12/348
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 12/348
14.03.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метеко ЛП»
3-я особа Приватне підприємство «Марва»
До Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Київський
завод автоматики ім. Г.І.Петровського»
Про стягнення 202 909, 38 грн.
та
зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Київський завод автоматики ім. Г.І.Петровського»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Метеко ЛП»
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
від позивача Слободніченко М.К. –предст. (дов. б/н від 01.09.07 р.)
від відповідача Кургун Я.Р. –предст. (дов. № 601/2700 від 26.09.07 р.)
Від 3-ої особи не з'явився
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про відшкодування заподіяних збитків у розмірі 202 909, 38 грн. (31 489, 99 грн. –вартість недопоставленого товару, 143 510, 01 грн. –збитки у вигляді втраченої вигоди, 17 500 грн. –додаткові витрати (штраф), 1 800 грн. –витрати позивача, 498, 3 грн. –3% річних, 1 813, 1грн. –збитки від інфляції, 3 148, 99 грн. –неустойка за прострочку поставки товару, 3 148, 99 грн. –неустойка за недопоставку товару), що завдані внаслідок неналежного виконання відповідачем умов біржового контракту №32743 від 27.10.06 р.
Ухвалою суду від 16.08.07 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02.10.07 р.; до участі по справі в якості 3-ї особи на стороні позивача залучено ПП «Марва».
Ухвалою суду від 02.10.07 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю представника відповідача на 14.11.07 р.
В судовому засіданні 14.11.07 р. оголошено перерву.
Ухвалою суду від 23.11.07 р. прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов ВАТ «КЗА ім. Г.І.Петровського»; розгляд справи відкладено на 20.02.08 р.
В судовому засіданні 20.02.08 р. розгляд справи відкладено.
В судовому засіданні 05.03.08 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
27.10.06 р. на біржових торгах між сторонами укладено біржовий контракт № 32743, згідно умов якого відповідач зобов'язався продати позивачу партію товару (станки) в кількості 46 штук за вартістю 51 990 грн.
На виконання контракту позивач перерахував на рахунок біржового брокера ПП «Марва»54 000 грн. як попередню оплату за станки, що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.06 р. №311.
Згідно платіжного доручення №96 від 27.10.06 р. ПП «Марва»здійснено перерахування суми коштів, отриманої від реалізації станків, на рахунок відповідача у сумі 50 950 грн.
Позивач вважає, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим йому заподіяно збитки, а саме.
Позивач з посиланням на Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України»зазначає, що відповідач мав виконати свої зобов'язання з поставки не пізніше 03.11.06 р., а саме: мав надати товар у розпорядження позивача шляхом повідомлення його про готовність товару до передачі, що відповідачем виконано не було.
За твердженням позивача, часткова поставка товару відбулася 15.12.06 р. в кількості 9 штук вартістю 11 700, 01 грн., що підтверджується накладними №024361 та №024316, та 19.12.06 р. у кількості 10 штук загальною вартістю 8 800 грн., що підтверджується накладною № 024321. Тобто відповідачем допущено прострочку поставки товару на 41 та 44 дні відповідно.
Решта 27 станків на день подачі позову до суду не поставлено.
Позивачем 09.01.07 р. виставлено відповідачу претензію з вимогою поставити решту товару.
12.03.07 р. відповідач надав відповідь на претензію, повідомивши про можливість здійснення позивачем вивезення станків 25.03.07 р.
25.03.07 р. позивач не зміг отримати станки, так як в цей день підприємство відповідача не працювало.
У зв'язку з тривалим невиконанням зобов'язання з поставки воно втратило інтерес для позивача, тому позивач згідно ст. 220 ГК України відмовився від його прийняття та заявляє вимоги про відшкодування завданих збитків.
За підрахунками позивача сума збитків складається з:
143 510, 01 грн. втраченої вигоди та 17 500 грн. штрафу у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань за договором від 22.03.07 р. №22/03 з ТОВ «Інтерметал», згідно якого позивач зобов'язався поставити ТОВ «Інтерметал»товар у кількості 27 штук (станки) на загальну вартість 175 000 грн., який мав бути поставлений 27.03.07 р.
