”, яка є рівнозначною з основною. Крім того, позивач надав суду податкові накладні з власноручним підписом уповноваженої особи ВО “Техносервіс” (всього 41 шт. за період з 01.04.05р. по 30.09.06р.).

Відповідачем-Кременчуцькою ОДПІ зазначені обставини не заперечувались, доказів, які б спростовували наведену інформацію, суду представлено не було.

Крім того, відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N88 від 24.05.95 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за N168/704, документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

Відповідно до п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557  підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим - у відповідності з наказом, розпорядженням або рішенням по них - виготовлення додаткових печаток з цифрами "1", "2" і т. д., а також простих круглих печаток та різних штампів, які передбачені статутом, положенням або наказом по цих підприємствах.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав у відповідача виключати з складу податкового кредиту суму 1933452 грн..

Стосовно висновку Кременчуцької ОДПІ про віднесення позивачем до складу податкового кредиту у липні 2006 року суму ПДВ у розмірі 3333 грн., сплаченого у складі вартості інформаційно-посередницьких послуг, які не були використані ним у власній господарській діяльності, слід вказати, що доказів, які б спростовували наведену інформацію, позивач суду не представив, тому суд вважає вимоги позивача в даній частині необгрунтованими.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 13332,13 грн. у липні 2005 р. та ПДВ у сумі 1933452 грн. за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006р. і не мав підстав для включення ПДВ у сумі 3333 грн. у липні 2006 р..

У зв'язку з цим у відповідача – Кременчуцької ОДПІ не було підстав для внесення змін до податкової звітності позивача за вищевказані податкові періоди, окрім як здійснити донарахування 3333 грн. ПДВ за липень 2006 р. та 1666,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій на цю суму.

За викладених  обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2007 року №0001482301/0/644 підлягає визнанню нечинним в частині 1847455 грн. – основного платежу та 923727,5 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, а податкове повідомлення-рішення від 21.03.2007 року №0000043510/0/45 підлягає визнанню нечинним повністю.

2. Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.03.2007 року №0001492301/0/643.

За період ІІ кв. 2005р. - ІV кв. 2005 р. відповідачем-Кременчуцькою ОДПІ було знято з валових витрат позивача 53350 грн. з мотивів не виконання умов договору перевезення вантажу №01/10 від 01.10.2005 р., укладеного позивачем з ТОВ “Енергопром” в частині оформлення товарно-транспортних накладних в межах даного договору, що за твердженням Кременчуцької ОДПІ є порушенням порядку оформлення первинної транспортної документації, встановленого п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (Наказ Мінфіну №88 від 24.05.1995 р.) та п.11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом і не підтверджує фактичного отримання позивачем послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що позивачем представлено дублікати товарно-транспортних накладних та копію супровідного листа ТОВ “Енергопром” №12/6 від 12.06.2007 року, а також копію запиту (лист №77 від 22.06.2007 р.) до ТОВ “Пром-Агро-Сервіс” (м. Севастополь) та відповідь даного підприємства від 27.06.2007 р. №277, якими позивач підтверджує обставини щодо фактичного здійснення перевезень на користь контрагентів-покупців та обставини фактичного отримання ним послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Водночас відповідачем-Кременчуцькою ОДПІ не представлено суду запитів до податкових органів, в зоні діяльності яких знаходяться контрагенти позивача-покупці нафтопродуктів, та відповідей на ці запити, якими б спростовувались надані позивачем відомості.

Крім того, суд погоджується, що фактичне надання йому послуг з перевезення вантажів з боку ТОВ “Енергопром” може бути підтверджені актами здачі-приймання цих послуг, які мають усі необхідні реквізити і відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року N 88, де визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, та які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, а саме: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Таким чином, у відповідача - Кременчуцької ОДПІ не було підстав для донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 53350 грн. з застосуванням фінансових санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2007 року №0001492301/0/643, а, отже, позов у цій частині є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Поряд з цим, висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження позивачем за 9 місяців 2005 р. податку на прибуток у сумі 4167 грн. з мотивів не використання у позивачем у власній господарській діяльності інформаційно-посередницьких послуг, отриманими від ТОВ “Енергопром” на підставі договору про надання інформаційно-посередницьких послуг від 01.04.2006 р. №10/4 спростований позивачем не був, тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу у даній частині вимог.

Отже, з огляду на вказані обставини суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2007 року №0001492301/0/643 підлягає визнанню нечинним в частині 53350 грн. – основного платежу та 26675 грн. - штрафних (фінансових) санкцій

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  158-163  та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ:

- від 21.03.2007 року №0001482301/0/644, за яким Приватному підприємству “Торгівельна компанія “Діловий альянс” ( 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Радянська, б. 44, кв. 8, код ЄДРПОУ 31388955 ) визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2776182 грн., в т.ч. основний платіж - 1850788 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 925394 грн. в частині 1847455 грн. – основного платежу та 923727,5 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- від 21.03.2007 року №0000043510/0/45, за яким Приватному підприємству “Торгівельна компанія “Діловий альянс” (м. Кременчук) зменшена суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 99329 грн. та визначена штрафна (фінансова) санкція у сумі 49664,50 грн. -  повністю;

- від 21.03.2007 року №0001492301/0/643, за яким Приватному підприємству “Торгівельна компанія “Діловий альянс” (м. Кременчук) визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 85025,4 грн., в т.ч. основний платіж - 57517 грн. та штрафна (фінансова) санкція -27508,4 грн. в частині 53350 грн. – основного платежу та 26675 грн.- штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Торгівельна компанія “Діловий альянс” (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Радянська, б. 44, кв. 8, код ЄДРПОУ 31388955  )  3,40 грн. відшкодування по сплаті державного мита.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                         Ю.О. Коршенко