Рішення

від 11.02.2008 по справі 24/415

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/415

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  24/415

11.02.08

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Регалс - Київ"

до                     ЗАТ "Побутрембуд"

про                    стягнення 33 047,34 грн.

Суддя  Усатенко І.В.

Представники :

Від позивача:      Ісаєва А.С. –предст. (дов. у справі)

Від відповідача:  не з”явились

В судовому засіданні 11.02.2008 р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33047,34 грн., в тому числі сума основного боргу у розмірі 29797,47 грн. з урахуванням інфляції, 3% річних – 271,57 грн., пені –2978,30 грн. та 330,47 грн. –державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва від 05.12.07 справу передано на розгляд судді Усатенко І.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.07 між ТОВ “Регалс-Київ” та ЗАТ “Побутрембуд” укладено договір № 0103/01 на поставку торгівельного обладнання. На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар (торгівельне обладнання), який відповідач прийняв, однак, в порушення взятих на себе зобов'язань оплатив лише частково, шляхом внесення 50% попередньої оплати. Сума не оплачених металоконструкцій складає 28983,05 грн. Позивачем, згідно чинного законодавства, була нарахована сума 3 % річних у розмірі 271,57 грн. та сума пені у розмірі 2978,30 грн., в зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань. Загальна сума боргу склала 33047,34 грн.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 24/415 не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів. Позовна заява, ухвали суду направлені відповідачу за  юридичною адресою (згідно довідки ЄДРПОУ). Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва , -

ВСТАНОВИВ:

01.03.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Регалс-Київ” та Закритим акціонерним товариством “Побутрембуд” укладено договір на виконання робіт № 0103/01, відповідно до якого замовник (відповідач) дає, а підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт по поставці торгівельного обладнання згідно рахунку-фактури № 00000057 від 01.03.07, який являється не від'ємною частиною даного договору. (п. 1.1 Договору).

Сума договору –57966,10 грн. в т.ч. ПДВ – 9661,02 грн. Форма оплати безготівковий розрахунок. Оплата проводиться у два етапи: попередня оплата –50%, кінцевий розрахунок –50% протягом 3 днів після повідомлення підрядником про закінчення робіт. Строк поставки: 20 робочих днів з моменту попередньої оплати. Доставка здійснюється після 100% оплати.  (п. 2 Договору).

До матеріалів справи надано рахунок-фактуру № Ф-00000057 від 01.03.07 на суму 57966,10 грн., до суми рахунку врахована вартість: вітрини, вартістю 31677,78 грн., наклейок односторонніх - 3519,78 грн., щиту –10233,93 грн., інформаційної таблички –7500,08 грн., монтажу –740,74 грн. Рахунок дійсний до сплати до 31.03.07.

Факт отримання позивачем від відповідача суми попередньої оплати товару у розмірі 50% від загальної суми договору підтверджується наданим до матеріалів справи  платіжним дорученням від 20.04.07 на суму 28983,05 грн. з призначенням платежу: попередня оплата за торгове обладнання згідно договору від 01.03.07 № 103/01 та рахунку-фактури № 57 від 01.03.07.

Тобто судом встановлено, що ЗАТ “Побутрембут” перерахувало на рахунок ТОВ “Регалс-Київ” попередню оплату за торгівельне обладнання у розмірі 28983,05 грн. 20.04.07.

В свою чергу позивач передав відповідачу товар (торгівельне обладнання) у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № Ф-00000082 від 20.04.07 на суму 57166,09 за поставку вітрини у кількості 6.000 шт., наклейки односторонньої у кількості 6.000 шт.,  щита 3000*700 у кількості 21.000 шт., інформаційної таблички 880*250 у кількості 56.000 шт. Доказів здійснення монтажу обладнання на суму 740 грн. 74 коп. позивач суду не надав.

Отримання відповідачем торгівельного обладнання підтверджується довіреністю суворої звітності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 15.05.07 серія ЯНЮ № 221244 на торгове обладнання на  60 тисяч грн.

Датою початку робіт вважається дата надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок підрядника. (п. 7 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.07. (п. 10 Договору).

Судом встановлено, на підставі наданих копій первинних документів, що позивач виконав роботи та поставив продукцію відповідачу за договором від 01.03.07 № 0103/01 на суму 57166,09 грн.

Позивач 21.06.07 звернувся до відповідача з листом № 2106/01, у якому просить погасити суму заборгованості за товар, відпущений за накладною № Ф-00000082 від 20.04.07 на суму 57166,09 грн., у розмірі 28183,04 грн.

Позивач 02.07.07 звернувся до відповідача з листом № 0207/01, у якому просить погасити суму заборгованості за товар, відпущений за накладною № Ф-00000082 від 20.04.07 на суму 57166,09 грн., у розмірі 28183,04 грн.