У зв'язку з не поставкою станків позивач не виконав свої зобов'язання за цим договором і не отримав 143 510, 01 грн. прибутку (175 000 грн. –31 489, 99 грн.), а також сплатив штраф у розмірі 17 500 грн. за відмову від поставки товару;
1 800 грн. витрат, понесених позивачем з метою вивезти 25.03.07 р. товар, згідно договору з СПД Дарова С.Б., що підтверджується заявкою від 23.03.07 р., а також платіжним дорученням від 23.03.07 р. № 52;
1813, 1 грн. інфляційних витрат та 498, 3 грн. 3% річних за користування відповідачем коштами позивача за період з 04.11.07 р. по 20.04.07 р. згідно ст. 536, 693 ЦК України;
3 148, 99 грн. та 3 148, 99 грн. штрафів за прострочку поставки і не поставку товару згідно п. 3.2 та 3.3 договору;
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та заявив зустрічні вимоги про зобов'язання позивача виконати взяті на себе зобов'язання та прийняти оплачений товар. Свою позицію відповідач обґрунтовує наступним.
Пунктом 2.1, 2.2 контракту передбачається поставка товару шляхом його самовивезення покупцем; поставка мала бути здійснена негайно з моменту оплати.
У зв'язку з невизначенням терміну поставки в даному випадку має застосовуватися ст. 530 ЦК України, згідно якої кредитор має право вимоги виконання зобов'язання в будь-який час.
В той же час згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар вважається виконаним у момент надання товару у розпорядження покупцеві, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцем знаходження товару.
Позивач отримав частину товару у грудні 2006 р., при цьому, причини невивезення всього товару позивач не пояснив, чим, на думку відповідача, порушив п. п. 1.1.6, 2.2 контракту.
За таких обставин відповідач вважає, що він має право вимагати прийняття товару згідно ст. 689 ЦК України.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню; зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд не може погодитися з висновком позивача про те, що відповідач мав поставити товар протягом п'яти робочих днів, у зв'язку з чим вважає необґрунтованим висновок позивача про порушення відповідачем терміну поставки товару з огляду на цей термін.
Згідно біржового контракту від 27.10.06 р. строк поставки товару встановлено як «негайно після оплати»(п. 2.1). Більш детально термін поставки не врегульовано.
За таких обставин для визначення терміну виконання зобов'язання з поставки товару має застосовуватися загальне положення законодавства, яким в даному випадку є ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
П'ятиденний строк, встановлений Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», не може бути застосований у даному випадку, так як правовідносини сторін за договором цим Законом не регулюються, тоді як він є спеціальним законодавчим актом.
Таким чином, з врахуванням викладених норм законодавства, а також передбаченого п. 2.2 контракту способу поставки –самовивіз - суд вважає, що визначення п. 2.1 контракту має розумітися як виникнення у позивача права вимагати здійснення поставки товару в будь-який момент з дня проведення оплати.
Згідно матеріалів справи часткові поставки товару відбулися 15.12.06р. в кількості 9 штук вартістю 11 700, 01 грн., та 19.12.06 р. у кількості 10 штук загальною вартістю 8 800 грн. В матеріалах справи відсутня інформація про те, в якій формі позивач заявляв відповідачу вимогу про поставку цієї продукції, і, відповідно, чи було відповідачем порушено семиденний строк, передбачений для виконання вимоги.
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що поставка зазначених двох партій товару відбулася на порушення встановлених строків, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки товару в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо решти товару в кількості 27 штук суд зазначає наступне.
Вимога про поставку решти товару відправлена відповідачу 09.01.07 р., тому встановлений ст. 530 ЦК України семиденний строк має рахуватися саме з цієї дати.
До 17.01.07 р. позивача не було в порядку ст. 664 ЦК України повідомлено про готовність товару до вивезення, тому обов'язок відповідача як продавця щодо передачі товару в цій частині є порушеним.
При чому, у листі від 12.03.07 р. відповідач повідомив про можливість вивезти решту станків 25.03.07 р. і в той же час відповідач просить письмово повідомити його за тиждень про намір вивезти станки. Тобто, вказавши конкретну дату, відповідач в той же час поставив умову здійснення вивезення –попередження за тиждень, що є взаємовиключними умовами отримання товару.
Зазначене призвело до того, що позивач, який 25.03.07 р. прибув отримати товар, проте, не попередив відповідача, не зміг його отримати, що також є порушенням зобов'язання з передачі товару.
Згідно ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З огляду на встановлені вище факти порушення зобов'язання відповідачем суд вважає обґрунтованою вимогу про повернення суми попередньої оплати за частину товару у розмірі 31 489, 99 грн.