Відповідач на вказані листи відповіді не надав, суму заборгованості не сплатив.

Судом встановлено, що сторони уклали договір на виконання робіт по поставці товару № 0103/01 від 01.03.07 на загальну суму 57966,10 грн. Відповідач вніс суму попередньої оплати у розмірі 28983,05 грн. В свою чергу позивач надав докази поставки товару на загальну суму 57166,09 грн. Таким чином вартість не оплаченого, але отриманого товару, складає 28183,04 грн., що і складає заборгованість відповідача перед позивачем.

Згідно із ст.ст. 837, 843, 846, 853 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна договору або способи її визначення та строк виконання робіт. Замовник зобов”язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і разі виявлення допущених у роботі відступів від умо договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно із ст.. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов”язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника –достроково.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором від 01.03.07 № 0103/01 встановлено строк оплати у 3 банківські дні після повідомлення підрядником про закінчення робіт. Оскільки фактичного повідомлення не було, а позивач, шляхом вчинення конклюдентних дій (передачі товару) дав можливість відповідачу зрозуміти, що товар виготовлений. Фактично з боку позивача мало місце виконання своїх зобов'язань достроково. За таких умов суд вважає за доцільне використати припис ч. 2 ст. 530 ЦК України і вважати датою виникнення зобов'язання по оплаті отриманого товару у повному обсязі 28.06.07 з урахуванням дати виставлення відповідачу вимоги  (лист від 21.06.07).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Таким чином суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача  про стягнення основної суми боргу лише у її частині у розмірі 28183,04 грн.

Відповідно до ч. 1,2, 7 ст. 193 ГК України Суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не   допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 271,57 грн. та втрат від інфляції у розмірі 814,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 3 % річних. Позивачем надано розрахунок за період з 01.04.07 по 23.07.07 (114 днів) з суми 28983,05 грн. Однак, суд не погоджується з розрахунком, оскільки він здійснений на суму більшу, ніж та, що є сумою боргу відповідача та за більш тривалий період. Судом встановлено, що сума основної заборгованості відповідача складає 28183,04 грн., а строк оплати настав 28.06.07. Судом самостійно здійснений розрахунок 3 % річних, сума яких складає 69,49 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем надано розрахунок втрат від інфляції, в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання. Позивачем надано розрахунок за період з 01.04.07 по 23.07.07 (114 днів) з суми 28983,05 грн. Однак, суд не погоджується з розрахунком, оскільки він здійснений на суму більшу, ніж та, що є сумою боргу відповідача та за більш тривалий період. Судом встановлено, що сума основної заборгованості відповідача складає 28183,04 грн., а строк оплати настав 28.06.07.  Судом самостійно здійснений розрахунок втрат від інфляції, сума яких складає 620,03 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню на суму 69,49 грн. та вимога про стягнення втрат від інфляції за весь час порушення строків виконання грошових зобов'язань обґрунтована та підлягає частковому  задоволенню у розмірі 620,03 грн.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення 2978,30 грн. пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При затримці оплати замовник виплачує пеню у розмірі 0,2% від суми договору за кожний день затримки. (п. 3. Договору).

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за не своєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 (зі змінами та доповненнями) № 543/96-ВР  розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього  Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може  перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки позивач при нарахуванні пені самостійно обмежив відповідальність відповідача подвійною обліковою ставкою НБУ, як передбачено ст..3 ЗУ “Про відповідальність за не своєчасне виконання грошових зобов'язань”, то даною статтею також встановлено, що пеня нараховується на суму  простроченого платежу, а не на всю суму договору, як розраховано позивачем. Тобто суд не погоджується з доданим до матеріалів справи розрахунком, вважає його не обґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Таким чином пеня нараховується на суму 28183,04 грн. за період з 28.06.07 по 23.07.07 і складає 370,63 грн. Вказана сума пені підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 29243,19 грн.

В зв'язку з частковим задоволенням позову,  відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 292,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 104,42 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код 30264236, р/р 26002022716979 у філії ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 380333) а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регал-Київ” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; м. Київ, вул. Климента, 15, ідентифікаційний код 33744189, п/р 26006030939100 в АКІБ “УкрСіббанк”, МФО 351005) заборгованість у розмірі 29243,19 грн. (двадцять дев”ять тисяч двісті сорок три грн. 19 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код 30264236, р/р 26002022716979 у філії ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 380333) а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регал-Київ” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; м. Київ, вул. Климента, 15, ідентифікаційний код 33744189, п/р 26006030939100 в АКІБ “УкрСіббанк”, МФО 351005) 292,43 грн. державного мита та 104,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                        Усатенко І.В.

                                                                       Дата підписання рішення –07.03.2008р.