Також позивач має право на стягнення відсотків за користування сумою попередньої оплати за період з 17.01.07 р. по 20.04.07 р. в порядку ч. 3 ст. 693 ЦК України. Проте, позивач з посиланням на ч. 3 ст. 693 (ст. 536) ЦК України надав розрахунок не процентів за користування коштами, а 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, тоді як ці категорії є різними.
У зв'язку з цим суд не може присудити до стягнення з відповідача процентів за зазначений період.
Повернення суми попередньої оплати згідно ст. 693 ЦК України є фактично правовим наслідком порушення виконання зобов'язання, передбаченого загальними нормами ст. ст. 611, 612 ЦК України –одностороння відмова від виконання зобов'язання, про що і заявлено вимогу позивачем.
Так як позивач відмовляється від прийняття товару та заявляє вимогу про повернення суми попередньої оплати, то вимога про застосування санкції за непоставку товару в розмірі 10% його вартості згідно п. 3.2 контракту не може бути задоволена, так як у протилежному випадку за одне й те ж порушення до відповідача було би застосовано дві санкції одночасно.
Щодо вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, то вони не можуть бути застосовані, так як зазначена стаття передбачає застосування санкцій саме за порушення грошового зобов'язання, тоді як відповідачем порушено зобов'язання вчинити дії –поставити товар.
Щодо вимог про стягнення збитків в розмірі 143 510, 01 грн. втраченої вигоди та 17 500 грн. штрафу, а також 1 800 грн. витрат на транспортування у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань за договором від 22.03.07 р. №22/03 з ТОВ «Інтерметал», суд зазначає наступне.
Позивачем надано суду докази того, що попередній договір поставки №22/03 від 22.03.07 р. укладено саме з метою перепродажу 27 станків, що мали бути отримані позивачем від відповідача згідно контракту. Про це свідчить специфікація до договору, підписана представниками сторін та скріплена їх печатками, в якій зазначено назви станків, що також значаться в додатку до біржового контракту №32743 від 27.10.06 р.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Надані суду докази свідчать про те, що позивач реально міг розраховувати на дохід у розмірі 143 510, 01 грн., що становить різницю мім сумою договору та сплаченою вартістю станків, що дає підстави для висновку про заподіяння позивачу збитків.
Згідно наданих суду доказів позивачем отримано від ТОВ «Інтерметал»за договором від 22.03.07 р. № 22/03 в якості передоплати 175 000 грн. згідно платіжних доручень від 23.03.07 р. №№243, 244, 245.
Також суду надано докази того, що зазначена сума була повернута позивачем ТОВ «Інтерметал»у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, про що свідчить надані суду копії платіжних доручень від 28.03.07 р. № № 54, 55, 56 на загальну суму 175 000 грн.
Тобто, сума в розмірі 143 510, 01 грн., що мала стати прибутком позивача, була ним повернута контрагенту у зв'язку з неможливістю виконати договірне зобов'язання.
За таких обставин сума у розмірі 143 510, 01 грн. обґрунтовано вважається неотриманим прибутком позивача і, відповідно, збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Також суд погоджується з тим, що 17 500 грн. штрафу за невиконання зобов'язання, сплачених позивачем ТОВ «Інтерметал»згідно п.7.2 договору від 22.03.07 р. (платіжне доручення 30.03.07 р. № 39), а також 1 800 грн. сплачених транспортних послуг згідно платіжного доручення № 52 від 23.03.07 р., є реальними збитками позивача, що понесені у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару.
Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.
Згідно ст. 664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Згідно встановленого вище відповідачем не було виконано доказів належного виконання свого обов'язку з передачі товару в частині 27 станків, що не були отримані позивачем 25.03.07 р. за місцезнаходженням відповідача.
Зокрема, відповідачем не виконано обов'язку з передачі товару згідно інформації, викладеної у листі від 12.03.07 р., про передачу товару 25.03.07 р.
Згідно ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Як зазначено вище, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку у позивача як покупця наявні підстави для відмови від договору в частині непоставленого товару, тому положення ст. 689 ЦК України не підлягає до застосування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 22, 530, 693 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Київський завод автоматики ім. Г.І.Петровського»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, р/р 26003301002385 в АКБ "Мрія", МФО 321767, код 14309356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метеко ЛП»(09602, Київська обл. Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 210, р/р 2600200530729 в КГФ АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код 33801220) 31 489, 99 грн. попередньої оплати, 162 810, 01 грн. збитків, 1 943 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2008 |
Оприлюднено | 02.04.2008 |
Номер документу | 1484787 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Прокопенко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні